Ухвала суду № 57757178, 17.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.05.2016Справа № 910/7070/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАТІ", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ, про визнання зобов'язання частково виконаним,

у справі № 910/7070/16

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАТІ", м. Київ

про стягнення заборгованості в розмірі 24 293 061,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявник (відповідач за первісним позовом), Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАТІ", 17 травня2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом б/н від 16.05.2016 року до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (позивач за первісним позовом) в якому просить суд визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТАТІ» частково виконало свої зобов'язання перед ПАТ «Київенерго» станом на 17.05.2016 року у розмірі 989 458,11 грн.

Зазначений зустрічний позов не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позивачем заявлено вимоги про визнання частково виконаним Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАТІ» своїх зобов'язань перед ПАТ «Київенерго» станом на 17.05.2016 року у розмірі 989 458,11 грн.

В обґрунтування зазначених зустрічних вимог заявник посилається на те, що частина зобов'язання заявником були виконані. Первісна позовна заява подана через намагання зашкодити господарській діяльності заявника (відповідача за первісним позовом) та всупереч нормам Цивільного та Господарсько-процесуального кодексу України. Станом на дату подання зустрічного позову заборгованість заявника (відповідача за первісним позовом) значно зменшилась.

Однак при цьому, всупереч вимогам щодо змісту позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК України, заявник не надав доказів, на підставі яких позивач обґрунтовує заявлені зустрічні позовні вимоги.

Згідно абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутність обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.

За таких обставин, у зустрічному позові не вказано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, що є підставою для повернення зустрічного позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як визначено нормами Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн.).

Так, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1378,00 грн. та не більше 206 700,00 грн., немайнового характеру - 1378,00 грн.

Втім, заявник (відповідач за первісним позовом) взагалі не надав до даного зустрічного позову доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. При цьому, будь-яких посилань на правові підстави звільнення від сплати судового збору заявником не зазначено.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. В пункті 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні заяви надіслати сторонам копії заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

Документи, що підтверджують надсилання сторонам копії заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з розглядом спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви додаються документи, які підтверджують відправлення сторонам копії заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

За приписами п.п. 59, 61 зазначених вище Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, належним доказом відправлення сторонам заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Втім, до зустрічного позову заявником не надано доказів направлення відповідачу за зустрічним позовом (позивачу за первісним позовом) копії зустрічного позову, а саме не додано документів, що підтверджує надання поштових послуг (опис вкладення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що є порушенням вищезазначених норм.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на заяву, в той час, як у даному випадку відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на зустрічний позов з урахуванням усіх обставин, на які посилається заявник.

Отже, зустрічний позов б/н від 16.05.2016 року не може бути прийнятий до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 38, 56, 57, 59, 60, п.п. 3, 4, 6 ч.1 ст.63, ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов б/н від 16.05.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАТІ" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання зобов'язання частково виконаним повернути заявникові без розгляду.

Суддя О.С. Комарова