Рішення № 57747363, 18.05.2016, Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1800/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2016 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді -Крівоклякіної Н.В.,

за участю секретарів Рєзнікової Л.В., Соломіної В.В.,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРУМ» про визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсними, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2015 року позивач ПАТ «БАНК ФОРУМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 0016/05/09 Nm від 21.03.2005 року в сумі 5563 долари США 10 центів США та 520 гривень .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 березня 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» , правонаступником якого є ПАТ «БАНК ФОРУМ» (далі Банк) та ОСОБА_1 ( далі Позичальник) був укладений Кредитний договір № 0016/05/09 Nm (далі Кредитний договір) , згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 11000 доларів США для інвестування об,єкту нерухомості двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 20 лютого 2020 року зі сплатою 15 % річних за користування кредитними коштами. Зазначає, що кошти видав відповідачу ОСОБА_1 з поточного рахунку у сумі 25000 доларів США , що підтверджується заявою на видачу готівки № 245252 від 22 березня 2005 року тим самим виконав взяті на себе зобов,язання за Кредитним договором . Відповідач ОСОБА_1, який зобовязався у відповідності із п.2.3 Кредитного договору здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше ніж 61 долар США , а в останній місяць 142 долари США, на відкритий йому позиковий рахунок та у відповідності з п.2.4 , п.2.5, п 2.6 Кредитного договору сплачувати проценти , взяті зобовязання належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 27 липня 2015 року виникла вищевказана заборгованість, в яку входить: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 730,16 доларів США; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 3497.00 доларів США ; прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 692,26 доларів США; поточна сума заборгованості за нарахованими процентами 45,79 доларів США; сума пені з розрахунку 0,2 % в день за прострочення кредитом та процентами - 538,89 доларів США; штраф за порушення умов п.3.3.7 Кредитного договору - 55.00 доларів США ; сума строкової комісії - 40,00 гривень; сума простроченої комісії 480,00 гривень .

10 лютого 2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача із зустрічним позовом, який при розгляді справи по суті уточнив, збільшивши свої зустрічні позовні вимоги, про що надав уточнення до зустрічної позовної заяви 15.04.2016 року, в яких просить визнати недійсними : Кредитний договір № 0016/05/09- Nm від 21.03.2005 року та додаткові угоди до нього № 1 від 17 березня 2006 року, № 1 від 05 січня 2012 року , № 3 від 17 липня 2012 року , № 4 від 20 січня 2014 року; договір іпотеки від 23 березня 2005 року, який посвідчений приватним

нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1008 ; зобовязати відповідача прийняти у нього суму у розмірі 58 206,50 гривень з розстрочкою платежів на 120 місяців; зобовязати будь-якого нотаріуса Міністерства юстиції України виключити з реєстру іпотеку та заборону відчуження, запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за Договором іпотеки, а саме нерухоме майно двохкімнатну квартиру, загальною площею 51.9 кв.м, житловою площею 21.1 кв.м, що розташована за адресою : квартира № 36, на кварталі Левченко у будинку № 13-а, у місті Луганську Луганської області ,яка належить ОСОБА_1

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що дійсно 21 березня 2005 року між ним та Акціонерним комерційним банком «Форум» був укладений Кредитний договір № 0016/05/09-Nm на підставі типової форми договору, запропонованої Банком, який грубо порушує його права та суперечить нормам чинного законодавства. Посилається на те, що кредитний договір суперечить ч.2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.3.2 ,п.3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, оскільки перед його укладенням Банк не надав Позичальнику, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладанням кредитного договору та в Кредитному договорі відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту, доданий до кредитного договору розрахунок заборгованості не детальний, проведений поверхньо та є не зрозумілим для нього. Крім того кредитний договір суперечить нормам чинного законодавства України , а саме: п.2.3., п.2.4. п.2.5, п.2.9, п.2.10 всупереч ч.2 п.4 ст. 11 ЗУ України « Про захист прав споживачів» не містять детального розпису загальної вартості кредиту для споживача; річна відсоткова ставка не визначена ані на момент укладання договору, ані в подальшому; п.3.3.7 суперечить ч.2 статті 6 ЗУ «Про страхування», згідно з яким добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обовязковою передумовою при реалізації інших прав та позбавляє права Позичальника самому визначитись з питанням чи потрібно страхувати заставне майно чи ні; п.3.3.8 згідно якого банк має право вимагати достроково повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на письмову вимогу банку у випадках, передбачених цим Договором та договорами із позичальником суперечить ст. 627 ЦК України та ч.3 статті 203 ЦК України про те що сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; п.3.3.5 про те, що без попередньої згоди банку не передавати у заставу своє майно для забезпечення виконання інших зобовязань, не проводити відчуження майна іншим чином, та не обтяжувати його, не виступати поручителем по зобовязанням також суперечить вимогам ст. 627 ч.3 ст. 203 ЦК України та ст.ст. 42 та 48 Конституції України . Крім того зазначив, що наданням банком Позичальнику грошових коштів в іноземній валюті та проведення Позичальником дій відносно виконання своїх зобовязань в іноземній валюті за своєю правовою природою є валютною операцією , яка у відповідності зі статтею 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» повинна проводитись на підставі відповідної ліцензії Національного банку України , який видає генеральні та індивідуальні ліцензії, тобто грошові зобовязання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо субєкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті, тому надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні субєктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Умовами кредитного договору визначено, що на день укладення кредитного договору іноземний курс валюти становив за 1 долар США- 5,2915 гривень, а на сьогодні становить 25,69875 гривень, що є порушенням принципів справедливості , добросовісності та розумності, які визначені статтею 3 ЦК України , тобто умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США за споживчим кредитом є несправедливими, а тому суперечать ст. 18 Закону України « Про захист прав споживачів» згідно з якою субєкт підприємницької діяльності, що надає послуги не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови Договору є несправедливими , якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав і обовязків на шкоду

споживача . Оскільки умови Кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, вважає, що Кредитний договір має бути в цілому визнаним недійсним і як наслідок недійсності основного зобовязання спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення , тобто недійсність іпотечного договору, оскільки він є похідними від головного договору. Просив застосувати наслідки недійсності правочину.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом ПАТ «БАНК ФОРУМ» до суду не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі. Заперечення на зустрічний позов та уточнення до зустрічного позову не надав.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свої зустрічні позовні вимоги в повному обсязі і надав пояснення аналогічні тим, які ним викладені у позовній заяві, при цьому зазначив, що дійсно він отримував кредитні кошти від Банку , але ні в сумі 58201,00 гривень , як випливає із наданої Банком копії заяви на видачу готівки від 22 березня 2005 року , а в сумі 58 206, 50 гривень , і взагалі не у тій сумі на яку Банк послався у позовній заяві 25000 доларів США . У позовних вимогам ПАБ « БАНК ФОРУМ» просив відмовити за їх необґрунтованістю, оскільки вважає, що Кредитний договір укладений між ним та ПАБ «БАНК ФОРУМ» є недійсним з самого початку його укладення.

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2А зазначив, що позовні вимоги ПАТ « БАНК ФОРУМ» не визнає у повному обсязі за їх необґрунтованістю і просив відмовити у їх задоволенні, а зустрічний позов просив задовольнити з тих підстав, які у ньому викладені.

Вислухавши пояснення відповідача та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1М та його представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ПАБ «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ« БАНК ФОРУМ» про визнання кредитного договору та іпотечного договору не дійсними, зобовязання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, подані відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 статті 27 ЦПК України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Відповідно до статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір.

Відповідно до статті 64 КПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено наступне.

21.03.2005 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «БАНК ФОРУМ» ( далі Банк) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) був укладений кредитний договір № 0016/05/09 Nm (далі Кредитний договір) , за умовами якого ( п., п. 1.1, п.1..2 та п.1.3. ) Банк надає Позичальнику кредитні кошти у розмірі 11000 доларів США , що по курсу на день укладення ( 5,2915) становить 58206, 50 гривень для інвестування обєкту нерухомості двохкімнатної квартири за адресою: м. Луганськ, кв-л

ЛевченкоАДРЕСА_2 на строк до 20 лютого 2020 року зі сплатою 15 % річних за користування кредитними коштами , а Позичальник зобовзався у відповідності із п.2.3 Кредитного договору здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше ніж 61 долар США , а в останній місяць 142 долари США шляхом внесення готівкових коштів на відкритий йому позичковий рахунок в Луганській філії АКБ « Форум» та у відповідності з п.2.4 , п.2.5, п 2.6 сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту на рахунок в Луганській філії АКБ « Форум» щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування , сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредиту. Пунктом 2.1. Кредитного договору встановлено, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки ( штраф, пеня) є іпотека нерухомого майна. Позичальник зобовязується надати в заставу квартиру за адресою : м. Луганськ, кв-л Левченко, будинок № 13/аАДРЕСА_3.(а.с.9).

17 березня 2006 року між АКБ « Форум» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Кредитного договору , згідно з якою п.2.3 та 2.6 Кредитного договору було викладено у новій редакції: Позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 61,00 долара США, а останній місяць 142.00 долари США на відкритий йому позичковий рахунок в ЛФ АКБ «Форум»; проценти за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на рахунок в ЛФ АКБ «Форум» , щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місцем користування кредитними коштами.( а.с.11).

05 січня 2012 року між ПАБ « БАНК ФОРУМ» та ОСОБА_1 було укладено ОСОБА_4 договір № 1 до Кредитного договору , згідно з яким п.2.3, 2.6 та 2.10 було викладено у новій редакції: Позичальник здійснює повернення основної заборгованості по кредиту частинами, протягом кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 61,00 долара США, а останній місяць 142,.00 долари США на відкритий йому рахунок погашення кредиту та процентів у відділенні № 2200 «Луганська дирекція ПАТ «БАНК ФОРУМ» ; проценти за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно на рахунок для погашення кредиту та процентів у відділенні № 2200 «Луганська дирекція ПАТ « БАНК ФОРУМ» , щомісячно, не раніше 1-го та не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місцем нарахування процентів за користування кредитними коштами; Позичальник щомісячно за супроводження часткової компенсації сплачує банку кошти в розмірі 10,00 гривень на рахунок у відділенні № 2200 « Луганська дирекція ПАТ « БАНК ФОРУМ».( а.с.12).

17 липня 2012 року між ПАБ « БАНК ФОРУМ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 3 до Кредитного Договору, яким було доповнено розділ 5 «Особливі умови» Кредитного договору пунктом 5.4.3, згідно з яким : з метою виконання норм чинного законодавства, в тому числі Закону України « Про організацію формування та обігу кредитних історій», сторони домовились, що шляхом підписання цього договору, Позичальник надає письмову згоду на доступ до його кредитної історії та/або на передачу інформації до відповідного бюро кредитних історій (а.с.13).

20 січня 2014 року між ПАТ « БАНК ФОРУМ» та ОСОБА_1 було укладено ОСОБА_4 договір № 4 до Кредитного договору , згідно якого п.2.10 Кредитного договору викладено у наступній редакції: Позичальник щомісячно за супроводження часткової компенсації ( відшкодування) процентної ставки сплачує банку кошти в розмірі 40,00 гривень на рахунок у відділенні № 2200 «Луганська дирекція ПАБ «БАНК ФОРУМ». ( а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту ч.1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у строкта в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення

повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч.1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно дост. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимогстатті 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень частини 1статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно доч. 1 ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщовін не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч.1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Надаючи належну оцінку доказам, які надані ПАТ «БАНК ФОРУМ» в обґрунтування їх позовних вимог суд виходить з наступного.

Судом за клопотанням відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом, у позивача ПАБ « БАНК ФОРУМ» було витребувано ухвалою суду від 12.11.2015 року, зокрема оригінал заяви на видачу готівки ОСОБА_1 № 245252, дата здійснення операції 22 березня 2005 року та ухвалою суду від 10.03.2016 року: ксерокопію індивідуальної та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з декретом КМУ « Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; надану ОСОБА_1 при отриманні кредитних коштів довідку про отримання ним доходу у національній валюті України за останні шість місяців; оригінал договору про відкриття банківського рахунку 2213651000352 з ОСОБА_1, від виконання яких Банк ухилився .

Тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «БАНК ФОРУМ», оскільки ним не доведено , що у Акціонерного комерційного банку « Форум», правонаступником якого він є, були повноваження на укладення Кредитного договору з ОСОБА_1 в іноземній валюті , а також що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в загальній сумі 11000 доларів США , що дорівнювало 58201,00 гривень, оскільки ОСОБА_1 у поданій суді заяві від 12.11.2015 року про фальшивість доказів зазначив, що у наданій Банком копії заяви на видачу готівки № 245252 відсутній його підпис , відсутній підпис касиру банку, невідповідність штампу банку, оскільки він не отримував коштів у Дарницькому відділенні № 1100 , ці твердження відповідача ОСОБА_1 Банком не спростовані. В своїх поясненнях ОСОБА_1 не заперечував проти того, що отримував від Банку кредитні кошти, але зазначив, що він їх отримав в сумі- 58206,50 гривень, а не в сумі 58201,00 гривень, яка зазначена в копії заяви про видачу готівки, що ця сума також розходиться із сумою яка визначена у п.1.1. Кредитного договору в розмірі 58206,50 гривень.

За таких обставин суд вважає, що надана ПАБ «БАНК ФОРУМ» копія заяви на видачу готівки № 245252 від 22 березня 2005 року, в якій визначена сума у доларах 11000 та гривнах - 58201,00 є неналежним доказом .

Розглядаючи заявлені зустрічні позовні вимоги суд виходить з наступного.

Пунктом 6 ч.1 статті 3 ЦК України закріплено, що одним із загальних принципів цивільного судочинства є : справедливість, добросовісність та розумність.

За правилами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору , кредит надавався Позичальнику ОСОБА_1 для інвестування об,єкту нерухомості- двохкімнатної квартири .

Згідно рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, діяЗакону України «Про захист прав споживачів»поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Отже, з умов кредитного договору вбачається, що кошти були надані в споживчих цілях для придбання квартири. Таким чином, оспорюваний кредитний договір являється договором споживчого кредиту.

Відповідно до ч.2ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;д)орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Згідно ч.4 в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту;детальний розписзагальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.

Згідно п.3.4 розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

З п.3.2. розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихПостановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року ( далів Правил) , вбачається, що кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил. У графіку платежів також має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Зі спірного Кредитного договору вбачається, що у ньому не має відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту,не має умов, які п.п.3.2, 3.4 розділу 3 Правил, визнані обов'язковими. Також Банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача.З наданого розрахунку на час розгляду

справи не вказано повної орієнтовної вартості кредиту, розрахунок проведений поверхово та не зрозуміло для споживача. Представник банку як спеціаліст з проведення розрахунку в судове засідання не з'явився. Детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача на день розгляду справи Банк суду не надав.

Отже, в порушення ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ПАТ « БАНК ФОРУМ» не надав ОСОБА_1, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону.

Таким чином, суд вважає, що Банк не надав доказів, які б спростовували доводи ОСОБА_1 в цій частині.

За положеннями ч. 5 ст.11, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»до договорів укладених із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідкомє істотний дисбалансдоговірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

Відповідно до п. 3.6 Правил, Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Із п.2.10 Кредитного договору слідує, Позичальник щомісячно за супроводження часткової компенсації сплачує Банку кошти в розмірі 10,000 гривень на рахунок, як не зазначено в цьому договорі, в Луганській філії АКБ «Форум» , МФО 304870, код ЄДРПОУ 2634034.

ОСОБА_4 договору № 1 від 05 січня 2012 року до Кредитного договору слідує, що п.2.10 було змінено, згідно яким : Позичальник щомісячно за супроводження часткової компенсації сплачує банку кошти в розмірі 10,00 гривень.

ОСОБА_4 договору № 4 від 20 січня 2014 року до Кредитного договору слідує, що п.2.10 було викладено у наступній редакції : Позичальник щомісячно за супроводження часткової компенсації ( відшкодування) процентної ставки сплачує Банку кошти в розмірі 40,00 гривень.

Суд вважає, що Банк додатковими угодами № 1 та № 4 до спірного договору про споживчий кредит, включив положення які не відповідають п. 3.6 вище згаданих Правил.

Судом також встановлено, що хоча п.2.3,п.2.4. п.2.5, п.2.9, п.2.10 Кредитного договору наче б то визначає загальний обєм суми яка повинна бути повернута Позичальником, однак конкретно загальної суми, що повинна бути сплачена останнім не визначено , а графік погашення кредиту взагалі не видавався і які суми на які рахунки зараховувалися невідомо, що є несправедливим по відношенню до споживача, оскільки дає право банку проводити зарахування на рахунки на погляд банку. Зазначене суперечить ст.ст.11 та 18 Закону України « Про захист прав споживачів».

Щодо посилання ОСОБА_1 на обставину, яка на його думку однією із підстав для визнання Кредитного договору недійсним, а саме, що у Банку повинна бути індивідуальна ліцензія на здійснення валютних операцій суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. З ст. 533 ЦК використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків, на території України за зобов'язанням допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України, «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями, банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена п. «в» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Згідно з п. 1. 5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 р. № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 р. за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Суд вважає, що дана обставина не може впливати на недійсність Кредитного договору.

Посилання ОСОБА_1 на несправедливість умов Кредитного договору з тієї підстави, що Банк його не попередив про валютні ризики, а з підвищенням курсу іноземної валюти сума боргу значно зросла, оскільки на день укладання Кредитного договору іноземний курс валюти становив за 1 долар 5,2915 грн, а на сьогодні становить 25,698375 гривень, що значно погіршує його фінансовий стан, є обгрунтованими, оскільки , всуперечь п. 3. 8 Правил про те, що у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач, але цього Банк не дотримався, оскільки пункт про валютні ризики відсутній у Кредитному договорі.

Отже, із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів встановлено, що умови Кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршання становища споживача.

Відповідно до п.5 ч.1ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Враховуючи вимоги закону, суд приходить до висновку, що при встановлених обставинах є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання Кредитного договору недійсним .

Відповідно дост.236 ЦК Україниправочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у

натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Тому суд вважає, що ОСОБА_1 повинен повернути ПАБ «БАНК ФОРУМ» отримані ним кредитні кошти в сумі 58206, 50 гривень, а ПАТ « БАНК ФОРУМ» повинен повернути ОСОБА_1 усі здійснені ним платежі по Кредитному договору.

Відповідно до статті 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

ОСОБА_1 просив розстрочити суму 58206, 50 гривень , яку він повинен повернути ПАБ « БАНК ФОРУМ» строком на 120 місяців, але ніяких мотивів не зазначив.

Суд вважає за можливе розстрочити вказану вище суму, але не більше ніж на 24 місяці.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору від 23 березня 2005 року , який посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1008 та зобовязати будь-якого нотаріуса Міністерства Юстиції України виключити з реєстру іпотеку та заборону відсудження, запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за Договором іпотеки суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки такий документ, як зазначений вище іпотечний договір в матеріалах справи відсутній, сторонами не надавався суду, клопотання про його витребування ОСОБА_1 не заявлялось, а тому ці вимоги не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсними додаткових договорі, які укладені до Кредитного договору підлягають задоволенню, оскільки вони є невідємною частиною основного Кредитного договору, ними вносились зміни до основного Договору.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставіст..88 ЦПК України.

На підставі ст., ст., 203, 215,216, 236, 611,612,625, 638, 1049,1055, ст.ст.11,18,21 Закону України «Про захист прав споживачів» , п.3.2.п.3.4,п.3.6 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» затверджених Постановою НБУ № 168 від 10.07.2007 р., керуючись ст.ст.3,10, 27,57-58,60, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , - відмовити в повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРУМ» про визнання кредитного договору та іпотечного договору не дійсними, зобовязання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати недійсним кредитний договір № 0016/05/09 Nm від 21 березня 2005 року укладений між Акціонерним комерційним банком « Форум» , правонаступником якого є ПАТ « БАНК ФОРУМ» та ОСОБА_1 та Додаткові угоди до нього № 1 від 17 березня 2006 року , № 1 від 05 січня 2012 року № 3 від 17 липня 2012 року, №4 від 20 січня 2014 року .

Зобовязати ОСОБА_1 повернути ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ « БАНК ФОРУМ» отримані ним кредитні кошти в сумі -58206,50 гривень ( пятдесят вісім тисяч двісті шість ) гривень 50 копійок..

Розстрочити суму 58206, 50 гривень строком на 24 місяці і зобовязати ОСОБА_1 повертати ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «БАНК ФОРУМ» щомісячно по 2425,27 ( дві тисячі чотириста двадцять пять ) гривень 27 копійок.

Зобовязати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФОРУМ» повернути ОСОБА_1 усі здійснені ним платежі по Кредитному договору № 0016/05/09 Nm від 21 березня 2005 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати у справі компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В. Крівоклякіна