Ухвала суду № 57756134, 12.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2016 р. м. Київ К/800/27013/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівЄрьоміна А. В., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання дій та рішення суб'єкту владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У січні 2015 року ОСОБА_4 (надалі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області (надалі - відповідач, УПФУ) та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд: визнати дії УПФУ в частині відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах протиправними та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії; зобов'язати УПФУ зарахувати до його пільгового стажу період роботи з 1996 року по 1998 року, з 15 травня 1981 року по 01 листопада 2002 року на посаді тракториста-машиніста, зайнятого безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції; зобов'язати УПФУ призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» частини першої статті 13 Закону України № 1788-XII від 05 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 1788) з 03 квітня 2014 року.

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 31 березня 2015 року позивачу поновлено пропущений позивачем строк звернення до адміністративного суду.

Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 31 березня 2015 року позов задоволено повністю. Суд першої інстанції постановив: визнати дії УПФУ у зв'язку з відмовою ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 13 квітня 2014 року; зобов'язати УПФУ зарахувати ОСОБА_4 1996 та 1998 роки як повні роки, які були відпрацьовані ним в якості тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого в виробництві сільськогосподарської продукції; зобов'язати УПФУ зарахувати в пільговий стаж період роботи ОСОБА_4 з 15 травня 1981 року по 01 листопада 2002 року в якості тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого в виробництві сільськогосподарської продукції; зобов'язати УПФУ призначити та виплатити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 1788 з 03 квітня 2014 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року скасовано постанову Кремінського районного суду Луганської області від 31 березня 2015 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування як необґрунтованого.

Відповідач проти касаційної скарги заперечив, просив відмовити в її задоволенні та залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як установлено судами, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, має посвідчення тракториста-машиніста першого класу від 17 лютого1986 року серії НОМЕР_1

Оригінал трудової книжки позивача втрачений.

Дублікат трудової книжки позивача містить наступні записи про трудову діяльність:

- 1981 року прийнятий у колгосп ім. Чкалова трактористом;

- 02 березня 1993 року переведений із колгоспу ім. Чкалова в КСП ім. Чкалова;

- 30 березня 1999 року переведений із КСП ім. Чкалова в СТОВ «Промінь» трактористом;

- 01 листопада 2002 року звільнений із СТОВ «Промінь» за згодою сторін.

04 квітня 2014 року позивач звернувся до УПФУ з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 1788.

Рішенням від 13 квітня 2014 року ОСОБА_4 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах. Рішення вмотивоване відсутністю трудової книжки та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії.

Суд апеляційної інстанції також установив, що відповідач звертався до Комунальної установи Кремінської міської ради «Трудовий архів територіальних громад району» Луганської області (надалі - Архів) з проханням надати довідки за пільговий період роботи ОСОБА_4, переведень його на інші роботи, на роботу з неповним робочим днем, про надання йому безоплатних відпусток.

На вказане звернення Архівом надано відповідь, згідно з якою в помісячних книгах обліку трудового стажу та заробітку колгоспників колгоспу ім. Чкалова (в подальшому КСП ім. Чкалова та СТОВ «Промінь») професії працівників не зазначалися, книги наказів з особового складу не велись. Також зазначено, що документами, що підтверджують стаж та посаду колгоспників, є річні (стажні) книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників (де зазначалися: професія працівника, за рік відпрацьовані люд/дні, за рік нарахована заробітна плата, встановлений мінімум люд/днів), але річні книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспників на зберігання до Архіву не надходили, тому підтвердити професію та зазначити встановлений мінімум немає можливості. Інформацію про заробіток ОСОБА_4 за 1981-1995, 1997 роки взято з помісячних книг обліку трудового стажу та заробітку колгоспників за відповідні роки. Архівом надані довідки від 03 січня 2014 року №№ 01-37-с/59, 01-37-с/60, 01-37-с/61, 01-37-с/62, які не містять відомостей щодо професії позивача та встановленого мінімуму люд/днів.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу надана довідка СТОВ «Промінь» від 11 березня 2015 року № 3 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно з якою позивач з травня 1981 року по листопад 2002 року виконував роботи на виробництві сільськогосподарської продукції.

Крім того, судом першої інстанції допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт роботи позивача в колгоспі ім. Чкалова, КСП ім. Чкалова та СТОВ «Промінь» у період з 1981 року по 01 листопада 2002 року трактористом, комбайнером на виробництві сільськогосподарської продукції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на доведення факту роботи позивача на вказаних підприємствах за період з 15 травня 1981 року по 01 листопада 2002 року, в тому числі з врахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу та показаннями свідків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наявні в матеріалах справи документи не підтверджують пільговий стаж на роботах у вищезазначених сільськогосподарських підприємствах, не містять необхідних відомостей, а тому відповідач правомірно відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Колегія суддів вважає висновки судів передчасними.

Відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону № 1788, з якими кореспондується положення пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (в час дії редакцій положень Закону № 1788, надалі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі (абзац перший пункту 17 Порядку № 637).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

При цьому, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має (лист Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7).

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Вказану норму слід розуміти так, що судове рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, порушення яких є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом вищої інстанції. Це випливає з конституційного принципу законності (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 9 КАС України). При цьому законність необхідно трактувати не суто формально - як дотримання вимог закону, а у ширшому значенні - у світлі верховенства права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Таким чином, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Таких висновків необхідно дотримуватися судам під час ухвалення рішень.

Попре викладене, суд першої інстанції надав поверхневу оцінку наявним у матеріалах справи доказам, констатувавши лише, що такі докази свідчать про те, що позивач працював на вищевказаних підприємствах.

Крім того, всупереч вимогам процитованого вище пункту 18 Порядку № 637 суд першої інстанції не дослідив, чи свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працювали з позивачем на одному підприємстві (підприємствах) або в одній системі, та якими документами підтверджується їх спільна робота.

У свою чергу, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки наявній у матеріалах справи довідці СТОВ «Промінь» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Без з'ясування вказаних обставин та надання їм оцінки в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами правильне вирішення питання наявності або відсутності підстав для задоволення позову є неможливим.

Оскільки ухвалені судами обох інстанцій рішення не відповідають вимогам статті 159 КАС України щодо законності і обґрунтованості, такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 227 КАС України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та постанову Кремінського районного суду Луганської області від 31 березня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: