Постанова № 57754821, 10.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 травня 2016 рокусправа № 804/7377/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 р. по справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до повного товариства "Лисенко та Компанія-Ломбард" про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені ,-

в с т а н о в и в:

У червні 2015 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з повного товариства "Лисенко та Компанія-Ломбард" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 9 107,69 грн.; стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9,11 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повне товариство Лисенко та Компанія Ломбард є фінансовою установою, що діє відповідно до Закону України Про фінансові послуги (операції), прямо визначені зазначеним законом.

За даними Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма 10-ПІ річна) повного товариства "Лисенко та Компанія-Ломбард" середньооблікова кількіст штатних працівників облікового складу становить 13 осіб. Кількість робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів - 1 особа. Фактично на підприємстві інваліди не працевлаштовані.

Предметом спору є стягнення 9 107,69 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році та 9,11 грн. пені.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано встановлені чинним законодавством України обовязки щодо забезпечення працевлаштування інвалідів на власне підприємство.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 9 статті 19 зазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №70 від 31.01.2007 затверджено "Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування".

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 "Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів""), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №117/13384 від 13.02.2007, затверджено форму звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцію щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Разом з тим, пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI від 05.07.2012 передбачено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

При цьому, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про зайнятість населення" №5067XII від 05.07.2012, відмінено норму щодо обов'язкової щомісячної подачі звітів про наявність вільних робочих місць.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" №316 від 31.05.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №988/23520 від 17.06.2013, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Відповідно до пункту 2.1 Порядку "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Тобто, звіт форми №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бити укладено новий трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа; робоче місце - місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема на підставі трудового договору (контракту).

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, а також щодо повідомлення підприємствами, установами та організаціями уповноважених органів про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство для працевлаштування інвалідів.

Так, матеріали справи свідчать, що в 2014 році на підприємстві відповідача працював інвалід, який був звільнений за власним бажанням 17.03.2014 року.

При цьому, згідно листа Дніпропетровського обласного центру зайнятості, на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 року по даній справі, останнім було зроблено запит до Криворізького міського центру зайнятості щодо надання копій звітів за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» повного товариства "Лисенко та Компанія-Ломбард" за 2014 рік та повідомлено, що звіти за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» повне товариство "Лисенко та Компанія-Ломбард" у 2014 році до центру зайнятості не надавало.

Надана відповідачем копія звіту за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» повного товариства "Лисенко та Компанія-Ломбард" від 18 березня 2014 року, не приймається судом апеляційної інстанції оскільки не містить відмітки про його прийняття відповідним органом, докази щодо його направлення засобами поштового звязку також відсутні, а згідно зазначеної вище інформації наданої на запит суду Дніпропетровським обласним центром зайнятості звіти за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» повним товариством "Лисенко та Компанія-Ломбард" до центру зайнятості не надавалося.

Отже, оскільки на відповідача покладено не лише обов'язок створити робоче місце інваліда, але й в разі наявності вакансії інформувати про це органи зайнятості в порядку, встановленому вищезазначеним нормативно-правовим актом, а наявні докази свідчать про те, що відповідачем такий обов'язок у повному обсязі не виконано, оскільки ним не надано до центру зайнятості звіт з інформацією про наявну вакансію для працевлаштування інваліда у березні 2014 року, то фактично відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи.

Вказані обставини не були досліджені судом першої інстанції, що призвело до прийняття помилкового рішення у справі.

Тому, оскільки суд першої інстанції під час вирішення справи неповно зясував обставини справи, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 р. скасувати.

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з повного товариства "Лисенко та Компанія-Ломбард" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 9 107,69 грн.

Стягнути з повного товариства "Лисенко та Компанія-Ломбард" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9,11 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим