Ухвала суду № 57768222, 18.05.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

18.05.2016 Справа №607/3328/16-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Рихліцької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_2, третя особа Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, про стягнення надмірно виплаченої допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради у березні 2016 року предявив до суду адміністративний позов до ОСОБА_2, третя особа Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, про стягнення надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку в розмірі 13157,92 гривень.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради ОСОБА_3 подав клопотання, згідно з яким просив розглянути справу в його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян і юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обовязку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична або юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем ? орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до частини четвертої статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієїдіяльності обєднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз пунктів 1-4 частини четвертої цієї статті свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом субєкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю зарішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання субєктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих субєктів владних повноважень.

Крім того, пункт 5 частини четвертої статті 50 КАС України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала б право для розширеного тлумачення права субєкта владних повноважень на адміністративний позов.

За пунктом 4 частини четвертої статті 50 КАС України субєкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх обєднань, юридичних осіб, які не є субєктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

У випадку, що розглядається, позов заявлено про стягнення грошових коштів, що стали власністю громадянки ОСОБА_2, і, на думку позивача, були набуті нею безпідставно, що свідчить про приватноправовий, а не публічний характер правовідносин, які виникли між сторонами.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України також і в постанові від 30 березня 2016року (справа № 6-495цс16).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що судом установлено, що спір про стягнення з відповідача ОСОБА_2 надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку в розмірі 13157,92 гривень має приватноправовий характер правовідносин та повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства, суд не може розглянути даний спір за правилами КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З цих підстав, беручи до уваги, що при цьому не будуть порушені вимоги закону та будь-чиї охоронювані законом права та інтереси, керуючись ст. ст. 157, 186, ч. ч. 1, 3 ст. 254, ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_2, третя особа Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, про стягнення надмірно виплаченої допомоги закрити.

Розяснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя