Ухвала суду № 57768040, 12.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/2771/15 Головуючий у 1 інстанції: Грабовського В.В.

Провадження № 22-ц/783/1191/16 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія:19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: Головуючого судді - Берези В.І., суддів - Крайник Н.П., Мельничук О.Я., за участю секретаря судового засідання - Куцика І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 4 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3482, 38 грн. - 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 56 ,43 грн. сплаченого судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 487 , 20 грн. недоплаченого судового збору.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що боржник, який прострочив виконання зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних, станом на сьогодні кошти знецінились та сума коштів зазнала інфляційних втрат.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, його представників, без участі сторони відповідача, яка належним чином повідомлена про розгляд справи, однак не з»явилась, поважних причин неявки не підтвердила, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги , колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 11,60,61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини визнані сторонами, доказуванню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання : 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають з встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 10.04.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03.07.2014 року у справі № 459/4892/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів по договору завдатку, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зокрема, стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 5000,00 Євро, що еквівалентно 87000,00 грн., згідно з курсом НБУ станом на 10.04.2014 року. Цим рішенням суду встановлено, що 20.05.2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено письмовий договір про завдаток, який завірений ПП «ЛІД». За умовами цього договору ОСОБА_3 продає належний їй на праві власності будинок на вул. Драгоманова, 12 в смт. Гірник, а ОСОБА_2 купує його за 7250 Євро, яку він повинен сплатити до 30.12.2003 р..

З метою забезпечення зобов'язання ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 5000 Євро завдатку, решту суми він зобов'язався сплатити частинами, а саме 1000 Євро до 30.08.2003 року та 1250 Євро до 30.12.2003 року.

Факт передачі коштів був підтверджений розписками обох сторін, що були долучені до договору про завдаток та не заперечується самими сторонами. Договору купівлі-продажу будинку сторони не уклали, був укладений попередній договір, а тому кошти, що були передані, є авансом, а не завдатком , про що зазначив у вищевказаному рішенні суд.

Постановою державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ від 15.08.2014 року відкрито виконавче провадження № 44418779 з виконання цього рішення суду.

Як зазначив суд, ОСОБА_4, як представник ОСОБА_3 , вимогу про повернення коштів від 23.09.2013 року отримав 18.11.2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою (а.с. 23).

Як видно з вимог за позовною заявою у цій справі , позивач просив стягнути з відповідача на його користь 3482,38 грн. - 3% річних; 50547,00 грн. - інфляційних витрат, 19923,62 грн. - упущеної вигоди за період з 03.07.2014 року по 02.11.2015 року. Вимоги обгрунтовував тим, що рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 10.04.2014 року про стягнення з відповідача коштів по договору завдатку набрало законної сили 03.07.2014 року, однак відповідач коштів не сплатила, а тому на підставі ст. 625 ЦК України відповідач повинна сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції та 3% річних. Крім того, вказував, що кошти, отримані від розподілу майна подружжя мав намір використати та отримати від них дохід, а саме покласти на депозитний рахунок та отримати відсотки по депозиту, через неповернення коштів йому було завдано шкоду - упущену вигоду.

Задовольняючи частково вимоги позивача та стягуючи у користь такого лише три відсотки річних, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен був виконати вимогу про сплату коштів у семиденний строк з дня її отримання, до 25.11.2013 року, тому з невиконанням зазначеного обов'язку з 26.11.2013 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з повернення авансу, а відтак, прийшов до висновку про підставність застосування до спірних відносин ч. 2 ст. 625 ЦК, однак зазначив, що іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає, та з цих підстав відмовив у задоволенні позову в частині стягнення 50.547,00 грн. - інфляційних втрат. Щодо відмови у вимозі про стягнення коштів - упущеної вигоди, виходив з того, що позивачем не подано суду жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається у зв'язку із цією вимогою: розподілу майна подружжя, наміру позивача покласти спірні кошти на депозитний рахунок, даних, з яких він виходив, при визначенні збитків у сумі 19923,62 грн., тому прийшов до висновку про недоведеність підстав для стягнення цієї суми.

З висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Так, згідно зі ст. 526 ЦК України (далі - ЦК) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 623 ЦК боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 5000 Євро авансу й саме цю суму було стягнуто за рішенням суду, та зазначення у цьому рішенні еквівалента у сумі 87000,00 грн. не змінює правової природи цього грошового зобов'язання, яке є в іноземній валюті - Євро.

Індекс інфляції це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничих цілей. Офіційний індекс інфляції розраховується Державним комітетом статистики України і визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Визначення в договорі грошових зобов'язань у іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті гривні, то норми ч.2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов»язання, яке визначено договором у гривні.

Відтак, суд вірно виходив з того, що іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Вірним є висновок суду і щодо недоведеності вимоги про стягнення коштів упущеної вигоди, оскільки така вимога не підтверджена жодними належними та допустимими доказами .

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ч.1ст.308, ст.ст.313, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 4 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Береза В.І.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.