Ухвала суду № 57753896, 25.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

25 березня 2016 року №810/6685/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Яготинської районної державної адміністрації Київської області , треті особи ОСОБА_2, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жоравське», Управління Держгеокадастру у Яготинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Яготинської районної державної адміністрації Київської області, в якому, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати пункт 2 розпорядження Яготинської районної державної адміністрації №612 від 22.12.2008 «Про затвердження звіту про наявність земель та розподіл їх по власникам землі, землекористувачах, угіддях та видах економічної діяльності станом на 01.01.2009» протиправним, оскільки він порушує права власників землі сумісного використання сільськогосподарських підприємств та скасувати його;

- зобов'язати Яготинську районну державну адміністрацію направити відповідні подання по внесенню змін до звітів про наявність та розподіл земель, а саме відновлення попереднього стану (на 01.01.2009) землі сумісного використання сільськогосподарських підприємств.

У судовому засіданні 01.03.2015 представником позивача заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (т.3, а.с. 37).

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник позивача зазначив, що строк звернення з адміністративним позовом ОСОБА_1 було пропущено з поважних причин, оскільки про прийняття відповідачем розпорядження від 22.12.2008 №612 вона дізналась лише 19.11.2013, отримавши його копію у відповідь на своє звернення.

Представник відповідача вирішення заявленого клопотання відніс на розсуд суду.

Представник третьої особи - ОСОБА_2 наполягав на залишенні позовної заяви без розгляду у звязку з порушенням позивачем шестимісячного строку звернення до суду. В обґрунтування доводів про порушення позивачем строків звернення вказав, що Яготинська РДА, передавши спірну земельну ділянку до земель запасу, починаючи з 2009 року почала затверджувати проекти з відведення земельних ділянок та передавати їх у власність (оренду).

Таким чином, представник третьої особи вважає, що позивач повинна і могла б дізнатись про порушення свої прав починаючи з 2009 року.

Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду по суті суд зазначає таке.

З приводу тривалості строків звернення до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з редакцією частини 2 статті 99 КАС України, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного розпорядження (до внесення змін відповідно до Закону України № 2453-VI від 07.07.2010) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, яка викладена в інформаційному листі № 945/11/13-11 від 05.07.2011.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване розпорядження Яготинської районної державної адміністрації №612 «Про затвердження звіту про наявність земель та розподіл їх по власникам землі, землекористувачах, угіддях та видах економічної діяльності станом на 01.01.2009» прийнято 22.12.2008, у той же час, з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась 29.11.2013, що підтверджується відтиском штампу відділення поштового звязку, до якого був зданий конверт з позовом.

Тобто адміністративний позов було подано з пропуском річного строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є учасником СТОВ «Жоравське», яке є правонаступником КСП «Жоравське» та разом з іншими учасниками СТОВ «Жоравське» з 1996 року користується землями сумісного використання СТОВ «Жоравське».

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 випадково стало відомо, що оскаржуваним розпорядженням Яготинської РДА землі сумісного використання СТОВ «Жоравське» були віднесені до земель запасу Жоравської сільської ради та в подальшому передані в оренду іншим особам.

Копію зазначеного розпорядження позивач отримала у листі Яготинської РДА від 19.11.2013 у відповідь на звернення в порядку доступу до публічної інформації.

При цьому, представник позивача наполягав на тому, що до листопада 2013 року про існування оскаржуваного розпорядження ОСОБА_1 було невідомо, оскільки зазначений документ жодним чином не оприлюднювався і не публікувався. Водночас будь-яких перешкод відповідач або треті особи у користуванні земельними ділянками у звязку з їх віднесенням до земель запасу до листопада 2013 року не чинили.

Відповідно позивач не знала і не могла знати про існування розпорядження Яготинської районної державної адміністрації №612 від 22.12.2008.

Доводи представника позивача про те, що саме 19.11.2013 позивачу стало відомо про порушення його прав, а саме достовірно стало відомо про факт прийняття Яготинською РДА розпорядження від 22.12.2008 №612 та його зміст, відповідачем не спростовані.

Зокрема, суд бере до уваги, що матеріали справи не містять будь-яких доказів офіційного оприлюднення відповідачем розпорядження від 22.12.2008 №612, або ж доведення його змісту до осіб, яких воно стосується, в інший спосіб

Суд також відхиляє посилання представника третьої особи на ту обставину, що про порушення своїх прав позивач повинна була дізнатись починаючи з 2009 року, оскільки на підтвердження доводів про те, що спірна земельна ділянка з цього року почала використовуватись іншими особами на законних підставах і про це було відомо позивачу представник третьої особи не надав.

Натомість суд враховує, що договір про оренду частини земельної ділянки, що перебувала у сумісному використанні СТОВ «Жоравське», ОСОБА_2 уклав лише 20.07.2013, що узгоджується з поясненнями позивача щодо моменту, коли вона дізналась про вилучення спірної земельної ділянки та порушення своїх прав.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що про оскаржуване розпорядження позивач дізналась в інший момент.

Суд зазначає, що право на справедливий судовий розгляд є основоположною засадою всієї системи захисту прав та свобод людини.

Принцип юридичної визначеності та «право на суд» заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 і полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.

Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008.

Отже, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини та сукупність досліджених судом обставин, які свідчать про неможливості звернення позивача до суду у встановлений строк та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом до Яготинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи ОСОБА_2, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жоравське», Управління Держгеокадастру у Яготинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Суддя Кушнова А.О.з