Ухвала суду № 57757516, 16.05.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.05.2016 р. Справа № 914/3047/14

За скаргою:Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, м. Львів;на дії:державного виконавця відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2015р. ВП №49339383у справі:№ 914/3047/14за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Квік-Сервіс Плюс», м. Львів;до відповідача:Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, м. Львів;про:стягнення 1007073,63 грн. Суддя Крупник Р.В. Секретар Цяпка О.І.Представники сторін: від скаржника : ОСОБА_1 представник (довіреність № 14 від 06.05.2015р.);від позивача: від відділу примусового виконання УДВС ГТУЮ у Л/о:ОСОБА_2 директор; не зявився.

Представнику позивача та відповідача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

ВСТАНОВИВ:

25.11.2015р. на адресу господарського суду Львівської області від Державної інспекції сільського господарства в Львівській області надійшла скарга на дії державного виконавця відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2015р. ВП №49339383.

У звязку з закінченням повноважень судді Матвіїва Р.І., як вперше призначеного на посаду судді, 25.11.2015р. було проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями, внаслідок якого скаргу Державної інспекції сільського господарства в Львівській області від 23.11.2015р. №3263/11-8 передано на розгляд судді Крупнику Р.В.

Оскільки станом на день подання скарги, матеріали справи №914/3047/14 були направлені на адресу Львівського апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Вищого господарського суду України, ухвалою від 27.11.2015р. питання про прийняття скарги до розгляду відкладено до повернення справи до господарського суду.

Так як 21.12.2015р. матеріали справи повернулися до господарського суду, 25.12.2015р. судом винесено ухвалу, якою скаргу Державної інспекції сільського господарства в Львівській області прийнято до розгляду, який призначено на 12.01.2016р.

Зважаючи на те, що після винесення вказаної ухвали на адресу господарського суду з Львівського апеляційного господарського суду надійшов лист від 29.12.2015р. вих. №09-01/6455/15 про направлення справи №914/3047/14 для подальшого скерування до ВГС України для здійснення касаційного провадження, 11.01.2016р. суд зупинив провадження у справі до повернення матеріалів справи до господарського суду Львівської області, про що виніс відповідну ухвалу.

Так як 10.03.2016р. матеріали справи №914/3047/14 повернулися з ВГС України суд ухвалою від 11.03.2016р. поновив провадження у справі, розгляд скарги призначив на 28.03.2016р.

Ухвалою від 24.03.2016р. провадження у справі було зупинене у звязку з повторним надходженням касаційної скарги та направленням матеріалів справи до ВГС України.

Ухвалою суду від 27.04.2016р. провадження у справі № 914/3047/14 поновлено та розгляд скарги призначено на 10.05.2016р., у звязку з повернення 26.04.2016р. матеріалів справи №914/3047/14 до господарського суду. Ухвалою від 10.05.2016р. суд відклав розгляд справи на 16.05.2015р.

Представник скаржника в судове засідання зявився, подану скаргу підтримав, просив суд її задоволити повністю. Вимоги викладені в скарзі мотивує тим, що ухвалою господарського суду Львівської області від 16.06.2015р. у справі №914/3047/14 частково задоволено заяву стягувача та змінено спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, належне Держсільгоспінспекції в Львівській області. Вказана ухвала була оскаржена відповідачем в апеляційному порядку, зокрема, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. апеляційну скаргу відповідача відхилено, ухвалу господарського суду залишено без змін. Не погоджуючи з прийнятими судовими рішеннями, 05.08.2015р. скаржником подано касаційну скаргу, якою останній просив зупинити виконання постанови апеляційної інстанції до закінчення її перегляду та винести відповідну ухвалу. 02.10.2015р. ВГС України прийнято ухвалу, котрою вирішено повернути касаційну скаргу Держсільгоспінспекції. 15.10.2015р. відповідач повторно звернувся до ВГС України з касаційною скаргою.

19.11.2015р. на адресу Державної інспекції сільського господарства в Львівській області від Відділу примусового виконання УДВС ГТУЮ у Львівській області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2015р. ВП №49339383 щодо виконання наказу господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. у справі №914/3047/14, яким передбачено змінити спосіб виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2014р.

На думку представника, дії державного виконавця по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2015р. ВП №49339383 є неправомірними, оскільки станом на день винесення вказаної постанови, відповідачем було оскаржено постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. в касаційному порядку, а тому підстави для виконання виконавцем зазначеної постанови апеляційної інстанції були відсутні. Крім цього, представник скаржника додав, що в наказі господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. у справі №914/3047/14 допущено помилку в найменуванні Держсільгоспінспекції, а саме замість Державної інспекції сільського господарства в Львівській області вказано Державної інспекції сільського господарства у Львівській області. Скаржник вважає, що державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження не взято до уваги норми ст.ст. 18, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та не перевірено відповідність наказу господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. вимогам ст. 18 Закону. Представник зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження, яка винесена на підставі виконавчого документу в якому допущено помилку та який не відповідає вимогам ст. 18 Закону не підлягає виконанню, а державний виконавець в силу положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження. Крім цього, скаржник зазначає, що при відкритті виконавчого провадження виконавцем не взято до уваги положення ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Представник позивача (стягувача) в судове засідання зявився, проти поданої скарги заперечив, просив суд в її задоволенні відмовити, оскільки така спрямована на затягування виконання судового рішення.

Державний виконавець в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, детально ознайомившись з наявними в матеріалах справи документами, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 (суддя Матвіїв Р.І.) за позовом ТОВ «Квік-Сервіс Плюс» до Державної інспекції сільського господарства в Львівській області про стягнення 1007073,63 грн. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 356342,86 грн. основного боргу, 45590,50 грн. інфляційних втрат, 18174,91 грн. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498949,64 грн. основного боргу, 63835,62 грн. інфляційних втрат, 24236,65 грн. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20141,50 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Вказане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2014р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.06.2015р. (суддя Юркевич М.В.) (залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р.) заяву ТОВ «Квік-Сервіс Плюс» про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 задоволено частково. Змінено спосіб виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 про стягнення з Державно інспекції сільського господарства у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Квік-Сервіс Плюс» 356342,86 грн. основного боргу, 45590,50 грн. інфляційних втрат, 18174,91 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498949,64 грн. основного боргу, 63835,62 грн. інфляційних втрат, 24236,65 грн. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20141,50 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору - шляхом звернення стягнення на нерухоме майно належне Державній інспекції сільського господарства у Львівській області. В частині заяви ТОВ «Квік-Сервіс Плюс» про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 шляхом звернення стягнення на нерухоме майно належне Державній інспекції сільського господарства у Львівській області, а саме: приміщення контори площею 180,3 кв.м. та побутові приміщення 105,9 кв.м., розміщені за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9 відмовлено.

На виконання вказаної ухвали, 23.07.2015р. судом видано відповідний наказ.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційною інстанцією постановою, Держсільгоспінспекція звернулася з касаційною скаргою до ВГС України, який 02.10.2015р. виніс ухвалу про повернення скаржнику касаційної скарги без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2015р. ТОВ «Квік-Сервіс-Плюс» звернулося до Шевченківського ВДВС ЛМУЮ з заявою про прийняття наказу господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. у справі №914/3047/14 до виконання.

18.09.2015р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48762875 по примусовому виконанні наказу від 23.07.2015р. №914/3047/14, виданого господарським судом Львівської області, а також постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої було накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

В подальшому, а саме 29.10.2015р. вказані постанови були скасовані на підставі постанови начальника Шевченківського ВДВС ЛМУЮ. 29.10.2015р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №48762875 з тих підстав, що виконавчий документ наказ господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. №914/3047/14 предявлений до органу виконавчої служби не за підвідомчістю виконання рішення.

13.11.2015р. державним виконавцем Відділу примусового виконання УДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49339383 по примусовому виконанні наказу від 23.07.2015р. №914/3047/14, виданого господарським судом Львівської області про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 про стягнення з Державно інспекції сільського господарства у Львівській області на користь ТОВ «Квік-Сервіс Плюс» 356342,86 грн. основного боргу, 45590,50 грн. інфляційних втрат, 18174,91 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498949,64 грн. основного боргу, 63835,62 грн. інфляційних втрат, 24236,65 грн. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20141,50 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору - шляхом звернення стягнення на нерухоме майно належне Державній інспекції сільського господарства у Львівській області. Даною постановою державним виконавцем надано боржнику строк для самостійного виконання судового рішення до 20.11.2015р.

Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2015р. сторонам скеровано лист про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2015р. №09.1-5/1589/В-6/9490, в якому державним виконавцем розяснено їх права та обовязки в межах виконавчого провадження.

На переконання скаржника, державний виконавець не вправі був виносити вказану постанову, оскільки станом на 13.11.2015р., постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. (якою залишено без змін ухвалу господарського суду від 16.07.2015р. про зміну способу виконання рішення у справі №914/3047/14) була оскаржена Держсільгоспінспекцією в касаційному порядку, натомість інформацією про прийняття чи повернення скарги на день подання даної скарги на дії органу ДВС відповідач не володів.

Встановивши наведені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, як накази господарських судів.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання.

Частиною 3 ст. 105 ГПК України встановлено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2015р. Львівським апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі №914/3047/14, якою залишено без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 16.06.2015р. про зміну способу виконання рішення у вказаній справі, матеріали справи повернено до суду першої інстанції.

Так, згідно положень п. 1 Постанови Пленуму ВГС України від 24.10.2011р. №11 «Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України» господарський суд апеляційної інстанції, прийнявши постанову за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, повинен повернути матеріали відповідної справи до місцевого господарського суду. Якщо зазначену постанову оскаржено в касаційному порядку, матеріали справи у разі необхідності видачі судом першої інстанції наказу на виконання судового рішення і в цьому випадку мають бути невідкладно повернуті до місцевого господарського суду, який після видачі стягувачеві зазначеного наказу так само невідкладно надсилає їх до суду касаційної інстанції.

23.07.2015р. на примусове виконання ухвали господарського суду Львівської області від 16.06.2015р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. місцевим судом видано відповідний наказ. Після видачі вказаного наказу 06.08.2015р. матеріали справи були направлені до суду апеляційної інстанції у звязку з надходженням від Держсільгоспінспекції касаційної скарги.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 121-1 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Як вбачається з касаційної скарги Держсільгоспінспекції від 31.07.2015р. №2245/11-8 (подана скаржником вдруге 15.10.2015р.) на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р., скаржник просив ВГС України прийняти касаційну скаргу до розгляду, зупинити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р., скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Квік-Сервіс-Плюс».

Здійснивши правовий аналіз вищевикладених законодавчих положень, суд зазначає, що факт подання стороною у справі касаційної скарги на постанову апеляційної інстанції, котра набрала законної сили в день її прийняття, не зупиняє виконання судового рішення.

За таких обставин дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та винесення відповідної постанови можуть бути визнані неправомірними лише за умови, якщо станом на день винесення такої постанови судом касаційної скарги винесено ухвалу про зупинення виконання рішення.

Враховуючи те, що на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 13.11.2015р. ухвали щодо зупинення виконання рішення у справі №914/3047/14 Вищим господарським судом прийнято не було та більше того, 08.12.2015р. касаційну скаргу повернуто скаржнику, суд вважає, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2015р. були правомірними та відповідали закону.

З приводу посилань скаржника (як на одну з підстав визнання дій державного виконавця неправомірними) на те, що виконавчий документ містить полку в найменуванні боржника, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника скаржника судом зясовано, що дійсно в найменуванні боржника як у всіх винесених процесуальних документах по справі №914/3047/14, так і в наказі господарського суду Львівської області від 23.07.2015р. повне найменування боржника зазначено як Державна інспекція сільського господарства у Львівській області, натомість згідно виписки з ЄДРПОУ на відповідача, його найменування Державна інспекція сільського господарства у Львівській області, тобто в цілому найменування боржника (скаржника) правильне, лише сполучник «в» помилково зазначено як «у».

Разом з тим, всі інші реквізити виконавчого документу як назва, дата видачі, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видала, дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ, місцезнаходження стягувача та боржника, їхні ідентифікаційні коди, як суб'єктів господарської діяльності, резолютивна частина ухвали, дата набрання законної (юридичної) сили ухвалою, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання зазначені вірно.

На думку суду, помилка в найменуванні боржника в частині сполучника «у» замість «в» не є підставою для визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними, оскільки всі інші реквізити виконавчого документа вказані правильно та дають державному виконавцю можливість ідентифікувати особу боржника та вживати всіх необхідних дій щодо виконання судового рішення у справі №914/3047/14.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у державного виконавця відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повноважень здійснювати виконання судового рішення у справі №914/3047/14, зважаючи на те, що в силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» таке підлягає виконанню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1, 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затв. Указом Президента України від 13.04.2011р. №459/2011, державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Наведені законодавчі положення свідчать про те, що Державні інспекція сільського господарства в Львівській області є територіальним органом центрального органі виконавчої влади Державної інспекції сільського господарства України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Відтак, виконання судового рішення у справі №914/3047/14 є підвідомче саме відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

У відповідності до п. 9.13 Постанови Пленуму ВГС України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи те, що доводи скаржника в обґрунтування поданої ним скарги не знайшли свого правового підтвердження, суд ухвалив відмовити в задоволенні скарги повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Державної інспекції сільського господарства в Львівській області від 23.11.2015р. №3263/11-8 про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання управління ДВС ГТУЮ Львівській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2015р. ВП №49339383 відмовити.

Суддя Крупник Р.В.