Ухвала суду № 57756254, 12.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 травня 2016 року м. Київ К/800/12669/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі за позовом Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,

встановив :

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, відмовлено у задоволенні позову про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28 травня 2005 року № ВП 47689555.

У касаційній скарзі Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби України просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду. Одночасно заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з мотивів відсутності коштів для його сплати.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,06 розміру мінімальної заробітної плати за вимоги немайнового характеру, що становило 73,08 грн (1218 грн х 0,6).

Виходячи з цього, позивач за подання касаційної скарги має сплатити 87,70 грн (73,08 грн х 120%) за вимоги немайнового характеру.

Згідно з частиною 1 статті 88 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Окрім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Наведені у клопотанні позивача аргументи не свідчать про такий майновий стан Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України, за якого вона позбавлена можливості сплатити 87,70 грн судового збору і не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".

Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.

Крім того, касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

З доданої до касаційної скарги копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що вона постановлена 11 листопада 2015 року за наслідками розгляду справи у відкритому судовому засіданні, за участю позивача. В ухвалі зазначено, що вона набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі. Строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду закінчився 01 грудня 2015 року, а касаційна скарга відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті направлена до Вищого адміністративного суду України 06 травня 2016 року.

Згідно з частиною другою статті 167 КАС України представник позивача, який був присутній у судовому засіданні, мав право отримати копію судового рішення після його виготовлення у повному обсязі, тобто з 11 листопада 2015 року. В такій ситуації копія судового рішення стороні, яка була присутня в судовому засіданні, не надсилається, а може бути видана особі за її заявою (частина п'ята статті 167 КАС України).

У касаційній скарзі позивач ставить питання про поновлення пропущеного строку. Вважає, що строк пропущено з поважних причин, оскільки відповідно до супровідного листа апеляційного суду повний текст оскаржуваної ухвали від 11 листопада 2015 року направлено на його адресу 24 грудня 2015 року, а отримано ним 30 грудня 2015 року. До того ж, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2016 року його касаційну скаргу на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року вже було повернуто на підставі статей 108, 187 КАС України у зв'язку з тим, що він не усунув недоліки, зазначені в ухвалі судді про залишення касаційної скарги без руху, а саме не сплатив судовий збір.

Однак, зазначену позивачем причину пропуску строку при первинній подачі касаційної скарги не можна визнати поважною, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї причини, зокрема заяви про видачу копії судового рішення, до заяви про поновлення строку не додано.

За змістом частини четвертої статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Виходячи з наведеного та вимог статті 108, частин третьої і четвертої статті 214 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі за позовом Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження - залишити без руху.

3. Надати позивачу тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення строку касаційного оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та сплати судового збору.

4. Роз'яснити, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині пропуску строку є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, а в частині інших недоліків касаційної скарги - для її повернення.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак