Рішення № 57734415, 04.05.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7561/15-ц

Провадження № 2/361/357/16

04.05.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Шинкаря А.О.

при секретарі - Брейкіній Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про переведення прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку та визнання права власності на нежитлові приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому зазначає, що у відділі державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області на виконанні перебуває виконавчий лист № 2-2641 від 19.09.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 5000 гривень на всіх щомісячно, починаючи з 23.09.2010 року і до повноліття.

Станом на 01 червня 2015 року заборгованість по сплаті аліментів становить 281363,63 грн, яка на даний час не погашена.

Посилаючись на те, що їй та відповідачу належать в рівних частинах, по 1/2 кожному, майнові права на нежитлові вбудовані приміщення №№ 10, 12, загальною площею 51,3 кв.м, вартістю 481960,00 грн, що розташовані на дев'ятнадцятому (технічному) поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, на відсутність у відповідача іншого майна та відсутність домовленості з відповідачем з приводу добровільної передачі його частки на погашення заборгованості, позивач просить на підставі ст.. 366 ЦК України звернути стягнення на 1/2 частку у спільному майні шляхом переведення на неї прав та обов'язків ОСОБА_2 як співвласника вищезазначених нежитлових вбудованих приміщень, визнати за нею право власності на них та провести перерахунок заборгованості, зменшивши суму боргу на 240 980 грн, тобто, на вартість 1/2 частки вказаних нежитлових приміщень.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засідання позов не визнала, посилаючись на те, що звернення стягнення на майно боржника у зв'язку з несплатою аліментів відноситься до компетенції державної виконавчої служби і не потребує прийняття судом додаткового рішення з приводу цього, тому вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 5000 гривень на всіх щомісячно, починаючи з 23.09.2010 року і до повноліття.

19 вересня 2011 року на підставі вказаного рішення судом видано виконавчий лист №2-2641/2010, який перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області.

Згідно довідки-розрахунку № 38280, виданої 18.11.2016 року відділом ДВС Броварського МРУЮ, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01.11.2016 року становить 299693,30 грн.

Судом також встановлено, що позивачу та відповідачу належать в рівних частинах, по 1/2 кожному, майнові права на нежитлові вбудовані приміщення №№ 10, 12, загальною площею 51,3 кв.м, що розташовані на дев'ятнадцятому (технічному) поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно висновку про ринкову вартість нерухомості, складеному суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7, станом на 14 вересня 2015 року ринкова вартість нежитлових вбудованих приміщень 19-го (технічного) поверху багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 481 960 грн, а 1/2 частки - 240 980 грн.

Представником відповідача не надавались у судовому засіданні данні про іншу вартість спірних приміщень та не заявлялось клопотань про витребування відповідних доказів чи призначення експертиз.

У вересні 2015 року ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_2 з письмовою пропозицією про переведення на неї майнових прав на 1/2 частку вищезазначених нежитлових приміщень в рахунок погашення заборгованості по сплаті алмінтів, однак домовленості не досягнуто.

Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Статтею 366 Цивільного кодексу України встановлено, що: 1. Кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. 2. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини справи, та норми права, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що позивачка має право на переведення на неї прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку, з урахуванням того, що сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 299693,30 гривень, а ринкова вартість 1/2 частини спірних нежитлових приміщень становить 240980 гривень, різниця складає 58713,30 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює правову позицію представниці відповідача, що всі дії щодо погашення заборгованості повинні вчинятися виключно в рамках виконавчого провадження, оскільки наявність виконавчого провадження не позбавляє права кредитора отримати від боржника належні йому гроші у будь який, не заборонений законом спосіб.

Що стосується вимог про визнання за позивачем права власності на спірні нежитлові вбудовані приміщення, то суд вважає їх безпідставними, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 1205 гривень, а також в доход держави недоплачений судовий збір у сумі 1204 гривні 80 копійок, виходячи з того, що при ціні позову 240980 грн, судовий збір підлягає сплаті у сумі 2409,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст..366 ЦК України, ст..ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки ОСОБА_2 на майнові права на 1/2 частку нежитлових вбудованих приміщень №№ 10, 12, загальною площею 51,3 кв.м, що розташовані на дев'ятнадцятому (технічному) поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Вважати залишок заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 в розмірі 58713 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот тринадцять) гривень 30 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1205 (одну тисячу двісті п'ять) гривень за сплачений судовий збір, а також в доход держави недоплачений судовий збір у сумі 1204 (одна тисяча двісті чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: А. О. Шинкар