Справа № 569/3772/16-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді - Панас О.В.
при секретарі - Корнійчук А.В.
з участю позивачки - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним рішення та зобов"язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугою років,-
В С Т А Н О В И В :
28 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне, правонаступником якого є Рівненське обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, уточнивши обсяг позовних вимог заявою від 22.04.2016 року, в якому просить суд визнати протиправними рішення управління Пенсійного фонду України в місті Рівне, які полягають у відмові здійснити перерахунок її пенсії за вислугою років, призначеної згідно із ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а також зобовязати Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок призначеної їй пенсії за вислугою років, виходячи з розрахунку 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки прокуратури Рівненської області № 18-190 від 10.03.2016р., та здійснювати відповідні виплати вказаної пенсії, починаючи з 01.01.2016р.
В позовній заяві зазначила, що починаючи з 29.08.2012 року їй, відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII від 05.11.1991 (у редакції, чинній на час призначення пенсії), призначено пенсію за вислугою років.З 01 грудня 2015 року змінилась заробітна плата працівників органів прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів. У звязку з чим, 17 березня 2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії у відповідності до зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України, з урахуванням зазначених змін у законодавстві(підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури). Листом № 167/10 від 23.03.2016 року у перерахунку пенсії позивачу відмовлено, оскільки відповідно до п.5 Прикінцевих Положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213-VIII з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема Закону про Про прокуратуру. Вважає, що рішення відповідача суперечить чинному законодавству, оскільки вона звернулася не за призначенням пенсії, а за перерахунком.
Ухвалою суду від 29 березня 2016 року відкрите скорочене провадження у справі. Копії ухвали направлені сторонам та запропоновано відповідачу у встановлені строки надати заперечення до адміністративного позову.
Рівненське обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області подало суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Також просить суд призначити справу до судового розгляду за загальними правилами розглянути справу за обовязкової присутності представника управління.
Ухвалою суду від 07 квітня 2016 року справу призначено до розгляду за загальними правилами, розгляд справи призначений на 11 травня 2016 року.
В судовому засіданні позивач підтримала уточнені вимоги до позовної заяви, просить суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, посилаючись на надані суду заперечення. Вважає дії відповідача законними, оскільки Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213-VIII з червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних законів, в т.ч. Закону України Про прокуратуру, та такими, що не порушують прав позивача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 29.08.2012 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області, правонаступником якого із 01.04.2016 року є Рівненське обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, і їй, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-VІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії) було призначено пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 80 відсотків розміру середньомісячної заробітної плати, визначеного у відповідній довідці прокуратури Рівненської області. З органів прокуратури позивач звільнився.
У звязку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів», з 01 грудня 2015 року підвищено заробітну плату працівникам органів прокуратури, у звязку з чим у позивача виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії.
У відповідності з положенням ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», на підставі якої призначена пенсія позивачу, передбачено, що у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, призначені працівникам органів прокуратури пенсії за вислугою років підлягають перерахунку.
17 березня 2016 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років та надала довідку від 10 березня 2016 року № 18-190 про суму заробітної плати на посаді начальника відділу прокуратури облаті в прокуратурі Рівненської області, на якій вона працювала на час звільнення, для проведення відповідного перерахунку розміру пенсії.
Листом № 167/10 від 23 березня 2016 року управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області повідомило позивача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, пославшись на відсутність для того підстав, а саме, на положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, згідно яких з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру» та ін..
Суд вважає, що дії відповідача по відмові у перерахунку позивачу пенсії за вислугу років є протиправними, оскільки обмежують його конституційні права.
Відповідно достатті 1 ОСОБА_3, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Згідно з частини другоїстатті 3 ОСОБА_3 Україниправа і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 ОСОБА_3 України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.
У статті 22 ОСОБА_3 України зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 58 ОСОБА_3 України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пленум Верховного Суду України у пункті 19 своєї Постанови від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» розяснив, що, відповідно до статей 8 та 22 ОСОБА_3 України, не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених ОСОБА_3 України і чинними законами прав і свобод.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі Закон № 1789-ХІІ). Редакція зазначеної статті змінювалась.
Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
В подальшому до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ Законами України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII та «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VII змінювався (зменшувався) розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, до 70 та 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідно.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у звязку із прийняттям як Закону № 3668-VІ, так і Законів № 1166-VII і № 76-VII, не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.
Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).
Ураховуючи наведене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринанадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
При цьому суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії за вислугу років передбачене і частиною тринадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності з 15 липня 2015 року. В той же час, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, які мали би бути визначені Кабінетом Міністрів України (частина двадцята статті 86 названого Закону), останнім не визначені, що, крім іншого, є підставою для застосування до спірних правовідносин частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 22 ОСОБА_3 України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, повязані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою ОСОБА_3 України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 ОСОБА_3 України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження: «звуження обсягу прав та свободце зменшення кола субєктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики».
Також Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зазначив, що «невиконання державою взятих на себе соціальних зобовязань порушує принцип соціальної, правової держави». Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є «складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права».
Відповідно до розяснень, наведених у пункті 2Постанови Пленуму Верховною Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування ОСОБА_3 України при здійсненні правосуддя», оскількиОСОБА_3 України, як зазначено в статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідностіОСОБА_3у всіх необхідних випадках застосовувати ОСОБА_3як акт прямої дії. Судові рішення повинні ґрунтуватись наОСОБА_3, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо проведення їй перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати, починаючи із 01 січня 2016 року, є обґрунтованими та доведеними.
Доводи управління Пенсійного фонду України у місті Рівне, наведені у запереченнях на адміністративний позов, спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та наведеними у даній постанові нормативними актами.
Згідно вимог частини другої статті 161 КАС України, при прийнятті постанови суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року № 21-348а13, № 21-420а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13 та № 21-4289а15 від 15 грудня 2015 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним рішення та зобов"язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугою років - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Управління пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області, правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_1.
Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, виходячи з розрахунку 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки прокуратури Рівненської області № 18-190 від 10.03.2016р., та здійснювати відповідні виплати вказаної пенсії, починаючи з 01.01.2016р.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови
Суддя: О.В.Панас
Судове рішення № 57762765, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 11.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 569/3772/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: