Ухвала суду № 57755016, 17.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року справа №805/226/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д.,

за участі секретаря судового засідання: Томах О.О.

представника позивача: Пархоменка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 805/226/16-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства "ГРЕТА" до Донецької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №700020000/2016/000001/1 від 14.01.2016 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №700020000/2016/000001 від 14.01.2016 року.

В обґрунтування позову зазначив, що між позивачем (покупець) та компанією "Bewi Styrochem Oy" м. Порвоо, Фінляндія (продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт №17/15-07 від 27.02.2015 року, за умовами якого поставлявся спінюваний полістирол марки К-910 та спінюваний полістирол марки В-980, загальною вартістю 391875 Євро. В грудні 2015 року на умовах вказаного контракту та доданої до нього Специфікації (Додаток № 7 від 09.12.2015 року до Контракту № 17/15-07 від 27.02.2015 року) та Технічних додатків № 2 від 04.09.2015 року та № 3 від 09.12.2015 року, на митну територію України була ввезена партія спінюваного полістиролу марки К-910 та марки В-980, за узгодженою сторонами ціною, у зв'язку з чим 13.01.2016 року позивачем надано відповідачу для здійснення митного оформлення ввезеного товару митну декларацію №700020000/2016/000119 по ціні товару, визначеній на умовах контракту та доданої до нього Специфікації. Проте, відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №700020000/2016/000001/1 від 14.01.2016 року та видано картку відмови у прийнятті митної декларації №700020000/2016/00001 від 14.01.2016 року, та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару відповідно до ч.6 ст. 53 Митного кодексу України.

Вважав, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів, відмова у прийнятті митної декларації у прийнятті митної декларації та картка відмови винесені відповідачем без законних на те підстав, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, позовні вимоги підприємства задоволено. Задовольняючи позов, суд 1 інстанції виходив з того, що відсутність обґрунтованих сумнівів у відповідача стосовно достовірності поданих декларантом відомостей робить безпідставним витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості з боку митного органу.

Не погодившись з рішенням суду 1 інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповним дослідженням судом документальних доказів у справі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що при здійсненні митного оформлення було встановлено, що у поданих документах містяться певні недоліки, розбіжності, які викликають сумніви в достовірності інформації, зазначеної в них, та не дають можливості визнати їх належними документами для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни яка була фактично сплачена за ці товари. Апелянт також зазначає, що на законну вимогу митниці, позивачем не надано додаткових документів в повному обсязі для підтвердження документальної митної вартості товару. Просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, надав пояснення аналогічні тим що викладені у позові, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду 1 інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ПАТ "Грета" є юридичною особою, 11.12.1995 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 00153488 та діє на підставі статуту.

Згідно частин першої та другої статті 544 МК України призначенням органів доходів і зборів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

Здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують такі основні завдання: забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем (покупець) та компанією "Bewi Styrochem Oy" м. Порвоо, Фінляндія (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №17/15-07 від 27.02.2015 року, за умовами якого поставлявся спінюваний полістирол марки К-910 та марки В-980 загальною вартістю 391875 Євро. Відповідно до умов п.4.2 Контракту ціна партії товару, що поставляється за цим контрактом, узгоджена сторонами і фіксується у відвантажувальній специфікації на кожну партію товару; ціна товару, вказана у специфікації на відвантажування, не підлягає зміні. Поставка продукції здійснювалась продавцем згідно з Міжнародними правилами ИНКОТЕРМС в редакції 2010року.

В грудні 2015року на умовах вказаного контракту та доданої до нього Специфікації (Додаток № 7 від 09.12.2015 року до Контракту № 17/15-07 від 27.02.2015 року) та Технічних додатків № 2 від 04.09.2015 року та № 3 від 09.12.2015 року (а.с. 29-32) на митну територію України була ввезена партія спінюваного полістиролу марки К-910 та марки В-980, за узгодженою сторонами ціною, у зв'язку з чим 13.01.2016 року позивачем надано відповідачу для здійснення митного оформлення ввезеного товару митну декларацію №700020000/2016/000119 по ціні товару, визначеній на умовах контракту та доданої до нього Специфікації.

До митної декларації позивачем надані наступні документи: міжнародна автомобільна накладна (СМR) №46693 від 22.12.2015року; книжка МДП (Carnet TIR) XQ.79213650 від 22.12.2015року; банківський платіжний документ на товар №4649515 від 21.12.2015року; рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000540 від 28.12.2015року; довідка №182 про підтвердження вартості перевезення товару від 28.122015року; рахунок-фактура (інвойс) №CD 56540 від 22.12.2015року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №17/15-07 від 27.02.2015року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація (Додаток № 7 від 09.12.2015 року до Контракту № 17/15-07 від 27.02.2015 року) та Технічних додатків № 2 від 04.09.2015 року та № 3 від 09.12.2015 року; відвантажувальна специфікація, технічні додатки, договір про перевезення №3110/14 від 31.10.2014 року, довідка №24 від 22.10.2015 року про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і знаходяться за її межами; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідемілогічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу №2730 від 08.04.2015року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 08.04.2015року; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товросупровідних документах відбитку штампів "Ввезення в" №2730 від 08.04.2015року; декларація про походження товару №CD 56540 від 22.12.2015року (у вигляді зазначення країни походження в інвойсі); інші некласифіковані документи.

При здійсненні митних формальностей відповідачем встановлено, що у поданих документах містяться певні недоліки, розбіжності, які викликають сумнів в достовірності інформації, а саме, відсутні підписи виконавця та контролера на платіжному дорученні №4649515 від 21.12.2015 року, у рахунку-проформі №R15279 від 10.12.2015 року номер контракту опечатано іншим шрифтом та розміром; у інвойсі від 22.12.2015 року № CD56540 назва фірми продавця відрізняється від вказаного у контракті 17/15-07 від 27.02.2015 року та рахунку-проформі відсутні букви Оу та вказано на користь 10%, яка не передбачена умовами контракту; пунктом 6.1, 6.2. контракту №17/15-07 від 27.02.2015 року передбачено надання продавцем покупцю копії експортної декларації, проте до митного оформлення її не надано.

За наслідками розгляду митним органом поданих документів складена картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 700020000/2016/00001, внаслідок чого згідно ст.55 Митного кодексу України винесено рішення про коригування митної вартості від 14.01.2016 року №700020000/2016/000001/1.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації (необхідна для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, для ідентифікації ввезеного товару та для прослідковування формування ціни на спірний товар); каталоги, прайс-листи виробника (вказані документи містять цінову інформацію щодо товарів виробника, яка пропонується до необмеженого кола покупців, відповідно ці документи є одним з джерел визначення ціни спірного товару); висновки експортних організацій про вартісні та якісні характеристики товарів; копію митної декларації країни відправлення.

Також, в повідомленні відповідачем зазначалось про право декларанта позивача надати додаткові документи за власним бажанням для підтвердження митної вартості товару відповідно до ч.6 ст.53 Митного кодексу України.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно даних інвойсу №CD 56540 від 22.12.2015року назва фірми продавця повністю записана в нижній частині цього документу. Крім того, зазначена назва фірми продавця не відрізняється від назви, вказаної в контракті №17/15-07 від 27.02.2015року, в рахунку-проформі від 10.12.2015року №R 15279 та CMR№46693 від 22.12.2015року де в назві компанії продавця наявні букви "Oy". Колегія суддів також зазначає, що у вказаних документах в назві компанії продавця не завжди наявні букви "Oy", однак в кожному з цих документів назва компанії продавця повторюється не один раз, і в інших випадках наявні букви "Oy", що дозволяє однозначно ідентифікувати продавця.

Стосовно зазначення в рахунку - фактурі №CD 556540 від 22.12.2015 року користі в розмірі 10%, яка не передбачена контрактом, суд зазначає наступне.

З пояснень представника позивача вбачається, що ставка 10 відсотків була вказана в рахунку - фактурі №CD 56540 від 22.12.2015року згідно вимог банку, клієнтом якого є продавець. Так, всім контрагентам в тексті інвойсу повинна матись фраза "штраф 10%", це означає, що у разі прострочення контрагентом платежу з нього стягується штраф у розмірі 10% від суми інвойсу. Проте, оскільки умовами контракту передбачена 100 відсоткова передплата за придбаний товар (п.5.2 Контракту), умови 10% штрафу не розповсюджуються на позивача. Зазначені пояснення представника позивача також підтверджуються листом "Bewi Styrochem Oy" від 19.08.2015року.

Крім того, слід відмітити, що форма та текст інвойсу із зазначенням 10% штрафу були надані позивачу та складені продавцем товару.

Стосовно посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товару на здійснення раніше позивачем митного оформлення аналогічного товару за митною декларацією № 700020000/2015/008325 від 09.12.2015 року за рівнем митної вартості 1,345 євро/кг, тобто значно вищим ніж за нинішньою заявленою декларантом позивача митною декларацією за 1 основним методом, представник позивача зазначив, що тоді митне оформлення товару було здійснено митним органом за 6 другорядним методом.

Таким чином колегія суддів вважає, що ціна товару була визначена не самим позивачем відповідно до даних Контракту, а відповідачем за цінами подібних та ідентичних товарів, що були ввезені на митну територію України, і ці декларації не можуть порівнюватися.

Твердження відповідача щодо допечатування в рахунку-проформі номеру контракту суд не приймає до уваги, оскільки дані висновки відповідача зроблені на припущеннях та не підтверджуються жодними доказами по справі.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підпису виконавця та контролера на платіжному дорученні 4649515 від 21.12.2015 року (а.с.36), колегія суддів зазначає, що на платіжному дорученні проставлений штамп банку з електронним підписом, що підтверджує здійснення оплати, що відповідачем не спростовано.

Стосовно витрат на транспортне обслуговування товару, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, транспортні послуги по перевезенню вантажу здійснювались Фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 на підставі договору №3110/14 від 31.10.2014 року.

Так, за домовленістю сторін, перевізником надано позивачу довідку № 182 від 28.12.2015 року про визначення транспортно-експедиційних витрат по перевезенню вантажу за маршрутом м. Порвоо (Фінляндія) до м. Дружківка (Донецька область, Україна).

В подальшому перевізником було надано позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000540 від 28.12.2015 на суму 45000 грн.(а.с.89).

Згідно ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу (ст.51).

Відповідно до ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ст.52).

Згідно ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій ішостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.1,2 ст.55 Митного кодексу України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ст.57).

На підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу первинні та інші документи, передбачені відповідними положеннями МК України.

Відповідачем не наведено, яким чином витребувані ним у позивача документи можуть усунути сумніви у правильності визначення митної вартості, пов'язані з цифровим значенням статистичної вартості митної декларації країни - експортеру.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсно митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не довільні документи, з перелічених у статті 58 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені по справі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду 1 інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції і підстави для скасування постанови відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 805/226/16-а - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.В. Ляшенко

Судді Л.В. Ястребова

І.Д. Компанієць