Ухвала суду № 57751641, 13.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/662/16

Номер справи місцевого суду: 522/2996/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Олініченко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді Олініченко В.В.,

суддів: Грищенко Л.Д., Мандрика В.О.,

секретар судового засідання Книгиницький О.І.,

за участю прокурора Брильова М.О.,

захисника ОСОБА_2,

в присутності підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2016 року про задоволення клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 про продовження строку домашнього арешту відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючий оперуповноваженим Іллічівського ВП ГУНП в Одеській області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Чорноморськ), АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, у кримінальному провадженні №42016161010000062 від 16.02.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, за попередньою змовою з групою осіб за наступних обставин.

13.02.2016 року ОСОБА_3, оперуповноважений Іллічівського ВП ГУНП в Одеській області, з метою встановлення осіб, причетних до кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР 11.02.2016 року за №12016160600000164 за ч. 4 ст. 187 КК України за фактом розбійного нападу на громадянина ОСОБА_5, викривлено розуміючи інтереси служби, спрямовані на штучне нарощування рівня розкриття злочинів, виходячи за межі наданих йому слідчим прав та повноважень, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими невстановленими оперативними працівниками поліції, реалізуючи завчасно розроблений злочинний план з розподілом ролей між співучасниками, під приводом купівлі автомобіля НОМЕР_1, який з початку лютого 2016 року громадянин ОСОБА_10 виставив на продаж на одному з веб-сайтів у всесвітній мережі Інтернет, ініціював зустріч з останнім з метою незаконного позбавлення його волі, залякування та спонукання останнього до дій, що суперечать його волі, а саме визнання своєї причетності до вчинення злочину та отримання від нього відомостей про інших осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.

13.02.2016 року близько 19:00 годин ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, діючи за попередньою змовою із зазначеними вище особами, на автомобілі НОМЕР_2, прибув до завчасно обумовленого з ОСОБА_11 місця автомобільної парковки біля супермаркету «Віртус» у м. Одесі по вул. Середньофонтанській.

Дочекавшись прибуття ОСОБА_11 на автомобілі НОМЕР_1, ОСОБА_3, діючи спільно та за попередньою змовою з вказаною вище групою осіб, не маючи законних підстав для затримання особи, діючи в інших особистих інтересах, які полягали у штучному нарощуванні рівня розкриття злочинів, завідомо незаконно затримав громадянина ОСОБА_11 та його цивільну дружину ОСОБА_12, застосувавши до останніх фізичну силу та спеціальний засіб наручники, проти їх волі змусив останніх прослідувати з ним та залишатись поряд у одному із службових приміщень Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області у м. Іллічівськ (Чорноморськ) по вул. Хантадзе, 15.

При цьому, в порушення вимог ст. 29 Конституції України та ст.ст. 207-213 КПК України, ОСОБА_3 та інші зазначені вище особи не повідомили громадянина ОСОБА_11 та його цивільну дружину ОСОБА_12 про підстави затримання та те, у вчиненні якого злочину вони підозрюються, не розяснили право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти них. Не надали їм змогу повідомити про їх затримання та місце перебування інших осіб. Не склали протоколи про їх затримання та не доставили їх до органу досудового розслідування, а також не повідомили про затримання орган (установу), уповноважену законом на надання безоплатної правової допомоги.

У період часу з 20:00 годин 13.02.2016 року до 11:00 годин 14.02.2016 року ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з групою осіб, з метою змусити громадянку ОСОБА_12, яка перебувала на пятому місяці вагітності, до дій, що суперечать її волі, а саме визнання нею своєї причетності до вчиненого 10.02.2016 року в смт. Олександрівка м. Іллічівська (Чорноморська) Одеської області злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, та отримання від неї відомостей про інших підозрюваних осіб, незаконно позбавивши її волі, утримував останню у службових приміщеннях Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області у м. Іллічівськ (Чорноморськ) по вул. Хантадзе, 15. При цьому вказані особи брали її за горло руками, чим заподіяли їй фізичних страждання, застосували до останньої спеціальні засоби наручники, погрожували застосуванням зброї, а також погрожували вчиненням інших насильницьких дій у вигляді мордувань дій, повязаних з багаторазовим та тривалим спричиненням болю, які б, з їх слів, призвели до переривання її вагітності.

Після невдалих намагань змусити громадянку ОСОБА_12 до дій, що суперечать її волі, а саме визнання своєї причетності до вказаного вище злочину та отримання від неї відомостей про інших підозрюваних осіб, ОСОБА_3 звільнив останню шляхом доставлення її за місцем проживання.

Разом з тим, діючи з метою змусити ОСОБА_10 та ОСОБА_13 до дій, що суперечать їх волі, а саме визнання ними своєї причетності до зазначеного раніше злочину та отримання від них відомостей про інших підозрюваних осіб, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою із вказаними вище особами у період часу з 19:00 годин 13.02.2016 року до 16:00 годин 17.02.2016 року, незаконно позбавивши волі ОСОБА_10 та з 23 годин 40 хвилин 13.02.2016 року до 23 годи 50 хвилин 15.02.2016 року ОСОБА_13, а саме усвідомлюючи, що потерпілі позбавлені права вільного пересування та вільного вибору місця свого знаходження, утримував останніх у службових приміщеннях Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області у м. Іллічівськ (Чорноморськ) по вул. Хантадзе, 15 та вул. Транспортній, 5, застосував до них спеціальні засоби наручники, погрожуючи застосуванням зброї, що супроводжувалося заподіянням їм фізичних страждань.

Так, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими невстановленими оперативними працівниками поліції під час незаконного позбавлення волі заподіяв ОСОБА_10 та ОСОБА_13 сильний фізичний біль шляхом нанесення останнім побоїв, мучення та інших насильницьких дій, які ображали їх особисту гідність та полягали у одяганні на потерпілих спеціальних засобів наручників та неодноразовому підвішуванні їх за наручники на деревяній поперечині між двома столами, аж до повної втрати останніми свідомості, а також багаторазовим та тривалим спричиненням болю через нанесення численних, але незначних ударів руками та ногами по голові та тулубу. Окрім того, ОСОБА_3 із зазначеними вище особами заподіяли потерпілим сильні фізичні страждання шляхом їх мучення, а саме тривалого позбавлення ОСОБА_10 та ОСОБА_13В їжі, пиття (або надання спеціальної підігрітої води, для неможливості втамування спраги), можливості сходити до туалету.

15.02.2016 року близько 23 годин 50 хвилин, не досягнувши запланованої мети своїх дій, ОСОБА_3 із вказаними вище особами припинили заподіяння фізичного болю, побоїв та інших насильницьких дій стосовно ОСОБА_13, вивезли останнього на автомобілі до м. Одеси, де звільнили останнього, залишивши його в районі Селекційного інституту.

17.02.2016 року близько 13:00 годин, не досягнувши запланованої мети своїх дій, ОСОБА_3 із вказаними вище особами припинили заподіяння фізичного болю, побоїв та інших насильницьких дій стосовно ОСОБА_10 та передали його слідчому СВ Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_14

02.03.2016 року ОСОБА_3Ю, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України.

04.03.2016 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці із покладенням на нього обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

29.04.2016 року слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 про продовження цілодобового домашнього арешту у межах строків досудового розслідування до 02.06.2016 року із покладенням обовязків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 вчинив тяжкі злочини, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10-ти років, обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу та покладених на нього обовязків немає, оскільки заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та існують підстави вважати, що ОСОБА_3 може не прибувати до органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення дляв встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Також в клопотанні зазначено, що ОСОБА_3, не зважаючи на звільнення з органів поліції, має тісні звязки з колишніми співробітниками, тому може отримати доступ до службових документів відділення поліції та, не визнаючи свою вину, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, прокурор вказує на те, що у кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, оскільки необхідно провести низку процесуальних (слідчих) дій, тому застосувати до підозрюваного більш мякий запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт не можливо.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2016 року зазначене вище клопотання прокурора задоволено на підставі викладених в ньому підстав, оскільки прокурор надав докази, які дають достатні підстави вважати, що ризики, наведені вище, які передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що рішення слідчого судді є незаконним, необґрунтованим, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки суд розглянув клопотання за межами встановленого строку, рішення прийнято після збігу обраного запобіжного заходу 02.05.2016 р., суд 04.05.2016 р. рішення за клопотанням не оголосив, не навів доказів на обґрунтування підозри, не обґрунтував наявність ризиків з посиланням на певні докази, не врахував, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, одружений, має 2-х неповнолітніх дітей, є єдиним годувальником у родині, позитивно характеризується за місцем служби. Слідчий суддя також не взяв до уваги, що потерпілі вже допитані в порядку ст. 225 КПК, а тому ризик можливого впливу на них втратив актуальність.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляцію та уточнив її вимоги, просив обрати стосовно підозрюваного більш мякий запобіжний захід, ОСОБА_3, який також підтримав уточнені апеляційні вимоги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, розглянувши судові матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як видно із ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2016 року, при обранні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_3 слідчий суддя виходив з того, що підозра у вчиненні ним злочинів при вказаних вище обставинах є обґрунтованою, наявні ризики того, що підозрюваний може перешкоджати досудовому розслідуванню, здійснюючи вплив на свідків, потерпілих, може знищити чи спотворити речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні і цим ризикам можна запобігти обранням інших, більш мяких запобіжних заходів, крім обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме шляхом обрання цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного певних обовязків строком на 2 місяці, тобто по 04.05.2016 року.

