Ухвала суду № 57761020, 18.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6279/15-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/962/16 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 42 18.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Верланова С.М., Приходька К.П.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2015 року у справі за позовом комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії та за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи: комунальне підприємство «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства», Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області про усунення перешкод у користуванні спільним сумісним майном.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів,

УСТАНОВИЛА :

У червні 2015 року позивач комунальне підприємство «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» (далі по тексту - КП «БГВУЖКГ») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про зобов'язання вчинити дії, з урахуванням поданих пізніше уточнень просив: зобов'язати відповідачів використовувати житлову квартиру № 3 у будинку по АДРЕСА_1 та підвальне приміщення у зазначеному будинку за цільовим призначенням; зобов'язати відповідачів привести житлову квартиру № 3 у будинку по АДРЕСА_1 і підвальне приміщення у попередній стан відповідно до проектної документації.

Свої вимоги КП «БГВУЖКГ» мотивувало тим, що згідно з рішенням Боярської міської ради № 07/334 від 13.10.2006 року йому було передано у повне господарське відання майно територіальної громади міста, в тому числі передано на баланс житловий будинок АДРЕСА_1.

Як стверджує КП «БГВУЖКГ», житлова квартира № 3 за адресою: АДРЕСА_1 використовується всупереч цільовому призначенню, а саме: в якості офісного приміщення для здійснення підприємницькій діяльності без попереднього обов'язкового переведення квартири, як непридатної для проживання громадян, в нежиле приміщення у встановленому порядку, відповідних дозволів відповідачі не отримували.

Крім того, зі слів КП «БГВУЖКГ», за наслідками звернення мешканців будинку по АДРЕСА_1 комісією у складі працівників позивача було проведено загальний огляд вказаного жилого будинку, за результатами якого складено відповідні акти. Згідно з даними актами, мешканцем квартири 3 у підвальному приміщенні під квартирою 3 виконані будівельні роботи, а саме: зруйновані перегородки кладових, знятий шар підлоги на 10 см і підлога зацементована; власник квартири № 3 ОСОБА_3 обладнав другий вихід з власної квартири, повний пакет на дозвіл перепланування квартири відсутній, рішення виконкому на перепланування квартири відсутнє; власник квартири № 3 ОСОБА_3 задіяв частину підвального приміщення, де встановив обладнання для організації Інтернет-мережі, дозвільні документи на надання послуг Інтернет-мережі відсутні.

Поруч із цим, КП «БГВУЖКГ» зазначало, що за результатами виїзної позапланової перевірки Інспекції з державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було встановлено, що в квартирі № 3 по АДРЕСА_1 виконані будівельні роботи з реконструкції, а саме: з віконного пройому стіни влаштовано дверний пройом, виконані будівельні роботи з реконструкції підвального приміщення, а саме: здійснено цегляну кладку огороджувальної конструкції стіни з керамічних блоків, за виявлені правопорушення ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.

У ході судового розгляду треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись з власним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: комунальне підприємство «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства», Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні спільним сумісним майном, в якому просили суд, з урахуванням уточнень: усунути перешкоди в здійсненні ними права користування підвалом багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідачів за власний рахунок відновити планування даного підвалу відповідно до проектної документації, а саме: в підвалі під квартирою № 3 знову звести 4 перегородки кладових, зняти шар цементу з підлоги, повернути шар підлоги у 10 см, а також знести огороджувальну конструкцію стіни з керамічних блоків та прибрати двері, які зведені у приміщенні IV площею 12,90 кв. м у цьому підвалі; усунути перешкоди в здійсненні ними права користування земельною ділянкою біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідачів за власний рахунок знести встановлений по периметру квартири № 3 по АДРЕСА_1 паркан з металопрофілю орієнтовною довжиною 25 погонних метрів та висотою більше ніж 2 метри та сходи, які прилягають до даної квартири та забезпечують безпосередній вхід з вулиці та вихід на вулицю з цієї квартири; заборонити ОСОБА_3 здійснювати підприємницьку діяльність по наданню послуг доступу до мережі Інтернет у квартирі № 3 та у підвальному приміщенні у будинку АДРЕСА_1.

Свої вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обґрунтували тим, що вони являються власниками квартир відповідно № 4 та № 8 в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1.

Також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зауважували, що вони є жителями м. Боярка, а отже, й членами територіальної громади цього міста.

На їх думку, так як земельна ділянка, на якій відповідачі розмістили спірний паркан, не приватизована і не була передана у власність будь-якій особі, відноситься до комунальної власності і належить територіальній громаді м. Боярка, а тому вони, як члени територіальної громади м. Боярка, мають право на користування земельною ділянкою, до якої відповідачами було обмежено доступ шляхом побудови незаконного паркану.

Зазначили, що відповідачі, які являються власниками квартири № 3 по АДРЕСА_1, з метою забезпечення здійснення підприємницької діяльності без дозволу інших власників квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 провели реконструкцію підвального приміщення загального користування в цьому будинку, а саме: в підвалі під квартирою № 3 зруйнували 4 перегородки кладових, які були запроектовані при будівництві їх будинку, зняли шар підлоги на 10 см і зацементували її, а також захопили частину підвалу, облаштувавши окреме приміщення шляхом здійснення цегляної кладки огороджувальної конструкції стіни з керамічних блоків та встановлення дверей, які постійно зачинені і від яких ключі не були їм вручені.

Крім того, треті особи вказували, що без дозволу інших власників квартир, Департаменту з державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області та Боярської міської ради відповідачі виконали будівельні роботи з реконструкції будинку, а саме: з віконного пройому своєї квартири облаштували дверний пройом та сходи, цим самим зробивши другий вихід зі своєї квартири безпосередньо в двір, а не до під'їзду будинку, а також встановили паркан по периметру своєї квартири з металопрофілю орієнтовною довжиною 25 погонних метрів та висотою більше ніж 2 метри, захопивши при цьому прибудинкову територію їх будинку.

На переконання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вказаними діями відповідачі грубо порушили їх право користуватися приміщеннями та землями загального користування, так як обмежили їх доступ до них, а частину зруйнували.

Поруч із цим, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, що відповідач ОСОБА_3 являється фізичною особою-підприємцем та використовує свою квартиру, а також захоплені приміщення та землі загального користування для здійснення підприємницької діяльності у сфері електрозв'язку, що створює їм, як мешканцям багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, ряд незручностей, оскільки у зв'язку з цим на території їх будинку розміщені обладнання та техніка, які шкідливо впливають на стан їх здоров'я.

Треті особи вказували, що вони, як власники квартир, являються також і співвласниками всього житлового будинку, а допоміжні приміщення, в тому числі й підвал, є їх спільною сумісною власністю.

На думку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на цій підставі відповідачі перед виконанням дій щодо реконструкції підвального приміщення повинні були запитати згоди інших співвласників будинку, чого не зробили, при цьому зруйнували ряд кладових та відгородили частину підвального приміщення, що унеможливлює для них користування цим майном.

Стосовно розміщення відповідачами на прибудинковій території їх будинку паркану, то треті особи вважають, що цим вони позбавили їх можливості, а отже, й права користуватись об'єктом благоустрою м. Боярка, яке гарантоване їм законодавством.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зауважили, що постійно перебувають у страху за їх здоров'я та безпеку їх життя, так як у зв'язку із здійснення відповідачем ОСОБА_3 діяльності у сфері електрозв'язку у їх будинку розміщено відповідні обладнання та техніка.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області в задоволенні позову комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про зобов'язання вчинити дії - відмовлено. Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: комунальне підприємство «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства», Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні спільним сумісним майном задоволено частково. Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права користування підвалом багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 відновити планування даного підвалу відповідно до проектної документації будинку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 121,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 121,80 грн. В решті позоних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог третіх осіб про усунення перешкод у користуванні майном, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимог.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач ОСОБА_2 зазначає, що задовольняючи позовні вимоги третіх осіб в частині усунення перешкод у користуванні власністю, суд першої інстанції не послався на норми матеріального права, на підставі яких задоволена дана вимога. Крім того, суд першої інстанції належним чином не перевірив, у чому саме полягає порушення прав третіх осіб, які звернулись із самостійними вимогами, оскільки вони продовжують вільно користуватись своїми підвальними приміщеннями у будинку.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Рішення суду перевіряється в межах апеляційної скарги, лише в частині задоволення вимог третіх осіб до ОСОБА_2 щодо усунення перешкод у користуванні спільною власністю та зобов'язання привести підвальне приміщення у попередній стан.

Вирішуючи спір та задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, посилаючись на норми ст. 321, ч. 1,2 ст. 369, ч. 2 ст. 382 ЦК України, вважав обґрунтованими вимоги третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні ними права користування підвалом спірного багатоквартирного будинку та про зобов'язання відповідача ОСОБА_2 привести підвальні приміщення у попередній стан, відповідно до проектної документації.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору дарування квартири від 28.01.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 599 та зареєстрованого у КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» 28.01.2003 року, квартира № 3 по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2.

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло від 10.07.2000 року, зареєстрованого в Києво-Святошинському БТІ 18.07.2000 року за № 150/4, та свідоцтва про право власності на житло від 14.08.1995 року, зареєстрованого в Київському міжміському БТІ 21.08.1995 року за № 150/8, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартир № 4 та № 8 відповідно в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1.

Згідно з актом працівників КП «БГВУЖКГ» загального огляду жилого будинку від 04.09.2014 року, мешканцем квартири 3 у підвальному приміщенні під квартирою 3 виконані будівельні роботи, а саме: зруйновані перегородки кладових, знятий шар підлоги на 10 см і підлога зацементована.

Відповідно до протоколу Інспекції з державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі по тексту - ІДАБК у Київській області) про адміністративне правопорушення № 1-Л-А-1310/488 від 13.10.2014 року, припис ІДАБК у Київській області № С-1310/9 від 13.10.2014 року, постанову ІДАБК у Київській області про адміністративне правопорушення № А-3010Н від 30.10.2014 року, у квартирі № 3 загальною площею 63 кв.м за адресою: буд. АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 виконані будівельні роботи реконструкції, а саме: з віконного пройому стіни довжиною 3,77 м кімнати 3/14,1 (відповідно до технічного паспорта) влаштовано дверний пройом, виконані будівельні роботи з реконструкції підвального приміщення, а саме: здійснено цегляну кладку огороджувальної конструкції стіни з керамічних блоків та виконані будівельні роботи з будівництва паркану по периметру фасаду квартири № 3 орієнтовною довжиною 23 м без документу, який дає право виконувати будівельні роботи.

З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного встановив, що самовільна реконструкція підвальних приміщень у багатоквартирному будинку порушує права інших власників приватизованих квартир у такому будинку, а тому дійшов правильного висновку про зобов'язання відповідача привести спірні приміщення до попереднього стану.

Колегія суддів апеляційного суду не приймає доводи апеляційної скарги щодо відсутності у рішенні суду посилання на норми матеріального права, які були застосовані, оскільки це не відповідає дійсності.

Місцевий суд обґрунтовано послався на норми Цивільного кодексу України, Законів України, які регулюють особливості здійснення права власності у багатоквартирному житловому будинку.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

За змістом п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У п.п. 2, 4-6 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначено, що: допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

З огляду на ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Слід зазначити також, що відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути: відновлення становища, яке існувало до порушення. Таким чином, встановивши порушення прав третіх осіб, як співвласників підвального приміщення, суд першої інстанції, відповідно до положень Закону, дійшов вірного висновку про задоволення вимоги щодо зобов'язання відповідача відновити становище, яке існувало раніше, відповідно до проектної документації.

Колегія суддів апеляційного суду не приймає також доводи апеляційної скарги щодо існування встановленого порядку користування спірним підвальним приміщенням, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необґрунтованими є також посилання відповідача ОСОБА_2 на відсутність встановленого судом порушення прав третіх осіб у зв'язку із проведенням ремонтних робіт та переплануванням підвального приміщення.

Відповідно до ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників, тобто один із співвласників майна не може нав'язувати іншому співвласнику спосіб розпорядження цим майном, кожен із співвласників має право вимагати, щоб майно залишалось у первісному вигляді, а розпорядження спільним майном без отримання згоди інших співвласників є порушенням їх прав.

Необґрунтованими та не доведеними є також посилання відповідачів на неможливість проведення робіт по поверненню підвального приміщення у попередній стан у зв'язку із небезпекою проведення таких робіт через можливість руйнування несучих конструкцій.

З огляду на вищевказане, висновки суду першої інстанції відповідають встановленим по справі обставинам, ґрунтуються на нормах Закону, підтверджуються наявними у справі доказами, доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Таргоній Д.О.

Судді: Верланов С.Н.

Приходько К.П.