Постанова № 57748969, 13.05.2016, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/530/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2016 р. смт. Томашпіль

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Семко Г.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до Управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області (далі - УПФ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, посилаючись на те, з 30 вересня 2010 року він перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Томашпільському районі і як суддя у відставці одержує щомісячне грошове довічне утримання в розмірі 90 % заробітку судді. При виході у відставку його заробіток складав 9080 гривень і відповідно заробітку йому щомісячно виплачується довічне грошове утримання в розмірі 8172 грн.

12.05.2010 року позивачеві виповнилося 65 років і згідно Конституції України він з 13.05.2010 року підлягав виходу у відставку.

Позивач вказує, що оскільки правовідносини між ним та відповідачем виникли під час дії Закону України «Про статус судів» від 15.12.1992 року, ним було набуто згідно вказаного закону право на перерахунок довічного грошового утримання суддів. Згідно цього ж Закону йому було нарахована одночасна вихідна допомога в розмірі 37 заробітних плат, а не 10- ти як це передбачено новим законодавством. Відповідно до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 07.10.2010 р. правова норма щодо обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, зберігається і знайшла своє відображення у ст. 138 ч.3 цього Закону. ОСОБА_1 вказує, що за своїм змістом та метою зазначені правові норми ідентичні, оскільки в обох розмір довічного грошового утримання суддів у відставці залежить від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Також позивач вказує, що на даний час він отримує грошове довічне утримання судді з розміру заробітку в сумі 24116,84 грн.

З 01.09.2015р. змінено розмір посадових окладів працюючих суддів у бік їх збільшення. Зазначена обставина є підставою для перерахунку його раніше обрахованого довічного грошового утримання судді у відставці.

21.10.2015 р. позивач направив відповідачу довідку про розмір заробітної плати, видану апеляційним судом Вінницької області від 02.10.2015 р. для перерахунку його довічного грошового утримання.

Рішенням комісії з питань розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії від 28.10.2015р., ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку його довічного грошового утримання, посилаючись на те, що таке право мають лише судді Конституційного суду.

Дане рішення позивач вважає неправомірним тому він вимушений звернутися до суду та просить суд та просить визнати протиправними дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі щодо відмови у проведенні перерахунку його довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням заробітної плати, працюючого судді з 1 листопада 2015 року по день припинення такого права без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразово різницю між перерахованим і фактично виплаченим довічним грошовим утриманням за період з 1 листопада 2015 року по день припинення такого права; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою від 4 травня 2016 року по справі було призначено розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Від представника УПФ у Томашпільському районі Вінницької області не надійшло до суду письмового заперечення на позов чи заяви про визнання позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є професійним суддею у відставці.

УПФ позивачу було призначено довічне грошове утримання судді у відставці. Також встановлено, що позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок довічного грошового утримання, проте йому було відмовлено, посилаючись на те, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці стосується лише суддів Конституційного Суду України також наголошено на тому, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законі України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів» та ін. Отже права на перерахунок щомісячного довідного грошового утримання з 1 вересня 2015 року в зв'язку із зміною заробітної плати діючого судді апеляційного суду позивач не має. (а.с.4).

Згідно наданої до матеріалів справи довідки Апеляційного суду Вінницького області від 02.10.2015 р. № 275/5-28/2015 заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці, складає - 27284,40 грн.

Згідно із п.14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, в тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів та статус суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким було запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.

Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно з частиною 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року №2862-XII (чинній на момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

В частині 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI , який набрав чинності з 30 липня 2010 року, також було закріплено норму про те, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з тим, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, частину 3 і 5 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина 3 статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина 5 статті 138 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Абзацом 3 пункту 8 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 встановлено, що частина 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 підлягає застосуванню частина 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції до змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI.

Вищезазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 березня 2015 року у справі №21-584а14. Так, за правилами частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Викладене відповідає положенням Європейської Хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці" (пункт 54).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що право позивача як судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в разі зміни суддівської винагороди передбачено частиною 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та визначається в тому розмірі заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, в якому щомісячне довічне грошове утримання було призначено (позивачу грошове забезпечення призначалось в розмірі 90%).

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в постанові від 13.01.2016 року у справі №К/800/38075/13.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 99 КАС України, право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" відповідно нових умов оплати праці суддів, працюючих на відповідних посадах підлягає захисту за період з 04 листопада 2015 року, оскільки позов подано до суду 04 листопада 2015 року.

Керуючись ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року, ст.ст. 2, 6-11, 14, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з урахуванням заробітної плати, працюючого судді з 4 листопада 2015 року по день припинення такого права без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області нарахувати та виплатити одноразово ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим довічним грошовим утриманням з 04.11.2015 року по день припинення такого права.

В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. з Державного бюджету України.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Г.В. Семко