Як пояснив підозрюваний, вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось, що свідчить про те, що сторона захисту з ним погодилась.

Частиною шостою ст.181 КПК України встановлено, що запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути продовжено слідчим суддею за клопотанням прокурора у межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Відповідно до ст. 199 КПК України при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний зясувати чи не зменшився заявлений ризик (ризики) та чи зявились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Продовжуючи вказаний вище строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового арешту, слідчий суддя в ухвалі від 04.05.2016 року, виходив з того, що строк досудового розслідування по даному провадженню продовжено до 02.06.2016 року, наявні ризики не зменшились, оскільки підозрюваний, незважаючи на звільнення з органів поліції, з огляду на тривалий строк служби, має тісні звязки зі співробітниками поліції, а тому може впливати на потерпілих та свідків, в тому числі співробітників Іллічівського відділення поліції, а також отримати доступ до службових документів відділення поліції, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення .

В апеляційному суді прокурор з цього приводу пояснив, що не зважаючи на проведені обшуки у відділенні поліції, в ході яких відшукувались нові документи, є вірогідність того, що будуть проведені ще обшуки для відшукання додаткових даних. Також, не дивлячись на факт допиту потерпілих в порядку ст. 225 КПК України, може виникнути необхідність в допиті їх в судовому засіданні, а тому є ризик можливого впливу підозрюваного на потерпілих та на свідків, в тому числі співробітників відділення поліції.

Вказані доводи є обґрунтованими, оскільки відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 225 КПК України суд може не врахувати докази, отримані в порядку ст.225 КПК України та допитати свідка, потерпілого в судовому засіданні. Отже продовжує залишатись ризик впливу на зазначених осіб зі сторони підозрюваного, враховуючи його професійні навики та звязки, а також характер дій, у вчиненні яких він підозрюється.

При таких обставинах дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний стан, обґрунтовано не взяті до уваги слідчим суддею, оскільки для запобігання існуючим ризикам режим обраного запобіжного заходу має бути таким, щоб уникнути можливості спілкування підозрюваного з певними особами.

Доводи апеляції про процесуальні порушення також є необґрунтованими.

Як видно із матеріалів судового провадження, 27.04.2016 року до суду надійшло клопотання прокурора не про продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а про продовження строку дії обовязків, покладених на підозрюваного, яке прокурор відповідно до ч.2 ст. 185 КПК України вправі доповнити, змінити, або замінити його іншим клопотанням.

29.04.2016 року постановою військового прокурора Одеського гарнізону продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, який починається з моменту оголошення особам про підозру, що мало місце 02.03.2016 року.

В цей же день слідчому судді надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно підозрюваного, яке і було розглянуто слідчим суддею 04.05.2016 року. Встановлений ст. 186 КПК України строк розгляду такого клопотання був порушений в звязку з тривалими вихідними днями (з 30.04 по 03.05.2016 р. включно), що не може бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Також є необґрунтованими доводи захисту про те, що ухвала слідчого судді постановлена після закінчення дії запобіжного заходу, оскільки ухвалою від 04.03.2016 року запобіжний захід був обраний на 2 місяці, а тому строк його дії закінчувався 04.05.2016 року. При цьому 29.04.2016 року строк досудового розслідування було продовжено. Крім того, в компетенцію даного складу суду не входить право перегляду та скасування зазначеної ухвали від 04.03.2016 року, строк дії якої на той час перевищував строк досудового розслідування на 2 дні. Сторона захисту мала право оскаржити це рішення в апеляційному порядку, що не зробила.

При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя розглянув клопотання в останній день дії обраного 04.03.2016 р. запобіжного заходу та обґрунтовано продовжив його дію.

Також не можуть бути прийняті до уваги доводи захисника про те, що слідчий суддя не оголосив 04.05.2016 року прийняте рішення, оскільки він сам пояснив, що залишив судове засідання, не дочекавшись проголошення ухвали. Крім того, ці доводи спростовуються змістом журналу судового засідання, відповідно до якого ухвала слідчого судді була оголошена 04.05.2016 року о 18:00 годині. Зауваження на журнал судового засідання не надходили. Судове засідання проводилось в цей день без фіксації технічними засобами за згодою всіх учасників судового засідання, в тому числі і захисника.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції та скасування законного рішення слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 422, 419, 181, 193, 194, 199 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2016 року про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_3 без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області В.В. Олініченко

ОСОБА_15

ОСОБА_16