Ухвала суду № 57756357, 17.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 травня 2016 року Справа № 907/839/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Швеця В.О.,суддівГоголь Т.Г., Добролюбової Т.В.перевіривши матеріали касаційної скаргиКомпанії "Сі.Пі.Ем. Менеджмент Білдінг ЛТД"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2016у справі№907/839/15 Господарського суду Закарпатської областіза позовомКомпанії "Сі.Пі.Ем. Менеджмент Білдінг ЛТД"до1. Ужгородської міської ради; 2. Департаменту міського господарства Ужгородської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-ІОСОБА_4пропоновлення договору оренди земельної ділянки та зобов'язання укласти додаткову угоду

Касаційна скарга Компанії "Сі.Пі.Ем. Менеджмент Білдінг ЛТД" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Проте, в порушення зазначених норм скаржником до касаційної скарги не додано належних доказів сплати судового збору в установлених законодавством порядку і розмірі.

01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VІІІ від 22.05.2015, яким було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", який встановлює порядок і розмір сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При поданні позовної заяви немайнового характеру до 01.09.2015 розмір ставки, відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", складав 1 розмір мінімальної заробітної плати. Приписами частини 2 пункту 2 підпункту 5 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, зокрема, що за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви скарги.

При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата на 01.01.2015 становила 1218 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду у даній справі є дві вимоги немайнового характеру. В підтвердження сплати судового збору, до касаційної скарги скаржником додана квитанція №ПН353 від 01.04.2016 про сплату судового збору в розмірі 1 660,00 грн.

Відповідно до пункту 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 (зі змінами та доповненнями), якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи те, що Компанія "Сі.Пі.Ем. Менеджмент Білдінг ЛТД" звернулася з касаційною скаргою 04.04.2016, що підтверджується відтиском штемпелю на поштовому конверті, тобто після внесення змін до Закону України "Про судовий збір", скаржнику за її подання необхідно було сплатити судовій збір за кожну вимогу немайнового характеру, що разом складає 2 923,20 грн. (1218,00*120% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви = 1461,60 (1461,60*2=2923,20)).

Отже, додана заявником касаційної інстанції до касаційної скарги квитанція в підтвердження сплати судового збору, не може вважатися належним доказом такої сплати в сукупності заявлених вимог, оскільки ця сума є меншою, ніж встановлено чинним законодавством на момент звернення із касаційною скаргою.

Відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що до касаційної скарги не доданий примірник довіреності від 01.09.2015 виданої Компанією "Сі.Пі.Ем. Менеджмент Білдінг ЛТД" на ім'я Бітлер Марк, який від імені цієї компанії довіреністю від 10.09.2015 уповноважив ОСОБА_6 представляти інтереси скаржника у справі.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статті 53 зазначеного Кодексу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у разі повторного звернення з касаційною скаргою з порушенням встановленого законодавством строку, про його поновлення має заявлятися належним чином мотивоване клопотання.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Компанії "Сі.Пі.Ем. Менеджмент Білдінг ЛТД" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі №907/839/15 Господарського суду Закарпатської області та додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя В.Швець

Судді Т.Гоголь

Т.Добролюбова