Рішення № 57756933, 12.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016Справа № 910/5752/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Акціонерного товариства "СУСТР-19"

про внесення змін до договору

за участю представників:

від прокуратури:Винник О.О.- посвідчення прокурора м. Києва № 036704 від 15.12.2015 р.від позивача:Власенко І.І.- представник за довіреністю № 225-КМГ-1315 від 18.04.2016 р.від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулась Київська місцева прокуратура № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Акціонерного товариства "СУСТР-19" про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 03.07.1998 р.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на невнесення відповідачем змін до договору від 03.07.1998 р., що є обов'язковим згідно з рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 89/9146, відповідно до якого розмір річної орендної плати повинен бути приведений у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України, а орендна плата повинна становити не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У позові прокурор просить суд внести зміни до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди № 69-5-00017 від 03.07.1998 р., укладеного між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерним товариством "СУСТР-19", а саме - в п. 2.1, в якому зазначити, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали та обґрунтували позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Отже, підставою представництва прокурором інтересів позивача є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про охорону земель» земля є основним нацональним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Беручи до уваги, що Київською міською радою заходи цивільно-правового характеру щодо внесення змін до договору оренди не вживалися, незважаючи на рішення Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд вважає, що наявні правові підстави для звернення прокурора до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Розглядаючи справу по суті, суд встановив, що 03.07.1998 р. між Київською міською державною адміністрацією (далі - КМДА) та Акціонерним товариством "СУСТР-19" (землекористувач) був укладений договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, зареєстрований у книзі договорів на право тимчасового користування землею за № 69-5-00017 (далі - договір оренди), відповідно до якого КМДА надає землекористувачу в тимчасове користування на 49 років для експлуатації та обслуговування виробничої бази на пр. Комарова, 42, земельну ділянку, загальною площею 5 019 кв.м., згідно з планом землекористування (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у розмірі 2 % від грошової оцінки, що орендується.

Як встановлено судом, рішенням Київради від 28.02.2013 № 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" внесено зміни до договорів оренди, зокрема, до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди № 69-5-00017 від 03.07.1998 р. в частині збільшення розміру річної орендної плати.

23.05.2013 р. та 17.09.2014 р. Департамент земельних ресурсів КМДА листами № 05704-10327 та № 05704-9457 (відповідно) повідомив АТ "СУСТР-19" про необхідність приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України.

Однак, відповідач змін до договору оренди від 03.07.1998 р. не вніс, чим порушив норми законодавства, зокрема, ст. 288 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що відповідно до інформації ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (лист № 1067/9/26-58-09-02-02 від 29.02.2016 р.), АТ "СУСТР-19" продовжує сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Київ, вул. проспект Комарова, 42, розміром 5 019 кв.м., у розмірі 2 % від її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за винятком випадків, визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідна орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За приписами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, у зв'язку із врегулюванням розміру орендної плати за землю, яка перебуває у державній або комунальній власності, положеннями чинного законодавства, а також рішенням Київради від 28.02.2013 № 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України", суд вважає, що є підстави для внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 03.07.1998 р., зареєстрованого у книзі договорів на право тимчасового користування землею за № 69-5-00017.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Верховний Суд України у постанові від 20.11.2012 по справі № 3-53гс12 зазначив, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору оренди. При цьому, надсилання відповідачу пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача.

За таких обставин, зважаючи на приписи чинного законодавства та встановлені у справі обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32-35, 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Акціонерного товариства "СУСТР-19" про внесення змін до договору задовольнити.

Внести зміни до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 03.07.1998 р., укладеного між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерним товариством "СУСТР-19", зареєстрованого у книзі договорів на право тимчасового користування землею за № 69-5-00017, та викласти п. 2.1 договору у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (три) % від її нормативної грошової оцінки".

Стягнути з Акціонерного товариства "СУСТР-19" (03065, м. Київ, проспект Комарова, 42, ідентифікаційний код 01291376) на користь на користь Прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 12 травня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 17 травня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.