Постанова № 57731081, 12.05.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016 року Справа № 912/366/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №44Д-10 від 13.11.2015р.;

представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Креатив на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2016р. по справі №912/366/16

за позовом фермерського господарства Тетяна, с. Сушківка, Черкаська область

до приватного акціонерного товариства Креатив, м. Кіровоград

про стягнення 785 883, 97 грн.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року фермерське господарство Тетяна (далі ФГ Тетяна) звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до приватного акціонерного товариства Креатив (далі ПрАТ Креатив) про стягнення 582 632, 89 грн. основного боргу, 16 808, 56 грн. 3% річних, 186 442, 52 грн. інфляційних втрат та 11 788, 26 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2016р. по справі №912/366/16 (суддя Наливайко Є.М.) позов задоволено.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №С14-00617 від 14.10.2014р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Не погодившись з рішенням суду, ПрАТ Креатив звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2016р. по справі №912/366/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ФГ Тетяна відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом безпідставно відхилено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на пізніший термін та розглянуто справу без участі представника відповідача у першому судовому засіданні, чим позбавлено відповідача права на участь в судовому засіданні та здійсненні інших процесуальних дій; позивачем не було додано до матеріалів справи докази передачі відповідачу документів, передбачених п. 3.8, п. 3.9 договору, а саме, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, якісного посвідчення, документу про вміст токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів та радіонуклідів, судом першої інстанції не було витребувано у позивача наведені документи; в товарних накладних №16 від 15.10.2014р. та №17 від 17.10.2014р. підпис ОСОБА_2 є візуально не схожим на підпис, який засвідчено в довіреності №5439 від 15.10.2014р., таким чином, у вищевказаних товарних накладних міститься підпис невідомої особи, тому надані позивачем видаткові накладні є неналежним доказом в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України; позивачем не було надано оригіналів податкової накладної та відомості про її реєстрацію відповідно до Єдиного державного реєстру податкових накладних; в матеріалах справи відсутні довіреності від імені ПрАТ Креатив видані ОСОБА_3, на підставі яких він діяв при підписанні договорів та додаткових угод до них, актів, протоколів та інших документів, що покладені в основу судового спору; позивачем не доведено свої позовні вимоги, суд першої інстанції не встановив чи відбулась поставка товару та чи були підстави у позивача звертатися до суду за захистом свого порушеного права.

В відзиві на апеляційну скаргу ФГ Тетяна просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2016р. по справі №912/366/16 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ Креатив відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2016р. по справі №912/366/16 задоволено клопотання ПрАТ Креатив про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином ( а.с. 61).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

14.10.2014р. між ПрАТ Креатив (покупець) та ФГ Тетяна (продавець) укладений договір поставки №С14-00617, за умовами якого продавець зобовязується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (далі товар) на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

За п. 3.1 договору, товар поставляється на умовах FCA франко-автомобиль (Правила Інконтермс 2010), за винятком застережень, прямо встановлених умовами договору за адресою: склад, с. Коржова Слобода, Уманський район, Черкаська область(склад продавця).

Термін поставки товару протягом 3 днів після здійснення передоплати покупцем, але не пізніше 19.10.2014р.; продавець зобовязаний у письмовій формі за 3 календарних дні повідомити покупця про готовність до поставки товару із зазначенням дати поставки; покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання товару у випадку порушення терміну поставки продавцем (п. 3.2 договору).

В п. 3.5, п. 3.6. договору зазначено, що обовязок продавця щодо поставки товару є виконаним у повному обсязі з моменту отримання покупцем товару та документів, визначених п. п. 3.8., 3.9. договору; право власності на товар виникає у покупця з моменту завантаження товару в автотранспортний засіб, наданий покупцем на складі продавця; датою поставки товару є дата фактичного отримання товару покупцем в місці поставки відповідно до п.3.1 договору, що зазначається в товарно-транспортній накладній; для отримання товару покупець зобовязаний надати продавцю довіреність на отримання товару.

В п. 4.1, п. 4.2 договору сторонами визначено, що кількість товару, що поставляється за даним договором (залікова вага, визначена на вагах покупця шляхом перерахунку на базисні показники якості, вказані в п. 2.1 договору) - 100 тонн ±35 тонн (за вибором покупця); для оприбуткування покупцем поставленого товару продавець надає покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого товару по ціні 2 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ, виписані датою фактичної поставки; вказана ціна для оприбуткування товару є первісною; подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленому п. п. 4.3-4.3.1 договору; ціна товару з якісними показниками, передбаченими в п. 2.1 договору, встановлюється сторонами шляхом укладання додаткової угоди (надалі додаткова угода визначення ціни) та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної додаткової угоди, але не пізніше 31.12.2014р., зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно п. 5.1 договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тонну партії товару, що переоцінюється; визначена таким чином ціна товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану в п. 4.2 договору, так і бути меншою.

У випадку неотримання покупцем до 31.12.2014р. (включно) додаткової угоди визначення ціни, покупець складає та направляє продавцю додаткову угоду визначення ціни, в якій ціна визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки станом на 31.12.2014р.; складена та направлена таким чином додаткова угода визначення ціни є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п. 4.5 договору).

Відповідно п. 4.6 договору, в разі поставки товару з якісними показниками, які не відповідають якісним показникам, вказаним в п. 2.1 (базисні норми) договору (гірші за вказані показники), сторони здійснюють перерахунок остаточної ціни на товар, у порядку, відповідно до формули, вказаної у пунктах 4.6.1-4.6.10 договору.

В п. 4.7 та п.4 9 встановлено, що для розрахунків на підставі додаткової угоди визначення ціни формується акт визначення кінцевої ціни та вартості товару з врахуванням вимог розділу 4 договору; попередня сума договору (виходячи з первісної ціни) 200 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ.

Сторони в п. 5.1 та п. 5.2 договору визначили, що покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах передоплати у сумі, вказаній в п. 4.9 договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури; остаточний розрахунок (доплата покупцем або повернення коштів продавцем) здійснюється після фактичного отримання товару згідно з умовами договору та проведення досліджень поставленого товару на відповідність його якості вимогам п. 2.1 договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди (п. 4.3) та акта визначення кінцевої ціни (п. 4.7), виходячи з остаточної ціни на товар відповідно до п. 4.6 договору.

30.01.2015р. сторонами укладено до договору додаткову угоду №4, якою пункти 4.3 та 4.5 викладено в наступній редакції:

п. 4.3. Ціна товару з якісними показниками, передбаченими в п. 2.1 договору, встановлюється сторонами шляхом укладання додаткової угоди (надалі додаткова угода визначення ціни) та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної додаткової угоди, але не пізніше 01.03.2015р., зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно п. 5.1 договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тонну партії товару, що переоцінюється; визначена таким чином ціна товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану в п. 4.2 договору, так і бути меншою. ;

п. 4.5. У випадку неотримання покупцем до 01.03.2015р. (включно) додаткової угоди визначення ціни, покупець складає та направляє продавцю додаткову угоду визначення ціни, в якій ціна визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки станом на 01.03.2015р.; складена та направлена таким чином додаткова угода визначення ціни є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. .

Позивач поставив відповідачу 110, 75 тонн товару на загальну суму 221 500, 00 грн., що підтверджується товарними накладними №16 від 15.10.2014р. на суму 172 820,00 грн. та №17 від 17.10.2014р. на суму 48 680, 00 грн., підписаними представником покупця ОСОБА_2 на підставі довіреності №5439 від 15.10.2014р. ПрАТ Креатив на отримання від ФГ Тетяна насіння соняшнику за договором поставки №С14-00617 від 14.10.2014р.

20.10.2014р. платіжним дорученням №7732 з призначенням платежу за соняшник згідно договору №С14-00617 від 14.10.2014 ПДВ (20%) 33 333,33 відповідач здійснив оплату товару на суму 200 000,00 грн.

05.02.2015р. позивач та відповідач уклали до договору додаткову угоду №С14-00617/5, де погодили, що: 1) в період з 15.10.2014р. по 18.10.2014р. продавцем на умовах FCA (правила Інкотермс 2010) на адресу покупця поставлено 110,75 тонн фізичної ваги насіння соняшника врожаю 2014 року; 2) поставлений продавцем товар підлягає оцінці на підставі розділу 4 договору; 3) ціна партії товару, вказаної в п. 1 цієї додаткової угоди, складає 7 600, 00 грн. з урахуванням ПДВ за одну тонну, ціна партії товару, враховуючи 16% річних та зміну курсу НБУ, складає 7 474, 58 грн. з урахуванням ПДВ; 4) ціна партії товару, вказана в п. 3 цієї додаткової годи, встановлена на товар з якісними показниками, вказаними в п. 2.1 договору (базисні норми); у разі передачі товару з якісними показниками, що не відповідають якісним показникам, вказаним в п. 2.1 договору як базисні норми (гірше цих показників), сторони проводять перерахунок кінцевої ціни на товар з врахуванням фактичних якісних показників у порядку, передбаченому п. 4.6 договору; 5) умови договору С14-00617 від 14.10.2014 виконуються з врахуванням умов цієї додаткової угоди; 6) додаткова угода складена в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін; 7) додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та є невідємною частиною договору С14-00617 від 14.10.2014.

Додаткова угода №С14-00617/5 від 05.02.2015р. підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

05.02.2015р. позивач та відповідач на виконання п. 4.7 договору підписали акт переоцінки насіння соняшнику №1, в якому узгодили, що вартість товару з ПДВ збільшилась на 561 132, 89 грн.

Відповідно акта №1 переоцінки насіння соняшнику від 05.02.2015р. загальна вартість поставленого товару після переоцінки складає 782 632, 89 грн., відповідачем сплачено 200 000, 00 грн., отже, залишок несплаченої суми боргу складає 582 632, 89 грн.

Враховуючи положення п. 5.2 договору та додаткової угоди №С14-00617/5 від 05.02.2015р., 19.02.2015р. останній банківський день оплати покупцем залишку вартості товару в сумі 582 632, 89 грн.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Докази оплати повної вартості поставленого товару відповідно до акта №1 переоцінки насіння соняшнику від 05.02.2015р. в розмірі 582 632, 89 грн. в матеріалах справи відсутні, відповідачем суду не надані.

Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, умов договору поставки №С14-00617 від 14.10.2014р., з урахуванням положень ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 625, 655 Цивільного кодексу України дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 582 632, 89 грн. основного боргу, 16 808, 56 грн. 3% річних за період з 20.02.2015р. по 05.02.2016р., 186 442, 52 грн. інфляційних втрат з березня по грудень 2015р. включно.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:

по-перше, щодо підписання договору та додаткових угод до нього не уповноваженою особою відповідача, то в п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними розяснено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено, тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Факт наступного схвалення відповідачем правочину встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи. Крім того, договір та додаткові угоди до нього скріплені печаткою відповідача. Докази неправомірності використання печатки чи її втрати ПрАТ Креатив суду не надано;

по-друге, щодо підпису в товарних накладних №16 від 15.10.2014р. та №17 від 17.10.2014р. від ПрАТ Креатив невідомої особи, то після отримання наведеного в товарних накладних товару відповідачем було перераховано 200 000, 00 грн. з призначенням платежу за соняшник згідно договору №С14-00617 від 14.10.2014 ПДВ (20%) 33 333,33, в подальшому наведені накладні визначені сторонами в акті №1 від 05.02.2015р. переоцінки отриманого насіння соняшнику, що підписаний та скріплений печаткою ПрАТ Креатив;

по-третє, щодо ненадання позивачем документів, передбачених п. 3.8 та п. 3.9 договору, то за приписами ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Відповідач у період з часу отримання товару не скористався цим правом, тобто, не відмовився від товару та не повідомив про намір відмовитися від товару через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів. Крім того, ненадання документів не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому не звільняє відповідача від обовязку оплатити товар. Підписання уповноваженою особою відповідача товарної накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар;

в четверте, щодо посилання скаржника на розгляд справи господарським судом без участі представника відповідача та безпідставне відхилення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на пізніший термін, то клопотання свідчить про факт належного повідомлення скаржника про час та місце судового засідання; відповідач не є фізичною особою-підприємцем, а є підприємством з певною штатною чисельністю працівників, тому був не позбавлений права уповноважити на участь в судовому засіданні іншого працівника підприємства; відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом, а не обовязком суду. В п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1 - 5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 32 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26б)). Неможливість заміни представника та неможливість розгляду справи без участі його представника відповідачем не доведена.

Наведені ПрАТ Креатив в апеляційній скарзі доводи не спростовують встановлений господарським судом факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та не звільняють відповідача від виконання зобовязання.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Креатив, м.Кіровоград залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2016р. по справі №912/366/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В. Орєшкіна

(Повний текст постанови складений 16.05.2016р.)