Рішення № 57744596, 13.05.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2350/16-ц

2/212/1684/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Дехта Р.В., за участю секретаря Більченко Ю.О., відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, без фіксування судового засідання технічним засобом, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

19 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом про стягнення моральної шкоди, в зв'язку з втратою працездатності внаслідок профзахворювання. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що працював в умовах, які характеризувались перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища 14 роки 2 місяці, з них: 23.03.1995 р. - 06.06.1995 р. - гірничий робітник, ш. Ювілейна, ПАТ «Євраз Суха Балка» - 2 міс; 21.03.2000 р. - 21.03.2001 р. - підземний електро слюсар, ш. Ювілейна, ПАТ «Євраз Суха Балка» - 1р.; 21.03.2001 р - 19.03.2003 р. - підземний кріпильник, ш. Ювілейна, ПАТ «Євраз Суха Балка»-2р.; 19.03.2003 р. - 26.02.2014 р. - підземний прохідник, ш. Ювілейна, ПАТ «Євраз Суха Балка» -10 р. 11 міс.

У січні 2016 року рішенням ЛЕК Українського науково - дослідного інституту протокол № 082 промислової медицини йому були встановлені 2 професійні захворювання:

1.Радикулопатія попереково - крижова, білатеральна, переважно зліва, з помірними статико-динамічними порушеннями, больовим і м'язово-тонічним синдромами.

2.Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії.). Легенева недостатність першого ступеня.

Професійне захворювання було встановлене на підставі даних інформаційної довідки про умови праці від 27.11.2014 р. № Ф-2/2-11-3/3944 виданої ВО Головного державного санітарного лікаря м. Кривого Рогу, Криворізького та Широківського районів де вказано, що позивач працював в підземних умовах. При цьому внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, що мало місце порушень систем вентиляції та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, шуму, виробничої локальної вібрації.

В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин

обмеження робочого простору перешкоджаючою їх застосування, внаслідок чого умов праці характеризувались фізичними перевантаженнями.

По факту професійного захворювання було проведено розслідування комісіє створеною на підприємстві, про що був складений акт розслідування професійної захворювання від 23.02.2016 року де вказано, що працюючи на підприємстві відповіла позивач виконував роботи в умовах, які характеризувались перевищенням граничної допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища: умови праці за концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 2 ступеню шкідливості, за важкістю праці - до 3 класу 3 ступеню шкідливості.

Аерозоль переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, концентрація в мг/м3: вмістом кристалічного кремнію діоксиду (8І02) у пилу від 10% до 70 % - 9,2 щ гранично допустимій до 2,0 .

Важкість праці: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну, к підіймання та переміщення (разове) вантажів протягом робочої зміни - 50 при грання» допустимій до 30.Робоча поза, знаходження у нахиленому положенні до 30% понад 30°, % змін 41,4/3,7. Нахили корпуса (вимушені, більше 30е), кількість за зміну: 250 при гранича допустимих до 100.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Карнаух Т.В. підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, при цьому зазначила обставини, вказані в позовній заяві, та просила суд задовольнити позов. Зазначила, що в зв'язку з отриманим професійним захворюванням, втратою працездатності, його довіритель зазнає щоденно фізичного болю та моральних страждань. Просить стягнути відшкодування моральної шкоди з Відповідача на користь ОСОБА_1 в розмірі 275 600,00 гривень.

Представник Відповідача - Приватного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» - Павлова Н.Ф. позов не визнала. Зазначала, що Позивач свідомо обрав даний фах та роботу на підприємстві Відповідача, знав та повинен був знати про шкідливі фактори та умови праці, за це він мав певні пільги, а саме йому надавалося харчування, засоби індивідуального захисту, додаткова відпустка, скорочений робочий день. Вважає, що Позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, не надано доказів які підтверджують глибину фізичних та моральних страждань.

Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом було роз'яснено представнику позивача право заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.

Представник позивача в судових засіданнях відмовилися надати судові додаткові докази, просив суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Представник відповідача в судових засіданнях відмовився надати судові додаткові докази, просив суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

В судовому засіданні судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «Євраз суха балка» до зміни типу мало назву Публічне акціонерне товариство «Євраз суха балка», та є повним правонаступником Публічного акціонерного товариства «Євраз суха балка», ВАТ «Суха балка», Державного рудника «Суха Балка», що підтверджується пунктом 1.2 Статуту ПрАТ «Євраз суха балка», затвердженого Рішенням річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Євраз Суха балка», протокол №29(7) від 29 квітня 2016 року та випискою є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці на ім'я ОСОБА_1, вказано роботу на підприємстві Рудник «Суха балка» ВАТ «Суха Балка» (ПАТ «Євраз Суха Балка») в період з 15.10.1995 по 26.02.2014 роках за професіями в підземних умовах, звільнений з підприємства за власним бажанням.

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23 лютого 2016 року комісією встановлено причини виникнення професійного захворювання ОСОБА_1

Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23 лютого 2015 року складений 23.02.2015 року, комісією з представників керівництва ПАТ «Євраз Суха Балка», заступника начальника профілактики виробничого травматизму Фонду соціального страхування, в пункті 16, 17 Акту вказано обставини, при яких позивач отримав професійні захворювання, саме робота на підприємстві - Відповідача в умовах перевищення гранично - допустимих показників в декілька раз, перевищення гранично - допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. В пункті 19 Акту зазначено, що конкретних винних осіб встановити не можливо, які допустили порушення законодавства про охорону праці, в зв'язку з тривалою роботою впродовж 14 років 02 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів у Рудник «Суха балка» ВАТ «Суха Балка», (ПрАТ «Євраз Суха Балка»).

Висновком медико - соціально експертною комісією серія 10 ААГ №034522 ОСОБА_1 07.04.2016 року первинно встановлено 45% відсотків втрати працездатності, 35% - радікулопатія, 10% - хронічне обструктивне захворювання легень, та третя група інвалідності. Дату чергового переогляду встановлено 01.03.2017 року. Зазначена потреба у медичній та соціальній допомозі: Забезпечення лікарськими засобами, санаторне курортне лікування. Причина професійного захворювання - прохідник до 26 лютого 2014 року, інвалідність встановлено до 01 квітня 2017 року.

Згідно з даними санітарно-гігієнічної характеристики про умови праці, підготовленим Криворізьким міським управлінням ГУ Держсанепідслужби у Дніпропетровській області 07.05.2013р. умови праці підземного прохідника в ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» за концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 2 ( шкідливості, за рівнем шуму - до 3 класу 3 ступеня шкідливості, за рівнем локальної вібрації класу 1-2 ступеня шкідливості, за важкістю праці - до 3 класу 2 ступеня шкідливості.

Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, що виникло через вплив шкідливих факторів під час роботи протягом тривалогочасу на підприємстві ПрАТ «Євраз Суха Балка» йому спричинена моральна шкода, яка згідно ст.237-1 КЗпП України може бути відшкодована одноразово за рахунок Відповідача.

За таких обставин, вимоги Позивача до ПрАТ «Євраз Суха Балка» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.

Суд не може погодитися із запереченнями представника Відповідача, що Позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодилася з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обов'язку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники вібрації та фізичного перевантаження, як одного із шкідливих факторів, що став причиною отримання професійних захворюванням Позивачем, перевищували гранично - допустимі концентрації, невідповідність показників фізичного навантаження нормативам та показники напруженості трудового процесу перевищували нормативно встановлені, а причиною цього було саме недосконалість робочих місць, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання.

Крім того, Акт розслідування хронічного професійного захворювання не оскаржено підприємством-Відповідача у встановленому законодавством порядку.

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПрАТ «Євраз Суха Балка» повинен виплатити Позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року " Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Що стосується доводів представників ПрАТ «Євраз Суха Балка» про те, що Позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності в результаті трудової діяльності на підприємстві відповідача йому спричинена моральна шкода. При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог ч.1 ст.6, ст.13 Закону України «Про охорону праці» обов'язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця. Не може бути підставою для відмови у задоволенні позову відсутність висновку МСЕК про встановлення факту спричинення моральної шкоди позивачу, оскільки відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України суд може самостійно визначати наявність чи відсутність факту спричинення моральної шкоди, а також визначати розмір відшкодування.

Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Як роз'яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Частина 1 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої професійним захворюванням, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах (ст.153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення Позивачу моральної шкоди незалежно від наявності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодувати Позивачу Відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці, що підтверджується актом форми П-4 від 23.02.2016 року, що призвело до ушкодження його здоров'я на виробництві, та моральних страждань потерпілого.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 була заподіяна шкода здоров'ю, він отримав професійне захворювання, втратив працездатність в розмірі 45%. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання, змушений приймати ліки та постійно звертатися і перебувати під наглядом лікарів. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманих професійних захворювань, позивачеві порушено його звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки. На теперішній час Позивач зазнає фізичного болю, не має змоги виконувати звичайну для нього роботу, в результаті прикладає значні додаткові зусилля для організації свого життя. Позивач в зв'язку зі станом свого здоров'я переносить моральні страждання та переживання.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає часткової компенсації.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення Відповідачем ПАТ «Євраз Суха Балка» Позивачу шкоди здоров'ю, провину відповідача в її спричиненні та причинно - наслідковий зв'язок між винними діями підприємства - відповідача (а саме: порушенням адміністрацією ПАТ «Євраз Суха Балка» вимог ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», яке встановлено актом розслідування хронічного професійного захворювання від 23.02.2016 року) та настанням у Позивача негативних наслідків - втрати професійної працездатності розмірі 45 відсотків, встановлена 3 групи інвалідності а звідси і моральні переживання.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних Позивачу моральних страждань, тривалість роботи Позивачем на підприємстві у Відповідача, що становить 14 років 02 місяців, стан його здоров'я, отримання професійних захворювань, значний відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотність вимушених змін в життєвих стосунках.

Обговорюючи розмір відшкодування Позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних Позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на його користь 20000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає, а в задоволенні іншої частини позову Позивачу слід відмовити.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Позивач звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218, 367 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" (Ідентифікаційний код юридичної особи 00191329) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 суму грошових коштів в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Євраз суха балка" (Ідентифікаційний код юридичної особи 00191329) на користь держави - судовий збір в розмірі 551 гривень 20 копійок.

Судове рішення прийнято та оголошено без присутності сторін по справі.

Повний текст судового рішення виготовлено 17 травня 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р. В. Дехта