Ухвала суду № 57766705, 19.05.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.05.2016

Справа № 320/10089/13-к

(1-в/320/164/16)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19 травня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді: Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

за участю прокурора Кісілічак С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі Запорізької області заяву ВДВС Чернігівського РУЮ Запорізької області про відстрочку виконання вироку,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2016 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла заява ВДВС Чернігівського РУЮ Запорізької області про відстрочку виконання вироку. На обґрунтування заяви зазначив, що під час примусового виконання вироку суду на підставі виконавчих листів, виданих 20 листопада 2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, в частині стягнення з ОСОБА_1 податку на додану вартість в сумі 1067344,00 грн. на користь держави, конфіскації майна ОСОБА_1 на користь держави та стягнення з ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб в сумі 467294,00 грн., відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2016 року було частково задоволено касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції та Апеляційний суд Запорізької області відповідно до ухвали від 21 квітня 2016 року відкрив апеляційне провадження. Тобто на теперішній час вирок, на підставі якого було видані вищевказані виконавчі не набрав законної сили та виконавчі дії за ними здійснюватись не можуть, в звязку з чим просить відстрочити виконання вироку.

Учасники судового розгляду в судове засідання не зявились, не повідомили суд про причини неявки, однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

Суд, вивчивши доводи які зазначені у заяві, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення заяви, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до п. ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначенийчастиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2015 року засуджено: ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 255 000 грн. з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на підприємствах усіх форм власності на строк 3 роки, з конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від покарання за ч. 4 ст. 358 КК України. ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 255 000 грн. з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади і посади, повязані з веденням бухгалтерського обліку на підприємствах усіх форм власності, на строк 3 роки з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 366 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади і посади, повязані з веденням бухгалтерського обліку на підприємствах усіх форм власності, на строк 2 роки. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від покаранняза ч. 2 ст. 366 КК України. Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 податок на додану вартість 1 067 344 грн., податок з доходів фізичних осіб 467 294 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2залишено без зміни.

На виконання вказаного вироку 20 листопада 2015 року були видані виконавчі листи в частині стягнення з ОСОБА_1 податку на додану вартість в сумі 1067344,00 грн. на користь держав, конфіскації майна ОСОБА_1 на користь держави та стягнення з ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб в сумі 467294,00 грн.

Провадження з їх виконання розпочато 12 січня 2016 року, відповідно до ст.ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом винесення постанов про відкриття виконавчого провадження.

Однак, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2016 року було частково задоволено касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

21 квітня 2016 року Апеляційний суд Запорізької області відповідно до ухвали відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2015 року.

Отже, на теперішній час вирок, на підставі якого видані вищевказані виконавчі листи, не набрав законної сили, та Апеляційним судом Запорізької області відкрито провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2015 року.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред'явив виконавчий документ до виконання. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з наданої суду зави та доданих до неї документів, посадовою особою ВДВС Чернігівського РУЮ Запорізької області під час виконання вироку суду в частині стягнення з ОСОБА_1 податку на додану вартість в сумі 1067344,00 грн. на користь держави, конфіскації майна ОСОБА_1 на користь держави та стягнення з ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб в сумі 467294,00 грн., не були враховані імперативно-диспозитивні приписи ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», що і потягло за собою звернення до суду з зазначеною заявою.

Враховуючи те, що при наявності даних обставин підлягає застосуванню ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому посадова особа ВДВС Чернігівського РУЮ Запорізької області помилково ототожнив різні за змістом і правовими наслідками юридичні поняття, розцінивши скасування вироку суду з обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви.

Керуючись ст. 19 КК України, ст.ст. 1, 6, 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 537 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ВДВС Чернігівського РУЮ Запорізької області про відстрочку виконання вироку відмовити повністю.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом семи діб з дня проголошення ухвали.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_4