Вирок № 57734643, 18.05.2016, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1149/16-к

Провадження № 1-кп/366/81/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді Ткаченка Ю.В., при секретарі судового засідання Євтушенко В.Д. за участю прокурора Матюшко М.А., захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12015110180000418 щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, раніше судимий вироком Іванківського районного суду Київської області від 30 травня 2014 року за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт (знятий з обліку в КВІ Іванківського району Київської області 17.09.2014 року, по відбуттю покарання), обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

29 червня 2016 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи по вул. 1-го Травня в смт. Іванків неподалік будинку № 9, на ґрунті неприязних стосунків, які в нього виникли раптово з ОСОБА_3, з метою нанесення тілесних ушкоджень, умисно, наніс останньому один удар кулаком руки в область голови. В результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді внутрішньої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, лінійного перелому лобної кістки з переходом на основу черепа, забійної рани лобної ділянки голови зліва, параорбітальної гематоми зліва, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Своїми умисними діями, які виразились у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, та повністю підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті. Крім того обвинувачений ОСОБА_2 в повній мірі визнав цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі управління фінансів ОСОБА_5 РДА про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 5687 гривень 15 копійок.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, підтвердження ним обставин вчинення злочину, яке йому інкримінується, суд визнає на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України (2012 року) недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому розяснено наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, проти яких, він не заперечує.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненні злочину повністю доведена доказами, зібраними на досудовому слідстві, які в судовому засіданні не досліджувались у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений не оспорював фактичних обставин справи, та показами потерпілого ОСОБА_3.

Зокрема, будучи допитаним у судовому засіданні, як обвинувачений, ОСОБА_2, показав суду, що в телефонній розмові з матірю, остання повідомила йому, що її образив ОСОБА_3, з яким він товаришував. Довго не роздумуючи, він на автомобілі приїхав до будинку № 9 по вул. 1-го Травня в смт. Іванків, після чого підійшов до ОСОБА_3, який стояв біля воріт на дорозі, та один раз вдарив кулаком руки в область голови. Від удару ОСОБА_3 впав на землю. Чи втрачав ОСОБА_3 свідомість, він не знає, але на його думку міг. Потім він сів до автомобіля, на якому приїхав, та поїхав.

Допитаний у судовому засіданні, як потерпілий, ОСОБА_3, показав суду, що він проживає в смт. Іванків, з ОСОБА_2 знайомий, раніше товаришували. 29 червня 2015 року він прийшов до сусіда в гості. Сиділи, випивали. В того ж таки сусіда була ОСОБА_6, яка під час спілкування повідомила, що вона є матір'ю ОСОБА_2, на що він сказав, що вони разом досить довго та міцно товаришували. Потім, ОСОБА_6. почала пред'являти йому якісь претензій, пізніше взагалі почала ображати та виганяти з будинку, на що він заперечив та повідомив, що це не її будинок, а вона, так само як і він, в гостях. На що ОСОБА_6, сказала, що зараз приїде син ОСОБА_2, і ти получиш. Він сказав, добре нехай приїздить, і пішов на двір. Через деякий час до воріт будинку № 9 під'їхала машина таксі, з неї вийшов ОСОБА_2 та швидко пішов в його бік. Потім ОСОБА_2 несподівано для нього наніс йому удар кулаком в голову. Він впав. Потім, начебто, відчув декілька ударів ногами по тулубу, але точно не може сказати, оскільки втратив свідомість. Після цього ОСОБА_2, сів до машини, на якій приїхав, та поїхав. Після цього знайомі допомогли йому дійти до дому. Батькам про те, що сталося, він нічого не говорив. Наступного дня, вранці, батьки все самі побачили та зрозуміли, після чого викликали швидку медичну допомогу.

Крім того, судом у судовому засіданні було оглянуто характеризуючи матеріали на обвинуваченого ОСОБА_2, а саме:

-Посвідчення учасника АТО;

-Довідку-характеристику ОСОБА_5 селищної ради (характеризується позитивно, має посвідчення учасника АТО, скарг не надходило);

-ОСОБА_5 ОРВК (на даний час проходить службу у Збройних Силах України на виконання Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», призваний 28.01.2015 року у в/ч А 3838 смт. Десна по мобілізації);

-ОСОБА_5 ЦРЛ (на обліку у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за медичною допомогою не звертався);

-Вирок Іванківського районного суду Київської області від 30.05.2014 року (засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт);

-Довідку-інформацію про судимості (04.07.2014 року поставлений на облік в КВІ Іванківського району Київської області 17.09.2014 року знятий з обліку в КВІ Іванківського району Київської області, у звязку з відбуттям покарання);

-Копію грамоти за підписом ТВО командира військової частини ппВ 2830 від 28.08.2015 року;

-Копію грамоти за підписом командира 93-ї окремої Гвардійської механізованої Харківської бригади;

-Копію грамоти за підписом командира військової частини В 2830 від 25.10.2015 року;

-Копію посвідчення про нагородження памятним нагрудним знаком згідно наказу командира в/ч № 3711 від 12.11.2015 року;

-Копію посвідчення про нагородження медаллю «за жертовність і любов до України» від Української православної церкви Київського патріархату від 17.02.2016 року;

-Службову характеристику (характеризується виключно позитивно, гідний для проходження служби в Збройних Силах України та інших силових структурах МВС, СБУ, вступу до вищого навчального закладу, зберігає державну таємницю, точно та сумлінно виконує накази, займаній посаді відповідає).

У судових дебатах потерпілий ОСОБА_3 зазначив, що претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2, він не має, зі сторони обвинуваченого йому повністю відшкодовано витрати його батьків на лікування у розмірі 20000 (двадцяти тисяч) гривень, він підтримує думку прокурора про призначення (умовного) покарання з випробуванням.

Підходячи до кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження.

При призначені обвинуваченому міри покарання, суд приймає до уваги не тільки ступінь тяжкості вчиненого злочину, але і особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, добровільно відшкодував заподіяну потерпілому шкоду, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, тимчасово безробітний, перебуває на обліку в ОСОБА_5 районному центрі зайнятості, на обліку у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за медичною допомогою не звертався, на даний час проходить службу у Збройних Силах України на виконання Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», призваний 28.01.2015 року у в/ч А 3838 смт. Десна по мобілізації, є учасником АТО, за місцем проходження служби в ремонтно-відновлювальному батальйоні військової частини ппВ 2830, характеризується виключно позитивно (гідний для проходження служби в Збройних Силах України та інших силових структурах МВС, СБУ, вступу до вищого навчального закладу, зберігає державну таємницю, точно та сумлінно виконує накази, займаній посаді відповідає), має 2 грамоти від командира військової частини ппВ 2830 та грамоту від командира 93-ї окремої Гвардійської механізованої Харківської бригади за зразкову службу та сумлінне виконання службових(бойових) обовязків, має посвідчення про нагородження медаллю «за жертовність і любов до України» від Української православної церкви Київського патріархату та посвідчення про нагородження памятним нагрудним знаком від 93-ї Окремої Гвардійської механізованої бригади, раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому.

Суд ураховує також наявність 2-х обставин, які у відповідності до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та відсутність обставини, які у відповідності до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Згідно ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із врахуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі та на підставі положень ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

Така міра покарання буде достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази відсутні.

Судові витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

В матеріалах кримінального провадження наявний цивільний позов, який заявлений прокурором.

Цивільний позов прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі управління фінансів ОСОБА_5 РДА про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину на суму 5687 гривень 15 копійок підлягає задоволенню у повному обсязі як обґрунтований доказами, зокрема листом «ОСОБА_5 центральної районної лікарні» № 352 від 20.04.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України Кримінального кодексу України, та із врахуванням положень ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на засудженого наступні обовязки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - не обирався.

Речові докази відсутні

Судові витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

Цивільний позов прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі управління фінансів ОСОБА_5 РДА про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину на суму 5687 гривень 15 копійок задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь районного бюджету (р/р № 31418544700296 в УДКСУ в ОСОБА_5 районі Київської області, МФО 821018, код 02318120 КБК 240603), витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3О від злочину на суму 5687 (пять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 15 копійок.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його нене скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя