Ухвала суду № 57755541, 12.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 р.Справа № 818/3883/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Антипенко В.А.,

в присутності:

позивача ОСОБА_1.

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Пишного Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2016р. по справі № 818/3883/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області ) № 0056841703/71398 від 11.12.2015 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 415946,55 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 103986,64 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Під час судового засідання позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.04.2008 року укладено з ПАТ "ОТП Банк" кредитний договір № CM-SMEC00/047/2008 (копія договору на а.с. 17-25), за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит за плаваючою процентною ставкою в сумі 393000 доларів США, еквівалентній 1977566,80 грн.

06.05.2014 року між позивачем та ПАТ "ОТП Банк" було укладено додатковий договір № 4 до кредитного договору від 16.04.2008 року (а.с. 15-16), відповідно до якого сторони домовились, що позивач зобов'язується 06.05.2014 року погасити боргові зобов'язання в розмірі 150000 доларів США, що еквівалентно сумі 1710000 грн.

Пунктом 2.1.2 додаткового договору визначено, що за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та додаткового договору банк здійснює анулювання (прощення боргу) в розмірі 208894,04 доларів США, еквівалентному 2381392,06 грн. і позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов'язання перед банком в повному обсязі. В пункті 3.6 тексту договору позивачем та ПАТ "ОТП Банк" встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

17.11.2015 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1, за результатами якої 24.11.2015 року складено акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за 2014 рік платника податків-фізичної особи ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1" (копія акту на а.с. 7-11).

На підставі цього акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0056841703/713398 від 11.12.2015 року (а.с. 12), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 519933,19 грн. (з них за основним платежем - 415946,55 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі - 103986,64 грн.) за порушення абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Позивач заперечуючи законність вказаного податкового повідомлення- рішеня, звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Постанова суду мотивована тим, що нормами податкового законодавства прямо передбачено випадок, коли до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку у вигляді анульованого (прощеного) боргу як додаткове благо, тому у платника податків ОСОБА_1 згідно з пунктом 176.1 статті 176, пунктами 167.1, 167.2 статті 167 ПК України виникає обов'язок по сплаті податку з доходів фізичних осіб. Таким чином, позивач, отримавши дохід у вигляді додаткового блага, повинен був задекларувати його вартість в сумі 2448177,36 грн. та сплатити податок з доходів фізичних осіб в сумі 415946,55 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до визначення, наданого у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Таким чином, згідно приписів податкового законодавства на час існування спірних правовідносин, випадком, прямо передбаченим нормами статті 164 ПК України, який призводить до оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є серед іншого, випадок отримання платником податків додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

При цьому, відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, якщо кредитор повідомляє платникові податку - боржнику про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, то боржник самостійно сплачує податок з таких доходів на підставі поданої річної податкової декларації.

Як вбачається з копії додаткового договору № 4 від 06.05.2015 року до кредитного договору № CM-SMEC00/047/2008 від 26.04.2008 року (а.с. 15-16) позивача було повідомлено про отримання ним додаткового блага від банку в результаті анулювання (прощення) заборгованості шляхом укладення додаткового договору.

Так, відповідно до норм підпункту 2.1.2., пункту 3.6 позичальник здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 208894,04 доларів США. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Таким чином, банк шляхом укладення відповідного договору, як цього вимагає підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, повідомив боржника про те, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, отже він має самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 5 Рішення правління ПАТ "ОТП Банк" № 202 від 17.07.2014 року (а.с. 108-111) було сформовано резерв на суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 208 894,04 доларів США за кредитним договором № CM-SMEC00/047/2008 від 26.04.2008 року та списано дану суму за рахунок сформованого резерву, який було створено за рахунок прибутку. Отже, виходячи зі змісту даного пункту, списано основну суму боргу.

Відповідно до пункту 164.4. статті 164 ПК України під час нарахування доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. При перерахування отриманих доходів ОСОБА_1 у гривні розрахунок проводився за курсом НБУ, що діяв на момент отримання такого доходу позивачем, а саме прийняття рішення правління банку № 202 від 17.07.2014 року про анулювання боргу. Згідно офіційного курсу валют НБУ 17.07.2014 року курс долару становив 11,7197 грн. за 1 долар США.

Враховуючи, що нормами податкового законодавства прямо передбачено випадок, коли до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку у вигляді анульованого (прощеного) боргу як додаткове благо, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про виникнення у платника податків - ОСОБА_1 згідно з пунктом 176.1 статті 176, пунктами 167.1, 167.2 статті 167 ПК України обов'язку по сплаті податку з доходів фізичних осіб.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень позивача про те, що сума боргу в перерахунку на гривневий еквівалент значно менша від тієї суми, що сплатив у національній валюті України позичальник суд визнає необґрунтованими оскільки позивачем було укладено договір на отримання кредиту у іноземній валюті (доларах США), а подальша зміна курсу валют не може бути визнана тією обставиною, що згідно законодавству звільняє позивача від сплати податкового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0056841703/71398 від 11.12.2015 року.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2016р. по справі № 818/3883/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 17.05.2016 р.