Постанова № 57753812, 04.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Справа № 808/739/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми,-

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 159 від 25.02.2016)

ОСОБА_3 (довіреність № 159 від 25.02.2016)

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2015 №343-17 та від 27.01.2016 №0001801700 і стягнення 25000 грн. безпідставно сплаченого транспортного податку за 2015 рік.

Ухвалою суду від 02.03.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/739/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 16.03.2016. В судовому засіданні оголошена перерва до 04.04.2016.

Представники позивача підтримали позовні вимоги і просили задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначали, що складання Відповідачем оскаржуваних повідомлень-рішень є передчасним, їх направлення не відповідає вимогам пп. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 ПК, а зміст вимогам ст.58 ПК та п.2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N91236 від 28.11.2012, тому вони є таким, що не відповідають вимогам до правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, та підлягає скасуванню. Крім того, позивач наголошуючи на безпідставності винесених повідомлень-рішень, просив стягнути із відповідача 25 000,00 грн. безпідставно сплаченого транспортного податку за 2015 рік.

Представник відповідача в ході судового розгляду надав письмові заперечення проти позову. Зазначив, що по-перше, відповідно до порядку обчислення транспортного податку з фізичних осіб на 2015 рік (пп.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ), нарахування громадянину ОСОБА_1 проведено органами державної податкової служби, як фізичній особі - громадянину та на підставі пп.267.6.2 п.267.6 етапі 267 розділу XII Податкового Кодексу України платникові вручено податкове повідомлення-рішення №343-14 від 11.06.2015р. на суму - 25 000 грн.

По-друге у зв'язку із несвоєчасною сплатою позивачем суми податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік, позивачу нараховано штрафну санкцію та винесено податкове повідомлення-рішення.

По-третє, щодо стягнення надмірно сплачених платежів законодавством визначений чіткий порядок і станом на час розгляду справи, від позивача до податкового органу не надходила заява про повернення надмірно сплачених зобов'язань.

З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити позивачу у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 04.04.2016 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають, відповідно, частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, та пояснював представник відповідача в ході судового розгляду, підставою для нарахування транспортного податку з фізичних осіб на 2015 рік є відомості, отримані від органів внутрішніх справ, згідно яких за ОСОБА_1 обліковується автомобіль LEXUS RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2012, об'єм двигуна 3456 куб.см.

Відповідно до інформації отриманої від центру №2 надання послуг , пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, громадянин ОСОБА_1, здійснив реєстрацію транспортного засобу LEXUS RX 350, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2012 р.в., об'єм двигуна - 3456 куб.см. - у 2012 році.

За результатами нарахування платникові надіслано податкове повідомлення-рішення №343-14 від 11.06.2015.

20.11.2015 позивач сплатив суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн. визначеного податковим повідомленням-рішенням №343-14 від 11.06.2015.

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області було проведено камеральну перевірку сплати сум податкових зобов'язань з транспортного податку, сплачених ОСОБА_1, за результатами якої складно Акт № 990/17/НОМЕР_2 від 10.12.2015.

Зважаючи на виявлені в ході перевірки порушення строків сплати податкових зобов'язань, 27.01.2016 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001801702, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 5000,00 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правила оподаткування транспортним податком були визначені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-\/ІІІ (далі - Закон №71).

Закон N971 був офіційно оприлюднений в газеті "Голос України" 31.12.2014, та в Офіційному віснику України - 21.01.2015 року.

Відповідно до пп.4.1.9. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) однією з засад оподаткування є стабільність, відповідно до якої зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Жодної прямої вказівки на надання зворотної дії статті 267 Податкового кодексу України в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" немає.

Крім того, відповідно до п.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України транспортний податок є складовою податку на майно, який, в свою чергу, належить до місцевих податків (п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України).

При цьому, відповідно до п.10.2 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до пп.12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, податкові зобов'язання по місцевому податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок. При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.

При цьому рішення Запорізької міської ради №8 "Про встановлення податку на майно (в частині транспортного податку)" було прийнято 15.01.2015.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Таким чином, бюджетний період, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м. Запоріжжі, є 2016 рік.

Отже, правила стосовно визначення податкового зобов'язання щодо транспортного податку у розмірі 25000 гривень за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, встановлені ст. 267 ПК (з урахуванням приписів пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 та пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 цього Кодексу) не можуть застосовуватися раніше 2016 року.

Таким чином, у відповідача відсутні законодавчі підстави для нарахування позивачеві транспортного податку за 2015 рік.

Крім того, суд дійшов висновку, що транспортний податок, справляння якого введено змінами до Податкового кодексу України, фактично був сплачений позивачем, як власником транспортного засобу (легкового автомобіля) за правилами оподаткування, що діяли на момент придбання автомобіля.

Так, автомобіль LEXUS RX 350, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 куб.см, був придбаний ОСОБА_1 і зареєстрований у 2012 році, та при цьому був сплачений податок, встановлений п.9.1.5 п.9.1 ст.9 ПК України, а саме - збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до п.231.1 ст.231 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації автомобіля) платниками збору були юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.

До об'єктів оподаткування збором відповідно до п.п. 232.1.1 п.232.1 ст.232 ПК України були колісні транспортні засоби.

Базою оподаткування збором був об'єм циліндрів двигуна в куб. сантиметрах (пп.233.1.1 п.233.1 ст.233 ПК України), ставка збору була визначена (для легкових автомобілів з об'ємом двигуна від 2501 до 3500 куб.см) у розмірі 29,38 грн. за 100 куб.см (пп. 234.1.2 п.234.1 ст.234 ПК України).

Пунктом 239.4 ст.239 ПК України було передбачено, що у разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування, пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

Наявність факту першої реєстрації автомобіля на ім'я позивача, таким чином, свідчить про те, що податок (збір) був сплачений ОСОБА_1 в установленому порядку і розмірі.

Таким чином, підстави для повторного (фактично - подвійного) оподаткування ОСОБА_1 , як власника того самого транспортного засобу, відсутні.

Таким чином, за результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення №343-17 від 11.06.2015 винесено безпідставно та є таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки за результатом розгляд справи суд дійшов висновку про безпідставність нарахування податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік, то слідує висновок, що безпідставним є і нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплати таких зобов'язань.

А, отже, податкове повідомлення-рішення № 0001801702 від 27.01.2016, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 5000,00 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік. є таким, що винесено безпідставно та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 25 000,00 грн. безпідставно сплаченого транспортного податку за 2015 рік., суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлений ст..43 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.43.1 ст.43 ПК України - помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про такс повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунки за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. (п.43.3 ст.43 ПК України).

Пунктом 43.4 ст.43 11К України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку: на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятитонного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, (абз.1 п.43.5 ст.43 ПК України).

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митих політику (абз.2 п.43.5 ст.43 ПК України).

Як з'ясовано судом, позивач не звертався із заявою до відповідача про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з транспортного податку.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно сплаченого транспортного податку за 2015 рік у розмірі 25 000.00 гри. є передчасною та такою, що не підлягаю задоволенню.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 14.09.2015 № 7.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі ГУ ДФС в Запорізькій області №343-17 від 11.06.2015.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі ГУ ДФС в Запорізькій області №0001801700 від 27.01.2016.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 1102,42 грн. (одна тисяча сто дві гривні 42 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Жовтневому районі ГУ ДФС в Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко