Рішення № 57730748, 12.05.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 рокуСправа № 912/745/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи № 912/745/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Інвестбудсервіс"

до Дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод" публічного акціонерного товариства "Укрмедпром"

за участю 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерне товариство "Комерційний банк "СОЮЗ"

про стягнення 1 950 445,60 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 28.03.16;

від відповідача - ОСОБА_3 , довіреність № 171 від 01.12.15;

від 3-ї особи - участі не брали;

ОСОБА_1 акціонерне товариство "Інвестбудсервіс" (далі - ПАТ "Інвестбудсервіс", позивач) звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № б/н від 25.02.2016 з вимогою стягнути з дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод" публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" (далі - ДП "Межиріцький вітамінний завод" ПАТ "Укрмедпром", відповідач) 1 950 445,60 грн, що складається з 1 309 650,00 грн. основного боргу, 589 342,50 грн інфляційних нарахувань, 51453,10 грн. - 3 % річних.

Ухвалою від 02.03.2016 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 29.03.16, на підставі норм статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі ОСОБА_1 акціонерне товариство "Комерційний банк "СОЮЗ" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, від сторін витребувано необхідні документи.

17.03.16 від відповідача надійшло клопотання № 60 від 16.03.16 про долучення документів на виконання ухвали господарського суду від 02.03.16.

28.03.2016 від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СОЮЗ" надійшли письмові пояснення № 05/04-БТ від 23.03.16 на виконання ухвали від 02.03.2016, в яких, зокрема, зазначено що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Також ОСОБА_1 акціонерне товариство "Комерційний банк "СОЮЗ" просить суд розгляд справи 29.03.16 об 11:00 провести без участі третьої особи, у зв'язку з участю 29.03.16 представника АТ "КБ "СОЮЗ" у судовому засіданні у справі № 905/128/16 в Донецькому апеляційному господарському суді.

Представником позивача 29.03.16 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві позивач просить розглядати справу № 912/745/16 з урахуванням збільшення розміру позовних вимог до 2 097 712,69 грн, що складається з 1 350 123,58 грн основного боргу, 690 772,95 грн - інфляційних нарахувань, 56 816,16 грн - 3% річних.

Ухвалою від 29.03.16 розгляд справи відкладено до 19.04.16 на 14:00 год.

Судове засідання призначене на 19.04.2016 у справі не відбулося внаслідок тимчасової непрацездатності судді Макаренко Т.В.

Ухвалою від 26.04.16 розгляд справи призначено на 04.05.16 о 14:00 год.

У судовому засіданні представником позивача підтримано заявлені вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог та подано клопотання про витребування у позивача додаткових договорів № 1-4, 6-9 до договору застави № 12/496-3-13 від 01.11.13 року.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерне товариство "Комерційний банк "СОЮЗ" участі свого представника у судовому засіданні не забезпечила.

У судовому засіданні відповідачем подано клопотання про продовження строку розгляду справи № 912/745/16 на 15 днів.

Представник позивача не заперечив проти задоволення даного клопотання.

Ухвалою від 04.05.2016 року продовжено строк розгляду справи № 912/745/16 на 15 днів, на підставі норм ст. 38 ГПК України витребувано у позивача додаткові договори № 1-4, 6-9 до договору застави № 12/496-3-13 від 01.11.13 року.

11.05.16 позивачем подано копії додаткових договорів № 1-4, 6-9 до договору застави № 12/496-3-13 від 01.11.13 року.

У судовому засіданні 11.05.16 представник позивача вимоги, викладені у позовній заяві підтримав повністю, представник відповідача не визнав.

ОСОБА_1 акціонерне товариство "Комерційний банк "СОЮЗ" участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, додатково ніяких документів не подав, хоча є належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 02509560 від 28.04.16.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між дочірнім підприємством "Межиріцький вітамінний завод" публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" (далі - ДП "Межиріцький вітамінний завод" ПАТ "Укрмедпром", відповідач, позичальник) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Комерційний банк "СОЮЗ" (далі - ОСОБА_4) 01.11.13 укладено кредитний договір № 12/1496-КЛТ-13 (далі - Кредитний договір), згідно п. 2.1. якого ОСОБА_4 надає позичальнику кредити в рамках Ліміту кредитування на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів за наявності у Банку вільних фінансових ресурсів (а.с.10-15).

Відповідно до п. 2.2. кредити видаються на поповнення обігових коштів та інші господарські потреби, пов'язані з веденням статутної діяльності.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору Ліміт кредитування встановлюється в межах загальної суми 20 млн. грн.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, кредитні зобов'язання Банку щодо видачі/надання кредитів (траншів) та зобов'язання Позичальника щодо погашення кредитів (траншів), сплати процентів, комісій, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладання сторонами за взаємною згодою Додаткових договорів про видачу кредитів до цього Договору, що є його невід'ємними частинами в межах Ліміту кредитування та суми кредитів, передбачених такими додатковими договорами.

Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах (а. с. 16-21), але не пізніше 31 жовтня 2014 року (п.1.2 Кредитного договору).

Зазначеними додатковими договорами до Кредитного договору процентна ставка за користування кредитами встановлена у розмірі 15%, строк погашення - до 31.10.14.

Згідно з пп. 3.4.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати Банку за час фактичного користування кредитними коштами проценти, в період сплати процентів, вказаний в п. 2.10.4 цього Договору, а також в день повного погашення заборгованості за кредитом.

Підпунктом 3.4.4 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, у строк, встановлений згідно з положеннями п. 1.2 цього договору, на рахунки банку, що вказані у відповідних Додаткових договорах.

Як визначено п. 4.1 Кредитного договору, основним забезпеченням своєчасного погашення кредитів, наданих за цим договором, сплати процентів та інших платежів, передбачених цим договором, є застава майнових прав.

Як свідчать матеріали справи, вказаний Кредитний договір та додаткові договори підписані уповноваженими представниками банка та позичальника та скріплені печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм § 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України та глави 35 Господарського кодексу України.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечуються факти надання Банком на виконання умов Кредитного договору та додаткових договорів до Кредитного договору Дочірньому підприємству "Межиріцький вітамінний завод" публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" кредитів на загальну суму 6 230 000,00 грн., зокрема:

- згідно Додаткового договору № 1 від 01.11.2013 р. на суму 2 600 000,00 грн.;

- згідно Додаткового Договору № 2 від 07.11.103 - 610 000,00 грн.;

- згідно Додаткового Договору № 3 від 11.11.2013 - 620 000,00 грн.;

- згідно Додаткового Договору № 4 від 13.11.2013 - 1 400 000,00 грн.;

- згідно Додаткового Договору № 5 від 11.12.2013р. - 626 000,00 грн.;

- згідно Додаткового Договору № 6 від 12.12.2013р. - 374 000,00 грн.

Відповідачем не спростовано доводів позивача щодо прострочення відповідачем виконання зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Згідно заяви позивача від 28.03.2016р. про збільшення позовних вимог, у зв'язку в існуванням простроченої заборгованості відповідача перед позивачем з повернення кредитних коштів у розмірі 1 266 700,69 грн. та зі сплати процентів за користування ними у розмірі 83 422,89 грн., банк звернув стягнення на майнові права на грошові кошти в сумі 1 309 650 грн., що належали позивачу та були розміщені ним в Банку на депозитному рахунку № 25157200200273.980 та нарахованих на них процентів, що обліковувались на рахунку Позивача № 26180200200273.980.

Згідно зі ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Суд зазначає, що за приписами ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором (ст. 548 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про заставу").

Так, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Банком за кредитним договором між банком та публічним акціонерним товариством "Інвестбудсервіс" 01.11.13 був укладений договір застави № 12/1496-З-13 (далі - Договір застави), відповідно до п. 1.1 якого Заставодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника перед Банком за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки (пені), вчасного та в повному обсязі погашення основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору, надалі - Основне зобов'язання, передає в заставу належні Заставодавцю права. (а.с. 22-25)

Відповідно до розділу "Терміни та визначення" Договору застави - ОСОБА_4 - це майнові права, а саме право на отримання грошових коштів та нарахованих на них процентів, що належать Заставодавцю на праві власності і знаходяться на депозитному рахунку у банка №26157200200273.980 в сумі 2 600 000,00 грн., згідно з договором № 273.2Д строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 01.11.13, що укладений заставодавцем та Банком, за яким ОСОБА_4 є боржником.

Згідно з п. 1.6 Договору заставлені права оцінюються сторонами в сумі 2 600 000,00 грн.

Внаслідок збільшення суми отриманих позичальником кредитів згідно додаткових договорів до кредитного договору, відповідні зміни було внесено до Договору застави. Зокрема, Додатковим договором № 5 від 12.12.2014 до Договору застави збільшено суму грошових коштів, майнові права на які передаються в заставу Банку, до 6 230 000,00 грн., і, відповідно, збільшено оцінку заставлених прав до 6 230 000,00 грн. ( а.с. 26)

Пунктом 1.3 Договору застави, у разі набуття банком підстав для звернення стягнення на ОСОБА_4, у відповідності до положень розділу 3 цього Договору, Банк вправі звернути стягнення на ОСОБА_4 з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 3 цього Договору, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.1 Договору застави, за рахунок ОСОБА_4 має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, які визначаються на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту(ів), процентів, неустойки (пеня, штраф) та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем за цим договором, витратами, пов'язаними із захистом прав від посягань третіх осіб, витратами, пов'язаними із зверненням стягнення на права, а також інші витрати, обумовлені виконанням цього договору.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на ОСОБА_4, у тому числі достроково, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або невиконання або неналежного виконання Заставодавцем умов цього договору ( п. 3.2. Договору застави).

Додатковим договором № 20 від 15.05.2014 було внесено зміни до Договору № 273.2Д строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 01.11.13, що укладений між Заставодавцем та Банком. (а.с. 32)

Згідно з п. 1.2. Додаткового Договору № 20 від 15.05.14 до Договору № 273.2Д у разі невиконання та/або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором № 12/1496-КЛТ-13 від 01.11.2013р. з можливими доповненнями, змінами та уточненнями до нього, а також у разі звернення Заставодавця до Банку з письмовою вимогою про повернення суми вкладу у повному обсязі або частково ( до моменту повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором), вважається, що з цього моменту заставодавець відступає банку своє право вимоги повернення вкладу у сумі 1 809 650,00 грн., а ОСОБА_4 приймає це право та замінює вкладника (яким є Заставодавець) як сторону Договору №273.2Д строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 01.11.13 ( п. 1.2. Додаткового договору № 20 від 15.05.2014 до Договору № 273.2Д).

Відповідно до п. 13.3 Цей Додатковий договір є елементом Договору відступлення права вимоги під відкладальною умовою настання осбтавин, зазначених у п. 1.2 цього Додаткового договору.

Листом № 12/01/707 від 03.11.14 (а.с. 33) ОСОБА_4 повідомив позивача про те, що у зв'язку із порушенням позичальником умов Кредитного договору, зокрема, неповерненням позичальником кредитів, несплати процентів в обумовлений Кредитним договором строк (не пізніше 31.10.14), на підставі п. 3.2. Договору застави ОСОБА_4 звернув стягнення на предмет застави - майнові права на грошові кошти в сумі 1 309 650,00 грн., що належить позивачу та були розміщені в Банку на депозитному рахунку позивача згідно договору № 273.2Д строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 01.11.13. За їх рахунок були задоволені вимоги банку за кредитним договором шляхом списання та погашення наступних сум: прострочена заборгованість за кредитом - 1 266 700,69 грн; прострочена заборгованість за процентами - 83 422,89 грн.

Зазначене підтверджується випискою по особовому рахунку позивача з 31.10.2014 по 03.11.2014 року. ( а.с. 107-134)

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо повернення коштів відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 1309650,00 грн.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Факт списання ПАТ "Комерційний банк "Союз" грошових коштів з вкладного (депозитного) рахунку Позивача в рахунок погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором підтверджується випискою по особовому рахунку позивача з 31.10.2014 по 03.11.2014 року. ( а.с. 107-134)

Отже, до Позивача, як майнового поручителя, що виконав зобов'язання за Кредитним договором замість Відповідача, 04.11.2014 перейшли усі права кредитора за Кредитним договором, відповідно, Позивач набув права вимоги на отримання грошових коштів від боржника - Відповідача в розмірі 1 309 650,00 грн.

Позивач направив на адресу відповідача лист № Б/7 від 23.10.15 з вимогою здійснити повне погашення вищезазначеної заборгованості в сумі 1 309 650,00 грн. в строк до 23.11.15 за вказаними у листі платіжними реквізитами. (а.с. 34-35)

У заяві про збільшення розміру позовних вимог, поданій ПАТ "Інвестбудсервіс" 29.03.16, зазначено, що сума забезпечення за вкладом складала 1 309 650,00 грн. та сума нарахованих процентів. Вказане також підтверджується додатковими договорами до Договору застави, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, у зв'язку із порушенням позичальником умов Кредитного договору, зокрема, неповерненням позичальником кредитів, несплати процентів в обумовлений Кредитним договором строк (не пізніше 31.10.14), на підставі п. 3.2. Договору застави ОСОБА_4 звернув стягнення на предмет застави - майнові права на грошові кошти в сумі 1 309 650,00 грн., що належать позивачу та були розміщені ним в Банку на депозитному рахунку № 26157200200273.980 та нарахованих на них процентів в сумі 40 473,58 грн., що обліковувались на рахунку позивача № 26180200200273.980.

Отже загальна сума, становить 1 350 123,58 грн. Вказане підтверджується виписками по рахункам позивача від 03.11.2014 ( а.с. 144-145).

Таким чином, з огляду на вищезазначене, позовні вимоги ПАТ "Інвестбудсервіс" в частині стягнення 1 350 123,58 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних на суму 1 350 123,58 грн. за період з 04.11.2014 по 29.03.2016, повністю погоджується з вказаним розрахунком. ( а.с. 146)

З огляду на вищевказане, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 56816,16 грн.

Щодо суми інфляційного збільшення боргу, позивач заявляє до стягнення 690772,95 грн. господарський сду зазначає наступне.

Позивач при здійсненні розрахунку суми інфляційних збитків дотримався припису п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" відповідно до якого в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Тому господарський суд повністю погоджується з поданим розрахунком та задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 690772,95 грн.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог загалом 2 097 712,69 грн. та сплачено усього 31465,68 грн судового збору. Господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю. Відповідно судовий збір на підставі статті 41 Закону України "Про судовий збір" покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод" публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" (26510, Кіровоградська область, Голованівський р-н, с.Межирічка, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00374999) на користь Публічного акціонерного товариства "Інвестбудсервіс" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4, код ЄДРПОУ 32244833) заборгованість в сумі 2 097 712,69 грн, що складається з 1 350 123,58 грн основного боргу, 690 772,95 грн - інфляційних нарахувань, 56 816,16 грн - 3% річних, а також судовий збір в сумі 31 465,68 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 17.05.16.

Суддя Т. В. Макаренко