Ухвала суду № 57769005, 17.05.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

17.05.16

Провадження № 1-КП/200/106/16

Справа № 200/10903/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.,

при секретарі Плевако Ю.Д.,

з участю:

прокурора Михайлова О.М.

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Газети ім.«Правда»АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадженні відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

У судовому засіданні прокурор Михайлов О.М. заявив про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_3 буде переховуватись від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілих та свідків. Крім того, у ОСОБА_3 відсутні міцні соціальні звязки, оскільки він ніде не працює, постійного доходу не має, є неодруженим. Щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт, заперечував.

Також, просив відмовити в приєднанні до матеріалів кримінального провадження документів, якими захист обґрунтовує свою позицію щодо зміни запобіжного заходу.

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримала думку прокурора, вважала за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, в задоволенні клопотання захисту відмовити, оскільки вважає, що у обвинуваченого є всі можливості переховуватись від суду, також, у разі задоволенні клопотання захисту, вона хвилюється за своє життя та життя її родини. Щодо приєднання до матеріалів справи документів стосовно бабусі обвинуваченого, не заперечувала.

Захисник ОСОБА_2 вважав за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора, так як прокурором дане клопотання заявлено усно, а не письмово й не заздалегідь, тобто за три години, а безпосередньо під час судового засідання, а тому неправомірна заява прокурора тягне за собою винесення рішення з порушеннями норм статті 331 КПК України.

Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 тривалий час перебуває під вартою й має бабусю, інваліда 2-ої групи, яка потребує постійного нагляду, долучив до матеріалів кримінального провадження документи, що підтверджують дані обставини.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника ОСОБА_2, заперечував проти клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити дію щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на домашній арешт - відмовити, з наступних підстав.

Так, частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершено.

Ухвалою суду від 24 березня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 травня 2016 року, включно.

При цьому, судом при продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати розгляду справи по суті.

Вказані ризики, а саме ризик можливості переховування обвинуваченого від суду та ризик впливу на свідків та потерпілу, на час розгляду в суді кримінального провадження не відпали та продовжують існувати, з наступних підстав.

Так, на цей час судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України триває, проводиться перевірка заяви ОСОБА_3 та його захисника з приводу недозволених методів досудового розслідування.

При цьому, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, не навчається, за місцем реєстрації не мешкає, не одружений, тобто міцних соціальних звязків не має.

Твердження захисту щодо необхідності зміни запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_3 з підстав наявності у обвинуваченого бабусі ОСОБА_5, інваліда 2-ої групи, яка потребує постійного нагляду, судом не приймається, оскільки до суду не надано даних про те, що лише обвинувачений ОСОБА_3 є єдиним утримувачем ОСОБА_5 і інші особи для її нагляду відсутні.

Доводи захисту про необхідність заявлення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише в письмовій формі, а не усно, суд вважає неспроможними, оскільки стаття 350 КПК України не передбачає необхідність оформлення клопотань лише в письмовій формі, а тому дані твердження захисту як підстава для відмови в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є безпідставними.

На підставі викладеного суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вищезазначене свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті, незаконно впливати на свідків та представника потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, тому жоден із більш мяких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Документи стосовно бабусі обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5, приєднати до матеріалів кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 176-177, 183, 194, 331,350 КПК України, - суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 липня 2016 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Довідку №441 щодо ОСОБА_5, фотокопію довідки серії АВ№0028435, фотокопію членського квитка ОСОБА_5 - приєднати до матеріалів кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук