Вирок № 57752755, 17.05.2016, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6180/15-к

Провадження №1-кп/751/23/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі:

головуючого судді Русанової Т. Т.

суддів Мороз К.В., Деркач О.Г.

запасного судді Філатової Л.Б.

секретарів Чвірової О.О., Безкоровайної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новозаводського районного суду м. Чернігова кримінальне провадження № 42014270010000020 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого першим заступником генерального директора ПАТ БК «Домобудівник», раніше судимого Новозаводським районним судом м. Чернігова 13.06.2014 року за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст.358 ч.1 ст.209 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади повязані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та конфіскацією майна;

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч.4 ст. 191, ч.5 ст. 191 КК України, -

сторона обвинувачення прокурор Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_2,

представник потерпілої юридичної особи та цивільного позивача ОСОБА_3

захисник ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи згідно з наказом від 04.07.2013 №146-ВК на посаді першого заступника Генерального директора ПАТ БК «Домобудівник» за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 59-а, 18 липня 2013 року, відповідно до п.12.4.4 Статуту та вищевказаного наказу, виконуючи обовязки Генерального директора ПАТ БК «Домобудівник» у разі тимчасової неможливості виконання Генеральним директором своїх повноважень або у разі його відсутності, або чергової відпустки, будучи службовою особою, виконуючи організаційно розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучі відповідно до Статуту наділений повноваженнями вчиняти від імені Товариства правочини та укладати (підписувати) від імені Товариства будь-які договори (угоди) з урахуванням обмежень щодо змісту та суми договорів, які встановлені цим Статутом та внутрішніми документами підприємства, допустив службову недбалість внаслідок неналежного виконання своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинила тяжкі наслідки, за наступних обставин:

18.07.2013 року, в денний час, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 зазначену у договорі суму коштів ПАТ БК «Домобудівник» не сплатив, знаходячись у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за адресою: м. Чернігів, пр-т. Перемоги, 71/5, всупереч інтересам служби, діючи безвідповідально та несумлінно, підписав договір купівлі-продажу від 18.07.2013 б/н, відповідно до якого ПАТ БК «Домобудівник» в особі виконуючого обовязки Генерального директора ОСОБА_1 продало, а ОСОБА_5 купив квартиру АДРЕСА_1, загальною вартістю 660000 грн.; продаж квартири за домовленістю сторін вчинена за 660 000 (шістсот шістдесят тисяч) гривень, які отримані Продавцем від Покупця до підписання цього договору, сторони підтвердили факт повного розрахунку за продану квартиру, на час підписання цього договору сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків, чим задав ПАТ БК «Домобудівник» збитків у розмірі 660 000 грн., що в 250 і більше разів перевищували неоподаткований мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 367 КК України, а саме службову недбалість, яка полягала у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 передав виконуючому обовязки Генерального директора ПАТ БК «Домобудівник» ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 660000 грн., які останній, зловживаючи своїм службовим становищем, до каси або на розрахункові рахунки підприємства не вніс та незаконно ними заволодів, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України, як незаконне заволодінні чужим майном у особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем. Однак обвинувачення в такому формулюванні, та з такою правовою кваліфікацією не знайшло свого підтвердження в суді.

Окрім того, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ПАТ БК «Домобудівник», ОСОБА_1, діючи повторно, 31.07.2013 року знаходячись у приміщенні ПАТ БК «Домобудівник» за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 59-а, уклав з ОСОБА_7 попередній договір купівлі-продажу від 31.07.2013 №2/07-13 на загальну суму 234900 (двісті тридцять чотири тисячі девятсот) гривень.

Згідно попереднього договору купівлі-продажу від 31.07.2013 №2/07-13 ПАТ БК «Домобудівник» в особі виконуючого обовязки Генерального директора ОСОБА_1 та ОСОБА_7 домовилися в майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу чотирикімнатної квартири №184 в житловому будинку №16 по вулиці Незалежності в м. Чернігові.

На виконання умов вищевказаного договору ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні ПАТ БК «Домобудівник» за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 59-а передала першому заступнику Генерального директора ПАТ БК «Домобудівник» ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 234000 грн., про що останній видав квитанцію до прибуткового касового ордеру №411 від 31.07.2013 року. У подальшому ОСОБА_1 зловживаючи службовим становищем, отримані грошові кошти в сумі 234000 грн. до каси або на розрахункові рахунки підприємства не вніс та незаконно ними заволодів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, тобто незаконне заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем.

Обвинувачення в цій частині не знайшло свого підтвердження в суді.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ПАТ БК «Домобудівник», ОСОБА_1, діючи повторно, 31.07.2013 року знаходячись у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за адресою: м. Чернігів, вул. Гагаріна, 9-а, на виконання умов договору купівлі-продажу б/н від 27.02.2009 отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 66600 (шістдесят шість тисяч шістсот) грн.., як розрахунок за квартиру АДРЕСА_2, видавши ОСОБА_9 довідку б/н від 31.07.2013 про повний розрахунок за вказану квартиру та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 410 від 31.07.2013 року. У подальшому ОСОБА_1 зловживаючи службовим становищем, діючи повторно, отримані грошові кошти в сумі 66600 грн. до каси або на розрахункові рахунки підприємства не вніс та незаконно ними заволодів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України, тобто незаконне заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем.

Обвинувачення в цій частині не знайшло свого підтвердження в суді.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав та пояснив, що перебував на посаді першого заступника Генерального директора ПАТ БК Домобудівник точні дати не памятає. Підприємство на той час повністю стояло, він мав його запустити. Реалізація квартир в його обовязки не входила. Цим займались люди, які прийшли на підприємство як акціонери. Реалізацією квартири по вул.. Князя Чорного займалась дочка ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13. На той момент квартира була у ДВС під арештом. ОСОБА_10 було прийнято рішення про зняття арешту на декілька днів, переоформлення квартири на довірену особу з метою подальшої реалізації і отримання коштів для БК Домобудівник. Йому невідомо, як знімався арешт, хто подавав документи у ДВС. Квартира на деякий час була звільнена з-під арешту і переоформлена на батьків ОСОБА_12 - ОСОБА_14 за згодою його дружини. В подальшому ця квартира, як і планувалось, була продана американському громадянинові. Про кошти від цієї квартири: цим займалась на той час господарі підприємства, сімя ОСОБА_12, вони входи до громадської організації Козацтва, були основними акціонерами, займався ОСОБА_10, його донька. Підписання договору купівлі - продажу у нотаріуса ОСОБА_6 відбулося по телефонному дзвінку. Йому сказали підїхати, там все вже оформлено, підписати цей договір. Він підїхав, так як на той час виконував обовязки генерального директора, виконав цю формальність. Ні про які кошти на той час навіть не могла йти мова, тому що їх у природі не існувало, тому що цю квартиру на той час ніхто не продавав. Продана була квартира пізніше, після того, яка вона була переоформлена на ОСОБА_12. Його функція була тільки у тому, що він приїхав до нотаріуса і підписав всі ці папери, які були у повному обсязі готові. Коли квартира була переоформлена, дочка ОСОБА_10 телефоном запитала у нього, хто цим займається, половина квартир, яка йшла на реалізацією, реалізовувалась через доньку ОСОБА_10, половина - через підприємство, яке належало сину ОСОБА_10 - ОСОБА_15. .

По квартирі, яка була начебто продана ОСОБА_7, навіть в протоколах допиту свідків які фігурують у матеріалах справи, всі пояснюють, що ця фінансово- господарська операція відбулась в приміщенні, яке знаходиться біля ПАТ БК «Домобудівник», у доларах, за участі цілого ряду осіб, які підтверджують, що він там присутній не був. Квитанція, яка знаходиться в матеріалах справи, підтверджує, що там нема його підпису про отримання коштів. Єдиним начебто доказом, що він заволодів цими грошима, є покази ОСОБА_13, який сказав, що потім віддав йому ці кошти, навіщо і як ніхто не розбирався. Він на момент підписання додаткової угоди знаходився в лікарні з переломами і не міг її підписати. З пояснень свідків випливає те, що вони приїхали підписувати додаткову угоду в лікарню, але зустріли там не його, а ОСОБА_13, підписали там додаткову угоду, яка була необхідна, щоб оформили право власності в судовому порядку. З рішенням Господарському суду він не згоден, він подавав декілька заяв про визнання цього рішення незаконним, тому що воно було винесено на підставі сфальсифікованих документів, однак не міг оплатити їх судовим збором. «Домобудівник» з цього приводу у судові інстанції не звертався.

По третьому епізоду: Був останній день сплати податкових зобовязань. ОСОБА_9 продавав квартиру і хотів купити іншу, але за квартиру повністю не розрахувався. Він заїхав до нотаріуса, бо ОСОБА_9 не міг приїхати в касу, тому що покупці хотіли провести операцію у нотаріуса. Він приїхав, отримав 66000 грн., належним чином оформив квитанцію, поїхав до Приватбанку, належним чином вніс ці кошти до банку, кошти були внесені на розрахунковий рахунок підприємства. Квитанція була оформлена за його підписами як керівника і касира. Кошти були зараховані і проведені як сплата ПДВ, він добре памятає ці події, бо треба було сплатити податок саме у той день. У виписці з банку можна подивитись, у який час були проведені ці кошти. Він доповів ОСОБА_10, що податки були сплачені своєчасно.

Він та ОСОБА_10 на той час мали право першого підпису без обмежень. Печатка підприємства завжди зберігались у бухгалтерії , а другий екземпляр знаходився у ОСОБА_10. Було дві однакові печатки. Йому невідомо, чи працював на підприємстві ОСОБА_13, він бачив ряд документів, які протирічать один одному. Згідно з довідкою «Домобудівника» та бухгалтерії ніяких наказів щодо нього на підприємстві не було, заробітна плата йому не нараховувалась. ОСОБА_12, як йому відомо на сьогоднішній день, один з людей, які хотіли захопити громадську організацію Козацтва та інвалідів, яка була основним акціонером ПАТ БК «Домобудівник». Згода наглядової ради підприємства на продаж майна потрібна, якщо воно стоїть на балансі підприємства, а якщо нерухомість є товаром квартири, які воно будувало, та не стоїть на основних засобах, на реалізацію товарів рішення наглядової ради не потрібно.

Квартира по другому епізоду використовувалась як гуртожиток і була на балансі. Про засідання наглядової ради, коли була дана згода на реалізацію квартири по вул.. Князя Чорного йому нічого невідомо. Він на ній присутній не був. Він не є членом наглядової ради підприємства. Вартість, за яку квартири відчужуються балансова або ринкова, якщо житло продається нижче балансової вартості, необхідно сплачувати податки.

Весь пакет документів не міг готуватись без юриста, за участі ОСОБА_16, він не памятає чи давав ОСОБА_16 вказівку відвезти документи до нотаріуса. У нотаріуса були всі ОСОБА_12, покупець, його син і жінка, ОСОБА_13. ОСОБА_17 від ОСОБА_12 він не отримував. Ніяких актів прийому-передачі по цій квартирі нема. Він вважає, що підписанням договору не підтверджував факт розрахунку за квартиру. Він підписав договір на 660 000 грн. не переконавшись у проведенні розрахунку, це господарі підприємства на той час між собою займались розрахунками між собою, він не бачив на той час у цьому ніякого криміналу, і міг би підписати будь-яку кількість таких договорів.

Квартира, що продана ОСОБА_7, мала статус гуртожитку, на той час мешканці були виселені, вказівку про виселення давав ОСОБА_10, фактично займалась цим ОСОБА_16, розпорядження ОСОБА_16, щоб люди були забезпечені житлом, давав він. З ОСОБА_10 погоджували продаж цієї квартири, оскільки ця нерухомість прибутку не давала, після виведення її зі статусу гуртожитку згода наглядової ради на продаж була б не потрібна, бо квартира мала б статус товару. Попередній договір можливо він підписував у купі з іншими договорами. ОСОБА_10 на той момент був у відпустці. Грошові кошти не отримував, касовий ордер № 411 він не підписував. ОСОБА_13 грошові кошти у якості розрахунку за цю квартиру йому не передавав.

По ОСОБА_9: він з банку приїхав до нотаріуса, швидко підписав документи, отримав кошти і поїхав назад до банку.

Касові книги підприємства не відповідають ні номерам, ні дійсно проведеним операціям, які проводились на підприємстві. У звязку з арештом рахунків підприємства, розрахунки велись тільки через касу, яка не була арештована. Для того, щоб не перевищити ліміт каси, кошти видавались працівникам, а наступного дня повертались. Він підписував довідку про відсутність заборгованості по квартирі у ОСОБА_9.

Документи на продаж квартири по вул.. К Чорного готували за вказівкою або ОСОБА_10 або ОСОБА_13. Довідку про балансову вартість квартири він міг підписувати. При підписанні договору у нотаріуса з його змістом не знайомився. Він знав, що кошти за цю квартиру 660 000 грн. не отримані Домобудівником, це було просто переоформлення з метою уникнення арешту.

Він отримав від ОСОБА_9 кошти, повернув на рахунок підприємства, по касовій книзі ця операція не проведена.

ОСОБА_13 та ОСОБА_12 були керівниками громадської організації, яка володіла 50 % акцій підприємства, ОСОБА_13 був головою цієї організації, ОСОБА_12 був головою наглядової ради. Вони були представлені як керівники підприємства, зокрема ОСОБА_10, однак йому відомо, що ОСОБА_13 не був оформлений на підприємстві, заробітна плата йому не нараховувалась. Договір по квартирі по вул. Князя Чорного він підписав за вказівкою ОСОБА_18, він виконав розпорядження без сумнівів. Згодом ОСОБА_18 звинуватив його у вчинені злочину, оскільки через розкрадання бюджетних коштів ОСОБА_18 прийняв рішення збанкротувати підприємство, яке на той вже почало монтажні роботи.

У «Приватбанку» у цей день для сплати податку був відкритий рахунок який протримався два місці, на нього були внесені кошти отримані від ОСОБА_9, цільове призначення - повернення невикористаних коштів. У цей же день ним було отримано 162 тис. грн., які проведені по касі, їх планувалось сплатити як податок.

Представник потерпілої юридичної особи та цивільного позивача ОСОБА_3 цивільний позов підтримав, в судовому засіданні пояснив, що йому невідомо про фактичні обставини справи, оскільки він працює на підприємстві з грудня 2014 року. За матеріалами бухгалтерії на даний час та за результатами перевірки кошти за вказані три квартири на підприємство не надходили. Первинний позов у кримінальному провадженні він не готував.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він працював генеральним директором ПАТ БК «Домобудівник» до квітня 2015 року, як акціонер має 10% акцій цього підприємства. Про продаж квартири, яку купив ОСОБА_12, він дізнався від банку, квартира була під арештом, її вивели з-під арешту на 2-3 години. Він не знає, як готувалась та підписувалась угода, кому віддавались кошти, касир показала, що кошти від продажу цієї квартири до каси не надходили. Він не памятає, від кого дізнався про продаж квартири ОСОБА_7. Брав пояснення від працівників, були розбіжності у свідченнях, хто отримав кошти за цю квартиру. Про довідку, що ОСОБА_9 розплатився за квартиру, йому розповіла ОСОБА_16. У 2012-2013 роках була угода з Чернігівською обласною організацією інвалідів праці, яку представляв ОСОБА_13, про надання «Домобудівнику» коштів 30 млн. грн. для виходу з кризи. Угода була не виконана і визнана судом недійсною. За цією угодою відбулося дарування акцій, керівництво повинно було перейти до володільців 50 % акцій, за цим стояли ОСОБА_12, ОСОБА_13, всього чотири чи пять чоловік.

На ОСОБА_1 були покладені обовязки головного інженера, а на час відсутності його, ОСОБА_18, генерального директора. ОСОБА_1 мав право на час його відсутності відчужувати майно, але з дозволу наглядової ради і при сплаті коштів. Печатка була у бухгалтерії у головного бухгалтера, про наявність дублікатів печатки підприємства йому не відомо. ОСОБА_13 на підприємстві не працював. ОСОБА_12 працював генеральним директором з 18.12.2013 року по 28-30.03.2014 року, його звільнили за рішенням суду. За час його роботи було багато розкрадань та підробок документів. ОСОБА_5 він не знає, однак йому відомо, що на нього була оформлена угода на квартиру.

Все збудоване житло ставилось на баланс підприємства, реалізацією квартир займалась ОСОБА_16, вона готувала угоди. Він з покупцями не зустрічався. На відчуження квартир потрібна була згода наглядової ради. Протоколу наглядової ради по квартирі по вул. Князя Чорного, 11а/24, він не бачив, члени наглядової ради говорили, що засідання по ній не було.

Квартира ОСОБА_7 була під службовим житлом, ОСОБА_1 їх робітників виселив. Йому невідомо, хто прийняв рішення про продаж цієї квартири, він ніяких вказівок не давав. Про продаж квартири дізнався випадково, коли прийшла ОСОБА_7 і надала угоду та сказала, що кошти сплатила. Одні працівники казали, що кошти віддавались ОСОБА_1, однак ОСОБА_16 сказала, що ОСОБА_1 тоді не було.

Він прибуткових касових ордерів ніколи не підписував, посадові особи чистих бланків ордерів не підписували, касир чи бухгалтер не могли підписувати чисті бланки касових ордерів.

Він не домовлявся з ОСОБА_1 про внесення коштів на погашення податкових зобовязань. Порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємстві виконувався. Документи про продаж по всім трьом квартирам через бухгалтера і касира не проходили.

31.07.2013 року він був на роботі, чому ОСОБА_1, а не він представляв інтереси ПАТ БК «Домобудівник» в нотаріальній конторі, пояснити не може.

Можливо ОСОБА_1 звертався до нього по телефону, по квартирі ОСОБА_9 він не памятає. Не памятає також, чи приїздив до нього ОСОБА_1 з питання про погашення боргу по ПДВ 31.07.2013 року. Чи отримував СМС від банку про внесення 66 600 грн. від ОСОБА_9, не памятає. Він не памятає, щоб давав вказівку готувати документи на зняття арешту на будинок по вулиці Князя Чорного, однак покупців не було. Американець на імя Девід, біля двох років ходив вибирав квартиру, але не вибрав. Про купівлю квартири по вулиці Князя Чорного, 11а/24, американець ОСОБА_19 ОСОБА_20 з ним не домовлявся, його дочка ріелтер про цю квартиру не знала.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що йому відомо, що була здійснена операція по купівлі-продажу майна ПАТ БК «Домобудівник» з порушенням законодавства, та кошти за продаж майна не були повернені ПАТ БК «Домобудівник». Про продаж квартири по вул.. Князя Чорного він, можливо, дізнався, коли ОСОБА_1 запропонував підписати протокол засідання наглядової ради про продаж цього майна. Коли він ознайомився, зясував, що вартість була значно занижена, операція була проведена і квартира була продана, гроші на комбінат не зайшли. Він усно та письмо звертався до керівництва ПАТ БК «Домобудівник», до ОСОБА_1, ніяких зрозумілих пояснень не отримав. Тому протокол засідання наглядової ради не оформлювався і не підписувався, згода на здійснення цієї операції не надавалась. Документи йому ніхто не показував. Він дізнався від працівників комбінату, що операція була проведена за підписом ОСОБА_1, сума угоди зазначена у договорі. Приблизно з 2008 року він голова наглядової ради ПАТ БК «Домобудівник». Факт відчуження акцій на користь громадської організації був. Була домовленість з громадською організацією «інвалідів праці на виробництві», та той час були фінансові труднощі у ПАТ БК «Домобудівник», вони пообіцяли провести фінансування, були оформлені договори. Вони пообіцяли проінвестувати домобудівний комбінат, якщо вони виконують обовязки, буде здійснена передача акції. Передачу акцій здійснювали він, ОСОБА_18М, ОСОБА_22, ОСОБА_23. Керуючим громадською організацією був ОСОБА_13. ОСОБА_12 також був присутній у цих перемовинах. На підприємстві була одна печатка основна, яка зберігалась у ОСОБА_18, були періоди, коли вона зберігалась у головного бухгалтера, було ще багато печаток, але гербова одна, скільки було інших печаток, він не памятає. ОСОБА_13 на підприємстві працював, він займав посаду по службі охорони. ОСОБА_12 певний час працював генеральним директором 2-3 місці у 2013-2014 році в зимовий період. Все збудоване житло ставилось на баланс підприємства. Перед продажем майна збиралась наглядова рада, яка давала, чи не давала дозвіл на продаж будь-якого майна. Після підписання протоколу про згоду наглядової ради майно можна було продавати. Договори купівлі-продажу засвідчуватись у нотаріуса, після чого вирішувалось питання у БТІ. Безпосередньо цими питанням займалась ОСОБА_16

Протокол наглядової ради від 18.07.2013 року він не підписував, підпис схожий на його, але не його, такого засідання не було, він не знаходився в Чернігові на той час. Протоколи наглядової ради вносились до реєстру, велась окрема документація. ОСОБА_1 надав йому проект протоколу без підписів. Він не може сказати, хто підробив його підпис.

Він не памятає, коли були подаровані акції громадській організації інвалідів та козаків. Не зважаючи на те, хто був розпорядником акції, була чітка процедура проведення угоди купівлі-продажу. Важливі рішення приймались зборами акціонерів. Особи, яким були подаровані акції, до наглядової ради не входили.

Він є власником підприємства «Домбуд», ОСОБА_16 не має стосунку до цього підприємства, однак там працювала її дочка.

Він не знає, чи отримав грошові кошти за квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_1, він не знає, чи мав ОСОБА_12 кошти у розмірі 0,5 млн. гривень, для сплати за квартиру, може припустити, що мав.

ОСОБА_9 звертався до нього особисто і казав, що він повністю оплатив вартість квартири, гроші віддавав ОСОБА_1. Стосовно квартири ОСОБА_7 йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_24 судовому засіданні пояснив, що в договорі купівлі-продажу йому квартири з ПАТ БК «Домобудівник» було зазначено, що він може продати квартиру тільки після повного розрахунку. Коли у нього виникла необхідність продати квартиру, він ще повністю за неї не розрахувався. Він звернувся за допомогою до ОСОБА_16 та в касі дізнався про розмір боргу. Підписання угоди було призначено на 17-00 год. у нотаріуса, йому сказали, що хтось приїде з Домобудівника. Ввечері приїхав ОСОБА_1 та надав нотаріусу пакет документів. Він в присутності нотаріуса передавав гроші ОСОБА_1. ОСОБА_1 їх перерахував, видав йому корінець приходного ордеру і довідку, що він нічого не винен. Довідку залишили у справі, а корінець він забрав собі. Коли завершили оформлення документів, на вулиці вже було темно, банки однозначно не працювали. На момент укладення угоди у нього не було грошей 66 600 грн., він отримав їх від покупця своєї квартири і передав їх ОСОБА_1. Квартира була придбана у розстрочку, він платив за неї два роки, потім вирішив продати, так як не міг сплатити заборгованість. ОСОБА_1 приїхав до нотаріуса мабуть з ОСОБА_13 або ОСОБА_12, чоловіка звали ОСОБА_12. ОСОБА_1 у його присутності заповнив касовий ордер. Була ціла квитанція, частина залишилась у ОСОБА_1, частина у нього. ОСОБА_1 приїхав до нотаріуса в період з 17 до 19 год., був приблизно 10 хв. і поїхав. Розрахунок був здійснений в гривнях. Через кілька місяців він зустрів ОСОБА_18, який сказав що він є боржником та має прийти написати заяву. Він прийшов, написав заяву, що заплатив за квартиру, надав копію квитанції та довідку про розрахунок. Печатку на касовому ордері ОСОБА_1 ставив у його присутності.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що в ПАТ БК «Домобудівник» вона мала обовязки по реалізації житла, оформленню документів по реалізації. Коли на роботу прийшов ОСОБА_1, сказав всі документи з нерухомості, які знаходились у неї, здати йому. Про продаж квартири по вул.. Князя Чорного, 11а/24, їй сказав ОСОБА_12, і документи треба віднести нотаріусу ОСОБА_6, це був 2013 рік, в липні, дату не памятає. Вона віднесла їй свідоцтво про право власності, тех. паспорт і витяг з реєстру, нотаріус призначила час. Цього було недостатньо, нотаріус дала ще список документів, цей список віддали ОСОБА_5. Що відбувалось далі, їй невідомо. Від нотаріуса документи надають головному бухгалтеру, і в неї документів не було. ОСОБА_12 було представлено як їх працівника. Сказали, що він буде керувати продажем житла і юристами, так сказали у відділі кадрів. Вже потім у вересні ОСОБА_18 попросив поїхати до ОСОБА_6, взяти копію договору і протокол наглядової ради. ОСОБА_6 документи надала.

Квартира ОСОБА_7 використовувалась як гуртожиток. Її викликав ОСОБА_1, сказав, що квартира буде продаватись, підприємству потрібні кошти. Пройшли збори з працівниками, він їм дав час виїхати з гуртожитку, і виставили квартиру на продаж. 31 липня прийшов ОСОБА_12, сказав, що прийдуть клієнти по цій квартирі, він приніс проект договору, вже зареєстрований, підписаний з печаткою, попросив залишитись, почекати цих покупців, заповнити їх дані, сказав що цим буде займатись ОСОБА_13. ОСОБА_13 почекав покупців, прийшли покупці, заповнили договір, але просили внести пункт, що ця квартира має статус гуртожитку. Договір передрукували. ОСОБА_13 взяв договір і пішов його підписувати. Підписати його мав на той час ОСОБА_1. Повернувся з підписаним договором і приходним касовим ордером. ОСОБА_17 забрав ОСОБА_13, віддав покупцям екземпляр договору, і розірвав ордер з двох половинок, той що для бухгалтерії, і той, що для покупця. Корінець віддав ОСОБА_7 і вони пішли. Другу частину ордеру ОСОБА_13 залишив собі. Далі документи направили в міську раду, щоб зняли статус гуртожитку, потім здали в реєстраційну службу, ці люди потім право власності отримали через суд.

ОСОБА_24 їх колишній працівник, у нього квартира була оформлена з відстрочкою платежу. У нього так склались обставини, що він квартиру оплачувати не міг, він вирішив її продавати і придбати собі менше житло. Вона його направила в бухгалтерію все зясувати. Він сказав, що хтось приїде до нотаріуса, зараз відомо, що там був ОСОБА_1.

Договір по ОСОБА_7 передруковувала вона. Це відбувалось у приміщенні «Домбуд», де було її робоче місце. Були присутні багато ОСОБА_7, ріелтер. ОСОБА_18 вона в той день не бачила. ОСОБА_1 бачила, коли після підписання йшли додому, біля входу в приміщення. Прийшли ОСОБА_7 з дочкою з приводу підписання додаткової угоди для продовження дії додаткового договору, ОСОБА_1 був на лікарняному, ОСОБА_18 у відряджені, викликали ОСОБА_13, про що попросила ОСОБА_7, той сказав, «ви не хвилюйтесь, кошти я передав ОСОБА_1». Що кошти по всім трьом квартирам не надійшли, стало відомо від ОСОБА_18. Кошти при укладанні договорів йшли через банк або через бухгалтерію, у нотаріуса можливо було прийняти кошти, тоді касир їхав до нотаріуса, кошти здавались у банк.

Вона не знає, як передавались ключі від квартири. Акти прийому - передачі з фізичними особами не складись, ключі віддавали при заселенні будинку, ключі всі знаходились у прораба. У будинку по вул. Князя Чорного була остання непродана квартира.

ОСОБА_13 представили як заступника директора по безпеці, він прийшов на роботу одночасно з ОСОБА_1.

ОСОБА_17 по другій квартирі ОСОБА_13 були передані у сумі приблизно 29 000 доларів. Вона памятає, що у касовому ордері були виправлення, вони всі повернулись до ОСОБА_13, той сказав, виправіть самі, якось так сталось, що виправлення внесла вона. Бухгалтерії вже не було, була майже 7 година вечора. Їй невідомо, чи був ОСОБА_1 на місці на момент підписання договору та ордеру. Чому на попередньому договорі та додатковій угоді стоять різні печатки, пояснити не може. Ким була підписана додаткова угода, їй невідомо, про обставини підписання їй нічого невідомо. Проект додаткової угоди готував юрист Романець. Розрахунки в валюті раніше не проводились, однак сказали, що треба платити податки, гроші будуть обміняні в банку. ОСОБА_13 сказав, що вони повезуть гроші в банк, був присутній ОСОБА_12. ОСОБА_1 при цьому не був присутній. Печатка на той момент була у ОСОБА_1. Вона не знає, чиєю рукою був виписаний приходний касовий ордер.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що була секретарем наглядової ради ПАТ БК Домобудівник, ОСОБА_21 - голова наглядової ради. Продажем квартир займалась ОСОБА_16 Проекти рішень наглядової ради готував юрист Романець. Облік і реєстрацію рішень вели ОСОБА_26 та ОСОБА_21. У протоколі наглядової ради на с. 158 т.1 підпис не її, і підпис не схожий на підпис ОСОБА_21. Як нема підписів, то і засідання не було. Нумерацію протоколів наглядової ради вів юрист Романець М.. щоб відбулось засідання, мало бути 3 члени наглядової ради, на протоколі ставили гербову печатку підприємства, печатки ставив юрист. Вона не памятає прізвищ людей, яким продавали квартири.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснила, що вони продали квартиру її матері, а гроші вирішили віддати її дочці, у якої троє дітей. Дочка ОСОБА_28 знайшла квартиру в Інтернеті. Поїхали дивитись квартиру. Показував квартиру ОСОБА_12, прізвище не памятає. Квартиру вирішили купити. Їм сказали, що гроші потрібні сьогодні, був кінець місяця, 31 липня. Поїхали за грошима і приїхали в агентство нерухомості поряд з домобудівельним комбінатом. Вона залишилась в машині з дітьми. Коли родичі вийшли, ОСОБА_29 подивився документи і повернувся в агенство, потім пояснив, що була неправильного записана сплачена сума. Їм пояснили, що кватиру треба буде вивести з якогось реєстру. Займалась цим ОСОБА_16. Через два місяці продавець мав оформити на них квартиру. До закінчення двох місяців звертались до ОСОБА_16, вона їх запевняла, що все добре. В останні дні двомісячного строку приїхали до ОСОБА_16, вона сказала, що нічого не знає, з кимось розмовляла телефоном. Вони пішли. Потім ходили до ОСОБА_21 . Той сказав, що їх гроші на рахунок не надійшли. Вони найняли адвоката і він почав займатися цією справою з її дочкою. Вона не бачила, кому передавались гроші, тому що була в машині. ОСОБА_17 передавались в доларах 28 тисяч. Хто при цьому був присутній, їй достеменно невідомо. Хто підписав договір вона не знає. При укладенні повторного договору вона не була присутня.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що по оголошенню в Інтернеті вирішили купити квартиру. Кватиру їм показував ОСОБА_12. Це було 31.07.2013 року. Вони поїхали додому за грошима. Приїхали в Домобудівник в офіс біля 16-17 години, був кінець робочого дня. Вона була з ОСОБА_27, ОСОБА_7 бабусею, ОСОБА_29, ОСОБА_30 Був укладений попередній договір купівлі-продажу, так як треба було провести якісь операції, щоб квартиру можна було продати. Були ОСОБА_16, її дочка, ОСОБА_13 і ОСОБА_12. Вони передали їм 28 тис. доларів. ОСОБА_16 перерахувала гроші, і вони залишились лежать на столі. Через місяць поїхали до ОСОБА_21, але його не було. Був ОСОБА_1, який сказав, що час ще є, документи будуть готові. Підійшов кінцевий строк, вони їздили неодноразово до ОСОБА_16, потім попали до ОСОБА_21, той сказав, що гроші в касу не надходили, що їх обдурили, щоб звертались до суду. Ціна квартири була нижче звичайної, ОСОБА_12 сказав, що у них якісь борги. Стан квартири був незадовільний. Їм сказали , що квартира була гуртожитком, тому треба трохи почекати. Договір друкувала ОСОБА_16, його підписувала бабуся. ОСОБА_13 брав документи і ходив в бухгалтерію. Договір був підписаний, з печаткою. Ключі від квартири давав ОСОБА_12 відразу після підписання договору. Коли вони вийшли з кабінету, там залишались ОСОБА_16, її дочка, ОСОБА_13. Зміни в прибутковий касовий ордер вносились, в квитанції не було слова «тисяч». Дати додатковї угоди не памятає. ОСОБА_16 сказала, хто підписав перший договір, той повинен підписати і другий. Вони їздили в лікарню до ОСОБА_1, але його там не було, сестра сказала, що його вже вписали. Коли вони виходили, підїхав ОСОБА_13, забрав договір і сказав, що відвезе і ОСОБА_1 його підпише. Цю дату вона не памятає, це були останні дні дії попереднього договору. Прізвища ОСОБА_13 і ОСОБА_12 вона дізналась від ОСОБА_21.

В її присутності ОСОБА_13 не говорив, що гроші віддав ОСОБА_1. ОСОБА_21 говорив, що в касу надійшло 6 тис. гривень, решту забрав ОСОБА_1. Вона не бачила, як ОСОБА_1 31.07 підписував договір, ОСОБА_13 вийшов з договором і був відсутній 10-15 хвилин. ОСОБА_1 бачила один раз, через місяць після цих подій.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що працювала касиром ПАТ БК «Домобудівник». При купівлі квартир приходив громадянин, приносив гроші, видавалась квитанція, гроші в доларах не приймались. Приходний касовий ордер підписували головний бухгалтер і вона. На час її відсутності обовязки касира виконувала ОСОБА_17

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що його син ОСОБА_12 у ПАТ БК «Домобудівник» не працював. Були оголошення по вул.. Князя Чорного, у нього були гроші купити квартиру. Там продавались офіс і квартира. По телефону він розмовляв з жінкою, хто з БК Домобудівник показував квартиру, не памятає. Ціна 600 000 грн. ОСОБА_19 він не памятає, літо 2013 року. Потім з представником БК Домобудівник домовились про зустріч в нотаріальній конторі в районі базару, приїхали, оформили квартиру, сплатили всі податки. За день оформили купівлю-продаж. Вартість квартири віддав у чорному пакеті представнику Домобудівника ОСОБА_1, на той момент він його не знав. ОСОБА_17 він віддав, не знає, хто їх переховував. На підтвердження передачі грошей окремого документу не було, був договір купівлі-продажу. При передачі грошей був присутній нотаріус. Вона спитала, чи вони розрахувались, чи бачила вона передачу пакета, сказати не може. ОСОБА_17 були у гривнях. Він не бачив, як перераховували гроші. Потім зясувалось, що за ремонт квартири треба віддати таку саму суму. Питання купівлі квартири обговорювали з дружиною, вона погодилась. Договір підписував він, дружина і представник Домобудівника ОСОБА_1. Більше нікого не було. З ОСОБА_21 він знайомий не був. Станом на 2013 рік він був пенсіонером, розмір пенсії 1100 грн., інших доходів не було. Дружина працює вчителем. Рахунків в банках нема. Квартира була двоярусна, мала ліфт.

Документи привезли з Домобудівника, довідку з ЖЕКу надавали. Прізвище нотаріуса йому невідоме, це була жінка. ОСОБА_17 були в чорному пакеті, передавав після підписання договору. ОСОБА_17 у нього були за квартиру, гараж та машину батька, який давно помер. Продавав він їх раніше, до 2000 року. Як йому передавались ключі, не памятає. Він запросив людей, вони подивились, визначили вартість робіт, не було грошей на її ремонт. Він її продав за таку суму як і купив. Кому продав не памятає, розрахунок був у гривнях. Про виведення квартири з-під арешту йому нічого невідомо. Його син у Домобудівнику не працював і не працює. Він сам давно приймав участь у громадській організації інвалідів праці та козацтва, він про це нічого не памятає, хто засновник і керівник не памятає і не знає. Чи приймав участь у судових розглядах з приводу цієї організації не памятає. Свідоцтв про право на спадщину після смерті батька у нього не було. Він також працював і збирав гроші. Хто при продажі цієї квартири оформлював звіт про оцінку майна не памятає. Він вважає, що тоді змінився курс, він не бажав плати податок за продаж квартири, тому не вказував дійсну суму продажу.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що з 19.07.2013 року по 20.12.2013 року працювала головним бухгалтером. Про продаж квартири по вул.. Князя Чорного, 11а/24, їй нічого не відомо. Собівартість цієї квартири не списана, вона зазвичай списується при продажу квартири. На кожний будинок була окрема папка, де зберігались попередні чи нотаріальні договори, на цей будинок папки не було. Вона зверталась з доповідною запискою, але цю папку їй так і не видали. Залишок несписаної собівартості по будинку становив 5 млн. грн., при цьому собівартість була занижена на 3 млн. грн.

На балансі рахувались три квартири як гуртожитки, на обліку рахувались як основні засоби, на них нараховували амортизацію. Потім залишилось тільки дві квартири, вартість третьої розділили на ці дві квартири, що залишились.

Про квартиру по вул.. Незалежності, 68/24 їй нічого невідомо. Балансову вартість квартир вона не памятає. Окремий облік новобудов не вівся. Коли будинок вводився в експлуатацію і було видно, що квартири продані, списувалась їх собівартість.

Арешт на рахунки був накладений в кінці липня 2013 року. Вона памятає, що за червень була велика сума ПДВ. До них звернувся начальник відділу ПДВ з податкової. Була одна можливість сплатити податок - відкрити новий рахунок і з нього заплатити. Про відкриття рахунку повинні були повідомити податкову та виконавчу службу. Вони рахунок відкрили 31.07.2013 року, податкова дала дозвіл, і до вечора вони сплатили ПДВ. Рахунок був відкритий у ПРИВАТБАНКУ. ОСОБА_1 був при цьому присутній, не памятає, чи був присутній ОСОБА_21.

ОСОБА_12 був директором після ОСОБА_1 з грудня 2013 року. ОСОБА_13 на підприємстві офіційно не працював. Вона їх бачила у кабінетах ОСОБА_21 та ОСОБА_1.

Печатка ставилась на квитанції до прибутного касового ордеру, на корінці не ставилась. Також ставився штамп «сплачено», «одержано», однак і підписів було достатньо. На квитанції до прибуткового касового ордера № 411 від 31.07.2013 року підписи не її і не касира, наявна печатка БК Домобудівник, яка була у касира.

31.07.2013 року мали сплатити 230-240 тис. грн. ПДВ. Можливо кошти в розмірі 66600 грн. були внесені в банк ОСОБА_1, але як кошти від продажу квартири не зараховані. ОСОБА_1, коли вносив кошти в банк, мав зазначити, що це, однак при внесенні виручки стягувалась велика комісія, якщо повернення фінансової допомоги - комісії нема.

Свідок ОСОБА_32 в суді пояснила, що є дружиною ОСОБА_24, всіма справами займався її чоловік. Вона не була присутня в нотаріальній конторі 31.07.2013, яка сума була сплачена, не знає. Так склались особисті обставини, що вони мали продати квартиру. Підпис у нотаріальній конторі про згоду на продаж вона поставила наступного дня.

Свідок ОСОБА_33 в суді пояснила, що до 26.02.2014 р працювала інспектором відділу кадрів. ОСОБА_13 і ОСОБА_34 не були в штаті підприємства. Перший раз вона їх побачила, коли треба було оформити ОСОБА_1 на роботу. ОСОБА_21 їх представив і сказав, що потрібно робити. ОСОБА_1 став працювати з липня 2013 року першим заступником генерального директора. У нього не було посадової інструкції. Він вирішував виробничі питання, збирав планьорки. ОСОБА_1 і ОСОБА_21 перебували у звичайних робочих стосунках. ОСОБА_21 їм говорив, що вони повинні робити все, що скаже ОСОБА_1. Продажем квартир займалась ОСОБА_16. ОСОБА_13 став зявлятись на підприємстві до ОСОБА_1. ОСОБА_13 приймав участь в охороні підприємства, дивися за порядком на обєктах. ОСОБА_12 нічого не робив. Потім ОСОБА_12 став В.о. директора, ОСОБА_13 був заступником по безпеці. Як ОСОБА_12 став генеральним директором- їй невідомо, було рішення наглядової ради та витяг з реєстру. ОСОБА_21 залишався у тривалій відпустці, ОСОБА_1 в березні 2014 року намагались звільнити за прогули. ОСОБА_21 часто цікавився, чи не прийшли на підприємство гроші від товариства інвалідів, мова йшла про 50 млн. гривень. Про продаж квартир ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_24 їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснив, що комунальне підприємство ТОВ «Габріель» обслуговує вул. Князя Чорного, він паспортист. Коли видавали довідку на квартиру №24 по вул. Князя Чорного не памятає, зверталась ОСОБА_16 у 2013 році, в телефонній розмові просила підготувати довідку, а коли реалізували квартиру- йому невідомо. Потім квартира ще комусь продавалась. Звертався представник громадянина США. В квартирі ніхто не зареєстрований і йому невідомо, хто там проживає. Є особовий рахунок на громадянина США, але йому невідомо, чи вносить він квартплату.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що працювала бухгалтером по заробітній платі, в 2013 році виконувала обовязки касира, дату не знає. Люди приносили гроші на підставі договору, виписувались приходні касові ордери, гроші здавались в банк, або видавались на зарплату. Не було такого, щоб гроші роздавались працівникам, щоб не перевищувати ліміт, гроші здавались в банк. Вона не знає такого, щоб посадові особи приймали гроші та видавали приходні касові ордери. Коли був накладений арешт на рахунки їй невідомо. Коли вона заміняла касира, заробітну плату не виплачували, люди писали заяву, згідно договору, складали договори позики, вони проводились по касовій книзі, директор підписував, гроші видавались як позика. Коли договір укладався у нотаріуса, людина приходила з договором, приносила гроші в касу.

Касові книги заповнювались у кінці дня, могли заповнюватись наступного дня, що було порушенням. Був випадок, коли вони з ОСОБА_1 їздили у ПриватБанк для сплати податку. Хтось приніс гроші за квартиру, вони їх здавали в банк, суму не памятає. Вона не памятає цих обставин. У неї було біля 3 тис. грн. у касі, їй сказали їх забрати і відвезти в банк. Був випадок, коли вона отримала гроші за квартиру і видавала ОСОБА_1 як позику. Про поїздки ОСОБА_1 до нотаріуса їй нічого невідомо. Були заяви ОСОБА_1 на виплату позики, він сказав видати, вона йому видала, як всім, вона ці питання не вирішувала. ОСОБА_1 їй ніколи не телефонував і номерів касових ордерів не питав. Прибутковий касовий ордер № 411 вона не бачила і не підписувала; № 410 на ОСОБА_24, який є в матеріалах справи - не підписувала, не може сказати чи є там підпис ОСОБА_20.

Суму позики ОСОБА_1 вона не памятає, він повертав її частками. Він часто брав і часто повертав гроші.

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_21 подарував акції ПАТ БК ДК громадській організації Чернігівська обласна організація інвалідів праці та козацтва. Він, ОСОБА_36, був заступником голови цієї громадської організації. Після обдарування акціями, ОСОБА_13 намагався продати подаровані акції стороннім особам, після чого був звільнений з громадської організації. На даний час він, ОСОБА_36, керує цією громадською організацією, а по факту дарування акцій йдуть судові розгляди. З ОСОБА_13 були дружні стосунки, однак після дарування акцій вони погіршились. ОСОБА_13 вчинив кілька злочинів, зараз він відбуває покарання за неправдивими показаннями ОСОБА_13. ОСОБА_5 працював разом з ОСОБА_13, посад у громадській організації не займав, син ОСОБА_12 членом громадської організації не був. Після дарування акцій ОСОБА_13 часто бував на підприємстві.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно посвідчувала договір купівлі-продажу квартири між ПАТ БК Домобудівник і ОСОБА_5, обставин достеменно не памятає за збігом часу. Від ДК були надані всі необхідні документи і повноваження ОСОБА_1 на час відпустки гендиректора посвідчувати договори. Були надані документи про право власності на квартиру, витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, рішення наглядової ради, була також довідка про балансову вартість квартири 550 тис. грн., продаж квартири згідно з договором здійснена за 660 тис. грн.. Вона не памятає, чи в цей день передавались документи на квартиру і не памятає хто, однак, це був не ОСОБА_1. ОСОБА_1 вона бачила вперше, а ОСОБА_5 знала тому що вони живуть в одному будинку, а їх син був її клієнтом. Вона не памятає на 100 %, але ніхто не розраховувався в кабінеті нотаріуса. Вона просто запитує у продавця, чи розрахувались з ним, а де і коли розрахувались - не її справа. Ніяких документів на підтвердження розрахунку вони не перевіряють. Законодавець їх не зобовязав перевіряти кошти. Коли клієнти звертаються і питають чи є у неї можливість перевірити кошти, так, у неї є такий апарат, коли люди бажають, вона це здійснює, але це не є обовязком нотаріуса. В тексті договору зазначено, що сторони посвідчили, що вони розрахувались. Вона хотіла отримати більш достатньо правових документів, які були гарантом права підпису договору відчуження іншою особою, а не генеральним директором. Уважно передивившись статут, вона вирішила, що їй потрібно рішення наглядової ради. Обмеження на готівкові розрахунки вище 120 тис. грн. не діяли до юридичних осіб. Інших приміщень, де б могли передаватись гроші, у нотаріальній конторі нема. У кабінет відкриті двері настіж до помічників, коли люди хочуть провести розрахунок, заривають двері, гроші перевіряють на спеціальному апараті. Вона не памятає чорного пакета з грошима, і щоб якийсь пакет передавали ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_19 Давідом Лінном познайомилась випадково та була його перекладачем. Він мав намір купити житло в Чернігові. Квартиру знайшли в Інтернеті, зателефонували, він вирішив її купити. Звернулись до нотаріуса і був укладений договір купівлі-продажу, суму договору не памятає, розрахунок проводився готівкою у нотаріуса. Вона спілкувалась з ріелтером на імя ОСОБА_28 і продавцем ОСОБА_12, квартиру купили у ОСОБА_5 З боку продавця в нотаріальній конторі були ОСОБА_12 та ОСОБА_5 Вона робила переклад тексту договору. Вартість квартири не памятає. На даний момент ОСОБА_19 ОСОБА_20 проживає у США, що з квартирою їй невідомо.

Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснила, що працювала в матеріальному відділі бухгалтерії ПАТ БК «Домобудівник». Її відомо, що квартири, які були гуртожитками, обліковувались на основних фондах. Для списання основних фондів має бути наказ або їх продаж. Достовірної інформації про продаж квартир ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_24 у неї немає.

Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні пояснила, що на даний час працює головним бухгалтером ПАТ БК «Домобудівник», за 2013 рік нема деяких бухгалтерських документів, зараз вони не можуть відповідати за достовірність даних бухгалтерського обліку 2013-2014 років. В 2013 році бухгалтер був не весь рік, у 2014 року працював тільки касир. Заборгованість по трьом квартирам та по трьом особам за 2013 рік вона не може прокоментувати. Були випадки неспівпадіння номерів касових ордерів з записами у касових книгах за 2013 рік. Виявлені люди, які залишились винні зворотну фінансову допомогу, а коли вона надавалась, за якими документами, прокоментувати не може. Було вторгнення в електронну бухгалтерську систему, змінені показники на 01.01.2015 року, розслідування з цього приводу не проводилось.

Згідно заяви ОСОБА_40 про відкриття кримінального провадження від 02.04.2014 року, в липні 2013 року колишнім першим заступником генерального директора ОСОБА_1 за можливої співучасті з ОСОБА_12, без згоди наглядової ради, без його дозволу, як генерального директора, було розтрачено майно товариства, а саме квартира № 24 по вул.. Князя Чорного в м. Чернігові, балансовою вартістю більше 600 000 грн. /с.25 т.1 матеріалів досудового слідства /.

На підставі цієї заяви відомості про злочин, передбачений ст.. 191 ч.1 КК України, 03.04.2014 року були внесені до ЄРДР / с.26,27 т.1 матеріалів досудового слідства /.

16.01.2015 року кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 КК України було внесено до ЄРДР повторно з зазначенням: «Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень» та викладенням фабули, яка наразі міститься в обвинувальному акті в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.5 ст. 191 КК України. / с.56 т.1 матеріалів досудового слідства /.

З огляду на посилання сторони захисту про грубе порушення норм КПК України і відсутність підстав для проведення досудового слідства при внесенні до ЄРДР відомостей про злочин, щодо якого кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, на підставі матеріалів правоохоронних органів, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч.3 ст.. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених: статтею 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), статтею 186 (грабіж, крім грабежу, вчиненого організованою групою), статтею 189 (вимагання, крім вимагання, вчиненого організованою групою, а також поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи), статтею 190 (шахрайство, крім шахрайства, вчиненого організованою групою), статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам), статтею 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), частинами першою або другою статті 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом без особливо обтяжуючих обставин), статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження) Кримінального кодексу України - якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сімї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого. За наявності заяви ОСОБА_40, як генерального директора ПАТ БК «Домобудівник», від 02.04.2014 року, досудове слідство у кримінальному провадження у цій частині предявленого ОСОБА_1 обвинувачення проводилось обґрунтовано. Перекваліфікація злочину з ч.1 на ч.5 ст. 191 КК України належить до компетенції органу досудового слідства.

Згідно з наказом від 04 липня 2013 року, відповідно до рішення наглядової ради, ОСОБА_1 був переведений з посади заступника генерального директора з загальних питань на посаду 1 -го заступника генерального директора. /с. 173 т. 1 матеріалів досудового слідства/

Згідно з наказом № 397 від 01.07.2013 року генеральному директору ОСОБА_18 була надана частина чергової відпустки з 08 по 30 липня 2013 року включно. / с. 174 т.1 матеріалів досудового слідства /.

Згідно зі Статутом ПАТ БК «Домобудівник», зареєстрованим 26.10.2011 року, п. 12.4.1, у разі тимчасової відсутності генерального директора Товариства його повноваження виконує, здійснює перший заступник генерального директора. При виконанні функцій генерального директора перший заступник має право без довіреності здійснювати юридичні від імені Товариства в межах компетенції, визначеної Статутом. Відповідно до п. 12.5.1.6 генеральний директор має право видавати накази та розпорядження в межах своєї компетенції, встановлювати внутрішній режим роботи в Товаристві, давати вказівки, що є обовязковими до виконання всіма підрозділами та штатними працівниками Товариства, а також керівниками філій та представництв. Відповідно до п. 11.2.2.27,11.2.2.27.2 Статуту до компетенції наглядової ради товариства ходить надання згоди на вчинення від імені товариства правочинів, які стосуються відчуження нерухомого майна Товариства, в.т.ч. квартир, виробничих та адміністративних приміщень, та інш.

Посадова інструкція ОСОБА_1 суду не надана. Однак з огляду на Статут підприємства та зазначені накази, станом на 18.07.2013 року, ОСОБА_1 був службовою особою, виконував організаційно - розпорядчі та адміністративно господарські функції.

ОСОБА_12 був виконуючим обовязки генерального директора ПАТ БК «Домобудівник» , про що свідчать підписані ним накази та заяви до правоохоронних органів у 2014 році. / с. 33,36-37 т.1 матеріалів досудового слідства /.

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 18.07.2013 року посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за №3321, ПАТ БК «Домобудівник», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 01272976, яке знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, буд. 59-а, в особі першого заступника генерального директора ОСОБА_1, далі «Продавець», та гр. ОСОБА_5, що мешкає в с. Полуботки Чернігівського р-ну та області по вул. Лісовій, буд. 46, далі «Покупець», уклали договір купівлі-продажу квартири. Згідно з цим договором квартира зі всіма зручностями, яка відчужується, розташована в м. Чернігові по вулиці Князя Чорного (вул. Пролетарська), будинок №11 аАДРЕСА_4 та має наступні характеристики: загальна площа 192,4 кв.м, житлова площа 90,2 кв.м, кількість кімнат 4 (чотири). Квартира належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 29.11.2012, право власності зареєстровано КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.11.2012 в книзі №15 за №2105, реєстраційний номер майна 35445342, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 108970474101. Продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 660 000 (шістсот шістдесят тисяч) гривень, які отримані Продавцем від Покупця до підписання цього договору. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру. На час підписання цього договору сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків/с. 152-153 т. 1 матеріалів досудового слідства/.

Балансова вартість квартири згідно Довідки № 385, виданої ПАТ БК «Домобудівник» 18.07.2013, становить 550 000 (пятсот пятдесят тисяч) гривень. /с. 157 т. 1 матеріалів досудового слідства/

Відповідно до Протоколу № 13 засідання Наглядової ради ПАТ БК «Домобудівник» від 18.07.2013, члени наглядової ради ОСОБА_21, ОСОБА_41, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_42 одноголосно вирішили надати згоду на продаж чотирикімнатної квартири № 24 в житловому будинку №11-а по вулиці Князя Чорного в м. Чернігові за ціною 660 000 (шістсот шістдесят тисяч) гривень. /с. 158 т. 1 матеріалів досудового слідства/

Однак при допиті в суді ОСОБА_21, та ОСОБА_25, як зазначено вище, категорично заперечували справжність своїх підписів у протоколі та сам факт проведення такого засідання.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо обєкта нерухомого майна від 09.10.2014 власником квартири АДРЕСА_5 а, в м. Чернігові є громадянин США - ОСОБА_19 ОСОБА_20 на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2013 року зареєстрованого в реєстрі за №3824,3825 та посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_43 /с. 187-188 т. 1 матеріалів досудового слідства/

Згідно з договором купівлі-продажу від 09.08.2013 року, посвідченим нотаріально, ОСОБА_5, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, та громадянин США - ОСОБА_19 ОСОБА_20 уклали договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: місто Чернігів, вулиця Князя Чорного, будинок 11 а, квартира 24. Згідно з договором продаж квартири вчиняється за узгодженою між сторонами ціною і складає 234345 (двісті тридцять чотири тисячі триста сорок пять) гривень. Зазначена ціна відповідає волевиявленню продавця та покупця, є остаточною і змінам не підлягає. Ця сума повністю сплачена покупцем готівкою і отримана продавцем особисто до підписання цього договору. На час підписання цього договору сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків /с. 198-199 т. 1 матеріалів досудового слідства/.

Відповідно до відомостей, викладених у звіті про оцінку майна, зробленого 25.07.2013 року КП «ЧМ БТІ» Чернігівської обласної ради (сертифікат субєкта оціночної діяльності №8827/09 від 14.08.2009, виданий ФДМУ), вартість квартири складає 234345 (двісті тридцять чотири тисячі триста сорок пять) гривень/с. 204 т. 1 матеріалів досудового слідства/.

Зазначена квартира на даний час залишається на балансі ПАТ БК «Домобудівник», через недостатність даних бухгалтерського обліку для списання, однак відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.0.2014 року її власником є ОСОБА_19 ОСОБА_20, тобто квартира вийшла з володіння ПАТ БК «Домобудівник», який втратив право користування та розпорядження нею. /т. 1 с. 187,188 матеріалів досудового слідства/

Висновку про недоведеність обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України та наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, суд дійшов аналізуючи наведені вище докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного судового рішення.

Обвинувальний акт не містить конкретного опису моменту передавання грошей ОСОБА_5 ОСОБА_1

За свідченнями самого ОСОБА_5 він передав гроші ОСОБА_1 в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_6 після підписання договору (у договорі зазначено - до підписання договору). Інших версій проведення розрахунку за зазначену квартиру сторона обвинувачення суду не надала.

Свідок ОСОБА_6 факт розрахунку готівковими коштами на зазначену в договорі суму в її присутності і взагалі в приміщенні нотаріальної контори не підтвердила. ЇЇ показання оцінюються судом як достовірні, оскільки ніякої заінтересованості цього свідка в результатах кримінального провадження виявлено не було, свідок проявила високий професійний рівень.

Натомість свідчення ОСОБА_5, який є заінтересованою особою, в суді є нелогічними, містять заперечення очевидних фактів, та є внутрішньо суперечливими, при цьому суперечать показанням ОСОБА_6, у звязку з чим не можуть бути визнані судом достовірними. Так, сумнівними є показання про передачу коштів у розмірі понад 0,5 млн. гривень без перерахунку, сам факт накопичення цієї суми з заробітної плати та пенсії, відсутність документів на спадщину, а заперечення свідком роботи його сина ОСОБА_44 в ПАТ «Домобудівник» переконало суд в недостовірності цих показань.

Таким чином, не зважаючи на підписання договору купівлі продажу, який містить пункт про те, що сума повністю сплачена покупцем готівкою і отримана продавцем особисто до підписання цього договору та на час підписання цього договору сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків, інших достовірних доказів, які б спростували показання ОСОБА_1 про те, що грошей від ОСОБА_5 він не отримував, суду не надано.

Та обставина, що 18.07.2013 року ОСОБА_5 придбав спірну квартиру за 660 000 грн., а 09.08.2013 року продав її за 234345 грн., при цьому оцінка квартири була зроблена вже 25.07.2013 року, тобто через 7 днів після придбання, побічно свідчить про те, що 18.07.2013 року гроші покупцем сплачені не були, оскільки при реальній сплаті коштів за квартиру він поніс би великі збитки, без урахування вартості переоформлення угод, втратив би більшу частину сплачених коштів.

Для кваліфікації дій особи за ч. 5 ст. 191 КК України необхідно встановити факт зловживання службовою особою своїм службовим становищем та наявність корисливого мотиву.

Оскільки орган досудового слідства не встановив, хто підробив протокол № 13 засідання Наглядової ради ПАТ БК «Домобудівник» від 18.07.2013, хто та яким чином вирішував питання скасування арешту на спірну квартиру, чи причетний до цього ОСОБА_1, у суду нема даних по наявність в діях ОСОБА_1 ознак обєктивної сторони зловживання службовим становищем.

Наявність корисливого мотиву, якщо виключається, що гроші ОСОБА_1 привласнив особисто, а діяв в інтересах третьої особи, наданими суду доказами не підтверджена.

Окрім того, сукупність даних про те, що у червні 2013 року відбулась зміна власників акцій зазначеного підприємства, на що вказували ОСОБА_18, ОСОБА_21, підтвердження працівниками ПАТ БК Домобудівник, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 після цього перебували на підприємстві регулярно, та надавали вказівки, які, зокрема, свідок ОСОБА_16 виконувала, та згодом, точна дата в суді не встановлена, перебування ОСОБА_12 на посаді в.о. генерального директора, на думку суду підтверджує вплив ОСОБА_12 на прийняття рішень керівництвом підприємства станом на липень 2013 року, на що посилався ОСОБА_1

З достатньою повнотою, поза розумними сумнівами, в суді підтверджено, що ОСОБА_1, помилково вважаючи, що діє в інтересах підприємства, діючи безвідповідально, підписав нотаріальний договір про відчуження майна підприємства в особливо великому розмірі на користь фізичної особи, без отримання за нього грошових коштів, при цьому повинен був і міг передбачити, що новий власник отримує право повного розпорядження зазначим майном, і надходження коштів за нього на підприємство в подальшому нічим не гарантоване. Ці дії призвели до тяжких наслідків у виді заподіяння матеріальної шкоди ПАТ БК Домобудівник у розмірі, що станом на липень 2013 року більш ніж в 1000 разів перевищувала неоподатковуваний мінімумів доходів громадян, який складав 554 грн.

За таких обставин судом прийнято рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч.5 ст. 191 КК України на ч.2 ст. 367 КК України.

28.04.2014 року була зареєстрована заява за підписом ОСОБА_18 про відкриття кримінального провадження, у тому числі про привласнення ОСОБА_1 коштів, отриманих від ОСОБА_7 в сумі біля 230 000 грн. за квартиру по вул.. Незалежності 16/184. /т. 2 а.с. 3-4 матеріалів досудового слідства /

Відомості про цей злочин до ЄРДР внесені 16.01.2015 року за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів. /т. 2 а.с. 1 матеріалів досудового слідства /

ОСОБА_7 померла 14 квітня 2014 року. /т. 2 а.с. 46 матеріалів досудового слідства /

Відповідно до табелю робочого часу 31.07.013 року ОСОБА_18 був присутній на роботі та йому нарахована заробітна плата. /т. 2 с.110 матеріалів досудового слідства /.

Згідно з постановою слідчого СВ ЧМВ від 30.062015 року ОСОБА_13 перебуває у розшуку в звязку з вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 190 ч.2 КК України. /т.3 судової справи, с. 159/

Посадова інструкція ОСОБА_1, як було зазначено вище, суду не надана, його повноваження підписувати попередні договори та додаткові угоди іншими документами, зокрема довіреностями, не підтверджені.

Згідно з попереднім договором купівлі-продажу №2/07-13 від 31.07.2013 ПАТ БК «Домобудівник» в особі першого заступника генерального директора ОСОБА_1, далі «Продавець» та громадянка України ОСОБА_7 надалі «Покупець», зобовязуються в майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу чотирикімнатної квартири № 184 в житловому будинку за номером № 16 по вул. Незалежності в м. Чернігові. Продавець гарантує, що прихованих недоліків вищевказаний обєкт нерухомості не має, якість житла відповідає вимогам державних будівельних норм України, до моменту укладання цього договору нікому іншому він не відчужений, під забороною (арештом) та заставою не перебуває, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб немає. На момент укладання договору обєкт має статус гуртожитку. Продавець гарантує, що протягом 90 календарних днів належним чином переоформить статус обєкту з гуртожитку на житловий, для укладення в подальшому Договору купівлі-продажу. Істотними умовами договору купівлі-продажу (основного договору) будуть такі: продаж зазначеного в цьому договорі обєкту нерухомості вчинено за 234 900,00 (двісті тридцять чотири тисячі девятсот) грн., в тому числі ПДВ 39150,00 грн., які вносяться Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця або шляхом внесення готівки в касу Продавця до підписання нотаріального договору. Сторони домовились, що договір купівлі-продажу квартири повинен бути підписаний та посвідчений у нотаріальному порядку до 30.09.2013 року. /т. 2 с.55 матеріалів досудового слідства /.

Квитанція до прибуткового касового ордера № 411 на суму 234000,00 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень датована днем укладення попереднього договору купівлі-продажу 31.07.2013 року між ПАТ БК «Домобудівник» та ОСОБА_7 /т. 2 с.57 матеріалів досудового слідства /

Згідно з додатковою угодою від 30 вересня 2013 року ПАТ «Домобудівник» та ОСОБА_7 домовились, що договір купівлі продажу (основний договір) повинен бути підписаний та посвідчений у нотаріальному порядку до 30.10.2013 року, всі інші пункти договору залишаються без змін /т. 2 с.56 матеріалів досудового слідства /.

19.12.2013 року ОСОБА_7 звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про визнання договору дійсним та визнання права власності на квартиру. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2014 року позов було задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири № 184 в житловому будинку за номером 16 по вулиці Незалежності в м. Чернігові між ОСОБА_7 та ПАТ БК «Домобудівник» та визнано право власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_7. /т. 2 с.12-39 матеріалів досудового слідства /

Згідно з повідомленням Чернігівської міської ради від 28.04.2015 року листами від 01.08.2013 року перший заступник генерального директора ПАТ БК «Домобудівник» ОСОБА_1 дійсно звертався до міського голови ОСОБА_45 щодо зміну статусу квартири АДРЕСА_6 та квартири АДРЕСА_7, з гуртожитків на житлові. Листом від 22.08.2013 року виконавчий комітет залишив зазначені клопотання без розгляду. /т. 2 с.113-115 матеріалів досудового слідства /

З 22.09.2013 року по 15.01.2014 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджено копіями листків непрацездатності, та згідно з виписним епікризом, 21.09.2013 року отримав зміщений перелом променевої кістки зліва та лівої пяткової кістки без зміщення.

Згідно зі службовою запискою ОСОБА_16 від 10.10.2013 року, 30 липня 2013 року (як зазначено в записці), був укладений попередній договір купівлі - продажу АДРЕСА_8, з ОСОБА_7, даний договір підписував ОСОБА_1, кошти в сумі 28 000 у.о. отримав ОСОБА_13, який передав покупцю екземпляр договору та прибутковий касовий ордер. /т.2 с. 158 матеріалів досудового слідства/.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 06.12.2014 року, проведеної НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, підписи у попередньому договорі купівлі-продажу від 31.07.2013 року № 2/07-13, де покупцем квартири значиться ОСОБА_7, у додатковій угоди до попереднього договору купівлі-продажу № 2/07-13 від 31.07.2013 з ОСОБА_7, та у квитанції до прибуткового касового ордеру № 411 про прийняття від ОСОБА_7 на підставі попереднього договору 234 тис. грн.. виконані ОСОБА_1 (т.2 с.130-136 матеріалів досудового слідства)

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_46 свій висновок підтримала, однак визнала, що вона не звернула уваги на те, що експериментальні зразки підписів ОСОБА_1 були отримані у іншому кримінальному проваджені.

На підставі ухвали суду від 04.03.2016 року у кримінальному проваджені призначена та проведена судово-почеркознавча експертиза Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за висновком від 07 квітня 2016 року якої підписи від імені ОСОБА_1 у попередньому договорі купівлі продажу № 2/07-13 від 31.07.2013 року, де покупцем квартири значиться ОСОБА_7, у додатковій угоді до зазначеного попереднього договору від 30.09.20013 року та у квитанції до прибуткового касового ордеру № 411 від 31.07.2013 року про прийняття від ОСОБА_7 на підставі попереднього договору 234 тис. грн.. виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням дійсного підпису ОСОБА_1 /т.3 судових матеріалів с.218-224/

Висновку про недоведеність обвинувачення в цій частині суд дійшов аналізуючи надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного судового рішення.

Відповідно до вимог ст.. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

До висновку про наявність підстав для виправдання ОСОБА_1 в частині зловживання службовим становищем та отримання і привласнення грошових коштів в сумі 234000 грн. у звязку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, суд дійшов виходячи з наступного:

Жодна з допитаних у судовому засіданні осіб не вказала на те, що гроші від ОСОБА_7 отримав ОСОБА_1, достовірних доказів того, що він перебував на робочому місці на той момент суду не надано. За свідченнями ОСОБА_9 та даними банку 31.07.2013 року на момент закінчення робочого дня і пізніше ОСОБА_1 перебував у нотаріальній конторі та приміщенні ПриватБанку. Свідок ОСОБА_16 тільки припускала, що він знаходився на робочому місці на момент отримання грошей.

ОСОБА_13 переховується від слідства, у судовому засіданні не допитаний.

Показання свідків та ОСОБА_1 і цій частині предявленого обвинувачення суперечностей не мають, однак наявні два експертні висновки, що суперечать один одному, та потребують окремої оцінки.

Суд оцінює як достовірний саме висновок судово-почеркознавчої експертизи Чернігівського відділення КНДІСЕ, (експерт ОСОБА_47В.), оскільки він узгоджується зі свідченнями ОСОБА_16, ОСОБА_28, які факт підписання ОСОБА_1 спірних документів не бачили, та з даними про хворобу ОСОБА_1 станом на 30.09.2013 року, коли він не міг підписати додаткову угоду до попереднього договору.

Окрім того, експерт ОСОБА_47 має стаж експертної роботи з 2001 року (експерт ОСОБА_48 з 2010 року), дослідницька частина висновку від 07.04.2016 року більш вмотивована та категорична, та судом враховано те, що висновок ґрунтується не на подібних ознаках підписів на документах з підписам ОСОБА_1, які пояснюються наслідуванням дійсного підпису ОСОБА_1, а розбіжностями з вільними зразками, які в попередньому висновку експертизи не вмотивовані.

Інших доказів привласнення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 234 000 грн. сторона обвинувачення не надала.

У витягу з кримінального провадження № 42014270010000020 /т.1 с. 1 матеріалів досудового слідства/ зазначеного, що підставою внесення до ЄРДР відомостей про злочин, передбачений ст.. 191 ч.3 КК України, з фабулою «посадові особи ПАТ БК «Домобудівник» повторно привласнили грошові кошти, які ОСОБА_49 заплатив за квартиру у сумі 66000 грн. відповідно до договору купівлі продажу від 15.01.2008 року», була заява ОСОБА_18

Згідно з попереднім договором купівлі-продажу від 15.01.2008 року між ВАТ «Домобудівник» та ОСОБА_9 та додатковою угодою до нього, нотаріально-посвідченим договором купівлі-продажу від 27.02.2009 року, продавець зобовязався передати у власність покупця двокімнатну квартиру по вул. Незалежності 68/24 за грошові кошти у сумі 169650 грн., які повинні бути сплачені покупцем до 30.03.2015 року. /т. 2 с.77-78, 79, 88-89 матеріалів досудового слідства /

Згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 31.07.2013 року ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_50, яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_51, купила квартиру № 24, розташовану у м. Чернігові, вул.. Незалежності, 68. /т. 2 с.90 матеріалів досудового слідства /

31.07.2013 року, за підписом ОСОБА_1, ОСОБА_9 була видана довідка про те, що розрахунок за квартиру АДРЕСА_9 проведений повному обсязі. /т. 2 с. 91 матеріалів досудового слідства /

За підписом ОСОБА_1 ОСОБА_9 була видана квитанція до прибуткового касового ордера № 410 про прийняття від нього 66600 грн. /т. 2 с.80 матеріалів досудового слідства /

При дослідженні касових книг за період з 26.12.2012 по 09.09.2013 року було встановлено, що потягом липня-вересня 2013 року ОСОБА_1 систематично, іноді щодня, отримував і повертав зворотну фінансову дорогу.

Згідно з даними картки рахунку № 3775 співробітника ОСОБА_1, наданої ПАТ БК «Домобудівник», 31.07.2013 року, згідно з банківською випискою ПриватБанку ОСОБА_1 повернув невикористані кошти у сумі 66 600 грн., а також невикористані кошти тричі по 54 000 грн. /т.3 с. 17-23/

Згідно з письмовою інформацією про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку № 26005051407602 ПАТ «БК «ДОМОБУДІВНИК» м. Чернігів в ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, отриманою від ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі ухвали суду, даний рахунок був відкритий на підставі заяви від 30.07.2013 року, за 31.07.2013 року сплачені: податок на землю, орендна плата, та ПДВ в розмірі 5200 та 164 000 грн., та зараховано повернення невикористаних коштів через ОСОБА_1 у розмірі 54 000 грн., 54000 грн., 54 000 грн., 66600 грн., надходження виручки від продажу продукції 2465 грн. /т. 3 с. 93-94/.

Надані суду докази в цій частині предявленого ОСОБА_1 обвинувачення, включаючи показання ОСОБА_1, не містять суперечностей та оцінюються судом як достовірні.

Однак висновок органів досудового слідства про те, що у подальшому ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем, діючи повторно, отримані від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 66600 грн. до каси або на розрахункові рахунки підприємства не вніс та незаконно ними заволодів, був поспішним та суперечать даним, отриманим від ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», та даним картки рахунку № 3775 співробітника ОСОБА_1, наданої ПАТ БК «Домобудівник», наведеним вище.

В судовому засіданні з достатньою повнотою належними та допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 31.07.2013 вніс на розрахунковий рахунок підприємства гроші у сумі 66 600 грн., що є еквівалентом отриманої від ОСОБА_9 суми, протягом короткого періоду часу після отримання, до однієї години.

Сторона обвинувачення посилається на те, що він привласнив кошти, оскільки платіж був проведений як повернення невикористаних коштів, а не як виручка від продажу квартири. Однак орган досудового слідства до направлення обвинувального акту до суду факт надходження коштів до банківської установи не перевірив, з приводу отримання ОСОБА_1 коштів, які він міг повернути підприємству як невикористані, доказів суду не надавав. На якій підставі, на який термін і у якому розмірі ОСОБА_1 надавалась зворотна фінансова допомога, орган досудового слідства не встановив, доказів з приводу надання та повернення зворотної фінансової допомоги не надавав. За свідченнями касира ОСОБА_17 ОСОБА_1 отримував гроші, як позику, причини неповернення позики стороною обвинувачення не досліджені, кримінальне переслідування за неповернення позики настає у випадку, коли особа до отримання грошей мала умисел на незаконне заволодіння ними, чого у даному кримінальному провадженні встановлено не було.

Зважаючи на вимоги ст. 337 КПК України про межі судового розгляду, суд дійшов висновку, що факт привласнення ОСОБА_1 саме коштів, отриманих 31.07.2013 року від ОСОБА_9 не доведений, підстав для висновку, що він привласнив інші кошти підприємства, нестачу яких погасив коштами, отриманими від ОСОБА_9 31.07.2013 року, у суду немає, оскільки в ході судового слідства обвинувачення ОСОБА_1 не змінювалось, докази з цього приводу не надавались.

Відповідно до вимог ст.. 373 КПК України підставою для виправдання ОСОБА_1 в цій частині предявленого обвинувачення є відсутність достатніх доказів того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обставин, які помякшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

При вирішенні питання про міру покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, та вважає, що мета його виправлення та попередження вчинення нових злочинів може бути досягнута при призначенні йому основного покарання у виді позбавлення волі.

Як особа ОСОБА_1 характеризується позитивно за місцем проживання.

Згідно з вироком Новозаводського районного суду від 13.06.2014 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.15- ч.5 ст. 191, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 191, ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.1 ст. 209, 70 КК України до семи років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. За змістом вироку злочини були вчинені ним 12 та 13 серпня 2013 року. Вирок від 13.06.2014 року був виконаний 28 жовтня 2014 року. У звязку з цим покарання ОСОБА_1 має бути призначене за правилами ч.4 ст. 70 КК України.

Додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій є обовязковим.

Застування додаткового покарання у виді штрафу суд вважає за недоцільне у звязку з тривалим перебуванням ОСОБА_1 під вартою, та призначенням покарання у виді реального позбавлення волі, оскільки він позбавлений реального джерела доходів, достатніх для сплати штрафу.

ПАТ БК «Домобудівник» предявило цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків завданих злочином, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 66 600 (шістдесят шість тисяч шістсот) гривень отриманих в рахунок погашення заборгованості за кв.№24 в будинку №68 по вулиці Незалежності в м. Чернігові; 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень отриманих в рахунок погашення заборгованості за АДРЕСА_10; 660 000 (шістсот шістдесят тисяч) гривень отриманих за продаж за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_11.

ОСОБА_1 цивільний позов не визнав.

Суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним, на підставі ст. 1166 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір відшкодування має становити 660 000 (шістсот шістдесят тисяч) гривень, які не були отримані цивільним позивачем внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обовязків, за продаж за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_12.

Позовні вимоги в частині стягнення 66 600 гривень отриманих в рахунок погашення заборгованості за АДРЕСА_13; 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень отриманих в рахунок оплати за АДРЕСА_14 на підставі ст.. 129 ч.2 КПК України підлягають залишенню без розгляду звязку з виправданням ОСОБА_1

У кримінальному провадженні наявні витрати на проведення судових почеркознавчих експертиз, однак у звязку з виправданням обвинуваченого в частині обвинувачення, з яким повязані експертизи, ці судові витрати відносяться на рахунок держави.

Речові докази касові книги за період з 26.12.2012 по 09.09.2013 року суд вважає за можливе повернути ПАТ БК Домобудівник, приходні касові ордери № 410 та 411 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

ОСОБА_1 перебуває під вартою на виконання вироку Новозаводського районного суду від 13.06.2014 року, ухвалою суду від 16 вересня 2015 року тимчасово залишений у слідчому ізоляторі до закінчення розгляду даного кримінального провадження. За таких обставин підстав для обрання йому запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_1 за ч.3 ст.191 КК України виправдати, оскільки не доведено, що в його діянні є склад зазначеного кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 за ч.4 ст. 191 КК України виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на три роки.

Відповідно до вимог ст. 70 ч.4 КК України, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, та невідбутого покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 червня 2014 року, ОСОБА_1 остаточно до відбування призначити покарання у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на три роки.

Строк відбування покарання обраховувати з 28 жовтня 2014 року.

На підставі ст. 72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк перебування в місцях попереднього увязнення у звязку з розглядом даного кримінального провадження з 07 квітня 2015 року по 17.05.2016 з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Речові докази касові книги за період з 26.12.2012 по 09.09.2013 року повернути ПАТ БК «Домобудівник», приходні касові ордери № 410 та 411 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ПАТ БК «Домобудівник» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ БК «Домобудівник» на відшкодування матеріальної шкоди 660 000 (шістсот шістдесят тисяч) гривень.

В іншій частині позовні вимоги ПАТ БК «Домобудівник» залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Русанова Т.Т.

Судді Мороз К.В.

ОСОБА_52