Постанова № 57731110, 12.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2016 р. Справа№ 910/9554/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Коротун О.М.

за участю представників сторін

від заявника: не з'явився;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Полєжаєва К.О. - представник за дов. б/н від 11.01.2016 року.

розглянувши апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року

у справі № 910/9554/13 (суддя: Марченко О.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Торг Лтд"

про заміну правонаступником сторони виконавчого провадження з виконання

рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 199605,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 187314,04 грн заборгованості, 9771, 88 грн - неустойки, 204, 89 грн - інфляційних втрат, 2 315, 04 грн - 3 % річних за договором фінансового лізингу № 807/04/2007 від 25.04.2007 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року, у справі №910/9554/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 199605,85 грн позовні вимоги задоволено. Суд вирішив стягнути з Фірми "ТММ" - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" основний борг в сумі 187314,04 грн, пеню в сумі 9 771,88 грн, інфляційні втрати в сумі 204,89 грн, три проценти річних в сумі 2315,04 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 992,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року, залишеною без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року та Вищого господарського суду України від 18.06.2014 року, відповідачу відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року на 2 (два) роки, до 10.02.2016 року.

27.06.2014 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року видано наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Торг Лтд» звернулося до суду першої інстанції із заявою про заміну правонаступником сторони виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року.

Заяву мотивовано тим, що 05.12.2013 року між ТОВ «Ласка Лізинг» та ТОВ «Мега Торг Лтд» було укладено договір відступлення прав вимоги (заміна сторони у зобов'язанні) №224/11-2013, відповідно до якого ТОВ «Ласка Лізинг» передало, а ТОВ «Мега Торг Лтд» прийняло на себе право вимоги виконання зобов'язань, які виникли на підставі договору; у зв'язку з цим ТОВ «Мега Торг Лтд» набуло право вимагати примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року та наказу суду від 27.06.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року у справі № 910/9554/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Торг Лтд" про заміну сторони виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року у справі № 910/9554/13 задоволено.

Ухвалено замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 у справі №910/9554/13, а саме стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг Лтд".

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Фірма "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Так, скаржник зазначив про погашення боргу перед позивачем в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення від 02.03.2016 року №105 на суму 203 597,97 грн, що в свою чергу є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року прийнято апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року розгляд справи було відкладено на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.05.2016 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Разом з тим, у пункті 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що статтею 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Згідно ч.5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2013 року ТОВ «Ласка Лізинг» (кредитор) та ТОВ «Мега Торг Лтд» (набувач) було укладено договір №224/11-2013, за умовами якого:

- кредитор передає, а набувач приймає на себе виконання зобов'язань, які виникли на основі Договору укладеного ТОВ «Ласка Лізинг» та Фірма (боржник; пункт 1.1 статті 1 договору №224/11-2013);

- за даним договором набувач отримує всі права і зобов'язання, які належать кредитору щодо боржника, а саме, право вимоги від боржника належного виконання зобов'язань за договором, в тому числі: оплат лізингових платежів, пені, штрафів, викупної вартості, інших платежів, які підлягають оплаті на підставі умов договору і законодавства України (пункт 1.2 статті 1 договору №224/11-2013);

- набувач сплачує кредитору 100 % (сто відсотків) грошових коштів, отриманих від боржника (пункт 1.3 статті 1 договору №224/11-2013);

- розрахунок набувача за відступлення прав вимоги від кредитора здійснюється протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання грошових коштів від боржника (пункт 1.4 статті 1 договору №224/11-2013);

- за даним договором набувач отримує всі майнові права (в тому числі право власності) на предмет (и) лізингу, передані за договором, а також права вимоги виконання зобов'язань, що виникли на основі договору (ів) поруки, укладених (якщо такі були укладені) в забезпечення зобов'язань за договором (пункт 1.5 статті 1 Договору №224/11-2013);

- кредитор в момент підписання даного договору передає набувачеві всі документи, які підтверджують дійсність вимог (пункт 2.1 статті 2 договору №224/11-2013);

- кредитор письмово повідомляє боржника про відступлення права вимоги (пункт 2.2 статті 2 Договору №224/11-2013);

- даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до повного його виконання сторонами. Відступка прав вимоги вважається вчиненою з дати укладення даного договору (пункт 3.1 статті 3 договору №224/11-2013).

Доказів визнання недійсним договору №224/11-2013 ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не подано.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Мега Торг Лтд» повідомило Фірму про факт укладання договору №224/11-2013, що підтверджується доданими до заяви від 23.02.2016 року №б/н: чеком від 10.01.2014 року №5548 та описом вкладення у цінний лист від 10.01.2014 року про надіслання на адресу боржника повідомлення про відступлення права вимоги та копії договору №224/11-2013.

Отже, з урахуванням вказаного договору, право вимоги перейшло до нового стягувача 10.02.2016 року (з урахуванням відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року на 2 (два) роки).

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника про погашення боргу перед позивачем в повному обсязі, з огляду на наступне.

На підтвердження вищевказаного твердження відповідачем було подано до суду не засвідчену копію платіжного доручення від 02.03.2016 року №105 на суму 203 597,97 грн (т. 3, а.с. 19), яка відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не може бути належним та допустимим доказом погашення боргу перед позивачем.

Крім того, відповідно до п. 8 ч.ч. 1,2 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Проте, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції суду постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не подано.

З огляду на викладене та враховуючи, що викладені в заяві обставини є достатніми та документально підтвердженими, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що ТОВ «Ласка Лізинг» як сторону виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року з даної справи слід замінити на ТОВ «Мега Торг Лтд».

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни ухвали, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського міста Києва від 21.03.2016 року у справі №910/9554/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року у справі №910/9554/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9554/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді С.А. Гончаров

О.М. Коротун