Рішення № 57757136, 12.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016Справа № 910/3977/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"доПриватного підприємства "Вок-Сервіс"простягнення 30 319 грн 52 коп.Представники сторін:від позивача:Чечун Л.В. - представник за довіреністювід відповідача: не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" з вимогами про стягнення з Приватного підприємства "Вок-Сервіс" 30 319 грн 52 коп. заборгованості за договором оренди № ДО-61/Б-2014 від 01.03.2014, в тому числі: 21 785 грн 70 коп. основного боргу, 535 грн 84 коп. 3 % річних та 7 997 грн 98 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору оренди № ДО-61/Б-2014 від 01.03.2014, а також договору про постачання теплової енергії № 195Т-12 від 01.03.2015, договором про компенсацію витрат на утримання електричних мереж № 195Э-12 від 01.03.2012 та договору № 195В-12 від 01.03.2012 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати орендних платежів та комунальних послуг за період з травня 2014 року по лютий 2016 року у розмірі 21 785 грн 70 коп., крім того, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 535 грн 84 коп. 3 % річних та 7 997 грн 98 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 порушено провадження у справі № 910/3977/16, розгляд справи призначений на 04.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 відкладено розгляд справи на 12.05.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

12.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 12.05.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

У судове засідання 12.05.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 12.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (орендодавець за договором) та Приватним підприємством "Вок-Сервіс" (орендар за договором) укладено договір оренди № ДО-61/Б-2014, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування об'єкт оренди, а саме приміщення загальною площею 14,6 м2 на 4-му поверсі будинку побуту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 70.

Згідно з пунктом 2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договору, але не раніше дати підписання сторонами наданого договору та акта приймання-передачі майна.

01.03.2014 між сторонами підписано акт здачі-приймання об'єкта, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 14,6 м2 на 4-му поверсі будинку побуту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 70.

У відповідності до пункту 3.1 договору оренди орендар незалежно від наслідків господарської діяльності сплачує орендодавця протягом строку дії цього договору плату за користування об'єктом оренди 83 грн 33 коп. за 1 м2 , крім того ПДВ 20 % - 16 грн 67 коп. Всього з ПДВ за 1 м2 в місяць - 100 грн 00 коп. Загальна сума за користуванням об'єктом оренди за базовий місяць (2014 року) складає - 1216 грн 67 коп., крім того ПДВ - 20 % - 243 грн 33 коп. Всього з ПДВ 1 460 грн 00 коп. В розмір орендної плати враховано відшкодування податку на землю.

Пунктом 3.2 договору оренди визначено, що плата за користування об'єктом оренди сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця за поточний місяць на умовах 100 % передньої оплати.

Відповідно до пункту 3.3 договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, але не нижче розміру орендної плати за базовий місяць, вказаний у пункті 3.1.

Загальна площа, що здається в оренду, може змінюватись за узгодженням сторін та оформляється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору (пункт 3.5. договору оренди).

В подальшому, 01.09.2014 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № ДО-61/Б від 01.03.2014, відповідно до умов якої орендар бере додатково приміщення в будинку побуту на 4-му поверсі, площею 12,0 м2 .

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди сторони погодили викласти пункту 3.1 договору оренди в наступній редакції: "Орендар незалежно від наслідків господарської діяльності сплачує орендодавця протягом строку дії цього договору плату за користування об'єктом оренди: розміщення офісу (14,6 м2) - 83 грн 33 коп. за 1 м2 , крім того ПДВ 20 % - 16 грн 67 коп. Всього з ПДВ за 1 м2 в місяць - 100 грн 00 коп.; складське використання (12,0 м2) - 58 грн 33 коп. за 1 м2, крім того ПДВ 20 % - 11 грн 67 коп. Всього з ПДВ за 1 м2 в місяць - 70 грн 00 коп. Загальна сума за користування об'єктом оренди складає - 1916 грн 67 коп., крім того ПДВ - 20 % - 383 грн 33 коп. Всього з ПДВ - 2300 грн 00 коп. В розмірі орендної плати враховано відшкодування податку на землю". Базовим місяцем на офісне приміщення (14,6 м2) вважати січень 2014 року; базовим місяцем на приміщення складського використання (12,0 м2) вважати липень 2014 року.

01.09.2014 між сторонами підписано акт здачі-приймання об'єкта, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 12,0 м2 на 4-му поверсі будинку побуту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 70.

Положеннями пункту 3.7 договору оренди сторонами погодили, що по окремим договорам сплачуються платежі за тепло, воду, електроенергію, газ, телефонний зв'язок, вивіз побутових відходів, та сплата за заїзд транспорту згідно з пунктом 7.6 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (постачальник за договором) та Приватним підприємством "Вок-Сервіс" (споживач за договором) укладено договір на постачання теплової енергії № 195Т-12, від повно до умов якого постачальник зобов'язується подавати енергію в інженерні мережі споживача згідно акта балансової належності, а споживач зобов'язується прийняти і сплатити вартість спожитої теплової енергії у звітному місяці згідно показників обліку приладів споживання теплової енергії або розрахунків до 10 числа наступного за звітним місяцем.

01.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (сторона-1 за договором) та Приватним підприємством "Вок-Сервіс" (сторона-2 за договором) укладено договір про компенсацію витрат на утримання електричних мереж № 195Э-12, відповідно до умов якого сторона-1 зобов'язується надати послуги по забезпеченню подачі через власні інженерні мережі електричної енергії в інженерні мережі сторони-2, а сторона-2 зобов'язується сплатити компенсацію витрат із забезпечення подачі на його площі електричної енергії і компенсувати вартість електричної енергії згідно тарифів ПАТ "Київенерго". Розрахунок вартості спожитої електричної енергії визначаються згідно показників обліку або розрахунків, а оплата за електричну енергію здійснюється у розмірах вартості спожитих у звітному місяці до 15 числа наступного за звітним місяця.

01.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (сторона-1 за договором) та Приватним підприємством "Вок-Сервіс" (сторона-2 за договором) укладено договір про компенсацію витрат на утримання інженерних водопровідних мереж № 195В-12, відповідно до умов якого сторона-1 зобов'язується забезпечити технічну можливість подачі через власні інженерні мережі холодної води в інженерні мережі сторони-2, а сторона-2 зобов'язується компенсувати витрати на забезпечення подачі на її площі холодної води, і вартість холодної води по тарифам ПАТ "Київводоканал". Розрахунок вартості спожитої холодної води визначається згідно показників лічильників або розрахунків сторони-1, а оплата за холодну воду здійснюється стороною-2 до 15 числа наступного за звітним місяця.

Пунктом 5.2 договору оренди встановлено обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, а пунктом 5.9 - своєчасно здійснювати платежі за користування об'єктом оренди та платежі за використання енергоресурсів.

Згідно з пунктом 10.1. договору оренди встановлено, що даний договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.03.2014 по 28.02.2015 включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.4 договору оренди).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до повідомлення № 1563-33 від 18.12.2015 Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" повідомило Приватне підприємство "Вок-Сервіс" про відсутність наміру продовжувати термін дії договору оренди № ДО-61/Б-2014 від 01.03.2014 та звернулось з вимогою про повернення об'єкту оренди до 10.01.2016.

10.01.2016 між сторонами підписано акт здачі-приймання об'єкта, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв приміщення загальною площею 26,6 м2 на 4-му поверсі будинку побуту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 70.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договорів та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за договором оренди № ДО-61/Б-2014 від 01.03.2014 та щодо повної та своєчасної оплати спожитих житлово-комунальних послуг за договором про постачання теплової енергії № 195Т-12 від 01.03.2015, договором про компенсацію витрат на утримання електричних мереж № 195Э-12 від 01.03.2012 та договором № 195В-12 від 01.03.2012, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 18 850 грн 67 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів та спожитих послуг на суму 18 850 грн 67 коп. Крім того, між сторонами був підписаний акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.10.2015 по 31.12.2015, відповідно до якого станом на 31.12.2015 сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 18 850 грн 67 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів орендних платежів за договором оренди № ДО-61/Б-2014 від 01.03.2014 та з оплати спожитих житлово-комунальних послуг за договором про постачання теплової енергії № 195Т-12 від 01.03.2015, договором про компенсацію витрат на утримання електричних мереж № 195Э-12 від 01.03.2012 та договором № 195В-12 від 01.03.2012 на загальну суму 18 850 грн 67 коп. вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 850 грн 67 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № ДО-61/Б-2014 від 01.03.2014, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних у розмірі 535 грн 84 коп. та пені у розмірі 7 997 грн 98 коп., нарахованих за період з 27.05.2014 по 29.02.2016.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У позовній заяві поповича посилається на пункт 9.3 договору оренди № ДО-61/Б-2014 від 01.03.2014 на підставу нарахування пені за порушення строків оплати орендних платежів, проте судом встановлено, що у пінті 9.3 договору оренди сторони погодили, що у випадку порушення строку сплати оренди (передбаченого пунктом 3.2 цього договору) за користування об'єктом оренди, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 50 % базової місячної суми оренди, за кожний випадок порушення.

З огляду на вищевикладене та у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо нарахування пені за порушення строку сплати оренди за договором оренди № ДО-61/Б-2014 від 01.03.2014, позовні вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 7 997 грн 98 коп. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів та з оплати спожитих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 535 грн 84 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вок-Сервіс" (03058, м. Київ, вул. Індустріальна, буд. 30, кВ. 13, ідентифікаційний код 33829581) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (03680, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 49/2, ідентифікаційний код 14308569) заборгованість у розмірі 18 850 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 67 грн., 3 % річних у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн 84 коп. та судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 10 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 17.05.2016

Суддя Н.Б. Плотницька