Постанова № 57730692, 12.05.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016 року Справа № 904/1709/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Никоненко А.Г., довіреність №б/н від 19.01.2016р.;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗБУД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014р. по справі №904/1709/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗБУД", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про розірвання договору фінансового лізингу, стягнення 145 720, 74 грн. та зобов'язання передати предмет лізингу

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" (далі ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА") звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗБУД" (далі ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД") про розірвання договору фінансового лізингу №UA28L-11-02 від 25.11.2011р., укладеного між ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" та закритим акціонерним товариством "КРИВОРІЖГАЗБУД"; стягнення з ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД" на користь ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" за договором фінансового лізингу №UA28L-11-02 від 25.11.2011р. 145 720, 74 грн. заборгованості, з яких 130 519, 53 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 12 397, 43 грн. пеня, 2 803, 78 грн. 3% річних; зобов'язання ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД" передати ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" навантажувач - екскаватор "Сaterpillar", модель 428E, серійний номер САТ0428ЕНDРН03414, кількістю 1 шт. у 10-денний строк з моменту набрання чинності рішенням суду; стягнення з ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД" на користь ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" 19 370, 41 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014р. по справі №904/1709/14 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено: розірвано договір фінансового лізингу №UА28L-11-02 від 25.11.2011р., укладений між ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" та закритим акціонерним товариством "КРИВОРІЖГАЗБУД", правонаступником якого є ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД"; стягнуто з ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД" на користь ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" 110 852, 10 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 12 397, 43 грн. пені, 2 803, 78 грн. 3% річних та 19 370, 41 грн. витрат по сплаті судового збору; зобов'язано ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД" передати ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" навантажувач - екскаватор "Сaterpillar", модель 428E, серійний номер САТ0428ЕНDРН03414, кількістю 1 шт. у 10-денний строк з моменту набрання чинності рішенням суду; в частині стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 19 667, 43 грн. провадження у справі припинено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідач допустив зі своєї сторони істотні порушення умов укладеного між сторонами договору, докази того, що лізингові платежі по договору лізингу ним оплачені у повному обсязі не надав, що є підставою для стягнення заборгованості, розірвання договору лізингу та повернення предмету лізингу.

Не погодившись з рішенням суду, ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014р. по справі №904/1709/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що стягнення пені на підставі п. 14.10 Загальних умов є безпідставним, оскільки жодних положень в договорі фінансового лізингу від 25.11.2011р. про сплату штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платежів не передбачено; не має підтверджень того, що повідомлення про порушення договору, які надсилав позивач містили вимоги щодо сплати пені, а згідно Загальних правил пеня стягується виключно за умови наявності факту повідомлення лізингоодержувача, письмової вимоги про виплату такої пені; відповідачем сплачено більшу частину ціни за договором лізингу, що має бути враховано судом; згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, отже, стягнення з відповідача грошових коштів за договором фінансового лізингу є не обґрунтованим, адже договір розривається.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014р. по справі №904/1709/14 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД" відмовити.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судових засідань ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД" було повідомлене належним чином (т. 2 а.с. 18, 37).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

25.11.2011р. між ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" (лізингодавець) та закритим акціонерним товариством "КРИВОРІЖГАЗБУД", правонаступником якого є ПрАТ "КРИВОРІЖГАЗБУД", (лізингоотримувач) укладено договір фінансового лізингу №UА28L-11-02, за умовами якого лізингодавець зобов'язався придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у додатку №1 до договору, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у договорі й Загальних Умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами (п. 2.1 договору).

Пунктом 1.1 договору визначено, що термін "Загальні Умови", який використовується у змісті договору це Загальні умови договорів фінансового лізингу №UA28L-11 від 10.08.2011р., підписані представниками лізингоодержувача і лізингодавця.

В п. 2.2 договору зазначено, що договір укладений відповідно до Загальних Умов, які є невід'ємною частиною договору; при виконанні договору сторони керуються Загальними Умовами так, якби положення зазначених Загальних Умов були б включені в текст цього договору (з врахуванням відповідної їх інтерпретації стосовно цього Договору), у тому числі, при виконанні цього договору сторони мають обов'язки та права, передбачені Загальними Умовами; у разі наявності протиріч між цим договором та Загальними Умовами застосовуються /матимуть перевагу положення цього договору.

Пунктом 4.1 договору лізингу встановлено, що загальна сума лізингових платежів за договором складається з: а) відшкодування вартості предмета лізингу; б) процентів, збільшених відповідно до п. 4.4 договору лізингу.

В п. 4.4 договору лізингу сторони погодили, що суми лізингових платежів не є фіксованими, оскільки проценти, що підлягають сплаті у складі поточного лізингового платежу, збільшуються на визначені договором коефіцієнти; збільшення процентів не призводить до збільшення лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу.

За п. 4.5 договору, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому додатком №3 до договору лізингу, збільшеному відповідно до п. 4.4 цього договору, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів; за 5 банківських днів до кінцевої дати сплати лізингових платежів у відповідному періоді нарахування лізингодавець надсилає лізингоодержувачу рахунок-фактуру на електронну адресу або факсимільним зв'язком.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що викупна ціна - це ціна, за якою лізингодавець зобов'язаний передати предмет лізингу у власність лізингоодержувача за договором купівлі-продажу по закінченню терміну дії цього договору; лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу у власність та сплатити викупну ціну; у випадку, якщо лізингоодержувач здійснює викуп предмета лізингу по закінченні строку лізингу, то викупну ціну становитиме останній лізинговий платіж відповідно до Загального графіку лізингових платежів.

Відповідно п. 6.1 договору, строк лізингу для цілей договору становить 36 місяців.

Згідно додатку №1 до договору предметом лізингу є навантажувач - екскаватор "Сaterpillar" модель 428Е, двигун модель САТ 3054С ( т. 1 а.с. 176).

Загальні Умови договорів фінансового лізингу №UA28L підписані представниками лізингодавця та лізингоодержувача 10.08.2011р. (т. 1 а.с. 26-59).

05.12.2011р. позивач передав відповідачу предмет лізингу - навантажувач - екскаватор "Сaterpillar" модель 428Е, серійний номер САТ0428ЕНDРН03414, вартістю 761 900, 00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі обладнання №48 та видатковою накладною №48 від 05.12.2011р.

05.12.2011р. між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору лізингу з Уточненим Загальним Графіком Платежів до договору.

25.01.2013р. між сторонами укладена додаткова угода №2 до договору лізингу, яка містить Уточнений Загальний Графік Платежів до договору.

Відповідачу протягом грудня 2011р. - лютого 2014р. були нараховані лізингові платежі у розмірі 457 991, 99 грн., з яких відповідачем сплачено 327 472, 46 грн.

Станом на день подання позову відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати лізингових платежів не виконав належним чином, в результаті чого у останнього за період з серпня 2013р. по лютий 2014р. виникла заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 130 519, 53 грн., де 102 999, 72 грн. відшкодування вартості предмету лізингу та 27 519, 81 грн. проценти.

23.09.2013р. позивачем направлено відповідачу повідомлення з вих. №200/09 від 20.09.2013р. про порушення договору лізингу.

06.02.2014р. позивачем направлено відповідачу повідомлення про порушення договору лізингу з вих. №40/02 від 05.02.2014р.

Повідомлення залишені відповідачем без відповіді, заборгованість по договору лізингу не сплачена.

22.05.2014р. відповідачем сплачено 19 667, 43 грн. в рахунок погашення заборгованості по лізинговими платежами.

Відносини, що виникають з договору лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України та Законом України "Про фінансовий лізинг".

Згідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За положеннями ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 11, ч. 1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі та здійснювати сплату лізингових платежів в порядку, встановленому договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 14.10 Загальних Умов визначено, що у випадку прострочення сплати будь-якого платежу лізингоодержувача, лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням Загальних Умов) і по дату фактичної сплати лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі. Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення лізингодавцем лізингоодержувачеві письмової вимоги про виплату такої пені.

Вимоги про сплату пені містяться у повідомленнях про порушення договору лізингу № 40/02 від 05.02.2014р. та №42/02 від 05.02.2014р.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів в розмірі 110 852, 10 грн., пені в розмірі 12 397, 43 грн. та 3% річних у розмірі 2 803,78 грн. є обґрунтованими і такими, що задоволені судом першої інстанції правомірно.

У зв'язку з частковим погашенням відповідачем після порушення провадження у справі боргу в сумі 19 667, 43 грн., судом першої інстанції вірно припинено провадження у справі в цій частині на підстав п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Посилаючись на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" позивач просить розірвати договір лізингу у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем своїх зобов'язань, оскільки прострочення сплати лізингових платежів на п'ять місяців є істотним порушення умов договору лізингу, при якому відповідач в значній мірі позбавив позивача того, на що він розраховував при укладенні договору лізингу.

За положеннями п. 17.2.1 Загальних Умов лізингодавець вправі відмовитись від виконання будь-якого договору й розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку, у кожному з наступних випадків:

- лізингоодержувач не здійснив у строк, установлений у відповідному договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або

- лізингоодержувач здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або

- лізингоодержувач прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором.

Пунктом 3.4.7 Загальних Умов встановлено, що у разі дострокового розірвання або припинення договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу в стані, в якому його було одержано у володіння і користування відповідно до договору лізингу та Загальних Умов, з урахуванням нормального зносу, якщо інше не обумовлено договором лізингу.

Договір лізингу не обумовлює залишення предмету лізингу у відповідача при достроковому розірванні договору лізингу.

Розірвання договору лізингу в свою чергу зумовлює припинення зобов'язання, тому у відповідача виникає зобов'язання повернути предмет лізингу.

Оскільки відповідач не сплачував лізингові платежі більше 6 місяців, що є істотним порушенням умов договору фінансового лізингу, судова колегія визнає правомірним висновок господарського суду щодо наявності підстав для розірвання спірного договору та повернення предмету лізингу.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір не передбачає відповідальності за несвоєчасну сплату платежів, спростовуються змістом пунктів 1 та 2.2 договору, згідно яких Загальні Умови договорів фінансового лізингу №UA28L-11 від 10.08.2011р., підписані представниками лізингоодержувача і лізингодавця, є невід'ємною частиною договору, тому суд вірно у рішенні послався на п. 14.10 Загальних Умов вирішуючи питання щодо відповідальності лізингоодержувача за прострочення сплати лізингових платежів.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Проте, як вбачається з резолютивної частини рішення господарського суду, господарський суд припинив провадження по справі в частині стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 19 667, 43 грн., оскільки вказана сума сплачена відповідачем після порушення провадження по справі, зазначивши при цьому в резолютивній частині рішення про задоволення позову, тому, враховуючи повноваження апеляційної інстанції, передбачені ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду першої інстанції слід змінити, зазначивши в абзаці першому резолютивної частини рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗБУД", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014р. по справі №904/1709/14 змінити, виклавши абзац перший резолютивної частини рішення суду в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково."

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014р. по справі №904/1709/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В. Орєшкіна

(Повний текст постанови складений 16.05.2016р.)