Рішення № 57757761, 10.05.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2016 р.Справа № 922/870/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ФО ОСОБА_1, м. Харків до ТОВ "Автрамат", м. Зміїв третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Харків про стягнення 38644,50 грн. за участю представників:

позивача - Андросов А.О., довіреність № 1566 від 06.05.2016 року;

відповідача - не з'явився;

3-ї особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ФО ОСОБА_1 (м. Харків) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Автрамат" (м. Зміїв) заборгованість в сумі 38644,50 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 28.03.16р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 квітня 2016 року на 11:30 годину.

13.04.16р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.

В грудні місяці 2015р. ОСОБА_4 вийшла зі складу учасників Товариства. Після чого, між Позивачем та Третьою особою на загальних зборах учасників Товариства, що відбулись 09.02.2016р., було досягнуто домовленості щодо виплати на користь ОСОБА_4 частини майна Товариства у зв'язку із її виходом зі складу учасників Товариства. При цьому, зазначає відповідач, Товариство на ці збори не запрошувалось. Відповідно до цієї домовленості частина майна Товариства сплачується на користь Позивача в натуральній формі, шляхом передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, а інша частина шляхом сплати коштів у розмірі 425 089,50грн. з розстроченням платежу. Також, четвертим питанням порядку денного, зазначеного рішення загальних зборів учасників Товариства, директора товариства було зобов'язано укласти з позивачем договір щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,№ НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, як на правову підставу виникнення зобов'язання щодо сплати чергового платежу, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства від 09.02.2016р. між товариством, в особі його директора Іванухи В.Ф. та ОСОБА_4 16.02.2016р. було укладено договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,НОМЕР_2, НОМЕР_3 котрий Товариство виконало та передало зазначені знаки.

Що ж стосується сплати коштів у розмірі 425089,50грн., то як зазначає відповідач, окрім рішення загальних зборів, яке фактично є домовленістю між діючим учасником товариства та його колишнім учасником, щодо механізму виплати частини майна товариства відповідно до частки у статутному капіталі товариства учасника, який вийшов зі складу учасників, жодних договорів між товариством та позивачем укладено не було, а отже, відповідач вважає, що обов'язку товариства щодо здійснення сплати коштів у розмірі 38644,50грн. в строк до 25.02.2016р. не виникло.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Таким чином, Відповідач вважає, що строк здійснення Товариством платежу у розмірі 38 644,50 (тридцять вісім тисяч шістсот сорок чотири грн. 50 коп.) гривень не настав у зв'язку з тим, що: по-перше - рішення загальних зборів учасників товариства від 09.02.16р. не несе зобов'язальний характер для товариства щодо здійснення цього платежу; по-друге - відповідно до ч.1 ст.54 Закону України "Про господарські товариства", товариство зобов'язане здійснити виплату частину майна товариства учаснику який вийшов зі складу часників товариства в строк до 12 місяців з дня виходу, тобто в нашому випадку до 28.12.2016р.

13.04.16р. на адресу суду надано пояснення від ОСОБА_2, в яких вона вказала, що 28.12.15р. зі складу учасників ТОВ "АВТРАМАТ" вийшла ОСОБА_4 У зв'язку з цим, 09.02.16р. загальними зборами учасників ТОВ "АВТРАМАТ" було затверджено баланс та фінансовий звіт ТОВ "АВТРАМАТ", а також затверджено розмір частки майна товариства, що підлягає сплаті Позивачу у розмірі 575089,50грн. та порядок сплати, який полягав у тому, що частина майна товариства у розмірі 150000,00грн. сплачується у натуральній формі, шляхом передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, а інша частина, у розмірі 425089,50грн., коштами шляхом здійснення до 25.12.16р. щомісячних платежів у розмірі 38644,50грн. (до 25-го числа кожного місяця починаючи з лютого). На виконання зазначеного рішення між ТОВ "АВТРАМАТ" та ОСОБА_4 16.02.16р. було укладено договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг, відповідно до якого право власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №№ НОМЕР_2,НОМЕР_3 перейшло до позивача.

Таким чином, третя особа вважає, що ТОВ "АВТРАМАТ" частково виконало свої зобов'язання у розмірі 150000,00 грн. щодо виплати частини майна товариства учаснику який вийшов зі складу його учасників. Що ж стосуються зобов'язання щодо сплати іншої частини у розмірі 425089,50грн., то мені не відомі причини його не виконання та вважаю, що ТОВ "АВТРАМАТ" зобов'язане його виконувати відповідно до умов зазначених у протоколі загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАТ" від 09.02.2016р.

Ухвалою суду від 15.04.16р. залучено ОСОБА_2 до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

05.05.16р. представник позивача надав письмові пояснення на відзив відповідача в яких вказав, що 28.12.2015р., керуючись правом на вихід зі складу учасників товариства передбаченим ч.1 ст. 148 Цивільного кодексу України та п.4.1 Статуту Товариства в редакції затвердженої загальними зборами учасників від 24.12.2015р., позивачем було прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства та подано загальним зборам учасників товариства відповідну, нотаріально посвідчену, заяву. Рішенням загальних зборів учасників товариства, на якому прийняли участь та голосували "ЗА" одностайно усі учасники, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2, у зв'язку з чим, на підставі пунктів 7.3 та 7.4 Статуту товариства в редакції затвердженої загальними зборами учасників від 24.12.2015р., рішення визнано правомочним, було прийнято рішення про затвердження виходу зі складу учасників Товариства ОСОБА_4 з виплатою їй вартості частини майна Товариства пропорційно частці останньої у статутному капіталі Товариства, після затвердження звіту за 2015 рік.

29.12.2016р. було зареєстровано нову редакцію Статуту Товариства затверджену рішенням загальних зборів учасників товариства від 28.12.2015р., відповідно до якої учасником товариства із часткою в статутному капіталі у розмірі 100% є ОСОБА_2. Позивача було запрошено прийняти участь в загальних зборах учасників ТОВ "АВТРАМАТ", що відбулись 09.02.16р. з наступним порядком денним:

1. Обрання голови і секретаря Загальних зборів учасників;

2. Затвердження балансу та фінансового звіту за 2015рік;

3. Виплата вартості частини майна ТОВ "АВТРАМАТ" ОСОБА_4;

4. Уповноваження директора на укладання договорів.

На даних зборах була присутня ОСОБА_2, яка є єдиним учасником товариства із часткою в статутному капіталі у розмірі 100%. По всім питанням порядку денного було проголосовано "ЗА" одностайно, а отже і рішення прийняті цими загальними зборами учасників товариства, на підставі п.7.3, 7.4 Статуту товариства в редакції затвердженій загальними зборами учасників товариства від 28.12.2015р. є правомочними.

Цим рішенням було затверджено порядок виплати ОСОБА_4 частини майна Товариства, який повинен бути здійснений наступним чином:

1. 150000,00 (сто п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) гривень виплачується в натуральній формі, шляхом передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 в строк до 25 лютого 2016 року;

2. 425089,50 (чотириста двадцять п'ять тисяч вісімдесят дев'ять грн. 50 коп.) гривень сплачується в строк до 25.12.2016р., шляхом здійснення щомісячної (до 25-го числа кожного місяця) сплати грошових коштів у розмірі 38 644,50 (тридцять вісім тисяч шістсот сорок чотири грн. 50 коп.) гривень.

Частково зазначене зобов'язання товариство виконало, та передало у власність ОСОБА_4 виключні майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, що підтверджується договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 16.02.2016р. та відомостями з бази даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" розміщеної на офіційній Інтернет сторінці ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (УКРАПАТЕНТ). Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Що ж стосується сплати коштів, то позивач вказує, що на думку Відповідача рішення загальних зборів учасників Товариства від 09.02.2016р., яким було визначено розмір частини майна Товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_4 та порядок її сплати, не є зобов'язанням для Відповідача в розумінні ч.1, ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України, а є лише домовленістю між діючим та колишнім учасниками Товариства з цього приводу, а отже і строк здійснення чергового платежу на час звернення Позивачем до суду нібито не настав. Позивач не погоджується з такими міркуваннями Відповідача та вважає, що рішення загальних зборів учасників Товариства від 09.02.2016р. є саме зобов'язанням товариства сплатити кошти Позивачу у розмірі та порядку, передбаченому цим рішенням, у зв'язку з чим, підлягає виконанню виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що розмір частини майна товариства, яка підлягає сплаті учаснику, що виходить зі складу учасників товариства, становить 50%.

Відповідно до ст.7.1, пунктів "Д" та "М" ст.7.3 Розділу 7 Статуту товариства, в редакції затвердженої загальними зборами учасників від 28.12.2015р., вищим органом управління товариства є загальні збори Учасників, які складаються з Учасників Товариства.

Крім того, позивач наголошує, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належать питання щодо затвердження річних результатів діяльності товариства та річних балансів, відчуження майна товариства на суму, яке складає 50% та більше відсотків майна товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та ст.7.9 Розділу 7 Статуту товариства, в редакції затвердженої загальними зборами учасників від 28.12.2015р., директор підзвітний загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Позивач звертає увагу, що на загальних зборах учасників товариства, які відбулись 09.02.16р. були розглянуті питання, що віднесені до виключної компетенції вищого органу управління товариством, а саме загальних зборів учасників товариства, які в силу приписів ч.3 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та Статуту товариства є обов'язковими для виконання товариством через виконавчий орган - директора.

Отже, позивач вважає, що ОСОБА_2, як учасник товариства, на час прийняття зазначеного рішення вже володіла 100% Статутного капіталу товариства, в рамках своєї компетенції, як вищого органу управління товариством, поклала на відповідача обов'язок виплатити частку частини майна відповідача ОСОБА_4 шляхом здійснення в строк до 25.12.16р. щомісячних платежів у розмірі 38644,50 грн., організація виконання якого (обов'язку щодо здійснення цих платежів) покладається на виконавчий орган товариства - директора.

06.05.16р. позивач надав заяву з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

06.05.16р. представник відповідача надав заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника відповідача з урахуванням наданого відзиву на позовну заяву.

Суд, розглянувши дану заяву, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству, а тому задовольняє її.

06.05.16р., 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, надала пояснення по справі в яких вказала, що 13.04.16р., через канцелярію суду, було подано письмові пояснення щодо зазначеного спору, які підтримує у повному обсязі та вважає, що ТОВ "АВТРАМАТ" зобов'язане виконати зобов'язання покладені на відповідача рішенням загальних зборів учасників товариства від 09.02.16р.

Представник позивача в судовому засіданні 10.05.16р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.05.16р. не з`явився.

Представник 3-ї особи в судове засідання 10.05.16р. не з`явився.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

ОСОБА_4 (далі - Позивач) до 28.12.15року була учасником товариства з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАТ", (далі - відповідач, товариство), розмір частки в статутному капіталі товариства якої складав 50% (п'ятдесят відсотків).

28.12.5р., керуючись правом на вихід зі складу учасників товариства передбаченим ч.1 ст. 148 Цивільного кодексу України та п.4.1 Статуту товариства, позивачем було прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства та подано загальним зборам учасників товариства відповідну, нотаріально посвідчену, заяву.

28.12.2015р. загальними зборами учасників було прийнято рішення про затвердження виходу зі складу учасників товариства ОСОБА_4 з виплатою їй вартості частини майна товариства пропорційно частці останньої у статутному капіталі товариства, після затвердження звіту за 2015 рік.

Відповідно до звіту за 2015 рік вартість усього майна товариства становила 1150179,00 (один мільйон сто п'ятдесят тисяч сто сімдесят дев'ять грн. 00 коп.) гривень, відповідно, частина вартості майна товариства, що підлягає виплаті позивачу становить 575089,50 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч вісімдесят дев'ять грн. 50 коп.) гривень.

09.02.16р. рішенням загальних зборів учасників товариства було затверджено звіт за 2015 рік та визначено порядок виплати ОСОБА_4 частини майна товариства, наступним чином:

1. 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) гривень виплачується в натуральній формі, шляхом передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 в строк до 25 лютого 2016 року;

2. 425 089,50 (чотириста двадцять п'ять тисяч вісімдесят дев'ять грн. 50 коп.) гривень сплачується в строк до 25.12.2016р., шляхом здійснення щомісячної (до 25-го числа кожного місяця) сплати грошових коштів у розмірі 38 644.50 (тридцять вісім тисяч шістсот сорок чотири грн. 50 коп.) гривень.

Отже, Відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити ОСОБА_4 частину майна товариства шляхом передання їй прав інтелектуальної власності та здійснення платежів за графіком у розмірі 38 644,50 грн. щомісячно, на протязі 2016 року.

16.02.2016р., на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 09.02.2016р., між відповідачем та позивачем було укладено договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,№ НОМЕР_2, НОМЕР_3.

На час звернення позивача до суду з відповідним позовом, відповідач не здійснив виплату грошових коштів у розмірі 38 644,50 грн., яку повинен був здійснити до 25.02.2016р. згідно встановленого загальними зборами учасників товариства графіком платежів, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства; за домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі; порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до п.4.6 Статуту товариства при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернутий повністю або частково у натуральній формі.

09.02.16р. рішенням загальних зборів учасників товариства було затверджено звіт за 2015 рік та визначено порядок виплати ОСОБА_4 частини майна товариства, наступним чином:

1) 150 000,00 грн. виплачується в натуральній формі, шляхом передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами №,№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 в строк до 25 лютого 2016 року;

2) 425 089,50 грн. сплачується в строк до 25.12.2016р., шляхом здійснення щомісячної (до 25-го числа кожного місяця) сплати грошових коштів у розмірі 38 644.50 (тридцять вісім тисяч шістсот сорок чотири грн. 50 коп.) гривень.

Отже, відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити ОСОБА_4 частину майна товариства шляхом передання їй прав інтелектуальної власності та здійснення платежів за графіком у розмірі 38644,50 грн. щомісячно, протягом 2016 року.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було виконано зобов`язання перед позивачем щодо виплати платежів за графіком у розмірі 38644,50 грн.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що строк здійснення товариством платежу 38644,50 грн. ще не настав спростовуються наданим до господарського суду протоколом №6 від 09.02.16р. Загальних зборів учасників ТОВ "Автрамат", в якому чітко відображено термін першого платежу (до 25 лютого 2016 року) . Оскільки станом на 25 лютого 2016 року, вартість частини майна товариства в розмірі 38644,50 грн. не була сплачена відповідачем, тому у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.

Крім того, встановлений загальними зборами графік виплати вартості майна товариства ОСОБА_4 є законним та не суперечить вимогам ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", оскільки виплата відповідачем повинна проводитись згідно ч.1 ст. 54 вищевказаного Закону в строк до 12 місяців з дня виходу ОСОБА_4, що свідчить про необхідність сплатити відповідачем всю суму визначеної вартості частини майна в розмірі 425089,50 грн. у строк до 12 місяців. Але порушення графіку виплати відповідачем свідчить про виникнення права у позивача вимагати виплати не у повному обсязі, а лише в тій частині, в якій встановлено рішенням загальних зборів від 09.02.2016 року.

Таким чином, право вимоги у ОСОБА_4 виникло саме в розмірі 38644,50грн., тобто в тій частині виплати вартості майна, яку необхідно було сплатити товариству до 25-го лютого 2016 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. 148 Цивільного кодексу України; ст. 54 Закону України "Про господарські товариства"; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВТРАМАТ" (Місцезнаходження: 63401, Харківська область, м. Зміїв, вулиця 50 років Комсомолу, будинок №115, код ЄДРПОУ 39297284, р/р 26005011412515 ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Червонозаводським РВ УМВС України в Харківській області 27.08.1999р., реєстраційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1) заборгованість у розмірі 38644,50 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.2016 р.

Суддя Л.В. Шарко