Справа № 344/6282/16-к
Провадження № 1-кс/344/2371/16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2016 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Васильчука А.Б., слідчого Ткачука В.М., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12016090010001837, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилався на те, що 28.04.2016 р. приблизно о 14.40 год., ОСОБА_1 зайшов у приміщення офісу громадської організації «Світанок-ІФ» по вул. Симоненка, 41 в м. Івано-Франківську, щоб скористатися туалетом. Перебуваючи у коридорі офісу громадської організації «Світанок-ІФ», ОСОБА_1 побачив, що у кабінеті психолога відкриті двері, після чого вирішив зайти у кабінет та попросити дозволу скористатись туалетом. Зайшовши у кабінет він побачив, що там нікого не має, а на тумбочці стоїть жіноча сумочка. В цей час у нього виник умисел на крадіжку сумки, в якій знаходились гроші в сумі 685 грн., гаманець та парфуми.
ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав жіночу сумочку та сховав її у поліетиленовий пакет, який у нього був з собою.
Після цього, ОСОБА_1 вийшов із кабінету, де у коридорі його побачила потерпіла ОСОБА_2 Розуміючи, що він буде викритий у вчиненні злочину, ОСОБА_1 швидко вийшов з приміщення офісу громадської організації та почав тікати з місця вчинення злочину.
Виявивши факт крадіжки своєї сумки потерпіла ОСОБА_2, повідомила про це волонтера громадської організації ОСОБА_3, який одразу побіг за ОСОБА_1 Вибігши на вулицю ОСОБА_3 почав кричати, щоб ОСОБА_1 зупинився та повернув викрадені речі, однак останній, усвідомлюючи, що його викрито у вчиненні злочину, продовжував тікати із викраденим майном. Тікаючи, ОСОБА_1, для того, щоб ОСОБА_3 припинив його доганяти витягнув із свого поліетиленового пакету, викрадену ним жіночу сумочку та кинув на землю, а сам продовжив тікати. Однак втекти йому не вдалось, оскільки у дворі біля буд. №35 по вул. Симоненка в м. Івано-Франківську він був затриманий ОСОБА_3
Таким чином, ОСОБА_1 відкрито викрав у ОСОБА_2 жіночу сумочку вартістю 1600 грн., гаманець вартістю 1200 грн., парфуми CHANEL вартістю 2300 грн., та грошові кошти в сумі 685 грн.
29.04.2016 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді від 29.04.2016 р. за обставин даного кримінального правопорушення, які в ній викладені, щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Клопотання слідчий мотивує тим, що з часу застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю щодо ОСОБА_1, останнім допущено 9 порушень щодо заборони йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1. На даний час ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, а вказане в ухвалі слідчого судді помешкання належить його знайомому ОСОБА_4, який заперечує проти надання житла для проживання ОСОБА_1, що унеможливлює виконання ухвали слідчого судді від 29.04.2016 року.
У зв'язку з запобіганню спробам ОСОБА_1 вчиняти нові кримінальні правопорушення, йому слід змінити запобіжний захід із домашнього арешту на взяття під варту, оскільки є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 клопотання не заперечив.
Заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
З матеріалів клопотання вбачається, що 28.04.2016р. о 16год. 25хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України, а 29.04.2016 року йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 2 ст. 186 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29.04.2016р. в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання, а згідно з ч. 2 цієї статі, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що з часу застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю щодо ОСОБА_1, останнім допущено 9 порушень щодо заборони йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків - він не одружений, не працює, раніше судимий.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено необхідність зміни запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_1, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 20 ( двадцять) розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.
Строк досудового розслідування кримінального провадження закінчується 29.06.2016 року, а тому запобіжний захід щодо ОСОБА_1 слід застосувати в межах досудового розслідування на строк сорок три дні - до 29 червня 2016 року, включно.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 17, 22, 25, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 200, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України на строк сорок три дні, до 29 червня 2016 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити заставу - 20 ( двадцять ) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 27 560 ( двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 29 червня 2016 року обов'язки:
прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
утримуватись від спілкування з потерпілою та усіма свідками в даному кримінальному провадженні;
здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Васильчука А.Б.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 19 травня 2016 року.
Слідчий суддя Татарінова О.А.
Судове рішення № 57771261, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 19.05.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/6282/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: