Постанова № 57738869, 05.04.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/739/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2016 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Придачук О.А.

при секретарі Бомбушкар В.П.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді про зобов»язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду у м. Ужгород про визнання дій неправомірними та зобовязання суб»єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 01.08.2007 р. їй призначена пенсія державного службовця у відповідності до Закону України «Про державну службу». Згідно довідки, яку вона подала до Управління Пенсійного Фонду у м. Ужгороді 20.03.2008 року № 445-12 їй було зроблено перерахунок пенсії у відповідності до Постанови КМУ від 09.03.2006р № 268 зі змінами від 06.02.2008р. № 34. Однак у цій довідці не була передбачена колонка «інші виплати», а саме матеріальна допомога для покращення соціально-побутових умов, грошова винагорода та інші, які передбачені законом, з суми яких були утримані та перераховані внески до пенсійного фонду, а тому сума 6952,06 грн. не була їй врахована при призначенні пенсії. 15.01.2016 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою щодо надання їй правових роз»яснень за яких умов їй можливо зробити перерахунок пенсії у відповідності до Закону, а також подала довідку від 14.01.2016р. № 112-06 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи на посаді головного спеціаліста відділу доходів та фінансового забезпечення Закарпатського обласного центру зайнятості з 01.08.2005р. по 31.07.2007р.) за новою формою. Довідка з заявою була прийнята відповідачем без застережень та зауважень щодо її форми та вимоги замінити її іншою формою не було.

19.01.2016 року за вихідним номером 02/К-11 позивачка отримала відповідь з роз'ясненням про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексації та інші виплати, не є складовими заробітної плати, тому підстав для перерахунку її пенсії не має, а також Пенсійний фонд роз»яснює, що згідно п. 5 Прикінцевих Положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015р. до ряду законів України, в тому числі до Закону України «Про державну службу» внесено зміни в норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які набули право на призначення пенсії, на що позивачка, згідно позовної заяви зазначає, що просить лише зробити їй перерахунок пенсії із січня 2016 року (з дати подання заяви до ПФУ в м. Ужгороді) згідно довідки обласного центру зайнятості від 14.01.2016р. № 112-06.

Позивачка вважає, що дії відповідача є такими, що не грунтуються на чинному законодавстві і просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді здійснити перерахунок її пенсії з врахуванням індексації грошових доходів і виплачених сум матеріальних допомог з 15.01.2016р та виплачувати їй пенсію з врахуванням зазначеного перерахунку.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді здійснити перерахунок її пенсії з врахуванням індексації грошових доходів і виплачених сум матеріальних допомог з 15.01.2016р та виплачувати їй пенсію з врахуванням зазначеного перерахунку.

Представник відповідача в судове засідання не з»явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, про причини неявки суду не повідомила.

В матеріалах справи наявне заперечення відповідача проти адміністративного позову, згідно якого свої заперечення проти адміністративного позову відповідач обґрунтовує тим, що згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які набули права на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України, «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про ОСОБА_2 України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, у зв»язку чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених вищенаведеними, законами не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Також в запереченні відповідач зазначає, що позивач звернулася до суду з пропущенням строку позовної давності, встановленого чинним законодавством, та у зв»язку з цим просить суд залишити позовну заяву позивача без розгляду.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Положеннями ст. 99 КАС визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що вищевказаний встановлений законом строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущено не було.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка є пенсіонеркою та отримує пенсію відповідно доЗакону України «Про державну службу»починаючи з 01.08.2007 року.

14.01.2016 року Закарпатським обласним центром зайнятості за № 112-06 ОСОБА_1 надано довідку за новою формою про складові заробітної плати.

Відповідно до вказаної довідки в графі «інші виплати» відображена сума в загальному розмірі 6952,06, та зазначено що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

15.01.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород із заявою про надання роз»яснення щодо перерахунку, призначеної їй пенсії, з врахуванням невключених до розрахунку інших виплат, які передбачені Законом, із сум яких були утримані та перераховані до Пенсійного фонду України пенсійні внески.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи письмової відповіді начальника управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді, Закарпатської області № 02/К-11 від 19.01.2016 року у відповідь на звернення ОСОБА_1 їй відмовлено у перерахунку пенсії.

Зі змісту ч.3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської соціальної хартії та ч.3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду,соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Стаття 37 Закону України «Про державну службу», яка була чинною на дату призначення пенсії позивачці, визначала, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв»язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95-ВР (із змінами та доповненнями) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713 до інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються суми матеріальної допомоги, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв»язку з екологічним станом).

Частиною другою статті 33 Закону України передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що матеріальна допомога входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка врегульовує види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов»язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу, для обчислення пенсії враховуються, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов»язкове державне пенсійне страхування.

Як наслідок, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов»язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії не незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У даному випадку, при вирішенні спірних правовідносин перевагу у застосуванні мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а не положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які до спірних правовідносин є загальними.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом України у своїх постановах, зокрема від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11, від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, від 28.05.2013 року у справі № 21-97а13, від 6.11.2013року у справі № 21-350а13, від 03.06.2014 року у справі № 21-134а14 (№№ 21-430а11, 21-350а13) та ін., яка з врахуванням вимог ст. 244-2 КАС України має враховуватися судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об»єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078)

Згідно ч.2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов»язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов»язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою та грошовим доходом населення, який згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховується при обчисленні пенсій.

Тому, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 повинна враховуватися отримана нею при перебуванні на державній службі матеріальна допомога та індексація заробітної плати, оскільки на вищезазначені виплати нараховувались страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», не заслуговують на увагу, оскільки, на думку суду, нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, застосуванню не підлягають.

Даною нормою скасовано нові нарахування пенсії, а не скасовано виплату раніше призначених. Застосування п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни від 02.03.2015 р. № 213-VІІу даному випадку суперечить вимогам ч. 1ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з і якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та інше.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що зазначені принципи в контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не дотримані.

Згідно ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права викладений у його постанові прийнятий за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 ст.237 КАС України , є обов"язковими для всіх суб"єктів владних повноважень , які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт , що містить відповідну норму права.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Також суд вважає, що з відповідача слід стягнути судові витрати у справі, які складаються з судового збору у сумі 551,20 грн., відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України, Законами України «Про державну службу», «Про оплату праці», «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про індексацію грошових доходів населення», Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713, ст. ст. 17, 18, 94, 99, 159, 160, 163, 185, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді про зобов»язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, із врахуванням суми індексації грошових доходів (за 10 років 9 місяців 26 днів державної служби у розмірі 80% від нарахованої заробітної плати) із врахуванням збільшення на суму виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та поліпшення соціально-побутових умов починаючи з 15.01.2016 року, та виплачувати їй пенсію з врахуванням перерахунку.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3