Постанова № 57750465, 17.05.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/222/16-а

Провадження № 2-а/500/45/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року

15год. 25хв.

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Хачатрян А.Т.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_2, представника відповідача - Хоменко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1009 від 23.12.2015 року; зобов'язати виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради повторно розглянути її заяву від 10.12.2015 року №УЖКГ 901-181/1198 та прийняти рішення про продовження дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами №74 від 15.12.2008 року строком до 15.12.2018 року; стягнути з відповідача на її користь судові витрати та суму банківської комісії за прийняття даних платежів. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15.12.2008р. Управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1672 від 15.12.2008р. їй було наданий дозвіл №74 на розміщення зовнішньої реклами - стаціонарного рекламного щита розміром 3х6 метрів на перехресті пр. Суворова та вул. Горького. Відповідно до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1672 від 15.12.2008р. між нею та Виробничим архітектурно-планувальним бюро Управління містобудування та архітектури міськради 15.12.2008 р. був укладений договір №118 на тимчасове розміщення односторонньої рекламної конструкції в місці, яке перебуває у комунальній власності, строком на п'ять років, тобто до 15.12.2013р., з правом продовження на новий строк. Строк дії вказаного дозволу та договору неодноразово продовжувалися. 10.12.2015р. позивач подала до Центру надання адміністративних послуг заяву про продовження строку дії дозволу №74 від 15.12.2008р., яка була зареєстрована за №УЖКГ 901-181/1198. За наслідками розгляду вказаної заяви було прийнято рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1009 від 23.12.2015р. «Про відмову у продовженні строку дії дозволу №74 від 15.12.2008р. ФОП ОСОБА_4 на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр. Суворова кут вул. Горького, в місці, яке знаходиться у комунальній власності». Зазначене рішення було направлено позивачу поштою із супровідним листом №122 від 25.12.2015р. за підписом міського голови ОСОБА_5, та отримано 13.01.2016р. Своїм рішенням №1009 від 23.12.2015р. виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради відмовив їй у продовженні строку дії дозволу №74 від 15.12.2008р. у зв'язку із тим, що зовнішня реклама розміщена рядом з режимною установою Державної пенітенціарної служби України та обмежує зовнішній огляд. Позивач вважає, що зовнішній огляд ніяк не обмежується по причині проходження там глухої стіни та значним віддаленням від неї рекламного щита. Ніяких скарг чи заперечень з цього приводу від Ізмаїльського слідчого ізолятору до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради не надходило. Причиною рішення виконавчого комітету міськради №1009 є розміщення на рекламної конструкції політичної реклами. Вважає дане рішення необґрунтованим та таким, що порушує її законні права на свободу думки та слова, а також право на здійснення підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Третя особа наполягала на задоволенні позовних вимог, посилаючись на протиправність оскарженого рішення, політичний підтекст його прийняття та відсутність законних підстав для відмови у продовженні позивачу строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Наголошував на наявності матеріальних витрат у зв'язку із прийняттям оскарженого рішення. Зазначала, що йому певні особи робили зауваження щодо змісту розміщуваних ним на рекламній конструкції позивача матеріалів, та пропонували продати вказане місце/конструкцію. Третя особа наголошувала на тому, що дій та прийняте рішення відповідача суперечать Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м.Ізмаїл. Крім того вказаний порядок частково суперечить Типовим правила розміщення зовнішньої реклами щодо термінів продовження дозволу.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що рішення №1009 від 23.12.2015 року «Про відмову у продовженні строку дії дозволу №74 від 15.12.2008 ФОП ОСОБА_4 на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр. Суворова кут вул. Горького, в місці, яке знаходиться у комунальній власності» прийнято на підставі чинних нормативно-правових актів, які регулюють питання розміщення зовнішньої реклами. Жодних порушень з боку відповідача під час прийняття оскарженого рішення допущено не було.

Допитаний у судовому засіданні 17.05.2016р. свідок ОСОБА_6 (начальник УЖКГ Ізмаїльської міської ради) пояснив суду, що на засіданні виконавчого комітету ІМР 15.12.2015р. обговорювалося питання про прийняття рішення про продовження дії дозволу ФОП ОСОБА_4 на розміщення рекламної конструкції, за яким він виступав доповідачем. Однак певні члени виконкому зазначили, що вказана конструкція розміщена біля режимного об'єкту, а отже необхідно зняти вказане питання з розгляду для опрацювання, за що проголосували члени виконкому. У зв'язку із викладеними зауваженнями, свідком у якості доповідача на засідання 23.12.2015р. було вже підготовлено питання про відмову у продовженні дії дозволу ФОП ОСОБА_4 на розміщення рекламної конструкції. За прийняття вказаного рішення про відмову у продовженні дії дозволу проголосували усі присутні члени виконкому одностайно. С приводу спірного питання, окрім тих документів, що надавалися до засідання 15.012.2015р., жодних додаткових документів до засідання 23.12.2015р. підготовлено не було.

У задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідка міського голови ОСОБА_5 17.05.2016р. судом було відмовлено з огляду на ненаведення заявником обставин, про які може повідомити новий свідок та які мають значення для правильного вирішення справи. Не повідомлено суду, яке значення для вирішення справи мають показання вказаної особи щодо того, хто саме з членів виконкому висловив зауваження 15.12.2015р. проти продовження позивачу строку дії дозволу, та не доведено, чому вказаній особі може бути відома додаткова інформація щодо підстав прийняття оскарженого рішення окрім повідомленого доповідачем ОСОБА_6, та окрім наданих представником відповідача документів та пояснень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, показання свідку, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1672 від 15.12.2008р. ФОП ОСОБА_4 надано дозвіл на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр. Суворова кут вул. Горького в місці, яке знаходиться в комунальній власності, строком на п'ять років, із зобов'язанням ФОП ОСОБА_4 укласти с виробничим архітектурно-планувальним господарсько-розрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури договору на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр.Суворова кут вул. Горького.

На виконання вказаного рішення на ім'я позивача видано дозвіл №74 від 15.12.2008р. на розміщення зовнішньої реклами із зазначенням адреси розміщення та характеристики із терміном дії - до 15.12.2013р.

15.12.2008р. між позивачем та Виробничим архітектурно-планувальним господарсько-розрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради укладено договір №118 на тимчасове розміщення ФОП ОСОБА_4 стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр.Суворова кут вул. Горького в місці, що знаходиться в комунальній власності. Строк дії договору з 15.12.2008р. по 15.12.2013р.

25.07.2009р. від, укладено між позивачем та Виробничим архітектурно-планувальним господарсько-розрахунковим бюро Управління містобудування і архітектури Ізмаїльської міської ради договір №48 на тимчасове розміщення рекламного засобу із терміном дії з 25.06.2009р. по 25.06.2014р.

Також 02.11.2011р. та 11.08.2012р. між сторонами укладалися договори, якими частково змінювалися умови розміщення вказаної рекламної споруди.

Між ФОП ОСОБА_4 та УЖКГ Ізмаїльської міської ради був укладений договір плати за тимчасове користування місцем, що знаходиться в комунальній власності для розміщення реклами №238 від 01.10.2013р., згідно якого ФОП ОСОБА_4 у платне користування надано місце, що знаходиться в комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами за адресою: пр.Суворова кут вул. Горького.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №536 від 27.06.2014 року продовжений строк дії дозволу №74 від 15.12.2008 на розміщення зовнішньої реклами по пр. Суворова кут вул. Горького, виданого на підставі рішення виконкому №1672 від 15.12.2008 на 6 місяців - до 25.12.2014 із зобов'язанням ФОП ОСОБА_4 укласти з Управлінням житлово-комунального господарства договору на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр. Суворова кут вул. Горького, з попередженням ФОП ОСОБА_4 про те, що за закінченням строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами необхідно демонтувати рекламну конструкцію чи зарані продовжити строк дії дозволу.

27.06.2014 року між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради та ФОП ОСОБА_4 була укладена угода про зміну договору №238 від 01.10.2013р. плати за тимчасове використання місця, яке знаходиться у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами, та в якій зазначено, що на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №536 від 27.06.2014 «Про продовження строку дії дозволу №74 від 15.12.2008 ФОП ОСОБА_4 на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр. Суворова кут вул. Горького, в місці, яке знаходиться у комунальній власності» у договір №238 від 01.10.2013 плати за тимчасове користування місцем, яке знаходиться у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами були внесенні зміни, зокрема, до п. 5.2. розділу 5 Договору, згідно якого началом строку дії Договору: з «25» червня 2014р. по «25» грудня 2014р.». Дана угода набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Обов'язки сторін, які не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними. Обов'язки сторін, які змінені даною угодою, до виконання яких сторони приступили, будуть виконані наступним чином: Строк дії Договору продовжено на 6 місяців - до 25.12.2014р.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №23 від 13.01.2015 року «Про продовження строку дії дозволу №74 від 15.12.2008 ФОП ОСОБА_4 на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр. Суворова кут вул. Горького, в місці, яке знаходиться у комунальній власності» продовжено строк дії дозволу №74 від 15.12.2008 на розміщення зовнішньої реклами по пр. Суворова кут вул. Горького, виданого на підставі рішення виконкому №1672 від 15.12.2008 на 6 місяців - до 25.06.2015 із зобов'язанням ФОП ОСОБА_4 укласти з Управлінням житлово-комунального господарства договору на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр. Суворова кут вул. Горького.

13.01.2015 року між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради та ФОП ОСОБА_4 була укладена угода про зміну договору №238 від 01.10.2013р. плати за тимчасове використання місця, яке знаходиться у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами, згідно якої строк дії Договору: з «25» грудня 2014р. по «25» червня 2015р.». Дана угода набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Обов'язки сторін, які не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними. Обов'язки сторін, які змінені даною угодою, до виконання яких сторони приступили, будуть виконані наступним образом: Строк дії Договору продовжено на 6 місяців - до 25.06.2015р.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №548 від 07.07.2015р. продовжено дію дозволу №74 від 15.12.2008р. на розміщення зовнішньої реклами до 25.12.2015р.

Угодою від 07.06.2015р. про зміну договору №238 від 01.10.2013р. продовжено строк дії зазначеного договору на 6 місяців - до 25.12.2015р.

10.12.2015р. позивач ФОП ОСОБА_4 подала до Центру надання адміністративних послуг заяву (датована 09.12.2015р.) про продовження строку дії дозволу №74 від 15.12.2008р

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1009 від 23.12.2015 року «Про відмову у продовженні строку дії дозволу №74 від 15.12.2008 ФОП ОСОБА_4 на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр. Суворова кут вул. Горького, в місці, яке знаходиться у комунальній власності» вирішено не продовжувати строк дії дозволу №74 від 15.12.2008 ФОП ОСОБА_4 на розміщення зовнішньої реклами по пр. Суворова кут вул. Горького, виданого на підставі рішення виконкому №1672 від 15.12.2008 із зобов'язанням ФОП ОСОБА_4 демонтувати стаціонарну односторонню наземну конструкцію по пр. Суворова кут вул. Горького, у трьохденний строк по закінченню строку дії дозволу на розміщення даної рекламної конструкції (строк дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 74 від 15.12.2008 закінчується 25.12.2015), з попередженням ФОП ОСОБА_4 про те, що у випадку невиконання п. 2 цього рішення виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради здійснить демонтаж рекламної конструкції в порядку, встановленому рішенням Ізмаїльської міської ради №2591-VІ від 30.11.2012 "Про затвердження Порядку демонтажу (зносу) незаконно встановлених на земельних ділянках, які є комунальною власністю територіальної громади м.Ізмаїл, тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, тимчасових конструкцій з прив'язкою до стаціонарних об'єктів ресторанного господарства та конструкцій зовнішньої реклами».

Своїм рішенням №1009 від 23.12.2015р. виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради відмовив їй у продовженні строку дії дозволу №74 від 15.12.2008р. у зв'язку із тим, що зовнішня реклама розміщена рядом з режимною установою Державної пенітенціарної служби України та обмежує зовнішній огляд.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення, позивач оскаржила його до суду.

Проте, на думку суду, підстави для визнання протиправним та скасування оскарженого рішення, та зобов'язання відповідача вчинити певні дії відсутні, з огляду наступного.

Як вбачається з матеріалів справи листом від 25.12.2015 року за №122 Центром надання адміністративних послуг Ізмаїльської міської ради позивачу було направлено рішення виконавчого комітету №1009 від 23.12.2015р. відповідно до звернення ФОП ОСОБА_4 №УЖКГ-901-181/1198 від 10.12.2015р. Згідно штампу на поштовому повідомленні №30 ДП «Укрпошта» позивачу повідомлено про одержання поштового відправлення 13.01.2016р., отже строк звернення до суду із вказаним позовом позивачем не пропущено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 13 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» №280/97-ВР від 21.05.1997р. до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Частиною 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Виконавчий комітет, будучи колегіальним органом, складається з членів виконавчого комітету, які мають право та необмежені будь-якими обставинами голосувати з будь-якого питання на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (№ 270/96-ВР) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Розміщення зовнішньої реклами проводиться відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 (далі - Типові правила) та Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м.Ізмаїл, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №803 від 26.09.2013р. «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Ізмаїла» з урахуванням вимог Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про рекламу».

Відповідно до пункту 1 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року (далі - Типові правила) дозвіл ? це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Згідно п.п. 3, 4, 5 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів. Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

Відповідно до п.6 Типових правил робочий орган розглядає заяви розповсюджувачів реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл переоформлює дозвіл та продовжує строк його дії.

За змістом пункту 16 Типових правил дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 2 розд. 2 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м.Ізмаїл, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №803 від 26.09.2013р. «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Ізмаїла» (далі - Порядок) на територіях, будівлях та спорудах, які знаходяться на балансі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради, розміщення зовнішньої реклами дозволяється тільки на підставі виданого у відповідності з даним Порядком дозволу та після укладення з Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради договору плати за тимчасове користування місцем, яке знаходиться у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами.

За змістом зазначених норм можна дійти висновку, що дія дозволу на розміщення зовнішньої реклами обмежена у часі та поширюється на певну територію, будівлю, споруду, від власників яких або уповноважених ними органів одержано згоду.

Наведене правове регулювання виключає можливість його тлумачення таким чином, що при поданні заяви про продовження дозволу наявність згоди (погодження) власника місця розташування спеціальної конструкції або уповноваженого ним органу (особи) не є обов'язковою.

Правила зазначеного висновку не спростовують, вони не можуть суперечити та й не суперечать ні приписам Типових правил, ні Закону № 270/96-ВР.

Отже вбачається, що для одержання дозволу та для продовження строку дії дозволу на розміщення реклами, умовою надання такого дозволу є наявність згоди власників (уповноважених ними органів) територій, будинків та споруд, на яких передбачається розміщення об'єктів зовнішньої реклами.

Оскільки законом не встановлено термінів дії відповідних дозволів, цей термін має бути встановлений виконавчими органами сільських, селищних, міських рад як такими, що в силу статті 16 Закону № 270/96-ВР уповноважені встановлювати порядок видачі таких дозволів.

Згода власників (уповноважених ними органів) територій, будинків та споруд, на яких передбачається розміщення об'єктів зовнішньої реклами, може бути визначена у формі угоди між ними та суб'єктом, який має намір розмістити відповідну рекламу.

Якщо зазначена угода є строковою, тобто передбачає часові межі дії згоди на розміщення зовнішньої реклами, то дозволи на її розміщення можуть бути видані в межах строку дії зазначеної угоди, але на строк не більший, ніж встановлений виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

У разі якщо строк дії погодження є більшим, ніж строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, то дія дозволу може бути продовжена до закінчення строку дії угоди.

Якщо на момент закінчення дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами закінчився строк дії угоди, то продовження дії дозволу є можливим лише за умови продовження строку дії угоди (погодження).

Як вбачається із матеріалів справи документально підтверджена згода власника (уповноваженого ним органа) території на розміщення об'єкту зовнішньої реклами є із визначеним строком дії до 25.12.2015р.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами може бути продовжений лише на певний строк. При цьому безумовною підставою для видачі такого дозволу є документально підтверджена згода власників (уповноважених ними органів) територій, будинків та споруд на розміщення об'єктів зовнішньої реклами із визначеним строком дії згоди.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.03.2014р. №21-23а14.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Однак судом не встановлено підстав для неврахування визначеної правової позиції Верховного Суду України.

Крім того, суд наголошує на наступному.

Пунктом 29 Типових правил розміщення зовнішньої реклами (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у дозвільній формі не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу.

Вказаний пункт Правил був чинний до 18.01.2016р., а отже вказана вимога розповсюджується на спірні правовідносини.

Згідно п.п.10,11,12,13 розд. 13 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м.Ізмаїл для продовження строку дії дозволу (не пізніше чим за один місяць до закінчення строку його дії) розповсюдник зовнішньої реклами через дозвільний центр, який являється складовою частиною Центра надання адміністративних послуг Ізмаїльської міської ради, звертається до робочого органу з відповідною заявою у дозвільній формі. Відповідно до даних Порядку строк дії дозволу на розміщення може бути продовжений рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради для стаціонарної рекламної конструкції - на 6 (шість) місяців. Продовження строку дії дозволу фіксується у журналі реєстрації із внесеннями відповідних змін до дозволу. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 14 розд. 13 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м.Ізмаїл визначено, що у разі якщо розповсюджувач зовнішньої реклами не звернувся із заявою про продовження строку дії дозволу на розміщення рекламної конструкції в установлені цим Порядком строки, такий дозвіл автоматично втрачає силу.

Як вбачається із матеріалів справи, дозвіл №74 від 15.12.2008р. на розміщення зовнішньої реклами мав дію до 25.12.2015р., при цьому, позивач звернувся із заявою про продовження строку дії цього дозволу 10.12.2015р., тобто із пропуском встановленого місячного строку.

Отже позивачем порушено імперативну норму законодавства щодо необхідності звернутися із заявою про продовження строку дії дозволу на розміщення рекламної конструкції не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу.

У зв'язку із порушенням позивачем процедури продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами та пропуском, передбаченого Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року та Порядком розміщення зовнішньої реклами на території м. Ізмаїл, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №803 від 26.09.2013р, місячного строку звернення із відповідною заявою про його продовження, на думку суду, не може вестись мова про продовження дії раніше виданого дозволу, який автоматично втратив силу, а може ініціюватися питання про надання нового дозволу на розміщення зовнішньої реклами, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі якого визначений законодавством, та відмова у видачі якого може бути оскаржена до суду.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради діяв у передбачений законодавством спосіб та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення №1009 від 23.12.2015 року «Про відмову у продовженні строку дії дозволу №74 від 15.12.2008 ФОП ОСОБА_4 на розміщення стаціонарної односторонньої наземної конструкції по пр. Суворова кут вул. Горького, в місці, яке знаходиться у комунальній власності.» та дане рішення прийнято у відповідності та на підставі приписів чинних нормативно-правових актів, які регулюють питання розміщення зовнішньої реклами. А отже прийняте відповідачем рішення №1009 від 23.12.2015 року не підлягає скасуванню.

При цьому, з огляду на викладене вище, недостатньою підставою для скасування оскарженого рішення №1009 є ненадання відповідачем доказів в підтвердження того, що розміщена позивачем конструкція обмежує зовнішній огляд режимній установі Державної пенітенціарної служби України. Отже, в даному випадку невідповідність чинному законодавству визначеної у оскаржуваному рішенні підстави для непродовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а саме: розміщення зовнішньої реклами рядом з режимною установою Державної пенітенціарної служби України та обмеження зовнішнього огляду, та ненадання суду будь-яких доказів виявлення вказаних обставин, не виступає підставою для скасування зазначеного рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскарженим рішенням право позивача не порушено.

Враховуючи відсутність підстав для скасування оскарженого рішення, відсутні й підстави для задоволення інших позовних вимог ФОП ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії з огляду на те, що вони є похідними.

Твердження про політичний підтекст прийняття оскаржуваного рішення та наявність вказівок про бажаний зміст рекламного матеріалу, що розміщувався на визначеній конструкції, судом не приймається до уваги з огляду на відсутність відношення до предмету доказування по справі на бездоказовість таких тверджень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволенню не підлягаютьу зв'язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ч.4 ст.118 КАС України, якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили.

Враховуючи приписи ч.4 ст.118 КАС України, суд доходить до висновку про доцільність збереження вжитих ухвалою суду від 06.04.2016р. заходів забезпечення адміністративного позову до набрання вказаною постановою суду законної сили.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 18.05.2016р.

Суддя: А.С.Адамов