Ухвала суду № 57755301, 18.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року справа №805/5220/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання Борисов А.А., за участю представників позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у адміністративній справі № 805/5220/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛИНОВКА» до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.08.2015 року, яким збільшено суму податку на додану вартість та зобовязано сплатити до бюджету 158342, 00 грн., у тому числі 41500, 00 грн. за серпень 2014 року, 116842, 00 грн. за вересень 2014 року, а також застосовані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від суми нарахованого податкового зобовязання у розмірі 79171, 00 грн.; визнати протиправним та скасувати акт № 31922-34626614 від 29.07.2015 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства. ( а.с. 4-10).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки акту перевірки є помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки виникли в результаті неналежного аналізу перевіряючими первинних документів товариства. Зазначає, що повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.08.2015 року підлягає скасуванню.

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 серпня 2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 237513 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 158342 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 79171 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган грунтує тільки на аналізі даних податкової звітності Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Антлантіс», а також неможливості проведення зустрічної звірки у звязку з місцезнаходженням контрагента на території, непідконтрольній уряду України. Вказує на те, що сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не надано інформації про виписку довіреностей на отримання товару та до заперечень на акт перевірки платником не надані копії журналу реєстрації довіреностей. Також, зазначає, що згідно відомостей та технічних характеристик на автотранспорт, яким здійснювалось перевезення вантажу, неможливо було здійснити зазначене перевезення та неможливо провести зустрічну звірку ТОВ «Торговий дім «Атлантіс».

В частині відмови у задоволенні позову постанова суду першої інстанції не оскаржувалась.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши письмові матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛИНОВКА» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 34626614 та зареєстроване як платник податку на додану вартість ( т. 1 а.с. 90).

З 27 липня 2015 року по 29 липня 2015 року відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атлантіс» з податку на додану вартість за період з 1 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року та за період з 1 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року, на підставі якою складено акт від 29 липня 2015 року № 319/22-34626614 (надалі - акт перевірки) ( т. 1 а.с. 13-26).

За результатами перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 158342 грн., у тому числі по загальній декларації у сумі 1934 грн., з яких за серпень 2014 року у сумі 419 грн. та за вересень 2014 року у сумі 1515 грн., по спеціальній декларації за вересень у сумі 156408 грн.

За висновками акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рiшення вiд 11 серпня 2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 237513 грн. за платежем: податок на додану вартість, в тому числі за основним платежем у сумі 158342 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 79171 грн. за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ( т. 1 а.с. 28).

Позивач звертався до Головного управління Міністерства доходів України у Донецькій області ДФС України та Державної Фіскальної служби України зі скаргами на зазначене податкове повідомлення рішення (т. 1 а.с. 33-35, 42-44). Рішеннями про результати розгляду справи від 21.10.2015 року скарга залишена без задоволення ( т. 1 а.с. 37-41, 45-47).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23 травня 2014 року між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атлантіс» як продавцем був укладений договір купівлі-продажу № 75амк, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до вимог договору паливно-мастильні матеріали ( т. 1 а.с. 58-60).

Відповідно до п. 4.1 Договору умови, строки та місце фактичної передачі (поставки) товару обговорюються сторонами у додаткових угодах.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 до договору № 75амк купівлі-продажу від 23.05.2014 року товар поставляється на умовах СРТ склад покупця: Донецька обл., Володарський район, с. Малинівка, вул. Леніна, 5а. Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, яка зазначена у накладній ( т. 1 а.с. 60).

24 квітня 2014 року між ТОВ «Великий Альянс» (Виконавець) та ТОВ «Атлантіс» (Замовник) укладено Договір на транспортне обслуговування, відповідно до якого виконавець зобовязується за дорученням Замовника надати транспортні послуги здійснити внутрішні перевезення вантажів (ПММ) автомобільним транспортом в робочі дні, в робочий час (цілодобово за додатковим узгодженням) на умовах даного договору ( т. 1 а.с. 55-57).

На виконання вимог договору від 23 травня 2014 року позивачем отримані видаткові накладні від 6 серпня 2014 року на суму з ПДВ 249001 грн. 50 коп., від 4 вересня 2014 року на суму з ПДВ 190294, 00 грн., від 25 вересня 2014 року на суму з ПДВ 114552 грн., від 24 вересня 2014 року на суму 396205 грн. 25 коп. ( т. 1 а.с. 69, 71, 73, 75).

Також, на виконання вимог договору від 23 травня 2014 року позивачем отримані податкові накладні від 6 серпня 2014 року на суму 249001 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 41500 грн. 25 коп., від 23 вересня 2014 року на суму 396205 грн. 25 коп., у тому числі ПДВ на суму 66034 грн. 21 коп., від 23 вересня 2014 року на суму 114552 грн., у тому числі ПДВ на суму 19092 грн., від 2 вересня 2014 року на суму 190294 грн., у тому числі ПВ на суму 31715 грн. 66 коп.

Факт реальності поставки товару на виконання умов договору підтверджується товарно-транспортними накладними наявними в матеріалах справи від 25 вересня 2014 року, від 6 серпня 2014 року, від 24 вересня 2014 року, від 4 вересня 2014 року ( т. 1 а.с. 70, 72, 74, 76).

Розрахунок за отриманий товар здійснено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень від 5 серпня 2014 року на суму 249001 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 41500 грн. 25 коп., від 23 вересня 2014 року на суму 114551 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ на суму 19092 грн., на суму 179141 грн. 25 коп., у тому числі ПДВ на суму 29856 грн. 88 коп. на суму 217064 грн. 02 коп., у тому числі ПДВ на суму 36177 грн. 34 коп., від 02.09.2014 року на суму 190294, 00 грн.

Вищенаведені операції відображено позивачем в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 203 «Паливо» та КТ 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» на суму придбання виробничих запасів без ПДВ, ДТ 641 «Розрахунки по податкам» та КТ 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» на суму ПДВ, ДТ 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та КТ 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму оплати за отриманий товар з ПДВ.

Матеріали справи містять також ліцензію Головної держаної інспекції на автомобільному транспорті від 13 листопада 2012 року № 077366, яка надає право ТОВ «Великий Альянс» на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, а також свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, які позивач орендує у Приватного акціонерного товариства «Племенний завод «Малиновка» на підставі договору на оренду майна від 31 жовтня 2013 року № 7911а ( т. 1 а.с. 52, т. 7 а.с. 143-144, а.с. 152-182).

З довідки АБ № 454701 з ЄДРПОУ вбачається, що видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування інших однорічних і дворічних культур, розведення великої рогатої худоби молочних порід, розведення свиней, допоміжна діяльність у рослинництві, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ ( т. 1 а.с. 93).

Використання позивачем паливно-мастильних матеріалів придбаних у ТОВ «Торговий Дім «Атлантіс» та використання їх позивачем для виробничих сільськогосподарських цілей підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями обліку видачі бензину та дизпалива водіям та подорожніми листами ( т. 1 а.с. 115-174, т. 2 а.с. 1-210, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 250, т. 7 а.с. 1-123).

Таким чином, при перевірці позивача було надано відповідачу первинні документи які, складені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» та підтверджують факт отримання товару за договором та підтверджують здійснення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, та правильність формування податкового кредиту.

Посилання апелянта на неможливість здійснення перевезення вантажу колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не зазначення в товарно-транспортних накладних номерів причепів не є беззаперечним фактом відсутності реальності характеру здійснення господарський операцій між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «Атлантис».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що перевізник ТОВ «Великий Альянс» в наявності має наступні спеціалізовані автомобілі: тягач АН3588НН з причепом АН2050Х, тягач АН3589НН з причепом АН2030XP, тягач АН484ОС з причепом АН2748 XP, тягач АН6416НМ з причепом АН967ХP, водії яких ставили свій підпис у товарно-транспортних накладних від 25 вересня 2014 року, від 6 серпня 2014 року, від 24 вересня 2014 року, від 4 вересня 2014 року. Дані автомобілі з причепами мають технічні паспорти та свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки ( т. 1 а.с. 53, 61 -68).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем також надано інші документи, які підтверджують реальність здійсненння господарський операцій.

Щодо посилання апелянта на відсутність у позивача інформації про виписку довіреностей на отримання товару та не надання до заперечень на акт перевірки платником копії журналу реєстрації довіреностей, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей ( далі-Інструкція) від 16.05.1996 року № 99 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Пунктом 2 Інструкції довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Пунктом 13 зазначеної Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається

накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що від ТОВ «Торговий Дім «Атлантіс» позивачем виписано та зареєстровано в журналі реєстрації довіреностей доручення № 396 від 06.08.2014 року строком до 16.08.2014 року, № 549 від 04.09.2014 року строком до 14.09.2014 року, № 578 від 24.09.2014 року строком до 04.10.2014 року на ОСОБА_4 постачальник ТОВ «Торговий Дім «Атлантіс» та податкова інформація стосовно довіреностей відображена в товарно-транспортних накладних від 25 вересня 2014 року, від 6 серпня 2014 року, від 24 вересня 2014 року, від 4 вересня 2014 року ( т. 1 а.с. 77-81).

Згідно із пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Торговий дім «Атлантіс» був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та був платником податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що

сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків. Податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що фактично на момент проведення позапланової перевірки позивача підприємство-перевізник ТОВ «Великий Альянс» перереєстровано в м. Вугледар та знаходиться на обліку в Марїнській ОДПІ з 03.04.2015 року, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ ( т. 1 а.с. 50).

Згідно ч. 1 та 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з інншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Доказів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству України відповідачем не надано.

Податковим законодавством не передбачена норма, яка позбавляє платника податків на додану вартість права на формування та включення сум до податкового кредиту у випадках, коли постачальники (контрагенти) такого платника податків не виконують свої обовязки згідно податкового законодавства, а платник податку в свою чергу виконує усі передбачені податковим законодавством умови щодо отримання бюджетного відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру сформованого податкового кредиту.

З урахування вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 11.08.2015 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 158342, 00 грн. та за штрафними санкціями 79171, 00 грн.

Таким чином, враховуючи наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у адміністративній справі № 805/5220/15-а- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 18.05.2016 року.

Головуючий суддя С.В.Жаботинська

Судді І.А.Васильєва

ОСОБА_5