Ухвала суду № 57755085, 18.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року справа №805/4706/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі № 805/4706/15-а за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (відповідач 1), Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області ( відповідач 2) про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати незаконним нарахування та сплату судового винагородження Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області згідно ст. 5 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 № 422/96-ВР Про щомісячну доплату за вислугу років, виходячи зі стажу роботи менш ніж 25 років та сплату 50 % заробітку працюючого судді; зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області провести перерахунок щомісячної доплати за вислугу років, виходячи зі стажу роботи судді у відставці - 25 років 6 місяців на підставі Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 № 422/96-ВР 60 % заробітку працюючого судді з 1 січня 2012 року по 1 вересня 2015 року по періодам збільшення мінімальної заробітної плати; стягнути борг за період з 1 січня 2012 року по 1 листопада 2015 року в розмірі 46 191,73 грн (т. 1 а.с. 3-5, 39-44).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про Конституційний Суд України», п. 1 та ст. 5 Закону оплата судового винагородження за вислугу років здійснюється з урахуванням стажу роботи судді у відставці за періоди від 5 до 35 років стажу та встановлення сплати судового винагородження у відсотковому відношенні оплати стажу. Відповідач 1 визначив позивачу стаж роботи у суді згідно п. 5 ст. 5 менш ніж 25 років і виплату судового винагородження у розмірі 50% заробітної плати працюючого судді. У періоди з 1 січня 2012 року по грудень 2013 року оплата здійснювалась із розрахунку 8-ми мінімальних заробітних плат, з грудня 2013 року по вересень 2015 року 12-ти мінімальних заробітних плат, а відповідач 2 здійснював оплату судового винагородження виходячи з розрахунків оплати, зазначених у довідках ТУ ДСА, враховуючи при цьому стаж роботи до 25 років та оплати судового винагородження у розмірі 90%. Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 12 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року, встановлено, що стаж роботи позивача у Володарському районному суді складає 25 років 6 місяців. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Конституційний Суд України» доплата за вислугу років при зазначеному стажі роботи складає 60% оплати окладу працюючого судді. Таким чином, відповідно до розрахунку позивача, недоплачена йому сума довічного утримання судді у відставці за період з 1 січня 2012 року по 1 листопада 2015 року склала 46 191,73 грн (т. 1 а.с. 39-44).

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, залишені без розгляду позовні вимоги позивача в частині:

- визнання незаконним нарахування та сплату судового винагородження Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області згідно ст. 5 Закону України Про Конституційний Суд України від 16 жовтня 1996 № 422/96-ВР Про щомісячну доплату за вислугу років, виходячи зі стажу роботи менш ніж 25 років та сплату 50 % заробітку працюючого судді;

- зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області провести перерахунок щомісячної доплати за вислугу років, виходячи зі стажу роботи судді у відставці - 25 років 6 місяців на підставі Закону України Про Конституційний Суд України від 16 жовтня 1996 № 422/96-ВР 60 % заробітку працюючого судді з 1 січня 2012 року по 17 березня 2015 року (включно) по періодам збільшення мінімальної заробітної платні;

- стягнення боргу за період з 1 січня 2012 року по 17 березня 2015 року (включно) в розмірі (т. 1 а.с. 132-134).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється за заявою особи, якій таке утримання призначено у разі виникнення у неї такого права. Позивач не звертався із письмовою заявою до відповідача про здійснення йому перерахунку щомісячного грошового утримання судді з врахуванням 60%-ої надбавки на вислугу років за спірний період - з 17 березня 2015 року по 1 вересня 2015 року. Відповідно, не отримував і відмову щодо здійснення такого перерахунку.

17 грудня 2015 року позивач поштою направив до суду першої інстанції доповнення до позовної заяви, яке зареєстровано Донецьким окружним адміністративним судом 28.12.2015 року, в якому просив провести перерахунок судового винагородження з 1 січня 2012 року по 1 лютого 2015 року згідно довідок відповідача 1 з урахуванням вислуги років 60 відсотків окладу судді у відставці та проведену оплату судового винагородження перерахувати на рахунок Аваль-Банку № 04237487 та стягнути з відповідча 2 суму не виплаченого судового винагородження у розмірі 336593, 68 грн. ( т. 1 а.с. 140-171).

Тобто, на час винесення судом першої інстанції рішення доповнення до апеляційної скарги у справі не надходило.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції розглянуті позовні вимоги від яких позивач відмовився, а саме про стягнення судового винагородження у розмірі 46191, 73 грн. Просить задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 не виплачені суми за період з 1 січня 2012 року по 1 лютого 2015 року відповідно до перерахунку відділу Аваль-Банку Першотравневого району Донецької області, а саме 122160, 87 грн. ( т. 2 а.с. 264-267).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач оскаржує постанову Донецького окружного адміністративного суду до Донецького апеляційного адміністративного суду, а тому вважає, що позивач помилково апеляційну скаргу визначив як касаційну, а тому розглядає її в межах розділу IV глави 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів встановила наступне.

Позивач має статус судді у відставці й на час виходу у відставку працював суддею Володарського районного суду Донецької області, має 25 років 6 місяців стажу, який дає право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці.

З січня 2007 року виплата позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється Управлінням Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області.

