Ухвала суду № 57746000, 11.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/491/16 Справа № 207/883/16-к Слідчий суддя - Бистрова Л.О. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Коваленко В.Д.,

суддів Власкіна В.М., Васецької В.В.,

за участю:

секретарів судового засідання Гички Л.Ю., Пиріч Н.А.,

за участю:

прокурора Кучеренко Д.О.,

заявника ОСОБА_2,

його представника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 квітня 2016 року, якою було накладено арешт на майно ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Баглійського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області та накладено арешт на фургон малотоннажний В ГАЗ 2705-222 ЗНГ, д.з. АЕ 1289 ЕО білого кольору власником якого є ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_4, кузов якого був наполовину завантажений дровами, а також накладено арешт на бензопилу Stihl MS260 помаранчевого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ №771024 на вказаний автомобіль на імя ОСОБА_2

Мотивуючи своє рішення суд вказав, що вказане майно фактично є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, у звязку з чим, для запобігання можливостей приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження на вказане майно і було накладено арешт.

В апеляційній скарзі:

ОСОБА_2 зазначає, що ухвалу було постановлено без його участі, а про існування оскаржуваної ухвали він дізнався від водія ОСОБА_4, який отримав ухвалу 15.04.2016 року, а тому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Вважає ухвалу постановлену з порушеннями. На його думку розглянувши клопотання без його участі, слідчий суддя порушив порядок розгляду клопотання, передбачений ст. 172 КПК України.

Вважає, що під час розгляду не було враховано, що власник транспортного засобу не має жодного відношення до події кримінального правопорушення та не зацікавлений реалізувати ризики щодо зникнення майна, тощо, вважаючи, що вони взагалі відсутні. На його думку арешт накладено за відсутності можливості реалізувати завдання даного запобіжного заходу, передбаченого ст. 170 КПК України.

Також вважає, що арештоване свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не може бути речовим доказом у даному провадженні, і тому арештовано безпідставно.

На його думку клопотання є необґрунтованим, в ньому відсутнє обґрунтування необхідності накладення арешту в порушення ст. 171 КПК України, що також було залишено без уваги слідчим суддею та не відображено в ухвалі.

На його дуку судом безпідставно були обмежені його права на належне йому майно та посилається на практику ЄСПЛ з цього приводу.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, думку ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3, які просили поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги та думку осіб в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до наступного.

Апеляційним переглядом встановлено, що в провадженні СВ Баглійського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12016040780000544, відомості про яке внесені в ЄРДР 05.04.2016 року за ст. 246 КК України, за фактом незаконної вирубки дерев на земельних ділянках, розташованих в м. Дніпродзержинську по пр. Аношкіна 179.

Старший слідчий СВ Баглійського ВП Дніпродзержинського звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури, про накладення арешту на вказане вище майно, що належить ОСОБА_2.

Ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду .м Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 квітня 2016 року було задоволено вказане клопотання та накладено арешт на фургон малотоннажний В ГАЗ 2705-222 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_2. При цьому кузов вказаного фургона був наполовину завантажений дровами. Також було накладено арешт на бензопилу Stihl MS260 помаранчевого кольору, на свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу САЕ №771024.

Перевіркою матеріалів встановлено, що ухвала слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.04.2016 року була постановлена без виклику власника майна, про арешт якого клопотав слідчий.

Скаржник зазначає, що отримав вказану ухвалу 15.04.2016 року, разом з цим, будь-які дані про направлення та отримання зазначеної ухвали скаржником раніше зазначеної дати в матеріалах судового провадження відсутні. Апеляційна скарга на зазначене рішення слідчого судді подана 19.04.2016 року, тому колегія суддів вважає, що строк на подачу апеляційної скарги на зазначену ухвалу слідчого судді не було пропущено.

Колегія суддів вважає вказану ухвалу слідчого судді законною, а прийняте рішення таким, що відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України, адже відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому кримінальним процесуальним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як видно з наявних матеріалів, під час розгляду клопотання слідчого, в судовому засіданні були досліджені матеріали провадження та зясовано думку прокурора, та у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання про арешт майна за відсутності особи у володінні якої знаходився транспортний засіб та за відсутності його власника з метою забезпечення арешту майна та унеможливлення незаконного відчуження, змінення, перетворення або знищення цього рухомого майна. Як видно з наявних матеріалів, арештоване майно визнано речовими доказами, та воно відповідає вказаним вище критеріям. Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді та вважає його законним, обґрунтованим, оскільки воно відповідає завданням арешту майна, визначеним в ч. 1 ст. 170 КПК України.

Тому думка апелянта, щослідчий суддя порушив порядок розгляду клопотання, передбачений ст. 172 КПК України, та розглянув клопотання слідчого без його участі, є безпідставним.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки в матеріалах провадження, зокрема, і в клопотанні слідчого обґрунтовано факт вчинення кримінального правопорушення за допомогою арештованого майна, проте зясування всіх обставин його вчинення, а також інших обставин, які мають значення для кримінального провадження є завданням досудового розслідування, в той час як арешт майна за своєю суттю є заходом його забезпечення, який має на меті збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру відносно третіх осіб, або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у разі заявлення цивільного позову у кримінальному провадженні, чи стягнення неправомірної вигоди, що визначено ч. 2 ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя вірно прийшов до висновку, що все перелічене арештоване майно відповідає визначеним кримінальним процесуальним законом критеріям, адже вказаний автомобіль був наполовину завантажений дровами, а за допомогою бензопили було проведено порізку дерев. Також правильно прийнято рішення про арешт і свідоцтва на вказаний автомобіль, який був вилучений. Як видно з матеріалів провадження вказаним автомобілем, 15 квітня 2016 року керував ОСОБА_4, та з дозволу ОСОБА_2 підробляв водієм на вказаному автомобілі.

Як вбачається з тексту ухвали слідчого судді вона є обґрунтованою, вмотивованою, постановленою з дотриманням норм кримінального процесуального закону України, і є законною.

Порушень вимог чинного законодавства під час розгляду скарги в районному суді, які б слугували підставою для скасування, або зміни судового рішення, колегією суддів, - не виявлено.

В звязку з цим, колегія суддів, не вбачає підстав для задоволення вказаної апеляції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 квітня 2016 року, якою було накладено арешт на майно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6