Ухвала суду № 57747673, 17.05.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18970/15-к

н/п 1-кс/640/8/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Бєліковій В.О.,

за участю прокурора - Соломко Н.А.,

слідчого - Білецької Л.О.,

адвоката - Розумного М.В.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції Соломко Наталії Анатоліївни, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015220000000808 від 08.10.2015, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, дітей не має, ФОП, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_3

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України,

встановив:

30.11.2015 до Київського районного суду м. Харкова разом із клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції Соломко Н.А., в якому прокурор просив обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На обгрунтування доводів клопотання прокурор вказав, що прокуратурою Харківської області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12015220000000808 від 08.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, щодо замаху на заволодіння державними грошовими коштами відділу освіти Чугуївської райдержадміністрації в особливо великих розмірах, вчинене ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб шляхом обману.

Вказані матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_2 виділені в окреме провадження з кримінального провадження за №12014220440001539 від 28.10.2014.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, діючи умисно, з корисних мотивів, за попередньою змовою з невстановленими у ході слідства особами, організував злочинну схему щодо заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, а саме: заволодіння державними грошовими коштами в особливо великих розмірах шляхом обману під приводом поставки паливних брикетів з тирси та відходів деревини до навчальних закладів Чугуївського району Харківської області за завищеними цінами від імені фіктивно створених фізичних осіб - підприємців з наданням недостовірних відомостей щодо їх якості.

Так, ОСОБА_2 у період з грудня 2014 року по березень 2015 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив кримінальне правопорушення щодо заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб та заволодів шахрайським шляхом державними грошовими коштами у розмірі 235 690,40 грн., які були перераховані відділом освіти Чугуївської РДА за паливний матеріал, поставлений від імені ФО-П ОСОБА_4, чим спричинив державним інтересам матеріальну шкоду у великому розмірі.

Тобто, своїми діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

Окрім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими у ході слідства особами намагався заволодіти бюджетними грошовими коштами на загальну суму 1 763 509,60 гривень, чим спричинив би тяжкі наслідки державним інтересам держави в особливо великому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_2 у період з грудня 2014 року по березень 2015 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, тобто замах на заволодіння державними грошовими коштами відділу освіти Чугуївської РДА Харківської області шляхом обману в особливо великих розмірах на загальну суму 1 763 509,60 гривень за попередньою змовою групою осіб.

Прокурор зазначив, що своїми діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, тобто закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), який не був доведений до кінця з причин, які не залежали від його волі, вчинене в особливо великих розмірах, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Сторона обвинувачення вказала, що обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового слідства доказами, а саме: допитом свідка ОСОБА_5; допитом свідка ОСОБА_6; допитом свідка - завідуючого господарством ОСОБА_7 Чугуївської ЗОШ; допитом свідка ОСОБА_8; допитом свідка ОСОБА_9; вилученням у ході огляду цеху по вул. Леніна, 3 у с. Кочеток товаро - транспортної накладної № 35 від 19.03.2014, згідно якої вантажовідправник: ФО-П ОСОБА_10 у пункті навантаження: смт. Кочеток, вул. Леніна, 3 завантажив брикет паливний у кількості 7985 кг на замовлення відділу освіти Чугуївської РДА з пунктом розвантаження: п. ОСОБА_32, здійснення перевозки автомобілем Камаз НОМЕР_1; допитом свідка ОСОБА_4; висновками почеркознавчої, економічної експертиз; трафіками мобільних номерів ОСОБА_4; протоколом одночасного допиту між ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_6; протоколом одночасного допиту між ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_19 та ОСОБА_6; протоколом одночасного допиту між ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_6; протоколом допиту свідка ОСОБА_22.

Прокурор вказав, що у зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_2 від органів досудового розслідування письмове повідомлення про підозру відповідно до вимог ч.1 ст.278 КПК України вручено у спосіб, передбачений КПК України, а саме: 05.10.2015 за місцем реєстрації ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 поштою було направлено повідомлення про підозру; 05.10.2015 за останнім місцем мешкання ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_4 поштою було направлено повідомлення про підозру; 05.10.2015 голові ЖК «Металург-2» з обслуговування будинку № 6-А по вул.Новгородській ОСОБА_23 вручено повідомлення про підозру ОСОБА_2 для передачі останньому; 05.10.2015 тестю ОСОБА_2 - ОСОБА_24 вручено повідомлення про підозру ОСОБА_2 для передачі останньому.

Водночас до УПЗСЕ ГУМВС України у Харківській області направлено доручення про встановлення місцезнаходження та персональне вручення ОСОБА_2 постанови про підозру та роз'яснення останньому його процесуальних прав та обов'язків як підозрюваного.

06.10.2016 від ст. о/у в ОВС УПЗСЕ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції ОСОБА_26 надійшов рапорт про те що ОСОБА_2 за місцем реєстрації та останнім місцем мешкання за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_4 - не мешкає.

Окрім того, у ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 ухилився від органів досудового розслідування 29.07.2015, коли у виробничому цеху, який був їм організований для виготовлення паливних брикетів, по вул. Леніна, 3 в смт. Кочеток Чугуївського району, Харківської області, проводився огляд місця події, що підтверджується матеріалами НСРД.

Окрім того, факт ухилення від слідства підтверджений оперативною інформацією УПЗСЕ ГУМВС України в Харківській області, яка була здобута після проведення огляду вказаного виробничого цеху та вилучення засобів та предметів скоєння злочину (автоматизованого комплексу з виготовлення паливних брикетів та самі паливні брикети).

Допитаний у якості свідка батько ОСОБА_2 - ОСОБА_27 та тесть ОСОБА_2 - ОСОБА_24 відмовилися повідомити місце знаходження ОСОБА_2

Допитаний у якості свідка директор ТОВ «Алдагруп» ОСОБА_28 пояснив, що до липня 2015 року директором підприємства був ОСОБА_2, який у липні 2015 року за незрозумілих причин виявив бажання звільнитися з посади директора, у зв'язку з чим директором був призначений він, а ОСОБА_2 залишився співзасновником підприємства.

Допитана у якості свідка менеджер по продажу ТОВ «Алдагруп» ОСОБА_29 пояснила, що з ОСОБА_2 вона підтримувала дружні стосунки, однак останній з липня 2015 року зник, та його місцезнаходження нікому не відоме.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_30 пояснив, що у кінці липня 2015 року ОСОБА_2 перевіз йому п'ять собак породи маломутів, залишив гроші на корм та зник, пояснивши, що виїжджає у термінове відрядження.

Згідно з листом Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова №1/1047 від 28.07.2015 ОСОБА_2 перебував на військовому обліку у Дзержинському районному військовому комісаріаті міста Харкова, як призовник, і був знятий по досягненню граничного віку перебування на обліку як не розшуканий.

Згідно з листом Державної міграційної служби України в Харківській області № 03/3-12513 від 19.06.2015 ОСОБА_2 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 21.03.2013, що може свідчити про можливість останнього покинути країну з метою уникнення відповідальності за скоєння тяжкого злочину.

Прокурор зазначив, що досудовим слідством вжиті всі можливі слідчі (оперативні) заходи для встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_2 та ознайомлення його з постановою про підозру, роз'яснення йому відповідних прав та обов'язків та проведення з ним необхідних слідчих дій, направлених на завершення досудового розслідування.

ОСОБА_2 за місцем мешкання не проживає та не з'являється, за місцем реєстрації не мешкає, місце його перебування не відоме, переховується від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, а саме рапортами співробітників міліції, допитами свідків, матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій.

На теперішній час ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого та замаху на вчинення особливо тяжкого злочину, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Прокурор також вказав, що у ході досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 переховується від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків, які дають показання, що викривають його у вчиненні тяжкого злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється. Вказані обставини свідчать про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам учиняти вищезазначені дії та запобігти викладеним вище ризикам.

Прокурор вказав, що враховуючи вагомість обґрунтованих доказів, що свідчать про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за кримінальні правопорушення, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_2, передбачені ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, що є тяжким, за скоєння яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, є підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); знищити, сховати або спотворити предмети та документи, які мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні (п.2 ч.1 ст.177 КПК України); незаконно впливати на потерпілих та свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Слідчий підтримала клопотання прокурора та вказала, що у кримінальному провадженні підозрюваний ОСОБА_2 впливав на свідків та працівників цеху, йому було достовірно відомо про наявність кримінального провадження, проте він умисно тривалий час переховувався від органу досудового розслідування.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, за якими останньому повідомлено про підозру, а також відсутність ризиків, зазначених прокурором у клопотанні, наявність у підозрюваного місця реєстрації та проживання, просив застосувати до підозрюваного більш м"який запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 просив застсоувати до нього запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, посилаючись при цьому на те, що від органу досудового слідства не переховувався та не має наміру переховуватися в подальшому. Зазначив, що у вересні 2015 року він посварився з дружиною та батьками та з цього часу проживав в м.Львові. 15.05.2016 він повернувся до дружини та вона йому повідомила про наявність відносно нього кримінального провадження, у зв»язку з чим 16.05.2016 він добровільно прибув до слідчого, після чого його було затримано 16.05.2016 приблизно об 11-00 год. Вказав, що винним себе у пред"явленій підозрі не визнає.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12015220000000808 від 08.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

05.10.2015 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, шляхом вручення повідомлення голові ЖК «Металург-2» ОСОБА_23 та ОСОБА_24 для передачі ОСОБА_2, особисто ОСОБА_2 отримав повідомлення про підозру 16.05.2016.

Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області Н. Соломко від 08.10.2015 матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за підозрою ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України виділено в окреме кримінальне провадження за № 12015220000000808.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2015 надано дозвіл прокурору відділу прокуратури Харківської області старшому раднику юстиції Соломко Наталії Анатоліївні затримати з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою слідчого відділу СУ ГУ Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_31 від 08.10.2015 досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015220000000808 від 08.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України зупинено.

Постановою слідчого відділу СУ ГУ Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_31 від 16.05.2016 досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015220000000808 від 08.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України відновлено.

Підозрюваний ОСОБА_2 фактично був затриманий 16.05.2016 об 11-00 год., на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2015 та доставлений в приміщення Київського районного суду м. Харкова в межах 36 годин.

16.05.2016 ОСОБА_2 був допитаний в якості підозрюваного, від надання показів відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушеннях; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_2, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, тривалий час переховування ОСОБА_2 від слідства, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень є неспроможними.

Так, у розумінні положень, шо наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обгрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень обгрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність вини ОСОБА_2 як на те посилається захисник, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного тримання під вартою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, так у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому й має тримання під вартою».

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, суд зазначає, що фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_2 умисних тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень проти власності свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.3 ст.190 КК України передбачає покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, а санкція ч.4 ст.190 КК України передбачає покарання від 5 до 12 років з конфіскацією майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, шо «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, який під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні тривалий час (протягом 8 місяців) переховувався від органів слідства, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків які передбачені ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 170 (ста семидесяти) мінімальних заробітних плат в сумі 234 260 грн. (1378x170= 234 260).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції Соломко Наталії Анатоліївни, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015220000000808 від 08.10.2015, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (№27) строком на 56 (п'ятдесят шість) днів - до 10 липня 2016 року.

Визначити суму застави в розмірі 170 (ста семидесяти) мінімальних заробітних плат в сумі 234 260 (двісті тридцять чотири тисячі двісті шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/18970/15-к, н/п 1-кс/640/8/16) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов'язати прокурора відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції Соломко Наталію Анатоліївну негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.

Копію ухвали отримав: "___"___ 2016 року ___ год. ___ хв. _____