Рішення № 57730793, 11.05.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2016р. Справа№ 914/798/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П., при секретарі судового засідання Корчинському О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, до відповідача:Міське комунальне підприємство «Жидачівтеплокомуненерго», м. Жидачів,про: стягнення 35.794,37 грн.Суддя В. ТрускавецькийПредставники:позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність від 15.07.2014 р.),відповідача:ОСОБА_2 представник (довіреність від 14.01.2016 р.).Присутнім представникам учасників судового процесу права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), розяснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Міське комунальне підприємство «Жидачівтеплокомуненерго» про стягнення коштів. Ухвалою від 24.03.2016 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.04.2016 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №2314/14-КП-21 купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 р. своєчасно не оплатив 3.610,00 грн. вартості отриманого газу. Внаслідок несвоєчасного погашення боргу відповідачу нараховано 9.307,10 грн. пені, 1.354,36 грн. три проценти річних, 21.522,91 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у поданому відзиві заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. Суму основного боргу відповідачем оплачено ще 30.10.2015 р., про що свідчить платіжне доручення №197, долучене до матеріалів справи. Щодо виникнення прострочення заборгованості, то зазначене повязано із недостатністю у МКП "Жидачівтеплокомуненерго" обігових грошових коштів через фінансування пільг, субсидій та різниці в тарифах шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20 та від 18.06.2014 р. №217. Крім того, просить зменшити на 90 відсотків розмір штрафних санкцій. Також відповідачем подано клопотання про відстрочення виконання рішення суду. Зазначене мотивує тим, що за результатами роботи за 2015 рік підприємство отримало збитки в розмірі 251.000,00 грн.; у другому та третьому кварталах підприємство не надає послуги з централізованого опалення, тому не зможе сплатити штрафні санкції.

Суд відхиляє клопотання про відстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідачем не вказано конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Крім того, подане клопотання не підтверджено належними та достатніми доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, відповідача в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Між національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та міським комунальним підприємством "Жидачівтеплокомуненерго" укладено договір №2314/14-КП-21 купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 р. (надалі Договір). За цим договором продавець (позивач у справі) зобовязується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 210000, а покупець (відповідач у справі) зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими субєктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

Сторонами у Додаткових угодах №1 від 30.04.2014 р., №2 від 23.05.2014 р., №3 від 10.06.2014 р., №4 від 05.09.2014 р., №5 від 10.11.2014 р., №6 від 12.12.2014 р. до Договору погоджено зміни в частині ціни Договору.

На виконання умов Договору постачальник поставив, а покупець отримав природний газ на загальну суму 185.003,95 грн., що підтверджується: актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 р. в обсязі 8,590 тис. м3 на суму 35.688,98 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2014 р. в обсязі 8,861 тис. м3 на суму 36.814,91 грн., актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2014 р. в обсязі 1,790 тис. м3 на суму 7.436,94 грн., актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2014 р. в обсязі 0,015 тис. м3 на суму 78,98 грн., актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2014 р. в обсязі 0,194 тис. м3 на суму 1,242,73 грн., актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2014 р. в обсязі 3,166 тис. м3 на суму 21.156,60 грн., актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 р. в обсязі 10,779 тис. м3 на суму 82.584,81 грн.

Відповідачем було здійснено оплату заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням, долученим до матеріалів справи, тобто на момент подання позовної заяви позивачем основний борг був сплачений повністю, а отже заборгованість з оплати газу була відсутня. Дана обставина визнається сторонами.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обовязки (зобовязання) з приводу газопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, за змістом якого позивач взяв на себе зобов'язання поставляти природний газ відповідачу, а останній взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити отриманий природній газ на умовах та в строки встановлені договором. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 6.1 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3.610,00 грн. боргу. Разом з тим, як встановлено судом на підставі долучених доказів (платіжне доручення №197 від 30.10.2015 р.), відповідачем оплачено суму боргу до порушення провадження у справі.

Відповідно до пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.11.2011 р. №18 припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З урахуванням наведених обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про стягнення 3.610,00 грн. боргу, оскільки заборгованість погашена відповідачем ще до порушення провадження у справі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд здійснивши перерахунок 3% річних (з урахуванням положень пункту 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України у постанові "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. №14), дійшов висновку, що стягненню підлягають 1.343,56 грн. три проценти річних. В частині стягнення 10,8 грн. три проценти річних слід відмовити.

Розрахунок процентів за зобовязаннями лютого 2014 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів36814.9115.03.2014 - 04.11.20142353 %711.0836469.4405.11.2014 - 05.11.201413 %3.0036325.4106.11.2014 - 12.11.201473 %20.9036269.1113.11.2014 - 18.11.201463 %17.8935451.9319.11.2014 - 26.11.201483 %23.3134611.3527.11.2014 - 27.11.201413 %2.8431950.0828.11.2014 - 17.12.2014203 %52.529749.5518.12.2014 - 18.12.201413 %0.809129.9519.12.2014 - 21.12.201433 %2.258768.3122.12.2014 - 23.12.201423 %1.44 836.03Розрахунок процентів за зобовязаннями березеня 2014 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів7436.9415.04.2014 - 23.12.20142533 %154.653710.3324.12.2014 - 24.12.201413 %0.30 154,95Розрахунок процентів за зобовязаннями квітня 2014 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів78.9815.05.2014 - 24.12.20142243 %1.45

Розрахунок процентів за зобовязаннями жовтня 2014 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів1242.7315.11.2014 - 24.12.2014403 %4.09

Розрахунок процентів за зобовязаннями листопада 2014 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів21156.6015.12.2014 - 24.12.2014103 %17.3918489.1425.12.2014 - 25.12.201413 %1.5217794.3326.12.2014 - 28.12.201433 %4.39 23,30Розрахунок процентів за зобовязаннями грудня 2014 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів68118.4615.01.2015 - 25.01.2015113 %61.5967501.0726.01.2015 - 27.01.201523 %11.1054276.4828.01.2015 - 29.01.201523 %8.9253854.9630.01.2015 - 22.02.2015243 %106.2352658.7423.02.2015 - 24.02.201523 %8.6652420.9525.02.2015 - 25.02.201513 %4.3128989.2326.02.2015 - 02.03.201553 %11.9128502.7703.03.2015 - 05.03.201533 %7.0328223.7706.03.2015 - 10.03.201553 %11.6026974.3511.03.2015 - 16.03.201563 %13.3026313.9017.03.2015 - 31.03.2015153 %32.4424893.6001.04.2015 - 05.04.201553 %10.234398.3606.04.2015 - 08.04.201533 %1.084021.3209.04.2015 - 09.04.201513 %0.33361010.04.2015 - 05.08.20151183 %35.01 323.74В частині стягнення інфляційних втрат, судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми. Відповідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За таких обставин вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат є обґрунтованими частково, в сумі 18.011.69 грн. В іншій частині (3.511,22 грн.) суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Розрахунок боргу з урахуванням інфляції за зобовязаннями лютого 2014 року

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.04.2014 - 30.04.201436.814,911.0331.214,8938.029,8001.05.2014-31.05.201436.814,911.0381398.9738213.8801.06.2014 - 30.06.201436814.911.010368.1537183.0601.07.2014 - 31.07.201436814.911.004147.2636962.1701.08.2014 - 31.08.201436814.911.008294.5237109.4301.09.2014 - 30.09.201436814.911.0291067.6337882.5401.10.2014 - 31.10.201436814.911.024883.5637698.4701.11.2014 - 30.11.201436814.911.019699.4837514.3901.12.2014 - 31.12.201431950.081.030958.5032908.58 7032.96 Розрахунок боргу з урахуванням інфляції за зобовязаннями березня 2014 року

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.05.2014 - 31.05.20147436.941.038282.607719.5401.06.2014 - 30.06.20147436.941.01074.377511.3101.07.2014 - 31.07.20147436.941.00429.757466.6901.08.2014 - 31.08.20147436.941.00859.507496.4401.09.2014 - 30.09.20147436.941.029215.677652.6101.10.2014 - 31.10.20147436.941.024178.497615.4301.11.2014 - 30.11.20147436.941.019141.307578.2401.12.2014 - 31.12.20147436.941.030223.117660.05 1204.79 Розрахунок боргу з урахуванням інфляції за зобовязаннями квітня 2014 року

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.06.2014 - 30.06.201478.981.0100.7979.7701.07.2014 - 31.07.201478.981.0040.3279.3001.08.2014 - 31.08.201478.981.0080.6379.6101.09.2014 - 30.09.201478.981.0292.2981.2701.10.2014 - 31.10.201478.981.0241.9080.8801.11.2014 - 30.11.201478.981.0191.5080.4801.12.2014 - 31.12.201478.981.0302.3781.35 9.8 Розрахунок боргу з урахуванням інфляції за зобовязаннями жовтня 2014 року

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.12.2014 - 31.12.20141242.731.03037.281280.01Заборгованість за зобовязаннями листопада 2014 року погашена на кінець грудня, тому нарахування інфляції не здійснюється

Розрахунок боргу з урахуванням інфляції за зобовязаннями грудня 2014 року

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.02.2015 - 28.02.201553854.961.0532854.3156709.2701.03.2015 - 31.03.201528989.231.1083130.8432120.0701.04.2015 - 30.04.201526313.901.1403683.9529997.8501.05.2015 - 31.05.201536101.02279.423689.4201.06.2015 - 30.06.201536101.00414.443624.4401.07.2015 - 31.07.201536100.990-36.103573.90 9726.86 Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими в сумі 8.635,61 грн. В іншій частині (671,49 грн.) суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог, оскільки при здійсненні перерахунку заявленої суми пені, судом виявлено помилкову позицію позивача щодо включення у період прострочення, дня фактичної сплати відповідачем заборгованості. З аналогічних обставин виходить Пленум Вищого господарського суду України у постанові "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. №14. Зокрема, у пункті 1.9 визначеної постанови вказано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Відтак, судом здійснено перерахунок розміру пені за зобовязаннями листопада та грудня 2014 року.

Розрахунок суми пені за зобовязаннями листопада 2014 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення21156.6015.12.2014 - 24.12.20141014.0000 %0.077 %*162.3018489.1425.12.2014 - 25.12.2014114.0000 %0.077 %*14.1817794.3326.12.2014 - 28.12.2014314.0000 %0.077 %*40.95 217,43Розрахунок суми пені за зобовязаннями грудня 2014 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення68118.4615.01.2015 - 25.01.20151114.0000 %0.077 %*574.8167501.0726.01.2015 - 27.01.2015214.0000 %0.077 %*103.5654276.4828.01.2015 - 29.01.2015214.0000 %0.077 %*83.2753854.9630.01.2015 - 05.02.2015714.0000 %0.077 %*289.1953854.9606.02.2015 - 22.02.20151719.5000 %0.107 %*978.2452658.7423.02.2015 - 24.02.2015219.5000 %0.107 %*112.5352420.9525.02.2015 - 25.02.2015119.5000 %0.107 %*56.0128989.2326.02.2015 - 02.03.2015519.5000 %0.107 %*154.8728502.7703.03.2015 - 03.03.2015119.5000 %0.107 %*30.4628502.7704.03.2015 - 05.03.2015230.0000 %0.164 %*93.7128223.7706.03.2015 - 10.03.2015530.0000 %0.164 %*231.9826974.3511.03.2015 - 16.03.2015630.0000 %0.164 %*266.0526313.9017.03.2015 - 31.03.20151530.0000 %0.164 %*648.8424893.6001.04.2015 - 05.04.2015530.0000 %0.164 %*204.604398.3606.04.2015 - 08.04.2015330.0000 %0.164 %*21.694021.3209.04.2015 - 09.04.2015130.0000 %0.164 %*6.61361010.04.2015 - 14.07.20159630.0000 %0.164 %*569.69 3849.81Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, то суд керувався таким.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Соціальна значущість підприємства-боржника мають значення для вирішення питання про зменшення пені, оскільки заборгованість виникла внаслідок несплати споживачами отриманих послуг. При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобовязання відповідачем.

Вищий господарський суду України у пункті 7 Оглядового листа від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" звертає увагу на наступне. Встановивши причини невиконання відповідачем грошового зобов'язання, а саме надавши належну оцінку тій обставині, що споживачем теплової енергії, яку виробляє відповідач, є переважно населення, а також збитковість господарської діяльності відповідача у зв'язку з наявністю значної заборгованості споживачів за поставлену енергію, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для зменшення розміру пені на підставі статті 233 ГК України та пункту 3 статті 83 ГПК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 19.12.2012 № 5023/3165/12).

Відповідачем подано документи про фінансовий стан, а саме: Звіт про фінансові результати за 2015 рік та Баланс на 31.12.2015 р.

Крім того, суд враховує те, що станом на час розгляду справи по суті відповідач сплатив всю суму боргу за одержаний природний газ. При цьому з матеріалів справи вбачається, що невчасна оплата за одержаний газ спричинена інфляційними процесами в економіці та невчасними розрахунками за спожитий газ споживачами. Втрати, які поніс позивач складаються з інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, що в сукупності становлять 19.355,25 грн. Натомість пеня про стягнення якої просить позивач становить 8.635,60 грн., тобто майже половину розміру цих втрат (суми заборгованості). На підставі викладених обставин суд дійшов висновку про можливість на підставі поданого клопотання зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання до 50 процентів, що становить 4.317,81 грн. пені.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем частково спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання до 50 процентів від суми 8.635,61 грн., що становить 4.317,81 грн. пені.

3.Стягнути з Міського комунального підприємства «Жидачівтеплокомуненерго» (адреса: вулиця Грушевського, будинок 28-А, місто Жидачів, Львівська область, 81700; ідентифікаційний код 13812691) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (адреса: вулиця Б. Хмельницького, будинок 6, місто Київ, 01001; ідентифікаційний код 20077720) 4.317,81 грн. пені, 1.343,56 грн. три проценти річних, 18.011.69 грн. інфляційних втрат, 1.077,59 грн. судового збору.

4.Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 3610,00 грн. основного боргу, 671,49 грн. пені, 3.511,22 грн. інфляційних втрат та 10,80 грн. три проценти річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.2016 р.

Суддя Трускавецький В.П.