Постанова № 57753467, 20.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 р. Справа № 804/1798/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді секретаря судового засідання прокурораОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Першого заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» про стягнення заборгованості в сумі 1230080, 82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2016 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Першого заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску за листопад 2015 року у сумі 1230080,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та має заборгованість перед бюджетом по єдиному соціальному внеску за листопад 2015 року у сумі 1230080,82 грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 відкрито провадження по справі № 804/1798/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2016.

У судове засідання 20.04.2016 прокурор зявився, позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити його повністю.

Позивач та відповідач у судове засідання 20.04.2016 не зявилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 121 Конституції України, статей 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В матеріалах справи міститься лист в.о. керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 до начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 17 березня 2016 року за вих. №74/1-979вих16, яким повідомлено останнього про представництво інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, шляхом звернення Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою про стягнення з ДП НВК «Електровозобудування» заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 1230080, 82 грн.

Підставою для звернення керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 до суду з цим позовом є неналежний захист інтересів держави уповноваженим органом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, а саме тривале, більш півтора року невжиття заходів позовного характеру, направлених на стягнення існуючої заборгованості.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Державне підприємство «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» (код ЄДРПОУ 32495626) зареєстроване 09.06.2003 як юридична особа, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та є платником єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

На момент звернення позивача до суду у відповідача наявна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 1230080, 82 грн. за листопад 2015 року.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи,утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору,укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону, відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача становить 1230080, 82 грн.

Суд відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами; положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею; суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. ч. 2, 3 ст. 25 Закону).

Приписами ч. 10 ст. 25 Закону, визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, положеннями ч. 11 ст. 25 Закону визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 25 Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату; вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом; платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

На виконання вищенаведених положень норм чинного законодавства, Державною податкової інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська було сформовано та направлено платнику вимогу про сплату заборгованості від 05.01.2016 № Ю 15 на суму 12170244,78 грн., що підтверджується повідомлення про направлення поштового відправлення, належним чином засвідчена копії якого міститься в матеріалах справи, яка отримана повноважним представником відповідача 19.01.2016.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. (абз. 10 ч. 4 ст. 25 Закону).

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату заборгованості з єдиного соціального внеску в розмірі 1230080, 82 грн. не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягають задоволенню судом.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Першого заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» про стягнення заборгованості у сумі 1230080, 82 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» (код ЄДРПОУ 32495626, 49068, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, буд. 13) до державного бюджету заборгованість з єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 1230080 (один мільйон двісті тридцять тисяч вісімдесят) грн. 82 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1