Рішення № 57730596, 10.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2016 р.Справа № 916/505/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 на підставі посвідчення № 76 від 31.12.2015р.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача -2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до відповідачів ОСОБА_2 підприємства „УТЕС-ОВ та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО про стягнення суми заборгованості по орендній платі в розмірі 57 155,78грн., -

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської Ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 підприємства „УТЕС-ОВ про стягнення заборгованості у розмірі 146 764,71 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2016р. було порушено провадження у справі №916/505/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2016р. було залучено ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО до участі у справі №916/505/16 у якості іншого відповідача.

04.04.2016р. Приватне підприємство „УТЕС-ОВ звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою (вх.№877/16 від 04.04.2016р.) до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО про зобовязання не чинити перешкод ОСОБА_2 підприємству „УТЕС-ОВ у користуванні орендованим майном, а саме: частиною берегозахисною спорудою першої черги ПЗС у вигляді штучного піщаного пляжу між траверсами № 11 та № 11-а загальною площею 4000,00 кв.м. на узбережжі Чорного моря в м. Одеса, в районні пляжу Дельфін шляхом звільнення орендованого майна від працівників Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО, а також не втручатися в діяльність ОСОБА_2 підприємства „УТЕС-ОВ та не перешкоджати у веденні підприємницької діяльності, а саме підготовки до курортно-пляжного сезону з метою надання послуг оздоровчо-пляжного сервісу, відпочинку, розваг та побутового обслуговування відпочиваючих.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2016р. у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 підприємства „УТЕС-ОВ до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО про зобовязання не чинити перешкод у користуванні орендованим майном (вх.№877/16 від 04.04.2016р.) було відмовлено.

В судовому засіданні 18.04.2016р. представник позивача надав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2016р. клопотання Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про продовження строку розгляду справи на 15 днів було задоволено та продовжено строк вирішення спору по справі № 916/505/16 на 15 днів.

25.04.2016р. представником позивача було надано до канцелярії господарського суду заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої, просив стягнути з ОСОБА_2 підприємства „УТЕС-ОВ заборгованість у розмірі 57 155,78 грн.

В судовому засіданні 10.05.2016р. представником позивача, було надано клопотання про заміну належного відповідача по справі, відповідно до якого позивач просить сузд замінити неналежного відповідача з ОСОБА_2 підприємства „УТЕС-ОВ на належного ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО.

В судовому засіданні судом було припинено провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 підприємства „УТЕС-ОВ.

Відповідач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (рекомендовані). В судове засідання представники не зявилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

10.05.2016р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

27.04.2010р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО" (Орендар), на підставі розпорядження Одеського міського голови №910-01р від 27.04.2010р. "Про передачу в оренду ТОВ „НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО" берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу „Дельфін" для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу", укладений договір оренди берегозахисної споруди №102-ор, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування берегозахисну споруду другої черги ПЗС у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу „Дельфін", між траверсами №11 та №11а, загальною площею 4000м2. Місцезнаходження споруди: м.Одеса, узбережжя Чорного моря, громадський пляж „Дельфін", відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору, вартість якої визначена незалежною оцінкою та відповідно до акту оцінки складає 952018грн. Цільове використання об'єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості.

Умови передачі й повернення орендованого майна визначені розділом 2 цього договору.

Згідно п.2.1. зазначеного розділу орендар вступає в термінове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору й акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не спричиняє виникнення в орендаря права власності на це майно (п.2.2. цього розділу).

За п.2.3. зазначеного розділу у випадку припинення даного договору майно орендарем повертається орендодавцеві в стані і кількості визначеному актом приймання-передачі і невіддільними від орендованого майна поліпшеннями. Майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-здачі.

Розділом 3 вказаного договору визначена орендна плата. Відповідно до п.3.1. даного розділу орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного й комунального майна", постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 „Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" і складає за перший місяць оренди 11900,23грн., у т.ч. ПДВ 2380,05грн. Розрахунок орендної плати додається до даного Договору. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п.3.2. вказаного розділу орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісяця до 5 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.3.).

За п.3.5. зазначеного розділу орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до діючого законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Права й обов'язки орендаря встановлені у розділі 4 даного договору. Згідно пп.пп.4.1.1., 4.1.2. п.4.1. орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення й умов даного договору, а також Правил устаткування та експлуатації пляжів м.Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради; вчасно й у повному обсязі платити орендну плату й податок на додану вартість. Щокварталу, до 15 числа місяця, що настає за останнім місяцем звітного кварталу, надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку), або проводити щокварталу звірення розрахунків з оформленням відповідного двостороннього акту.

У розділі 6 даного договору запроваджені відповідальність сторін і вирішення суперечок. Відповідно до п.6.1. вказаного розділу за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України, розпорядчими документами Одеської міської ради та її виконавчого комітету.

Згідно п.6.2. зазначеного розділу суперечки, що виникають за даним договором, які не вдалося вирішити шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до п.7.1 договору сторони узгодили, що договір укладений терміном з 27.04.10р. по 31.04.2025р.

Відповідно до 4.1.6 договору оренди берегозахисної споруди №102-ор від 27.04.2010р. орендар зобовязався не змінювати цільового використання орендованого майна, визначеного п.1.1 договору та не передавати орендоване майно в суборенду іншим особам до одержання згоди орендодавця.

27.04.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв орендоване майно, про що свідчить Акт приймання-передачі, підписаний та скріплений печатками сторін.

17.06.2011р. між ТОВ „НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО" (орендодавець) та ОСОБА_2 підприємством "УТЕС-ОВ" (суборендар), на підставі розпорядження Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради №06-656 від 08.06.2011р. „Про передачу в суборенду ПП "УТЕС-ОВ" берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу „Дельфін" для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу, укладений договір суборенди берегозахисної споруди №102-ор-суб, згідно якого орендодавець передав, а суборендар прийняв в термінове платне користування берегозахисну споруду другої черги ПЗС у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу „Дельфін", між траверсами №11 та №11а, загальною площею 4000м2. Місцезнаходження споруди: м.Одеса, узбережжя Чорного моря, громадський пляж „Дельфін", відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору, вартість якої визначена незалежною оцінкою та відповідно до акту оцінки складає 952018грн. Цільове використання об'єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості.

Згідно акту приймання-передачі від 17.06.2011р. підписаного та скріпленого печатками сторін, ТОВ „НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО" передало, а ПП "УТЕС-ОВ" прийняло вищезазначене орендоване майно.

Проте в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач орендну плату за договором не сплачував у звязку із чим за ним утворилась стійка заборгованість.

З наведених підстав, посилаючись на несплату відповідачем ТОВ „НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО" орендної плати у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду Одеської області із позовом та уточненнями до нього про стягнення з ТОВ „НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО" заборгованості з орендної плати по договору оренди берегозахисної споруди №102-ор від 27.04.2010р. у загальному розмірі 57 155,78 грн., з яких 20 006,21 грн. сума основного боргу та 37 149,57 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО" договору оренди берегозахисної споруди №102-ор від 27.04.2010р.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи та з розрахунку заборгованості, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання щодо своєчасної сплати орендних платежів належним чином не виконувалися, внаслідок чого заборгованість відповідача за період з січня 2015р. по січень 2016р. становить 20 006,21 грн.

Перевіривши розрахунки позивача заборгованості за договором оренди, судом встановлено, що їх здійснено належним чином, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором оренди в сумі 20 006,21 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 37 149,57 грн. - пені, господарський суд зазначає наступне.

За приписами п.3.5. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до діючого законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом, за допомогою системи Ліга-Закон здійснено власний розрахунок суми пені, що підлягає стягненню з відповідача за порушення зобовязання по своєчасності оплати за договором підряду та встановлено її належний розмір в сумі 37319,11 грн. Проте, враховуючи те, що позивач у позові просив суд стягнути з відповідача 37 149,57 грн., а в даному випадку суд немає правових підстав виходити за межі позовних вимог, суд доходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення пені в сумі 37 149,57 грн. у повному обсязі.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75, п.1-1ч.1ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 підприємства „УТЕС-ОВ припинити.

2.Позов Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО про стягнення суми заборгованості по орендній платі в розмірі 57 155,78грн. - задовольнити.

3. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕЙДЖ ЕКСПО" (65013 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд.170; код 35991365) на користь Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської Ради(65007 м.Одеса, вул. М'ясоєдівська, 13; код ЄДРПОУ 24760454) заборгованість з орендної плати за договором оренди берегозахисної споруди №102-ор від 27.04.2010р. на загальну суму 20 006 /двадцять тисяч шість/ грн. 21 коп., пеню у розмірі 37 149 /тридцять сім тисяч сто сорок девять/ грн. 57 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 /одна тисяча триста сімдесят вісім/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 16 травня 2016 р.

Суддя Ю.О. Зайцев