Ухвала суду № 57764612, 22.02.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3105/16-ц

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"22" лютого 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, визнання правочину недійним, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, визнання правочину недійним. Свої вимоги мотивував тим, що 16 січня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на ? частину квартири, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1. 18 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір дарування 1/6 частини спірної квартири. Цього ж дня, 18 грудня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято рішення та здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1. Вважає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 незаконним шляхом передано у власність частину квартири, яка належить позивачу на праві спільної сумісної власності. У зв'язку з чим просить суд визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо створення і посвідчення свідоцтва про належність ОСОБА_3 на праві власності ? частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 неправомірними, а правочин недійсним; визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо створення і посвідчення «Договору дарування частини квартири» від 18 грудня 2014 року та державної реєстрації на вказану частину права власності за ОСОБА_5 неправомірними, а правочин недійсним; визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо повторної державної реєстрації права власності на ? частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 за реєстраційним № 5324069080000 від 18 грудня 2014 року, неправомірними; визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо постановлення рішення № 18113879 від 18 грудня 2014 року про державну реєстрацію та вчинення державної реєстрації права власності на 1/3 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, неправомірними.

Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України.

Згідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при подачі позовної заяви: майнового характеру оплаті підлягає судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру до суду оплачується ставка судового збору 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Місячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2016 року становить 1378 грн. 00 коп., тому за подачу позову немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою, то, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 551,20 грн., хоча позов містить чотири немайнові вимоги: визнання дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо створення і посвідчення свідоцтва про належність ОСОБА_3 на праві власності ? частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 неправомірними, а правочину недійсним; визнання дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо створення і посвідчення «Договору дарування частини квартири» від 18 грудня 2014 року та державної реєстрації на вказану частину права власності за ОСОБА_5 неправомірними, а правочину недійсним; визнання дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо повторної державної реєстрації права власності на ? частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 за реєстраційним № 5324069080000 від 18 грудня 2014 року, неправомірними; визнання дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо постановленя рішення № 18113879 від 18 грудня 2014 року про державну реєстрацію та вчинення державної реєстрації права власності на 1/3 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, неправомірними.

Отже, позивачем не сплачено судовий збір за три вимоги немайнового характеру в сумі по 551 грн. 20 коп. за кожну.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: Отримувач коштів УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ), 38012871, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31216206700005, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір.

У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, зазначаючи підстави для залишення позову без руху, встановлює строк для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121, ст. 208 - 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, визнання правочину недійним залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Арапіна