Ухвала суду № 57764958, 17.05.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4548/16-ц

У Х В А Л А

17 травня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Шаховніна М. О., розглянувши питання відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Житлово-будівельний кооператив «Верстат-10» про поділ спільного сумісного майна подружжя та визначення порядку користування квартирою,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшла вищевказана позовна заява.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року вищевказана позовна заява була залишена без руху на підставі ст. ст. 119-121 ЦПК України, а позивачу наданий строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків. Копія даної ухвали була направлена позивачу.

На виконання вимог зазначеної ухвали судді, 16 травня 2016 року позивачем була направлена заява, в якій ОСОБА_1 надала пояснення щодо ціни позову та суми сплаченого судового збору. Крім того, просила відстрочити сплату судового збору за вимогою майнового характеру до ухвалення судового рішення по даній справі, посилаючись на те, що її майновий стан не дозволяє сплатити повністю судовий збір, оскільки єдиним джерелом її доходів є пенсія.

Однак, позивачем недоліки не усунено в повному обсязі, оскільки як вбачається з матеріалів заяви всупереч вимогам п. 4 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивачем не зазначено дійсну ціну позову на момент подачі позовної заяви, оскільки не вказано дійсну вартість майна, яке підлягає поділу, відповідно до цього не сплачено судовий збір щодо вимог майнового характеру в належному розмірі .

Дослідивши матеріали позовної заяви та уточненої заяви, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків відповідно до ст. 121 ЦПК України з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем на підставі ч. 2 ст. 80 ЦПК України, не визначено дійсну ціну позову на момент звернення до суду з даною заявою та не сплачено судовий збір щодо вимог майнового характеру, що оцінюється судом критично з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, ціна позову є обов'язковим елементом позовної заяви майнового характеру.

Згідно роз'яснень п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Статтею 4 даного Закону (зі змінами від 01.09.2015 року) передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Водночас, керуючись положеннями ч. 2 ст. 80 ЦПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір судового збору, який необхідно сплати за подачу даної заяви майнового характеру, а саме у розмірі 5000 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору щодо вимог майнового характеру у розмірі 5 000 грн. на належні реквізити суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги визначені ст.ст. 119, 120 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Що стосується вимог позивачки про відстрочення сплату судового збору за вимогою майнового характеру до ухвалення судового рішення по даній справі, то вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

З огляду на зміст позовних вимог, ціну позову, розмір обов'язкового судового збору, який підлягає сплаті та враховуючи те, що в матеріалах позову не міститься доказів в підтвердження зазначених позивачем доводів, які б свідчили про її скрутний майновий стан, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 119-121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про відстрочення сплати судових витрат відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Житлово-будівельний кооператив «Верстат-10» про поділ спільного сумісного майна подружжя та визначення порядку користування квартирою залишити без руху та надати позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

В разі, якщо позивач у вказаний строк не усуне недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяМ. О. Шаховніна