Ухвала суду № 57750731, 18.05.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/11009/14-к

Номер провадження:1-кп/521/355/16

У Х В А Л А

13 травня 2016 року м. Одеса

0Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді ПЕРЕДЕРКО Д.П.;

при секретарі ГОРДІЙЧУК Ю.В.,

за участю прокурора ГРИГОРЬЄВА В.В.,

обвинувачуваного ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3,

при розгляді кримінального провадження № 521/11009/14-к щодо:

ОСОБА_2, який народився 18.05.1976 року у м. Бобровиця Чернігівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.356 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 надішло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.356 КК України.

Як вбачається з обвинувального акту, ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2007 у справі № 1-24-7-5/297- 06-7817 введено процедуру санації ВАТ «ХК «Краян» (м. Одеса, вул. Косовська, 2, код 05769299) та призначено керуючим санацією ВАТ «ХК «Краян» арбітражного керуючого ОСОБА_2, право на здійснення діяльності арбітражного керуючого якого підтверджено в порядку, установленому чинним на момент винесення ухвали законодавством про банкрутство, а саме ліцензією серії АБ № 271546 від 10.11.2005.

Разом з тим 19.01.2013 набрала чинності нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до ч. 1 ст. 1 якої арбітражний керуючий - фізична особа, яка:

1) призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор;

2) з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Частиною 3 статті 4 даного Закону встановлено, що право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до ч. 6 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону, протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом державний орган з питань банкрутства безоплатно замінює за заявою арбітражного керуючого чинну па день набрання чинності цим Законом ліцензію па право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яке відповідно до цього Закону надає право па здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Після закінчення цього строку втрачають чинність ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2013 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 усунуто арбітражного керуючого ОСОБА_4 від виконання ним обов'язків керуючого санацією ВАТ «ХК «Краян» та призначено керуючим санацією ВАГ «ХК «Краян» арбітражного керуючого ОСОБА_5

Наказом Міністерства юстиції України № 1432/5 від 18.07.2013 ОСОБА_4 відмовлено у заміні ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Починаючи з 19.07.2013 ОСОБА_4 не являвся фізичною особою, призначеною господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, оскільки не отримав відповідне свідоцтво та не був внесений до Реєстру.

Таким чином, починаючи з 19.07.2013 ОСОБА_2 не є арбітражним керуючим та не має права здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 ухвалу господарського суду Одеської області від 08.04.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2014 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2013, скасовано п. 8 ухвали господарського суду Одеської області від 08.04.2013 в частині усунення арбітражного керуючого ОСОБА_2 від виконання ним обов'язків керуючого санацією ВАТ «ХК «Краян», скасовано п. 9 ухвали господарського суду Одеської області від 08.04.2013 в частині призначення керуючим санацією ВАТ «ХК «Краян» арбітражного керуючого ОСОБА_6, при цьому, справу № 1-24-7-5/297-06- 7817 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Відповідно до п. 10 ст. 111-11 ГПК України за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд.

Згідно з положенням ч. 1 статті 115 ГПК України, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Ппостановою від 18.02.2014 жодної особи не призначено керуючим санацією ВАТ «ХК «Краян» та не зазначено жодних дій, що повинні виконати сторони у зв'язку зі скасуванням рішення і передачею справи на новий розгляд.

Проте, ОСОБА_2, усвідомлюючи дані обставини та відсутність права здійснювати діяльність арбітражного керуючого, не звертаючись до Вищою господарського суду України із заявою про роз'яснення рішення від 18.02.2014, прибув 24.02.2014 до адміністративної будівлі ВАТ «ХК «Краян» з вимогою до заступника голови правління ВАТ «ХК «Краян» ОСОБА_7 передати йому, як законному керівнику ВАТ «ХК «Краян», бухгалтерську та іншу документацію підприємства, а також звільнити всі приміщення підприємства, посилаючись на зазначене рішення суду.

Для підтвердження повноважень арбітражного керуючого ВАТ «ХК «Краян» ОСОБА_2 було запропоновано пред'явити встановлені законодавством про банкрутство підтверджуючі документи, а саме: чинне рішення суду, яким його призначено керуючим санацією ВАТ «ХК «Краян», та свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

У зв'язку з втратою ОСОБА_2 права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), останній не зміг підтвердити свої повноваження керуючого санацією ВАТ «ХК «Краян» та до керування підприємством допущений не був.

Враховуючи дані обставини, у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на самовільне, всупереч установленому законом порядку, захоплення адміністративної будівлі ВАТ «ХК «Краян» та встановлення особистого контролю за діяльністю підприємства.

21.03.2014, приблизно о 10 годині, ОСОБА_2, прибувши до території ВАТ ХК «Краян», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, ввівши в оману присутніх працівників ВАТ ХК «Краян», в тому числі і раніше звільнених, щодо наявності в нього повноважень арбітражного керуючого, самовільно, всупереч установленому законом порядку, організував захоплення адміністративного приміщення підприємства шляхом надання вказівок щодо застосування фізичного примусу до осіб, що перебували на території ВАТ ХК «Краян», а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які оспорювали правомірність таких дій.

При цьому, ОСОБА_2 особисто керував діями присутніх осіб щодо захоплення та утримання адміністративної будівлі підприємства, а також застосування до вищевказаних осіб фізичного примусу з метою недопущення останніх до приміщень підприємства, у яких вони працювали протягом тривалого періоду часу.

Після цього, ОСОБА_2, самовільно наділивши себе правами керівника даного підприємства, забезпечив блокування доступу до адміністративної будівлі ВАТ «ХК «Краян» та утримання будівлі під своїм контролем приблизно до 19 годин 23.03.2014, коли зазначені злочинні дії були припинені працівниками міліції, тобто понад дві доби, чим порушив встановлений порядок виконання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 своїх функціональних обов'язків із забезпечення нормальної діяльності та охорони приміщень і майна ВАТ «ХК «Краян», що призвело до дезорганізації нормальної діяльності даного підприємтва та порушення законних прав та законних інтересів даних осіб.

Таким чином, ОСОБА_2 21.03.2014, приблизно о 10 годині, перебуваючи на території ВАТ ХК «Краян», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, ввівши в оману присутніх працівників ВАТ ХК «Краян», в тому числі і раніше звільнених, щодо наявності внього повноважень арбітражного керуючого, самовільно, всупереч установленому законом порядку, особисто керуючи діями присутніх осіб щодо захоплення та утримання адміністративної будівлі підприємства, а також застосування до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які оспорювали правомірність таких дій, фізичного примусу з метою недопущення останніх до приміщень підприємства, у яких вони працювали протягом тривалого періоду часу, організував захоплення та утримання під своїм контролем адміністративного приміщення підприємства приблизно до 19 годин 23.03.2014, коли зазначені злочинні дії були припинені працівниками міліції, тобто протягом понад двох діб, чим порушив встановлений порядок виконання зазначеними особами своїх функціональних обов'язків із забезпечення нормальної діяльності та охорони приміщень і майна ВАТ «ХК «Краян», що призвело до дезорганізації нормальної діяльності даного підприємтва та порушення законних прав та інтересів даних осіб.

При судовому розгляді вказаного кримінального провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому вона ставить питання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, в звязку із спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності.

В обгрунтування клопотання захисник вказала, що ОСОБА_2 обвинувачується за ст. 356 КК України. Покарання за вказаний злочин не перевищує трьох років позбавлення волі, тому згідно ст.12 КК України, цей злочин віднесений до злочинів невеликої тяжкості. Відповідно до ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня скоєння нею злочину та до дня набрання вироком законної сили сплило два роки при скоєнні злочину невеликої тяжкості, за яке передбачене покарання менш суворе ніж обмеження волі. З моменту подій минуло більш 2 роки. За цей час він не вчинив нового злочину, в період строків притягнення до кримінальної відповідальності від суду чи досудового слідства він не ухилявся.

Обвинувачений ОСОБА_2, не погоджуючись з обвинуваченням, підтримав клопотання свого захисника і просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності з вказаних підстав.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника і вважав можливим його задовольнити.

Розглянувши клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності в звязку із спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності, суд вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані як злочин, передбачений 356 КК України (в редакції КК України від 5.04.2001 року), покарання за скоєння якого не перевищує 3 місяців арешту, тому згідно ст.12 КК України, цей злочин віднесений законом до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня скоєння нею злочину та до дня набрання вироком законної силио сплило два роки при скоєнні злочину невеликої тяжкості, за яке передбачене покарання менш суворе ніж обмеження волі.

Як вбачається з обвинувального акту, злочинні дії, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 мали місце в період з 21.03.2014 по 23.03.2014 року.

Даних про ухилення ОСОБА_2 від досудового слідства чи суду, а також даних про скоєння ним нового злочину в період строків притягнення до кримінальної відповідальності, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_2, якому були розяснені наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності, не заперечував проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Відповідно до положень ст.284 ч.2 п.1 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю судом, в звязку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно до приписів ч.7 цієї статті, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності суд, постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження стосовно нього, в силу ст. 284 ч.2 п. 1 КПК України підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 372 КПК України, місцевий суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, - задовольнити.

ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 356 КК України, у відповідністю зі ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження стосовно нього, в силу ст. 284 ч.2 п. 1 КПК України,- закрити.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обрані при провадженні досудового слідчства скасувати.

Міру запобіжного заходу у вигляді застави, обрану щодо ОСОБА_2 - скасувати. Суму застави у розмірі 100000 гривень, яка перебуває на відповідному рахунку ГУ ДКС України в Одеській області повернути заставодавцю ОСОБА_3 чи її представнику.

На ухвалу може бути подана сторонами апеляція до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий: ПЕРЕДЕРКО Д.П.