Рішення № 57757369, 13.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2016 р.Справа № 916/5121/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС"

До відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 підприємство „Придніпровська залізниця

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргилл", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК Зектер"

Про: стягнення 598657,50 грн.

Колегія суддів у складі: Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.

Судді: Желєзна С.П., Бездоля Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, представники за довіреністю

Від 3-х осіб: не зявилися

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Одеська залізниця про стягнення 598657,50 грн. вартості втраченого вантажу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2015р. порушено провадження у справі №916/5121/15 та призначено до розгляду у судовому засіданні.

25.01.2016р. представником Державного підприємства „Одеська залізниця до суду надано клопотання в порядку ст. 27 ГПК України, у якому заявник просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємство „Придніпровська залізниця.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2016р. залучено ОСОБА_1 підприємство „Придніпровська залізниця до участі у справі №916/5121/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2016р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „АТ Каргилл до участі у справі №916/5121/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2016р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „"ТЕК Зектер" до участі у справі № 916/5121/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2016р. відповідно до вимог ст.4-6 ГПК України призначено справу № 916/5121/15 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.03.2016р. було призначено автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу колегії суддів.

Згідно даних автоматичного розподілу справи між суддями було визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/5121/15 головуючий суддя Дяченко Т.Г., судді Желєзна С.П., Бездоля Ю.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2016р. справу №916/5121/15 прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя Дяченко Т.Г., судді Желєзна С.П., Бездоля Ю.С. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_1 підприємство „Одеська залізниця проти задоволення позовних вимог заперечує, що вбачається з наданих суду усних пояснень представників відповідача в судових засіданнях та письмових заперечень, які були залучені відповідачем до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

На підставі договору поставки № CVP 78825 від 12.06.2015р. між ТОВ „АТ Каргілл та ПП „Травіан та відповідно до видаткової накладної № РН-0000063 від 15.06.2015р. ТОВ „АТ Каргілл набуто у власність пшеницю 2 класу врожаю 2014 року у кількості 512,180 тон за ціною 3150 грн. без ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 1613367 грн.

В подальшому, між ТОВ „АТ Каргілл та позивачем - ТОВ "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" виникли правовідносини щодо забезпечення організації експортно-експедиторського обслуговування по перевезенню зернових вантажів залізничним транспортом на території України та країн СНД, які були врегульовані на підставі підписаного договору № 51-1к/09 від 01.08.2009р.

Як встановлено судом, положення укладеного між ТОВ „АТ Каргілл та ТОВ "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" договору № 51-1к/09 від 01.08.2009р. містили застереження (п.5.1 договору) про те, що у випадку документально підтвердженого невиконання або неналежного виконання зобовязань, визначених договором, винна сторона відшкодовує добросовісній стороні усі понесені у звязку з цим збитки, у відповідності до діючого законодавства України.

На виконання зазначеного договору № 51-1к/09 від 01.08.2009р., відправником Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" зі станції відправлення Привільне ДП „Придніпровська залізниця на адресу одержувача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Зектер станція призначення Миколаїв вантажний за залізничною накладною №46425260 було відправлено вантаж - пшеницю насипом вагою 190050 кг, з яких у вагоні-зерновозі №95801817 відправлено пшеницю масою вантажу 63950кг; у вагоні-зерновозі №95395729 відправлено пшеницю масою вантажу 60450кг; у вагоні-зерновозі №95492302 відправлено пшеницю масою вантажу 65650кг.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії листа ТОВ "ТЕК Зектер від 11.09.2015р. №341, адресованого начальнику станції Миколаїв-вантажний, одержувач вантажу, враховуючи те, що строк доставки вантажу закінчився, просив видати йому вантаж „пшениця у кількості 190050 кг, що перевозився у вагонах №95801817, №95395729 та №95492302.

У листі Херсонської дирекції залізничних перевезень станції Миколаїв-вантажний від 14.09.2015р. № 293/М (а.с. 40 Т.1) було повідомлено одержувача вантажу про те, що видача вантажу, що розміщувався у вагонах №95801817, №95395729 та №95492302 є неможливою, оскільки вказані вагони на станцію призначення не прибули.

Як вбачається з залученої до матеріалів справи довідки Криворізької Дирекції залізничних перевезень ДП „Придніпровська залізниця станція Привільне, виданої ТОВ "УКРМЕТАЛУРГТРАНС", прийняті до перевезення за накладною №46425260 вагони №95801817, №95395729 та №95492302 з вантажем були відправлені зі станції Привільне 22.08.2015р. поїздом №3501.

Як вбачається з відмітки станції Миколаїв-вантажний, датованої 16.10.2015р., на вищевказаній довідці від 06.10.2015р., вантаж прийнятий до перевезення за накладною №46425260 вагони №95801817, №95395729 та №95492302 на станцію призначення не прибув.

Відповідно до даних наявної у матеріалах справи копії протоколу № в.о. Н-42/28 від 02.09.2015р. наради ДП „Придніпровська залізниця, з обставин та причин допущення транспортної події сходження з рейок 15 вагонів на стрілочному переводі №1 розїзду 355 км дільниці Жовтокамянка Апостолове 22.08.2015р. у складі поїзда №3501, 28.08.2015р. о 05 год. 58 кв. при прямування поїзду № 3501 у складі 23 вагонів на 354 км. Дільниці Жовтокамянка - Апостолове при швидкості руху 66 км/год. відбулось різке падіння тиску в гальмівній магістралі. Розслідуванням на місці події було встановлено, що з рейок зійшли 15 вагонів, у тому числі вагони вагонах №95801817, №95395729 та №95492302.

Відповідно до даних довідки власника вантажу ТОВ „АТ Каргілл від 02.10.2015р. №2966, які також підтверджуються даними про вартість пшениці, що відображені у видатковій накладній № РН-0000063 від 15.06.2015р., вартість 1 тони пшениці, що була відправлена у вагонах №95801817, №95395729 та №95492302, склала 3150 грн.

Таким чином, відповідно до даних розрахунку вартості втраченого вантажу, що проведений позивачем у позовній заяві, загальна вартість втраченого вантажу, із розрахунку 190050 кг, склала 598657,50 грн. без ПДВ.

Як вбачається з письмових пояснень представника ТОВ „АТ Каргілл, які надійшли до суду 14.03.2016р., власником вантажу - ТОВ „АТ Каргілл було повідомлено вантажовідправника - ТОВ "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" про розмір понесених збитків та про необхідність їх відшкодування.

На підставі платіжного доручення № 1981 від 17.11.2015р. (копія а.с. 119 Т.1) на суму 314000 грн. ТОВ "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" було здійснено часткове відшкодування вартості втраченого вантажу на користь ТОВ „АТ Каргілл.

У претензії від 22.02.2016р. № НОМЕР_1 „АТ Каргілл наполягало на відшкодуванні з боку ТОВ "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" усієї вартості втраченого вантажу.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення № 421 від 12.03.2016р. ТОВ "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" було сплачено на користь ТОВ „АТ Каргілл решту вартості втраченого вантажу у сумі 284657,50грн.

Таким чином, відповідно до наданих суду платіжних доручень, позивачем було відшкодовано на користь ТОВ „АТ Каргілл вартість втраченого вантажу у розмірі 598657,50грн.

Відповідно до письмових пояснень ТОВ „АТ Каргілл від 14.03.2016р. суд було повідомлено та підтверджено факт, що грошові кошти в розмірі 598657,50 грн., відповідно до платіжного доручення № 1981 від 17.11.2015р. на суму 314000 грн. та платіжного доручення №421 від 12.03.2016р. на суму 284657,50 грн. ТОВ „АТ Каргілл отримано за договором №51-1к/09 від 01 серпня 2009р. в рахунок відшкодування вартості втраченого внаслідок техногенної аварії на залізниці вантажу зерно пшениці 2-го класу, у кількості 190,050 тон, яке було відправлено по залізничній накладній № 46425260.

З метою досудового врегулювання спору, 20.10.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" на адресу Державного підприємства „Одеська залізниця було направлено претензію за №1640 на відшкодування збитків у розмірі 598657,50 грн. Однак, листом Державного підприємства „Одеська залізниця від 05.11.2015р. було повідомлено позивача, що відповідна претензія не може бути прийнята до розгляду, відповідно до положень Статуту залізниць України.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" обґрунтовані неналежним виконання з боку Державного підприємства „Одеська залізниця своїх зобовязань щодо перевезення вантажу за вантажною накладної №46425260 та направлені на стягнення з відповідача збитків у вигляді вартості втраченого вантажу в розмірі 598657,50 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Ст. 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини та п. 1 ч. 3 цієї статті визначено, що у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За умовами ч.1 ст. 12 Закону України „Про залізничний транспорт залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобовязана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до п. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно до п. 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Положеннями ст. 23 Закону України „Про залізничний транспорт та ст. 110 Статуту залізниць України визначено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Положеннями п. 2.10 Розяснень Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею №04-5/607 від 29.05.2002р. (в редакції розяснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. за №04-5/225) спори, що виникають з договору перевезення, в тому числі у прямому міжнародному залізничному сполученні, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, вирішуються господарським судом за місцезнаходженням органу транспорту, на якого Статутом і Правилами предявлення та розгляду претензій покладено розгляд претензій.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Згідно п. 2.10 вказаних вище Розяснень ВГСУ, відповідно до п. 131 Статуту залізниць України, позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як одержувачем, так і відправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення, яка несе відповідальність за всі залізниці учасниці перевезення, і залучати до участі у справі як іншого відповідача або третю особу залізницю відправлення та транзитні залізниці у суду немає підстав. Залізницею призначення втраченого вантажу пшениці загальної кількості 190050 кг., у вагонах-зернових №95801817, №95395729, №95492302, накладна №46425260 є ОСОБА_1 підприємство „Одеська залізниця, яка і несе відповідальність за втрату такого вантажу та повинно відшкодувати нанесені збитки в повному обсязі.

Згідно п. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної кількості рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість вантажу.

Згідно п. 2.7. Розяснень Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею №04-5/607 від 29.05.2002р. (в редакції розяснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. за №04-5/225) вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної старшим бухгалтером, копії податкової накладної.

Згідно п. 6 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130-137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. якщо вантажовідправником є транспортно - експедиторське підприємство, яке не є виробником або постачальником вантажу, для підтвердження вартості відправленого вантажу заявником може бути додана завірена копія договору транспортного експедирування, укладеного між вантажовідправником (експедитором) і фактичним постачальником (виробником) вантажу, та рахунок або інший документ фактичного постачальника (виробника), що підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи було залучено оригінал довідки фактичного постачальника від 02.10.2015р. №2966 про вартість однієї тони пшениці 2-го класу, копію договору поставки пшениці 2-го класу № CVP 78825 від 12.06.2015р., копію видаткової накладної № РН-0000063 від 15.06.2015р.

Вартість втраченого вантажу власника ТОВ „Каргілл, який було надано вантажовідправнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС", який було останнім відправлено за станції Привольне ДП „Придніпровська залізниця на станцію Миколіїв-Вантажний (експ.) ДП „Одеська залізниця, складає 598657,50 грн., відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" від 11.04.2016р. за вх. №729, яка складена та підписана генеральним директором та головним бухгалтером підприємства.

Згідно ст. 117 Статуту залізниць України відправник або одержувач має право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за втрату, якщо вантаж не було видано одержувачу на йог вимогу протягом 30 днів з моменту закінчення терміну доставки.

Як встановлено судом, вантаж, відправлений зі станції Привільне ДП „Придніпровська залізниця по залізничній накладній №46425260 у трьох вагонах-зерновозах за №№95801817, 95395729, 95492302 з призначенням станція Миколаїв-Вантажний ДП „Одеська залізниця на адресу ММТП для ТОВ „Зектер загальної масою 190050 кг., не було доставлено перевізником, що підтверджується довідкою Криворізької Дирекції залізничних перевезень ДП „Придніпровська залізниця станція Привільне, виданої ТОВ "УКРМЕТАЛУРГТРАНС".

Додатково слід зазначити, що позивачем на вимогу власника вантажу - ТОВ „АТ Каргілл було відшкодовано грошову суму у розмірі 598657,50 грн. усієї вартості втраченого вантажу, що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями та поясненнями ТОВ „АТ Каргілл про отримання відповідних коштів, які були зараховані в рахунок відшкодування вартості втрачено вантажу, що був відправлений за по залізничній накладній № 46425260 відповідно до договору №51-1к/09 від 01 серпня 2009р.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" про стягнення збитків, які виникли внаслідок втрати вантажу за вантажною накладною №46425260 в розмірі 598657,50 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 8979,86грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця (65012, м. Одеса, вул. Пантелемонівська,19; код 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" (49000, м. Дніпропетровськ, пл. В.І. Леніна, буд. 1; код 30095793) вартість втраченого вантажу в розмірі 598657 (пятсот девяносто вісім тисяч шістсот пятдесят сім) грн. 50 коп. та 8979 (вісім тисяч девятсот сімдесят девять) грн. 86 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено 17.05.2016р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий Т.Г. Д'яченко

Суддя С.П. Желєзна

Суддя Ю.С. Бездоля