Рішення № 57771962, 13.05.2016, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4191/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" травня 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Крімченко С.А

при секретарі Куліковой В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Олександрійської міської ради

про визнання батьківства, -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд до відповідача ОСОБА_2 і просить визнати його батьківство відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та виключити відомості про його батька ОСОБА_2 з актового запису про народження дитини. Мотивує тим, що в 2003 році він познайомився з ОСОБА_5 В лютому 2008 року остання вийшла заміж за ОСОБА_2. Він підтримував стосунки з ОСОБА_5 як до її шлюбу так і під час шлюбу.9 червня 2008 року у ОСОБА_5 в період шлюбу з ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 Юрійович.Він вважав, що батьком дитини є ОСОБА_2Після народження дитини і до 2013 року він припинив будь-які стосунки з ОСОБА_5

В 2013 році відповідач ОСОБА_2 розірвав шлюб з ОСОБА_5 Протягом 2013 року-початку 2014 року він почав проживати разом однією сім»єю з ОСОБА_5 та її сином ОСОБА_4. В серпні 2014 року ОСОБА_5 відпочивала на курорті з його батьками та сестрою.Під час відпочинку ОСОБА_5 повідомила його сестрі, що ОСОБА_4 являється його сином.В вересні 2014 року його сестра розповіла йому про розмову з ОСОБА_5, а саме про те, що він являвся біологічним батьком Віталія.Мати дитини ОСОБА_5 заперечувала, що він являється батьком дитини. Тому він змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні підтримав позовну заяву і просить її задоволити.

Відповідач в судове засідання не з»явився. Йому неодноразово направлялися повідомлення по зареєстрованій адресі. Згідно ч.5 ст.74ЦПК України судова повістка фізичним особам направляється за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованому у встановленому законом порядку.У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 заперечує проти задоволення позову.

Третя особа представник Служби у справах дітей відносить вирішення питання на розсуд суду, зазначивши, що по даній справі вирішити спір може лише висновок судово-генетичної експертизи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, третю особу ОСОБА_3, представника третьої особи суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Згідно ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (стаття 10 ЦПК України). Згідно із ч.3 ст.10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК.

В судовому засіданні встановлено, що 9 червня 2008 року народився ОСОБА_4. Батьками дитини записані ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які на час народження дитини перебували в шлюбі.

Позивач ОСОБА_1 вважає себе біологічним батьком дитини .В судовому засіданні зазначив, що з матір»ю дитини підтримував інтимні стосунки до народження дитини. Дитина на нього схожа.Раніше він вважав, що батьком дитини являвся ОСОБА_2

У зв'язку тим, що батьком такої дитини відповідно до статті 122 СК презюмується чоловік, який знаходиться в шлюбі з жінкою, яка народила дитину, то він звільняється відповідно до статті 61ЦПКвід надання суду доказів, що він є батьком дитини.

Такий обов'язок лежить на позивачеві, він повинен надати суду докази і довести, що є батьком дитини.

Такими доказами можуть бути будь-які дані, і за своєю правовою природою вони подібні доказам про визнання батьківства за статтею 128 СК( будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України).

Встановлено, що ОСОБА_5 являється матір»ю малолітнього ОСОБА_4. Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_6., що підтверджується копією її паспорта.

В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначила , що в 2013 році після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 вона деякий час співмешкала з позивачем. Проживали разом з її малолітнім сином Віталієм.Під час спільного проживання ОСОБА_1 постійно говорив, що відчуває себе батьком дитини, сказав хлопчику називати його татом., представляв його своїм знайомим як свого сина, своїм батькам представив як онука. З 2014 року вона почала співмешкати з ОСОБА_6, з яким згодом уклала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_6. Вона в даний час знаходиться на останньому місяці вагітності, але через поведінку позивача змушена нервувати.Позивач втручається в їхнє життя, погрожує їй, вона вимушена була звернутися з заявою в поліцію.Позивач приходить в школу до дитини і представляється батьком. Вона не бажає, щоб поведінка позивача впливала на психіку дитини. Син називає її теперішнього чоловіка батьком , незабаром у них народиться спільна дитина.Вона не бажає, щоб позивач втручався в їхнє життя.Крім того, в письмовому запереченні і в суді вона зазначила, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду, так як вважав себе батьком дитини ще в 2013 році. Сестрі позивача вона не повідомляла, що позивач є біологічним батьком її сина.Батьком дитини є її колишній чоловік ОСОБА_2, який з 2013 року проживає в м.Москві , але підтримує стосунки з дитиною.Вона не бажає приймати участь в проведенні будь-яких експертиз , враховуючи її стан ( вагітність) і не бажаючи, щоб позивач переслідував її сім»ю та псував їм життя.

Свідок ОСОБА_7 , яка являється сестрою позивача, в судовому засіданні пояснила, що влітку 2014 року ОСОБА_5 повідомила їй, що її брат є біологічним батьком її сина.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що знає , що позивач та ОСОБА_5 раніше зустрічалися, в 2013-2014 роках проживали разом. В червні 2013 року позивач святкував день народження ОСОБА_4 і говорив всім , що це його син.

Свідок ОСОБА_9, яка являється сусідкою ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що позивач з ОСОБА_5 проживали в 2013 році разом , син останньої називав позивача татом.

Свідок ОСОБА_6 , який являється чоловіком третьої особи ОСОБА_3 пояснив, що батьки позивача приходили до них додому і хотіли поспілкуватися з малолітнім ОСОБА_9, якого вважали своїм онуком.

В судовому засіданні позивач та третя особа ОСОБА_3 визнали, що в 2013 році разом проживали, з ними проживав і малолітній ОСОБА_9. Між останнім та позивачем склалися теплі відносини , позивач вважав його своїм сином. Але позивач в 2013 році не ініціював проведення судово-генетичної експертизи, не звертався в суд з позовом про визнання батьківства. В суд звернувся в серпні 2015 року.

Встановлення скороченого строку позовної давності, забезпечує недопустимість необґрунтованого розхитування сімейно-правового статусу дитини. Це повинно стимулювати заінтересовану особу до найшвидшого реагування на інформацію щодо свого батьківства, а його пропуск може свідчити про неготовність особи до статусу батька, наявність сумнівів щодо походження дитини від нього тощо.

Встановлення скороченого (один рік) строку позовної давності має за мету чітке та оперативне визначення правового статусу дитини. Якщо особа вважає себе батьком дитини, то може доводити цей факт протягом одного року від дня, коли він дізнався або міг дізнатися, що є батьком дитини. Якщо особа не звертається до суду з відповідною вимогою, стає очевидним, що вона в цьому не зацікавлена. Немає підстав збільшувати вказаний строк позовної давності, оскільки це може негативно вплинути на становище дитини, усвідомлення нею свого сімейного стану.

Позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності , заява про застосування позовної давності зроблена матір»ю дитини ОСОБА_3

На підставі викладеного та досліджених в судовому засіданні доказів суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити .

Керуючись ст.. 129 СК України, ст..ст. 60,209, 215 ЦПК України, -

Ви р і ш и в:

Відмовити з задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Служба у справах дітей Олександрійської міської ради про визнання батьківства.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Кіровоградської області через

Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя