Постанова № 57757759, 17.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Справа№ 910/21937/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Майданевича А.Г.

Рудченка С.Г.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.05.2016 року по справі №910/21937/15 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року

по справі №910/21937/15 (суддя - Турчин С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж"

до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"

про стягнення 131 769,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" 131 769,45 грн., з яких: 79 757,95 грн. - основного боргу, 45 350,70 грн. - інфляційні витрати, 6 660,80 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором субпідряду №9 від 20.04.2010р. не виконані належним чином зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року у справі №910/21937/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на користь Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" заборгованість у розмірі 79 757,95 грн., інфляційні витрати у розмірі 45 350,70 грн., 3% річних у розмірі 5 268,73 грн., судові витрати у розмірі 2 607,55 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 15.10.2015р., відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи; на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Крім того, позивачем подано доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції виклавши пункт 2 резолютивної частини останнього в наступні редакції: «2. В частині позовних вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на користь Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" заборгованості у розмірі 79 757,95 грн. провадження у справі припинити». В іншій частині рішення суду залишити без змін.

13.05.2016р. від представника відповідача надійшов до суду супровідний лист, в якому просить долучити до матеріалів справи докази погашення основного боргу за оскаржуваним рішенням суду першої інстанції. Даний лист з додатками до нього судова колегія долучила до матеріалів справи.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судові засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги та те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, судова колегія встановила наступне:

20.04.2010 року між позивачем, як субпідрядником, та відповідачем, як генпідрядником, був укладений договір субпідряду №9 (далі - Договір), відповідно до умов якого за дорученням генпідрядника субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати якісно і у встановлені терміни роботи по монтажу повітроводів ("стояків") однотрубних вентиляційних систем, для підключення вентиляторних вузлів, згідно проектної документації № Т-0801-11-АР на об'єкті: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2,3,4 ж.м. Осокорки Північні у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок на ділянці №11", а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити якісно виконані роботи.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору сторони погодили, що договірна ціна виконуваних робіт орієнтовно складає 608 386,80 грн. Договірна ціна є динамічною, підлягає уточненню при зміні обсягів і складу робіт, зміні вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, виході нових нормативних актів, які впливають на вартість будівництва, зміні законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт.

Додатковою угодою №2 від 29.09.2011р. до Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт з урахуванням цієї додаткової угоди орієнтовно складає 1 467 483,60 грн.

В подальшому, додатковою угодою №3 від 03.04.2012р. до Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт з урахуванням цієї додаткової угоди орієнтовно складає 1 506 322,80 грн.

Згідно із додатковою угодою №4 від 06.07.2012р. до Договору загальна вартість робіт з урахуванням цієї додаткової угоди орієнтовно складає 1 760 907,07 грн.

Також, вказаною додатковою угодою сторони вирішили доповнити розділ 1 Договору пунктом 1.4: «Субпідрядник зобов'язується якісно та в установлені терміни виконати роботи по монтажу, спуску та налагодженню систем вентиляції та кондиціювання в нежитлових вбудованих приміщеннях, що не були передбачені договором субпідряду №9 від 20.04.2010 по об'єкту: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2,3,4 ж.м. Осокорки Північні у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок на ділянці №11", а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити якісно виконані роботи".

Закінчення робіт оформляється двохстороннім актом (п.3.2 Договору).

Згідно із п.5.1 Договору субпідрядник готує Акти виконаних робіт ф.№КБ-2в, а також Довідку про вартість ф. №КБ-3 та до 25 числа місяця, що є звітним, узгоджує їх з начальником дільниці генпідрядника та технаглядом (замовника) на предмет відповідності фактично виконаним обсягам робіт, і передає їх для підписання генпідряднику.

Відповідно до п.5.3 Договору генпідрядник зобов'язується розрахуватись з субпідрядником за виконані роботи на підставі підписаних представниками сторін Акту виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт ф. № КБ-3 за відповідний період, шляхом перерахування коштів на рахунок не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту їх двостороннього підписання.

Додатковою угодою №2 від 29.09.2011р. до Договору сторони вирішили внести зміни і викласти п. 5.3 останнього у наступній редакції: «Оплата робіт здійснюється генпідрядником в розмірі 98% від кожного оформленого акту виконаних робіт (форми КБ-3, КБ-2в) до 25 числа місяця слідуючого за звітним. Два відсотки від вартості договору залишається в гарантійному фонді будівництва на рахунках замовника. Накопичені за період 2% перерахувань до гарантійного фонду перераховуються субпідряднику через 12 місяців після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта відповідно до діючого законодавства, після отримання коштів від замовника».

Договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по цьому договору (п.8.4 Договору).

Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором виконав роботи на загальну суму 1 301 580,30 грн., в підтвердження чого надані: довідка №216/498 за липень 2010 року, акт № 216/498 за липень 2010 року, довідка № 205/498 за серпень 2010 року, акт № 205/498 за серпень 2010 року, довідка № 207/498 за вересень 2010 року, акт №207/498 за вересень 2010 року, довідка № 204/498 за жовтень 2010 року, акт № 204/498 за жовтень 2010 року, довідка № 204/498 за грудень 2010 року, акт № 204/498 за грудень 2010 року, довідка № 207/498 за січень 2011 року, акт № 207/498 за січень 2011, довідка №204/498 за березень 2011 року, акт № 204/498 за березень 2011 року, довідка № 205/498 за квітень 2011 року, акт № 205/498 за квітень 2011 року, довідка № 207/498 за травень 2011 року, акт № 207/498 за травень 2011 року, довідка № 202/498 за червень 2011 року, акт № 202/498 за червень 2011 року, довідка № 205/498 за липень 2011 року, акт № 205/498 за липень 2011 року, довідка б/н за серпень 2011 року, акт № 206/498 за серпень 2011 року, довідка б/н за вересень 2011 року, акт № 203/498 за вересень 2011 року, довідка № 205/498 за жовтень 2011 року, акт № 205/498 за жовтень 2011 року, довідка б/н за листопад 2011 року, акти №210/498 та № 508/498 за листопад 2011 року, довідка б/н за червень 2012 року, акт № 1006/1717 за червень 2012 року, довідки б/н та № 1006/1717 за липень 2012 року, акти № 210/498, №508/498 та № 1006/1717 за липень 2012 року, довідка б/н за серпень 2012 року, акт №202/498 за серпень 2012 року, довідка б/н за вересень 2012 року, акт № 216/498 за вересень 2012 року, довідка б/н за грудень 2012 року, акт № 507,807,702/498 за грудень 2012 року.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату виконаних позивачем робіт здійснив частково на суму 1 221 822,35 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №143/5 від 30.07.2010, №164/9 від 31.08.2010, №193/4 від 30.09.2010, №234/1 від 31.10.2010 №1828/7 від 31.12.2010, №15/17 від 31.01.2011, №63/3 від 31.03.2011, №118/6 від 31.04.2011, №142/15 від 31.05.2011, № 254/21 від 30.06.2011, № 319/20 від 29.07.2011, №344/3 31.08.2011, № 373/9 від 30.09.2011, № 393/24 від 31.10.2011, № 422/2 від 30.11.2011, актами надання послуг №783 від 27.06.2012, № 958 від 31.07.2012, №939 від 31.07.2012, №1053 від 31.08.2012, №1189 від 28.09.2012, № 1484 від 29.12.2012, №1420 від 30.11.2012.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за Договором субпідряду №9 від 20.04.2010р. складає 79 757,95 грн.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору субпідряду №9 від 20.04.2010р. між сторонами відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Судова колегія проаналізувавши умови зазначеного Договору вважає, що останній за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст.838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст.854 ЦК України).

На підтвердження факту виконання умов Договору в частині виконання робіт на загальну суму 1 301 580,30 грн. позивачем надано акти, а саме: за липень 2010 року, за серпень 2010 року, за вересень 2010 року, за жовтень 2010 року, за грудень 2010 року, за січень 2011, за березень 2011 року, за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за серпень 2011 року, за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року, за червень 2012 року, за липень 2012 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року, за грудень 2012 року. Вказані акти підписані з боку відповідача та скріплені печаткою товариства без зауважень та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що відповідач здійснює оплату виконаних позивачем робіт на підставі підписаних представниками сторін акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту їх двостороннього підписання та після внесення змін згідно із додатковою угодою від 29.09.2011, відповідач здійснює оплату виконаних позивачем робіт в розмірі 98% від кожного оформленого акту виконаних робіт до 25 числа місяця слідуючого за звітним. Накопичені за період 2% перерахувань до гарантійного фонду перераховуються позивачу через 12 місяців після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта відповідно до діючого законодавства, після отримання коштів від замовника.

Накопичені за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року 2% перерахувань до гарантійного фонду за розрахунком позивача, що перевірений судом та є арифметично вірним, складають 7 810,73 грн.

Сертифікатом серії КВ №16412243440 від 13.12.2012р. засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2,3,4 житлового масиву м. Осокорки Північні у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок на ділянці № 11 проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Зазначений сертифікат виданий на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 03.12.2012р.

У відповідності до ст.39 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (чинних на час укладення додаткової угоди №2), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Отже, строк оплати накопичених за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року 2% перерахувань до гарантійного фонду у розмірі 7 810,73 грн. настав 14.12.2013.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що обов'язок замовника прийняти та оплатити виконану роботу витікає із закону та договору і не може ставитися в залежність від виконання певних дій третьою особою.

Сторонами договору обумовлено те, що укладений договір є оплатним, тобто обов'язок відповідача, як замовника, оплатити виконані роботи виникає згідно з положеннями закону (ст.854 та ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України) та укладеного між сторонами Договору.

Згідно із ч.1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відтак, суд відзначає, що факт отримання/неотримання коштів від замовника не впливає на виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт, оскільки, така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.

Відповідачем доказів на спростування вищенаведених обставин суду не надано.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, банківськими виписками з рахунку позивача та актами надання послуг підтверджено, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за Договором в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку із чим розмір заборгованості відповідача за договором складає 79 757,95 грн.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення не надавав письмових доказів сплати заборгованості за Договором. Платіжне доручення №644 від 07.04.2016р. та №626 від 06.04.2016р. про оплату заборгованості, а саме, в розмірі 79 757,95 грн. грн. було надано відповідачем лише в апеляційній інстанції. Крім того, зазначені кошти були сплачені на виконання рішення суду.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що в апеляційної інстанції відсутні підстави при перегляді оскаржуваного рішення враховувати сплачену відповідачем заборгованість платіжним дорученням №644 від 07.04.2016р. та №626 від 06.04.2016р. Сплачені кошти за даними дорученнями мають бути враховані при виконанні рішення державною виконавчою службою.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу в розмірі 79 757,95 грн., відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 660,80 грн. (нараховані за загальний період з 16.09.2012 по 21.08.2015) та інфляційні втрати у розмірі 45 350,70 грн. (нараховані за загальний період з 16.09.2012 по 21.08.2015), судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Водночас, позивачем при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат не враховано сум накопичених за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року 2% перерахувань до гарантійного фонду та не враховано вірний початок періоду прострочення заборгованості.

Враховуючи встановлене вище прострочення відповідачем грошового зобов'язання, приписи вказаних правових норм та перевіривши розрахунок суду першої інстанції, з відповідача місцевим судом правомірно стягнуто 3 % річних у розмірі 5 268,73 грн. та інфляційні втрати у розмірі 45 350,70 грн.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені відповідачем апеляційній скарзі судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року по справі №910/21937/15 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року по справі №910/21937/15 залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/21937/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.Г. Майданевич

С.Г. Рудченко