Ухвала суду № 57738247, 17.05.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Ковальчук Н.М., Шеремет А.М.

секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики та договору іпотеки.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з недоведеністю.

Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.

На обґрунтування скарги вказує, що в мотивувальній частині рішення Рівненський міський суд вказує, що згідно п.10 Договір вважається укладеним з моменту передання Позикодавцем грошей Позичальникові, однак суд не встановив сам факт отримання нею - позичальником певної грошової суми в борг і дати її отримання. Відповідач не надав до суду будь-якого документу, що підтверджував би факт отримання позивачем грошей та дату їх отримання.

Зазначає, що не отримала від ОСОБА_2 кошти, зазначені у договорі позики, тому повернення коштів, зазначених у договорі позики, вважає неможливим.

З покликанням на ч.5 ст. 203 ЦК України вказує, що оскільки наслідків укладення договору позики - передавання грошей, не настало, вважає, що є всі підстави для визнання недійсним договору позики від 03 квітня 2014 року.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 03.04.2014р. між сторонами по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 передав для останньої у власність (позичив) 66 000 грн., що на день укладення договору становило 6 000 доларів США по курсу Національного банку України.

Вказаний договір укладений в письмовій формі та підписаний сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позиковдавець) передає другій стороні (Позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладений в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості ( п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена ч. 2 ст. 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дій.

Письмова форма договору позики наслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладання договору, а й передачі грошової суми позичальнику, що відповідає встановленим обставинам в даному випадку.

Відповідно до п. 4 вказаного договору грошові кошти передані Позикодавцем Позичальникові до підписання даного договору.

Будь яких застережень з приводу отримання чи неотримання грошей ОСОБА_1 в ньому не відмітила.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність тверджень ОСОБА_1 щодо неотримання нею грошей по позиці від ОСОБА_2

Крім того, укладаючи нотаріально посвідчений договір іпотеки від 03.04.2014р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1 в п. 1.1. вказано, що цим договором забезпечується виконання зобов"язання, що виникло у Позичальника (ОСОБА_1.) на підставі договору позики від 03.04.2014р., укладеного між нею та Іпотекодержателем (ОСОБА_2) у простій письмовій формі на суму 66 000 грн.

Тобто цим договором підтверджується, що у ОСОБА_1 на момент укладення цього договору вже виникло зобов"язання по поверненню отриманої позики у ОСОБА_2

В п. 7.16 договору іпотеки сторони зазначили, що його вони підписали добровільно, розуміючи значення своїх дій, без будь-якого тиску чи примусу, він не носить характеру мнимої та удаваної угоди і його зміст відповідає їх волі.(а.с.9)

Твердження ОСОБА_1 про те, що вона погодилася з умовами договору та його підписала без отримання грошей, будь-якими доказами не підтверджені і носять голослівний характер, а тому апеляційним судом не можуть бути прийняті як належний доказ.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.

Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: Н.М. Ковальчук

А.М. Шеремет