Постанова № 57755469, 17.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 р. Справа № 814/4148/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Вербицької Н.В.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Океан» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Океан» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Океан» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання неправомірними дії щодо залишення без розгляду заперечення за №10200/14 від 13 серпня 2015 року та зобов'язання розглянути заперечення №10200/14 від 13 серпня 2015 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області щодо залишення без розгляду заперечення ТОВ «Завод Океан» за №10200/14 від 13 серпня 2015 року. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Океан» ставиться питання про скасування судового рішення в частині відмови в задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача розглянути заперечення №10200/14 від 13 серпня 2015 року та розподілу судових витрат в зв'язку з тим, що воно в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

16 травня 2016 року від представників ТОВ «Завод Океан» та ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання.

Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань представників ТОВ «Завод Океан» та ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про відкладення розгляду справи, оскільки причини, вказані в клопотаннях не є поважними і достатніми для відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в тому числі з урахуванням можливості розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Океан», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 липня 2015 року ТОВ «Завод Океан» отримав акт перевірки №166/14-05-15-00/38842020 від 19 червня 2015 року.

13 липня 2015 року підприємство звернулось із запереченнями до податкової інспекції, але 27 липня 2015 року одержав лист відповідача від 17 липня 2015 року, в якому зазначено, що позивачем пропущений п'ятиденний строк передбачений п.86.7 ст. 86 Податкового Кодексу України на подання контролюючому органу заперечень, тому ДПІ залишає вказане заперечення без розгляду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії щодо залишення без розгляду заперечення за №10200/14 від 13 серпня 2015 року підлягають задоволенню. При цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача розглянути заперечення від 13 серпня 2015 року задоволенню не підлягають, оскільки є неналежним способом захисту позивача, так як відповідачем вже прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2015 року за наслідками акта перевірки від 19 червня 2015 року, а тому належним способом захисту відповідача є звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2015 року.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України - у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Пунктом 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

При цьому, правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі вказаного акта перевірки. Відповідно, акт перевірки, зокрема його висновки, не порушує права платника податків.

Оскільки за результатами проведеної перевірки відповідачем вже прийнято податкове повідомлення-рішення, саме воно повинно бути предметом оскарження, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні вимоги про зобов'язання розглянути заперечення №10200/14 від 13 серпня 2015 року з підстав неналежного обрання позивачем способу захисту прав.

Проте, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не задоволені вимоги щодо розподілення судових витрат, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з адміністративним позовом позивач ТОВ «Завод Океан» надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 218 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції, доповнивши її регулятивну частину абзацом про стягнення на користь ТОВ «Завод Океан» за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області суму судового збору в розмірі 1 218 грн.

З урахуванням викладеного, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи повно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, однак не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 201 КАС України, підлягає зміні.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.2 ч.1 ст. 201, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Океан» задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року змінити.

Доповнити резолютивну частину постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року наступним абзацом:

«Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Океан» за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області судовий збір у розмірі 1 218 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят)».

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: Н.В. Вербицька

М.М. Милосердний