ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.07.09 р. Справа № 2/151
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Москаленко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь
до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь
про стягнення заборгованості в розмірі 7513,37 грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Тимофєєва А.О. - за довір.
від відповідача: не зявився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Комунальне комерційне підприємство „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 7513,37грн. з яких 5489,27грн. заборгованість за послуги теплопостачання, 2024,10грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 212 від 01.10.2005р., рахунки-фактури.
Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про зміну позовних вимог, де останній просить стягнути з відповідача заборгованість за період з листопада 2008р. по лютий 2009р. включно, зокрема по рахунках від 28.11.2008р. на суму 2667,41грн., від 23.12.2008р. на суму 1550,44грн., від 26.01.2009р. на суму 1667,14грн., від 24.02.2009р. на суму 1611,56грн. з врахуванням оплати, а також пеню та судові витрати. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.
Відповідач явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В поясненнях на позовну заяву від 01.07.2009р. № 02-41/28933, відповідач вказує на той факт, що позивачем невірно визначено період заборгованості, оскільки з розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 01.11.2008р. існує перехідне сальдо. Посилається на той факт, що тепло постачалося не тільки на “Аптеку” але й до “Перукарня”, а й до іншого обєкту, який не був включений до дислокації.
Крім того, відповідачем надано клопотання, де останній просить слухання справи відкласти у звязку з відпусткою та не призначати до 15.09.2009р.
З огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
20.02.2006р. між Комунальним комерційним підприємством „Маріупольтепломережа” (Постачальник) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 212 з протоколом розбіжностей.
За цим договором Постачальник подає теплову енергію для обєктів Споживача, перелічених в додатку до договору.
Дислокацією до договору № 212 від 01.10.2005р., встановлені обєкти теплопостачання Аптека та Перукарня, що розташовані за адресою АДРЕСА_1. загальною опалювальною площею 120,3м2.
Відповідно до п. 2.2. договору нормативна тривалість опалювального періоду 183 дня. Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється виконкомом міської ради. В разі збільшення опалювального періоду понад нормативний Споживач сплачує всю вартість фактично отриманої теплової енергії.
Пунктом 3.1., 3.2. договору встановлено, що Постачальник зобовязується забезпечити безперебійне постачання теплової енергії обєктів Споживача в відповідності з умовами договору, а Споживач зобовязується щомісячно оплачувати послуги теплопостачання в відповідності з обємами теплоспоживання.
Кількість відпускаємої теплової енергії Споживачу розраховується теплопостачальною організацією відповідно підключених розрахункових або проектним тепловим навантаженням опалювальних споруд в відповідності з „Нормами та вказівка з нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових суспільних споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204”, затвердженими Держжилкомунгоспом України 14.12.93р., а при наявності засобів обліку - за приборами обліку, встановленими на тепловому вводі Споживача. Прибори обліку опломбовуються у встановленому порядку (п. 3.3. договору).
Розділом 4 договору „Порядок оплати та відповідальність сторін” визначено, що Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії в продовж всього опалювального періоду, за опалення 120,30м2 при тарифі 3-98грн. за 1 м2.
Пунктом 4.6. договору встановлено, що в разі зміни тарифів, нові є обовязковими для застосування сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Маріупольської міської ради з 01.10.2008р. встановлені нові тарифи на послуги з теплопостачання, зазначені тарифи в відповідності з вимогами Закону України “Про держану регуляторну політику в сфері господарської діяльності” були опубліковані у газеті “Приазовський робочий” № 110 від 26.07.2008р., відповідно до яких з 01.10.2008 р. тариф на послуги теплопостачання для субєктів підприємницької діяльності, складає: теплова енергія на опалення та вентиляцію за 1 Гкал 449,10 грн. з ПДВ; опалення 1 кв м загальної площі протягом опалювального періоду 11,14 грн. (14,32 грн.) з ПДВ; гаряче водопостачання за 1 куб м 21,94 грн. з ПДВ; теплова енергія на підігрів води за 1 Гкал 449,10 грн. з ПДВ.
Пунктом 4.3. договору встановлено, що в разі неоплати рахунку в указаний строк Споживачу нараховується пеня відповідно Закону України № 543\96 від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Споживачу субєкту підприємницької діяльності пеня нараховується в відповідності з Законом України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686- ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожний день прострочення.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що договір укладається строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені за взаємною згодою сторін в письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах, якщо за місця до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.
З пояснень позивача від 12.06.2009р. № 232/01 за підписом керівника ККП “Маріупольтепломережа” Раус Д.Н. вбачається, що договір № 212 від 01.10.2005р. був продовжений та діє до цього часу, так як ні одна із сторін заяви про відмову від договору не подавала.
В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано акт про включення центрального опалення від 15.10.2008р., який підписаний з обох сторін без зауважень.
За надані послуги з теплопостачання позивачем були виставлені рахунки зокрема, від 24.02.2009р. на суму 1611,56грн., від 26.01.2009р. на суму 1667,14грн., від 23.12.2008р. на суму 1550,44грн., від 28.11.2008р. на суму 2667,41грн., а всього на загальну суму 7496,55грн.
З наданих рахунків вбачається, що останні виставлялися, саме за опалення обєктів теплопостачання, що перелічені в дислокації до договору № 212 від 01.10.2005р., виходячи з опалювальної площі.
Відповідно до списків поштової кореспонденції позивачем на адресу відповідача направлялися рахунки за опалення, зокрема рахунок за січень 2009р. 11.02.2009р.; за лютий 2009р. 03.03.2009р., за грудень 2008р. 16.01.2009р. Рахунок за листопад 2008р. було отримано під розпис 03.12.2008р., що підтверджується реєстром вручених рахунків.
Відповідач умови договору виконав частково, за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 3000,00грн., що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином на момент слухання справи за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 4496,55грн., у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за період з листопада 2008р. по лютий 2009р.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),
Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Аналогічні положення щодо виконання зобовязань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 4496,55грн. суду не представив, у звязку з вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2024,10 грн. за період з 11.12.2008р. по 11.03.2009р. на підставі п. 4.3. договору.
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Щодо, посилання відповідача на неможливість перевірити розрахунок пені, то суд зазначає, що умовами договору передбачено оплата отриманої теплової енергії здійснюється Споживачем в строк до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим (п. 4.1. договору), будь яких посилання на оплату після отримання рахунку умови договору не містять, тому позивачем обґрунтовано здійснено нарахування пені за листопад 2008р. з 11.12.2008р., за грудень 2009р. з 11.01.2009р. та за лютий 2009р. з 11.02.2009р., у звязку з чим заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.
З огляду на вказане перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги про стягнення пені в розмірі 2024,10грн. за період з 11.12.2008р. по 11.03.2009р. такими, що підлягають задоволенню.
Відносно заперечень відповідача, щодо відсутності у дислокації до договору обєкту розташовано за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, 77, то суд зазначає, що з акту на включення опалення та рахунків вбачається, що позивачем заявляється заборгованість яка виникла за обєктами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 та 14, послуги з опалення обєкту за адресою м. Маріуполь, пр. Леніна, 77 до рахунків не включені та позивачем до стягнення не заявляються. Крім того позивач у судовому засіданні пояснив, що обєкт розташований за адресою м. Маріуполь, пр. Леніна, 77 не опалюється. З огляду на викладене заперечення відповідача є неспроможними та судом до уваги не приймаються.
Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до 15.09.2009р., то суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.
За приписами ст. 69 ГПК України спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Процесуальний строк розгляду справи закінчується 05.07.2009р., у звязку з чим відкладення розгляду справи за межі процесуального строку розгляду справи є неможливим. Клопотання про продовження процесуального строку розгляду справи а ні позивачем, а ні відповідачем не заявлялися. На підставі викладеного у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи суд відмовляє.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобовязань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 мю Маріуполь про стягнення 6520,65 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (87500, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, р\р 26003480234000 в філії ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 33760279) суму боргу в розмірі 4496,55грн., пеню в розмірі 2024,10грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 88,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 271,21грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мартюхіна Н.О.
Судове рішення № 5774624, Господарський суд Донецької області було прийнято 02.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/151. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: