Ухвала суду № 57750010, 18.05.2016, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/330/16-ц Провадження № 2/486/287/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючої-судді - ОСОБА_1

секретаря - Зубко Н.Ю.

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від сплати додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні 18.05.2016 року відповідачка ОСОБА_4 підримала заявлений відвід судді Волковій О.І., який був спрямований до суду через секретаріат суду 04.05.2016 року.

Відвід мотивовано тим, що з приводу даного спору є рішення ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2014 року.

Позивач у судове засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник позивача ОСОБА_2 заперечував проти заявленого відповідачкою відводу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства).

Звернення до суду з позовом є субективним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55,124 Конституції України та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до ст.. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, що відвід судді, заявлений відповідачкою є безпідставним та ґрунтуються на її особистій думці з огляду на її првової обізнаності.

З огляду на вищевикладене та виходячи з позовних вимог з яких вбачається, що стан здоров'я дитини може бути мінливий, тому суд не має правових підстав відмовити у відкритті та розгляді його позовної заяви. Посилання відповідачки на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2014 року є безпідставними з огляду на 2016 рік в якому позивач звернувся до суду.

Заслухавши думку відповідачки, представника позивача, суд вважає, що у діях судді Волкової О.І. відсутні обставини, що викликають сумнів в її об'єктивності та неупередженості, що передбачено ст. 20 ЦПК України та вимогами ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.20,21,23,24 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні відводу судді Волковоїй О.І.

Судовий розгляд продовжити у тому ж складі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1