Позивач у березні 2012 року звертався до відповідача 2 із заявою про перерахунок довічного грошового утримання та надав довідку ТУ ДСА в Донецькій області від 3 березня 2012 року № 08-23/466, але отримав письмову відмову від 29 березня 2012 року № 5827/04, не погодившись із якою у травні 2012 року звернувся до суду з відповідним позовом.

Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 12 грудня 2012 року (справа № 2а/0539/30/2012), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року, позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову начальника Управління Пенсійного Фонду України у Першотравневому районі Донецької області у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючого судді відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у Першотравневому районі Донецької області провести позивачу перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2012 року по 1 січня 2013 року виходячи із розміру заробітної плати, зазначеної у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, з урахуванням Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»; зобов'язано УПФУ у Першотравневому районі Донецької області з 1 січня 2012 року і до зміни законодавства нараховувати та виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно вимог ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»; в решті позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 18-24, 66-72).

Також, на початку 2014 року позивач звертався до відповідача 2 із заявою про перерахунок довічного грошового утримання та надав довідку ТУ ДСА в Донецькій області від 5 грудня 2013 року № 08-23/1619, але отримав від управління письмову відмову від 29 квітня 2014 року № 1328/07, не погодившись із якою знову звернувся до суду з відповідним позовом.

Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 20 травня 2014 року (справа № 241/525/14-а), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області провести позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, як судді в відставці, у відповідності до ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, з 1 грудня 2013 року по квітень 2014 року включно, з урахуванням проведених виплат та із зобовязанням відповідача в подальшому щомісячно нараховувати та сплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання, відповідно до вказаного закону (а.с. 49-50).

Відповідачем 2 вказані судові рішення виконані (в частині, що мали бути виконані) та виконуються (в частині, що мали виконуватись у майбутньому, тобто, в частині щомісячного нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового утримання), що не заперечується позивачем.

Предметом спору є нарахування позивачу відповідачем 2 щомісячного довічного грошового утримання без врахування 60 відсотків надбавки за вислугу років.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 08.07.2010 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Позивач має статус судді у відставці й на час виходу у відставку працював суддею Володарського районного суду Донецької області, має 25 років 6 місяців стажу, який дає право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці.

Як вже зазначалось раніше, судовими рішеннями по адміністративній справі № 2а/0539/30/2012 встановлено право позивача на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у звязку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючому судді відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (т. 1 а.с. 18-24, 66-72); судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції по адміністративній справі № 241/525/14-а встановлено право позивача на перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у відповідності до вимог ст. 129 Закону україни «Про судоустрій та статус суддів» (т. 1 а.с. 49-50).

Відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, виданих у період від 24 травня 2012 року по 5 грудня 2013 року (а.с. 6, 10-12, 14-15, 98-101) «Про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», виданих позивачу, заробітна плата, працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці згідно ст. 129 Закону україни «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI складається із оклада працюючого судді та надбавки за вислугу років в розмірі 50 %, нарахованої позивачу виходячи з його стажу на посаді судді більше 20 років (21 рік 6 місяців).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав у відповідача 1 також довідку «Про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» від 04.01.2016 року з якої вбачається, що надбавка за вислугу років становить 60 відсотків, а саме 22048,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає наступне.

Перерахунок довічного грошового утримання суддів у відставці повинен здійснюватись виходячи із загальних правил перерахунку пенсії, встановлених пенсійним законодавством України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 84 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» перерахунок призначеної пенсії провадиться при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Аналогічні норми встановлені ст. 45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється за заявою особи, якій таке утримання призначено у разі виникнення у неї такого права.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області з заявою та усіма необхідними документами про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням 60 відсотків надбавки за вислугу років.

В матеріалах справи наявна лише відповідь від 12.01.2016 року відповідача 2, в якій останній на звернення позивача надає йому відповіді на поставленні останнім питання.

Згідно ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

17 грудня 2015 року позивач поштою направив до суду першої інстанції доповнення, яке надійшло і зареєстровано Донецьким окружним адміністративним судом 28.12.2015 року, в якому останній просив провести перерахунок судового винагородження з 1 січня 2012 року по 1 лютого 2015 року згідно довідок відповідача 1 з урахуванням вислуги років 60 відсотків окладу судді у відставці та проведену оплату судового винагородження перерахувати на рахунок Аваль-Банку № 04237487 та стягнути з відповідча 2 суму не виплаченого судового винагородження у розмірі 336593, 68 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 09.12.2015 року позивача письмово повідомлено про розгляд справи № 805/4706/15-а за його позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області у Донецькому окружному адміністративному суді 17 грудня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням-рішенням ( т. 1 а.с. 131).

Однак, позивачем при направленні доповнення до апеляціїної скарги не було дотримано розумних строків щодо повідомлення про це суду, а тому суд першої інстанції розглянув справу в межах позовних вимог заявлених на час вирішення справи та прийняття рішення.

На момент надходження зазначеного доповнення до позову справа вже була розглянута судом першої інстанції.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2 не виплачені суми за період з 1 січня 2012 року по 1 лютого 2015 року відповідно до перерахунку відділу Аваль-Банку Першотравневого району Донецької області, а саме 122160, 87 грн. колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахування вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, враховуючи наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Єфремовича- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі № 805/4706/15-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Жаботинська

Судді І.А.Васильєва

ОСОБА_3